На основі оригінальних даних і літературних джерел визначено відсотковий склад іхтіофауни прибережної зони Аравійського моря за типами ареалів. У результаті біогеографічного аналізу розповсюдження видів установлено 12 типів ареалів. Виявлено ендемічні види, ступінь ендемізму різних ділянок шельфу, а також загальний рівень ендемізму району. Застосовуючи методику визначення місць згущення кордонів ареалів, проведено іхтіогеографічне районування північно-західної частини Індійського океану. Зроблено висновок про те, що більша частина Аравійського моря, за винятком східного узбережжя Сомалі, належить до Індо-Малайської провінції, а Аденська затока є зоною змішування іхтіофаун Індо-Малайської, Східно-Африканської та Червономорської провінцій.

Описана история изучения прибрежной ихтиофауны северо-западной части Черного моря (СЗЧМ) за период с 1953 по 1998 гг. Представлены данные по современному видовому составу рыб трех районов СЗЧМ - Одесского залива и смежных вод, о. Змеиный и п-ова Тарханкут. Для района Одесского залива показаны изменения состава ихтиофауны за последние 100 лет. Указаны основные причины изменения состава ихтиофауны всего Черного моря и его северо-западной части в условиях нарастающего антропогенного пресса.

Представлен обзор истории ихтиофауны открытой части и прибрежных вод Аравийского моря.

Приведен количественный и качественный состав ихтиоценов, наиболее значительные их компоненты и характерные представители. Рассмотрена частота встречаемости донных и придонных видов в различных прибрежных биотопах.

Дисертація присвячена дослідженню ролі фізичних факторів в розподілі токсичних речовин в межах північно-західного шельфу Чорного моря, а також дослідженню впливу розподілу токсикантів на нагромадження небезпечної кількості речовин морською біотою і оцінка впливу цього фактору на зміни чисельності морських тварин в умовах хронічної інтоксикації. В дисертації дана оцінка найбільших джерел забруднення; проведене районування акваторії за комплексом токсичних речовин з урахуванням просторового розподілу гідрофізичних параметрів. Проведене дослідження математичної моделі нагромадження гідробіонтами токсичних речовин з морської води, побудованої на базі теорії дифузії неконсервативних макроскопічних часток. Отримані результати дозволили виробити методику екологічного нормування вмісту токсичних речовин в морському середовищі.

Розглянуто проблеми збереження та відтворення різноманіття аборигенної іхтіофауни басейну р. Дніпро. Наведено інформацію про систематику, екологію, поширення, природоохоронний статус і господарське значення таких основних аборигенних видів риб, як мінога українська, шип, стерлядь, лосось чорноморський, вугор річковий, синець, лящ звичайний, марена дніпровська.

Наведено основні терміни та визначення з проблеми біологічного різноманіття адвентивної іхтіофауни (АІФ) басейну Дніпра. Розкрито таксономічну характеристику, біологію, природоохоронний статус, господарське значення і категорії інвазійності представників АІФ р. Дніпро.

Охарактеризовано природні умови та сучасний екологічний стан Дніпропетровської області. Наведено відомості про організацію, морфологічні й анатомічні особливості будови, екологічні групи, походження й еволюцію круглоротих і риб, розглянуто теоретичні засади їх систематики. Проаналізовано результати іхтіологічних і рибогосподарських досліджень, проведених на водоймах регіону. Розкрито функціональне значення іхтіофауни у водних екосистемах, обгрунтовано можливості її використання як біоіндикатора стану навколишнього середовища, проаналізовано сучасний стан і зміни під впливом антропогенних чинників. Наведено кадастрову характеристику круглоротих і риб. Висвітлено питання використання, охорони та відтворення іхтіофауни Дніпропетровської області.

