Проведено порівняльне дослідження основних етапів обміну колагену, що забезпечують його стабільність на молекулярному та надмолекулярному рівнях у процесі температурної адаптації у пойкілотермних, гібернантних та гомойотермних тварин. Показано, що в усіх випадках основні етапи обміну колагену змінюються однаково, що забезпечує позитивну кореляцію між термостабільністю колагену та температурою навколишнього середовища. Така перебудова обміну пов'язана із зміною синтезу, процесінгу та розпаду колагену. В експериментах in vitro продемонстровано також, що при зниженні температури інкубаційного середовища інтенсифікується розпад більш термостабільного та синтез менш термостабільного колагену. Показано, що такі механізми швидкої адаптації колагенових утворень до температури середовища можуть безпосередньо використовуватися пойкілотермними хребетними, що існують в умовах різних сезонних змін температури. Схожі механізми використовуються і гібернантними ссавцями, температура тіла яких також може швидко змінюватися протягом короткого часу при переході від стану бадьорості до стану сплячки. Зроблено висновок, що у гомойотермних ссавців у ході еволюції також залишився реліктовий механізм температурної адаптації колагенового каркасу сполучної тканини.