Проанализированы эколого-генетические особенности дифференциации адаптационных процессов популяции в днепропетровском регионе колорадского жука на основе эволюционной аутэкологии насекомых в современных условиях техногенеза. Изучено влияние биотических факторов на гомеостаз популяции, раскрыта роль микробиогенных факторов в формировании осцилляций популяции, определены локальные и парцеллярные компоненты микроэволюции колорадского жука в современных картофельных агроценозах. Приведена агроэкологическая оценка флуктуаций популяций под действием биопрепаратов.

Описаны сезонные изменения видового состава Hydradephaga в различных водоемах пойменных экосистем степных пересыхающих рек юго-западной Украины. Показано, что наибольшее видовое разнообразие жуков в реках этого типа наблюдается во время паводка и сразу после него, в период с конца марта по конец мая. Рассмотрены особенности сезонной динамики населения водных Adephaga в годы с более теплой (2000-2001 гг.) и холодной зимой (2005-2006 гг.).

Наведено перелiк жужелиць (Coleoptera, Carabidae) агроценозiв i природних приводних бiотопiв Лiвобережного Лiсостепу України, який включає 113 видiв. Виявлено процес змiни домiнантiв. Доведено можливiсть використання фауни жужелиць для бiологiчної iндикацiї екологiчних особливостей агроценозiв i природних бiоценозiв, закономiрностей формування видового складу та монiторингу змiни домiнантiв - iндикаторiв умов оточення.

  Скачати повний текст

Досліджено екологічну характеристику біотичних, абіотичних і антропічних чинників у формуванні популяції структури колорадського жука в північному Степу України. На підставі біотаксономічного аналізу внутрішньовидової структури цього шкідливого консумента, що дозволив виділено 9 феноформ шкідника 1-ї, 3-ї та 6-ї. За умов Дніпропетровщини вивчено біологічні особливості та показники шкідливості цих феноформ колорадського жука. Доведено, що важлива роль у дивергенції його популяції належить таким біотичним чинникам, як ентомопатогенні захворювання, харчовий субстрат тощо. З'ясовано, що серед антропічних чинників можна виділити інсектициди, біопрепарати та різні за стійкістю до колорадського жука сорти картоплі. Уперше розроблено функціональну схему впливу антропічних чинників на поліморфізм і фенетичну структуру цього шкідника. Вивчено показники мінливості фенетичної структури популяції колорадського жука, а також проведено її еколого-генетичний аналіз. Визначено шляхи керування мікроеволюційними процесами у популяціях колодарського жука на підставі застосування гормональних препаратів комах у бакових сумішах із сучасним біопрепаратами, а також регуляторів росту рослин з інсектицидами.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158.251*80 + Е0*807*801.48

Рубрики:

Coleoptera (Scarabaeida) Твердокрилі (жуки)

Загальна біологія

Шифр НБУВ: ВС48458 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено особливості синекологічної структури ентомокомплексів вусачів і закономірностей її динаміки під впливом лісових екосистем і комплексного висотного градієнта. Виокремлено моно-, оліго- та полідомінантні етномокомплекси, які об'єднані в передгірну (спорідненість 50 - 53 %) та гірську групи (спорідненість 69,6 %). Зазначено, що за трофічними зв'язками в гірських переважають олігофаги хвойних дерев, а в передгірних - поліфаги листяних. Результати дослідження спрямовано на проведення довготривалого моніторингу лісопатологічного стану в лісах Карпат, інвентаризацію та збереження видового різноманіття природно-заповідних територій.

  Скачати повний текст

Зазначено, що найбільшим видовим багатством характеризуються утворення малахіїд і дазітид лучних біоценозів Закарпатської низовини та передгір'їв південно-західного макросхилу. Виділено екологічні та трофічні групи малашок і дазітид. Встановлено терміни льоту імаго, тривалість стадій яйця, личинки та лялечки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*801.1-652.336-601.2 + Е621.158.251*801.1

Рубрики:

Загальна зоологія

Coleoptera (Scarabaeida) Твердокрилі (жуки)

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158.251*80(4Укр) + П468.63(4Укр)

Рубрики:

Coleoptera (Scarabaeida) Твердокрилі (жуки)

Твердокрилі (Coleoptera)

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158.251*80 + Е60*804*803

Рубрики:

Coleoptera (Scarabaeida) Твердокрилі (жуки)

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Впервые проанализированы сезонные изменения численности и биомассы водных плотоядных жуков (Coleoptera, Hydradephaga) родников и некоторых рек Северо-Западного Причерноморья. Показано, что в водотоках разного типа (родник, пересыхающая река, большая равнинная река) изменения количественных показателей в течение года протекают по-разному. Выделены доминантные таксоны Hydradephaga для каждого сезона и типа водных объектов.