Охарактеризованы природные условия и современное экологичекое состояние Днепропетровской области. Изложены сведения об организации, морфологических и анатомических особенностях строения, экологических группах, происхождении и эволюции круглоротых и рыб, рассмотрены теоретические основы их систематики и дана кадастровая характеристика. Проанализированы результаты ихтиологических и рыбохозяйственных исследований, проведенных на водоемах области. Раскрыто функциональное значение ихтиофауны в водных экосистемах, обоснованы возможности ее использования как естественного биоиндикатора состояния окружающей среды, проанализированы современное состояние и изменения под влиянием антропогенных факторов. Освещены вопросы использования, охраны и обновления ихтиофауны Днепропетровской области.

Приведена новая информация о гистологическом строении рыб Юга Украны. Раскрыта видовая специфичность данных рыб, выраженная в особенностях их адаптации на тканевом уровне, сформировавшихся на протяжении филогенеза непосредственно под влиянием экзогенетических факторов. Проанализирована микроструктурная организация редких и исчезающих видов рыб. Расширены представления о сопряженности тканевых структур с их морфофункциональными признаками. Отмечено, що информация о микроструктуре тканей рыб в норме позволяет использоватеь гистологический критерий для оценки показаний тест-объектами состояния окружающей среды, а также качества особей, выращиваемых в индустриальных условиях, что может быть направлено на нейтрализацию негативных процессов (в том числе воздействия антропогенного фактора) при разработке и совершенствовании корректирующих технологий.

Наведено характеристику гідрологічного та гідрохімічного режиму вод прибережної зони о. Зміїний. Визначено таксономічний склад макрозообентосу та висвітлено динаміку розподілу та чисельності основних об'єктів бентосу. Визначено видовий склад іхтіофауни акваторії острова. Розглянуто динаміку розподілу та чисельності демерсальних риб у часі та просторі в районі острова. Досліджено вікову та статеву структуру морського миня, скорпени чорноморської та бичка-кругляка. Виявлено особливості їх розмноження в акваторії острова. Встановлено абсолютну плодовитість цих риб. Вивчено живлення та трофічні зв'язки масових видів донних риб.

Визначено важливість Стир-Горинського рибовідтворювального комплексу, в якому виявлено 29 з 36-ти видів риб, відзначених у регіоні в 1950-х рр. Різновікові популяції характерні для 13-ти видів, зокрема, для восьми промислово цінних, 16 видів зустрічаються як поодинокі екземпляри у гирлах pp. Стир, Горинь, Случ, Barbus barbus boristhenicus, Lota lota і Carassius carassius з Червоної книги України, 7 видів у відловах відсутні - Lamperta mariae, Albusnoides bipunctatus rossicus, Pelecus cultratus, Leuciscus leuciscus, Phoxinus phoxinus, Nemacheilus barbatulus, Gobitius taenia та з'явилось шести видів-вселенців, зокрема, Percottus glehni. Визначено реабілітацію та заповідання "природних локалітетів", які сприяють відтворенню іхтіофауни та формуванню промислових стад, з обов'язковою регламентацією скидання промислових і меліоративних стоків. Запропоновано розрахункову формулу й опрацьовано концепцію стійкості водних систем за формування іхтіоценозу. Розроблено рекомендації щодо стабілізації іхтіоекологічної ситуації у регіоні, визначено пріоритетність стратегій реабілітації-програми міn. та мах.

Встановлено основні закономірності формування природної кормової бази та іхтіофауни р. Іршава, розроблено стратегію відновлення її різноманіття в малому гірському водотоці. Зазначено, що іхтіофауна ріки нараховує 38 видів риб і міног (у т.ч. шість занесених до Червоної Книги України) з 13-ти родин, що становить 62 % видового складу та 81 % родини іхтіофауни річок Закарпаття. Проведено районування р. Іршава за морфололгічними, фізико-геологічними, гідрологічними, гідрохімічними характеристиками, якістю води, різноманіттям водоростей, безхребетних та іхтіофауни на дві ділянки: гірську та рівнинну. Проаналізовано основні загрози іхтіофауні р. Іршава, які формуються антропогенними та біологічними чинниками. Встановлено, що рибопродуктивність річки становить 9,4 - 16, 4 кг/га х рік. Вперше розроблено та впроваджено стратегію охорони та збереження раритетної іхтіофауни Карпат та доведено, що за сучасних умов найбільш дієвим методом її відновлення є штучне відтворення та випуск у гірські водотоки форелі струмкової.

