Україна має унікальний природно-ресурсний потенціал і за якісним складом грунтів та біопродуктивністю угідь є однією з найбагатших аграрних держав світу. Понад 2/5 сільськогосподарських угідь припадає на степову зону і зону нестійкого і недостатнього зволоження. У посушливих умовах виробництво сільськогосподарської продукції значною мірою залежить від вирішення проблеми штучного зрошення сільгоспугідь. У зв'язку з цим, починаючи з 60-х рр. XX ст. на півдні України було розпочато великомасштабне спорудження меліоративних об'єктів, зокрема побудовано Каховське водосховище - найбільшу в Європі Каховську зрошувальну систему. Якість води, призначеної для зрошування, залежить від джерела надходження та внутрішніх фізико-хімічних і біологічних процесів у меліоративній системі. Важливим біотичним компонентом гідромеліоративних систем є прикріплені двостулкові молюски, що утворюють щільні поселення на твердих штучних субстратах і зазвичай розглядаються як джерело біологічних перешкод, з якими проводять постійну боротьбу. Проте їх фільтраційна та седиментаційна роль може впливати на процеси самоочищення води. Мета роботи - оцінка ролі обростань молюсків-фільтраторів у очищенні зрошувальних вод від зависів та виведенно з товщі води деяких важких металів. Робота грунтується на матеріалах польових досліджень процесів осідання зависів з водної товщі за допомогою седиментаційних пасток на 5 станціях вздовж Каховського магістрального каналу. Встановлено, що загальна біомаса поселень прикріплених двостулкових молюсків Dreissena рolymorpha (Pall., 1771) та Dreissena bugensis (Andr., 1897) в каналі становить 370 і 463 т, які протягом літніх місяців осаджують до донних відкладів 11,6 і 27,5 т зависів, що проявляється у зменшенні концентрації зависів у воді вздовж течії каналу. Разом із зависами до донних відкладів щомісяця осаджується 1,8 - 3,9 кг Cr, 0,3 - 0,6 кг Ni, 0,09 - 0,24 кг Co, 0,08 - 0,18 кг Pb, 0,088 - 0,144 кг Cd. Таким чином, поселення прикріплених молюсків на гідротехнічних спорудах можуть розглядатися як біологічні меліоратори, функціонування яких сприяє покращанню якості зрошувальних вод.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.166*80 + Е0*827.512.4

Рубрики:

Bivalvia (Lamellibranchia, Pelecypoda) Двостулкові (пластинчастозяброві)

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив трьох різних концентрацій (ГДК, 2ГДК, 3ГДК) калій нітрату водного середовища та біотичних чинників (трематодна інвазія і "зяброва вагітність") на тривалість локомоції і частоту биття in vitro війок фронтального миготливого епітелію зовнішніх півзябер жабурниці китайської Sinanodonta woodiаna (Lea, 1834) - недавнього вселенця в гідромережу України. Вона заселила численні водойми, локалізовані у межах Кілійської дельти Дунаю, утворивши у них популяції, що відзначаються високими показниками як щільності населення, так і біомаси. Встановлено, що у вільних від трематодної інвазії самців і латентних самок S. woodiana контрольної групи статистично достовірних відмінностей як за тривалістю локомоції війок миготливого епітелію, так і за частотою їх биття виявлено не було. У "вагітних" самок, одначе, значення першого зі згаданих вище показників зменшилися в 1,5, у другого - в 1,4 разу (P >> 99,9 %). Слід врахувати, що марсупіальні кишені повністю займали усю площу зовнішньої поверхні півзябер молюсків. Функціональне навантаження такого високого рівня і є причиною розвитку у піддослідних жабурниць цієї групи декомпенсаційних процесів, що потребують підвищення ефективності протидіючих їм захисних чинників, особливо у особин, заселених партенітами (спороцистами) і церкаріями Rhipidocotyle campanula (Dujardin, 1845). Екстенсивність інвазії хазяїв цими паразитами становила від 50 до 100 %. За інвазії такого рівня спостерігали різке скорочення тривалості функціонування війок респіраторного епітелію зябрового апарату жабурниць. А за поєднаної дії паразитарного чинника і "зябрової вагітності" патогенний вплив на показники функціонування фронтального миготливого зябрового епітелію посилювався ще більше. За вмісту токсиканта в середовищі на рівні ГДК у жабурниць проявляються перші симптоми впливу на їх організм отруйного чинника. За підвищення концентрації останнього до 2ГДК і 3ГДК у піддослідних жабурниць розвивається патологічний процес - отруєння, послідовно представлені трьома стадіями - депресивною, сублетальною, летальною. Під час цього відбувається прогресуюче послаблення рухової активності війок миготливого епітелію, що завершується їх повним знерухомленням. "Зяброва вагітність" і висока трематодна інвазія посилюють наслідки цього процесу.