Зазначено, що статева структура смерекових пралісів природного заповідника "Горгани" має специфічну структуру. із 6 видів турунів, виявлених на постійних пробних площах, у переважній більшості співвідношення статей самці : самки було 1:1, 1:2, однак у смереково-кедровому пралісі на висоті 1150 м н. р. м. траплялися головним чином самки 3 видів: Carabus violaceus, C. auronitens і C. cancellatus.

Проведено аналіз таксономічної та синекологічної структури угруповань колембол у п'яти найпоширеніших типах агроценозів Малого Полісся, зокрема пшениці, ріпаку, сої, картоплі та кукурудзи. Встановлено, що досліджені агроугруповання колембол в цілому характеризуються досить великим видовим багатством (не менше 49 видів із 35 родів і 12 родин), а також значною варіабельністю показників щільності, вирівняності населення і видового різноманіття. Під впливом сільськогосподарського використання земель для ріллі зафіксовано різноспрямовані та часто не прогнозовані зміни синекологічної структури ценотичних угруповань колембол. Зокрема, встановлено розширення кола масових форм колембол у складі агроугруповань, порівняно з природними ценозами, появу специфічних для ріллі домінантів, а також виникнення супердомінантних видів. Виявлено, що в різних типах досліджених агроценозів Малого Полісся може потенційно домінувати 31 вид колембол, на сумарну частку яких припадає 75,1 - 100 % чисельності ценотичного угруповання. Розраховано та проаналізовано точкове альфа-різноманіття, ценотичне альфа-різноманіття, внутрішньоценотичне бета-різноманіття, індекси Сімпсона, Бергера-Паркера, Шенона, та індекс вирівняності Шенона. Спектри життєвих форм колембол характеризуються власною специфікою як у різних типах агроценозів, так і різних варіантах ценозів певного типу. У структурі біотопних груп колембол відмічено збільшення до 50 % представленості видів, стійких до сухості середовища. Також досліджені агроценози характеризуються різким зменшенням частки гігрофільних колембол у порівнянні з лісовими та лучними ценозами району дослідження (виявлено всього 3 види з гігрофільного та гігромезофільного комплексу). Аналіз співвідношення життєвих форм колембол показав, що за видовим багатством в досліджених агроценозах найчастіше переважають представники верхньопідстилкової біоморфи 11 - 80,9 % ценотичного різноманіття. Подібна структура спектрів життєвих форм колембол відмічена також у лісових, лучних і лучно-степових біотопах широтних зон широколистяних і мішаних лісів України.

Проведено аналіз таксономічної та синекологічної структури угруповань колембол у п'яти найпоширеніших типах агроценозів Малого Полісся, зокрема пшениці, ріпаку, сої, картоплі та кукурудзи. Встановлено, що досліджені агроугруповання колембол в цілому характеризуються досить великим видовим багатством (не менше 49 видів із 35 родів і 12 родин), а також значною варіабельністю показників щільності, вирівняності населення і видового різноманіття. Під впливом сільськогосподарського використання земель для ріллі зафіксовано різноспрямовані та часто не прогнозовані зміни синекологічної структури ценотичних угруповань колембол. Зокрема, встановлено розширення кола масових форм колембол у складі агроугруповань, порівняно з природними ценозами, появу специфічних для ріллі домінантів, а також виникнення супердомінантних видів. Виявлено, що в різних типах досліджених агроценозів Малого Полісся може потенційно домінувати 31 вид колембол, на сумарну частку яких припадає 75,1 - 100 % чисельності ценотичного угруповання. Розраховано та проаналізовано точкове альфа-різноманіття, ценотичне альфа-різноманіття, внутрішньоценотичне бета-різноманіття, індекси Сімпсона, Бергера-Паркера, Шенона, та індекс вирівняності Шенона. Спектри життєвих форм колембол характеризуються власною специфікою як у різних типах агроценозів, так і різних варіантах ценозів певного типу. У структурі біотопних груп колембол відмічено збільшення до 50 % представленості видів, стійких до сухості середовища. Також досліджені агроценози характеризуються різким зменшенням частки гігрофільних колембол у порівнянні з лісовими та лучними ценозами району дослідження (виявлено всього 3 види з гігрофільного та гігромезофільного комплексу). Аналіз співвідношення життєвих форм колембол показав, що за видовим багатством в досліджених агроценозах найчастіше переважають представники верхньопідстилкової біоморфи 11 - 80,9 % ценотичного різноманіття. Подібна структура спектрів життєвих форм колембол відмічена також у лісових, лучних і лучно-степових біотопах широтних зон широколистяних і мішаних лісів України.