Індекс рубрикатора НБУВ: П729.35-31 + Е623.33*852.13

Рубрики:

Горбуша

Pisces Риби. Іхтіологія

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі урахування й аналізу новітніх іхтіологічних відомостей узагальнено матеріали численних вітчизняних і зарубіжних наукових джерел і власні дані, що стосуються рибного населення водойм України. Внесено необхідні зміни в таксономію та номенклатуру міног і риб, переглянуто деякі українські і наведено російські та англійські назви риб, доповнено відомості з їх біології та сучасного поширення. У видових нарисах розглянуто діагноз і зовнішньоморфологічні особливості, забарвлення, біологію риб, показано їх господарське значення й охоронний статус. Проаналізовано розподіл і чисельний склад риб у прісноводних водоймах, Чорному й Азовському морях у межах держави. Наведено назви риб, які стали нечисленними, рідкісними або зникли у водоймах України, відзначено нові та сумнівні види, простежено зміни в номенклатурі риб вітчизняної іхтіофауни.

Рассмотрены видовой состав рыб и абиотические особенности различных районов Одесского региона северо-западной части Черного моря, находящихся под мощным воздействием распресненных вод Днепро-Бугского лимана и различных антропогенных факторов. Раскрыты важные особенности биологии, размножения и развития пелагических, придонных и донных рыб Одесского региона. Проанализированы некоторые биологические, экологические и морфологические приспособления рыб на ранних этапах онтогенеза к обитанию в различных биотопах.

В результате оригинальных многолетних мониторинговых исследований и анализа литературных данных установлено, что в акватории Севастополя, включающей 6 наиболее крупных бухт и открытую прибрежную зону между мысами Толстый и Айя, за последние 30 лет отмечено 120 видов рыб из 81 рода, принадлежащих 49 семействам. Всего зарегистрировано 108 видов, из которых 22 встречены впервые. Установлено, что наряду с высоким видовым разнообразием ихтиофауна характеризуется сложной экологической структурой, обусловленной наличием представителей всех экологических групп черноморских рыб. В акватории Севастополя выделено 6 ихтиоценов, приуроченных к соответствующим биотопам: скальных и скально-каменистых ландшафтов, мягких грунтов, зарослей морских трав, прибойной зоны и экотонный эстуарный. Рассмотрено разнообразие ихтиофаун отдельных бухт.

Приведены результаты ихтиологических исследований Голосеевских прудов (городская зона Киева) в 1983 и 2001 - 2002 гг.

The new data on the biological and morphological characteristics of a North American invider, "bullhead", from Lake Svityaz' of the Volyn region are given. Differences in some biological and morphological attributes between the populations of fishes from different reservoirs of Ukraine are presented.

Вперше на основі комплексного дослідження іхтіоценозів з'ясовано основні причини динаміки видового багатства риб водойм Азовського басейну. Вдалося оцінити потенціал певних акваторій щодо відновлення раритетної компоненти регіональної іхтіофауни. На основі тривалих досліджень та узагальнення різнобічних матеріалів встановлено закономірності трансформації іхтіоценозів Східного Сивашу та Молочного лиману. Проведено поглиблену ревізію видового складу іхтіофауни Азовського моря та досліджено динаміку промислових уловів риб за 1927 - 2011 pp. Запропоновано концепцію моніторингу іхтіоценозів і стану популяцій риб водойм регіону досліджень. Розкрито перспективи використання індикаторних показників для запобігання негативним змінам у гідроекосистемах Азовського басейну.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*822.19(922.9) + Е623.33*851.139(922.9) + П722.0(922.9)

Рубрики:

Загальна біологія

Pisces Риби. Іхтіологія

Рибні запаси. Продуктивність водойм

Шифр НБУВ: ВС54763 Пошук видання у каталогах НБУВ