Приведены результаты изучения численности, размерно-массовой и фенотипической структуры донных поселений мидий Mytilus galloprovincialis (Lamarck, 1819) в трёх прибрежных акваториях северо-западной части Чёрного моря (район м. Аджияск, устье Григорьевского лимана, одесское побережье в районе биостанции Одесского национального университета) летом 2016 г. и в период с осени по весну (октябрь - апрель) 2016 - 2017 гг. Показано, что в зимний период года в основном варьирует численность моллюсков в поселении и их биомасса, которая может быть обусловлена как снижением численности особей, так и индивидуальной массы самих животных. Фенотипическая структура поселений и размерный состав моллюсков могут оставаться практически неизменными с октября по апрель (район м. Аджияск) либо претерпевать незначительные изменения. Доля массы сырого мягкого тела и его сухого остатка в общей массе моллюска в зимний период существенно не менялась во всех трёх исследованных районах, что может свидетельствовать о приблизительно одинаковых трофических условиях и упитанности животных. Вместе с тем, именно в районе м. Аджияск у мидий отмечалась самая низкая масса створок, что может быть следствием слабой минерализации прибрежных морских вод, находящихся в зоне опресняющего влияния стока рек Южный Буг и Днепр, и характеризующихся пониженной солёностью.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.166*725.111.3

Рубрики:

Bivalvia (Lamellibranchia, Pelecypoda) Двостулкові (пластинчастозяброві)

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.166*725.111.3

Рубрики:

Bivalvia (Lamellibranchia, Pelecypoda) Двостулкові (пластинчастозяброві)

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*723.4-604.2 + Е621.166*72

Рубрики:

Загальна біологія

Bivalvia (Lamellibranchia, Pelecypoda) Двостулкові (пластинчастозяброві)

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты изучения содержания неспецифических иммунных комплексов, продуктов перекисного окисления липидов и антиоксидантов в тканях (жабры, пищеварительная железа и нога) двустворчатого моллюска Unio tumidus из разных экотопов р. Ахтуба. Установлены отличия исследуемых показателей моллюсков, отловленных на разных станциях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.166*80

Рубрики:

Bivalvia (Lamellibranchia, Pelecypoda) Двостулкові (пластинчастозяброві)

Шифр НБУВ: Ж69659 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уникальная ситуация массовых аномалий аллозимных спектров обнаружена в р. Ирпень у особей клоновых гибридных биотипов щиповок рода Cobitis. Явное преобладание генетически аномальных полиплоидных щиповок наблюдается на нижнем и среднем течении реки, тогда как в верхней ее части они крайне немногочисленны. Причиной наследственных нарушений, вероятнее всего, стало воздействие на генетический аппарат токсичных веществ, накопившихся в нижнем течении этой зарегулированной реки. Такую трактовку подтверждают результаты биоиндикации, показавшие угнетенное состояние биоты нижней части бассейна р. Ирпень, о чем свидетельствует полное отсутствие на этом участке реки моллюсков-фильтрато ров семейства Unionidae, являющихся надежными индикаторами химического загрязнения. В верхней части р. Ирпень, где у щиповок практически отсутствуют генетические аномалии, присутствует полный набор речных видов перловицевых, включая Unio tumidus, Pseudoanadonta complanata и даже U. crassus, в той или иной степени исчезнувших в реках современной Украины, а также наблюдается более высокий уровень заражения кровяным паразитом Trypanosoma cobitis, переносчиком которого являются речные пиявки.

Досліджено вплив тривалих коливань підвищених температур на вміст енергетичних сполук та ферментативну активність у зябрах прісноводного двостулкового молюска Unio tumidus. Відмічено зниження вмісту глікогену і загального білка, одночасно виявлені різнонаправлені зміни вмісту загальних ліпідів та інтенсивності перекисного окислення ліпідів. Встановлено залежність активності АТФ-ази у зябрах U. tumidus від впливу коливання підвищених температур водного середовища.

Досліджено особливості біохімічного статусу прісноводного двостулкового молюска Anodonta cygnea за дії підвищених температури та концентрації йонів натрію у воді. За дії цих чинників відмічено зниження вмісту глікогену, загального білка та зростання вмісту ліпідів у зябровій тканині молюска. Підвищення активності ферментів лактатдегідрогенази і сукцинатдегідрогенази свідчить про загальну активацію енергетичних процесів у зябрах. Встановлено залежність між активністю АТФ-ази в тканині зябер A. cygnea та температурою і вмістом йонів натрію у водному середовищі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.166.23*85

Рубрики:

Unionida (Actinodontoida, Palaecheterodonta)

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.166.21*80

Рубрики:

Mytilida (Pilibranchiata) Мідієві

Шифр НБУВ: Ж69659 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено вивченню функціонування металотіонеїнів двостулкових молюсків Unionidae за впливу на організм наноформи оксиду цинку (н-ZnO) (3,12 мкМ за температури 18 °С та 25 °С (Т)) та іонів цинку (Zn, 3,12 мкМ) протягом 14 діб, а також температурного (18 °, 25 °С та 30 °С) протягом 14 діб та радіаційного (2 мГр одноразово, через 14 діб після опромінення) чинників на молюсків з трьох біотопів. За впливу Zn та н-ZnO відзначено збільшення концентрації металотіонеїнів як загальної, так і у неметальованій формі, та супероксиддисмутазної (СОД) активності. За впливу н-ZnO+Т ці ознаки втрачалися, зростав рівень окисних модифікацій ліпідів і протеїнів, посилювалась нестабільність ДНК і лізосомальних мембран. За впливу на молюсків температурного та радіаційного чинників вміст металотіонеїнів та СОД-активність зменшувались у представників зі всіх біотопів. За вмістом глутатіону (GSH / GSSG), стабільністю лізосом і рівнем ядерних аномалій відзначено вищу резистентність молюсків з теплового біотопу. Висока чутливість рівня металювання металотіонеїнів двостулки за впливу стресорних чинників може бути використана як оціночний критерій стійкості водних екосистем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.166*72

Рубрики:

Bivalvia (Lamellibranchia, Pelecypoda) Двостулкові (пластинчастозяброві)

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Роботу присвячено вивченню структурно-функціональних властивостей та каталітичних констант трипсиноподібного та фібриногенолітичного ферментів, отриманих з тканин Антарктичного морського гребінця A. colbecki. Було виділено та охарактеризовано трипсиноподібний та фібриногенолітичний ферменти з екстракту тканин морського гребінця антарктичного (A. colbecki), оцінено їх молекулярні маси, визначено субстратну специфічність щодо деяких хромогенних та білкових субстратів, а також визначено основні кінетичні константи гідролізу хромогенних субстратів трипсиноподібним та фібриногенолітичним ферментами. Установлено температурний та pH оптимум для трипсиноподібного і фібриногенолітичного ферментів, вивчено вплив інгібіторів протеїназ та іонів двохвалентних металів на активність даних ферментів. Було показано, що отриманий фібриногенолітичний фермент обумовлював порушення здатності молекул фібриногену до полімеризації та утворення фібринового згустку.

Двостулковий морський молюск Barnea Candida (= Pholas candidus) з родини Pholadidae, чутливий до високої концентрації органічної речовини в морській воді, нещодавно був включений до списку видів-індикаторів для Чорного моря (Александров, Зайцев, 2016). Знахідки цього виду в українській частині дельти Дунаю після більш ніж 60 років з моменту його першої реєстрації, ймовірно, свідчить про скорочення евтрофікації і поступове відновлення біорізноманіття місцевої водної екосистеми.

Проведено исследование фенотипической изменчивости двустворчатого моллюска Anadara kagoshimensis (Tokunaga, 1906). Обнаружены достоверные различия морфометрических индексов раковины моллюска из различных районов западного, северо-западного, северо-восточного шельфа Черного моря, Азовского моря и Керченского пролива. Получены оценки влияния глубины обитания, характера донных осадков и солености водных масс на форму раковины моллюска. Выявлено, что в Черном море на формирование раковины двустворчатого моллюска A. kagoshimensis статистически достоверное влияние оказывает тип грунта и соленость водных масс. В условиях Черного и Азовского морей фактор "тип грунта" оказывает умеренное влияние, а фактор "соленость водных масс" - слабое влияние на формообразование раковины двустворчатого моллюска A. kagoshimensis. Достоверного влияния глубины обитания на формирование морфометрических особенностей раковины двустворчатого моллюска A. kagoshimensis не выявлено.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.166*801.1

Рубрики:

Bivalvia (Lamellibranchia, Pelecypoda) Двостулкові (пластинчастозяброві)

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