Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.111.19 гліцин + Е623.334.252.53*72,022

Рубрики:

Загальна зоологія

Cyprinoidei Коропоподібні

Шифр НБУВ: ДС45647 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.111.19 гліцин + Е623.334.252.53*72,022

Рубрики:

Загальна зоологія

Cyprinoidei Коропоподібні

Шифр НБУВ: ДС45647 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.111.19 гліцин + Е623.334.252.53*72,022

Рубрики:

Загальна зоологія

Cyprinoidei Коропоподібні

Шифр НБУВ: ДС45647 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Досліджено комплексну реакцію крові коропа (вміст форм гемоглобіну, його кінетичні і функціональні показники та їх регуляцію, стан систем енергозабезпечення в еритроцитах та ін.) на дію абіотичних факторів водного середовища та інтоксикацій. Встановлено, що реакція крові риб на інтоксикацію визначається фізико-хімічними властивостями токсиканту: іони свинцю і фенолу викликають в еритроцитах незворотні структурні і метаболічні зміни; іони марганцю, міді і цинку активують більшість процесів адаптивного захисту; аміак викликає відхилення на рівні адаптивної відповіді; спільна дія аміаку та іонів металів є антагоністичною і виступає фактором зниження пошкоджуючої дії кожного токсиканта окремо. Виявлено ключові характеристики адаптивної відповіді компонентів крові риб на дію екстремальних факторів і запропоновано використовувати їх як показники біоіндикації забруднення водного середовища.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.252.53*694.841-641.9

Рубрики:

Cyprinoidei Коропоподібні

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: карась серебристый, экологическая форма, популяция, половая структура, низовье Дуная
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.252.53*804*801.64

Рубрики:

Cyprinoidei Коропоподібні

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.252.53*852.2(4Укр)

Рубрики:

Cyprinoidei Коропоподібні

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив іонів свинцю (II) та марганцю (II) в концентраціях, що відповідають 2 ГДК (відповідно 0,2 і 2,4 мг/л), на низькомолекулярні термостабільні білки і тіоли в гепатопанкреасі коропа після інкубації риб у воді з підвищеним вмістом метану протягом 14 діб. Під впливом свинцю відбувається зменшення вмісту високомолекулярних тіолів гепатопанкреасу, збільшення вмісту низькомолекулярних азотовмісних продуктів (розчинних білків, низькомолекулярних термостабільних білків (НТБ)), кількості їх фракцій та інтенсивності включення радіоактивного гліцину в низькомолекулярні компоненти. Вміст свинцю в складі НТБ зменшується у порівнянні з контролем. Під дією марганцю відбувається його зв'язування переважно з низькомолекулярними сполуками гепатопанкреасу, зокрема, металотіонеїнами (МТ). Однак синтез НТБ на відміну від контролю пригнічується. Кількість загальних, розчинних і низькомолекулярних термостабільних білків за дії марганцю не змінюється у порівнянні з контролем, а кількість тіолів у складі білків зростає. Обидва метали зумовлюють специфічні зміни УФ-спектра фракцій НТБ.

Вивчено дію підвищених концентрацій марганцю, цинку та міді на вміст нуклеїнових кислот і білків у тканинах коропа (печінці, м'язах, крові). Показано, що досліджувані концентрації (2 і 5 ГДК) марганцю та цинку зумовлюють підвищення вмісту нуклеїнових кислот у тканинах коропа, а міді - його зниження. Аналогічні зміни відзначено і щодо концентрації білків.

Вивчено пристосувальну мінливість морфологічних показників цьоголіток коропа та активності їх травних процесів під впливом нестабільних умов вирощування: низької температури, дефіциту розчиненого кисню, недостатності кормової бази та за дії важких металів міді та свинцю. Показано, що рівень розвитку кормових організмів обумовлює гетерогенність угруповань цьоголіток коропів. Визначено, що серед морфологічних чинників екстер'єру цьоголіток коропів найбільш чутливими до стресу, викликаного дефіцитом корму, є висота та товщина тіла в основі першого променя спинного й анального плавця. Вони відображають функціональний стан травної системи, яка зазнає ряду морфологічних змін. Відзначено, що структура популяції коропів залежить від породи риб, яка її формує. Між особинами рамчастої та лускатої порід виявлено ряд відмінностей фізіолого-біохімічного характеру, які обумовлюють характерні відповіді їх угруповань на мінливі чинники середовища. Серед рамчастих коропів мають вищу стійкість до зимівлі особини з високою масою, у лускатих - з високою та малою. За результатами досліджень активності травних ферментів (протеаз та карбогідеаз) установлено, що цьоголітки лускатих коропів швидше утворюють угруповання з переважанням малих за розмірами особин, і краще використовують кормові ресурси. Виявлено, що в рамчастих коропів існує потужна система заключного гідролізу білків і вуглеводів, яка ефективніше функціонує за умов доступної кількості білкових і вуглеводних продуктів. Цю властивість використовують у рибному господарстві для інтенсивного вирощування цієї породи риб. Характеристики травної системи лускатих коропів надають їм можливість

Ключ. слова: Blicca bjoerkna, популяція, пластичні і меристичні ознаки, морфологічна мінливість
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.252.53*820*801.4(4Укр)

Рубрики:

Cyprinoidei Коропоподібні

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.252.53*44

Рубрики:

Cyprinoidei Коропоподібні

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Оцінено біолого-господарчі показники любінського рамчастого коропа на завершальному етапі його виведення. На підставі рибницько-біологічних досліджень за умов інтенсивного промислового вирощування виявлено значну перевагу любінського рамчастого коропа у порівнянні з існуючими нормативно-технологічними показниками у коропівництві, що забезпечило успішну апробацію та визнання його новим селекційним досягненням України. Установлено основні біологічні та фізіолого-біохімічні показники та споживні якості даних риб. Запропоновано для виробництва новий внутрішньопорідний тип української рамчастої породи коропа, який успішно використовується в рибній галузі за умов чистопородного розведення та для одержання промислових помісей і гібридів, а також у виконанні селекційних програм зі створення нових масивів українських рамчастих коропів.

Наведено гідрогеографічну характеристику Канівського водосховища. Висвітлено ефективність відтворення основних видів риб. Описано динаміку структур іхтіофауни, популяцій промислових видів риб. Наведено порівняльні характеристики біологічних показників ляща та плітки як індикаторів сукцесії водосховища.

Приведена гидрогеографическая характеристика Каневского водохранилища. Освещена эффективность воспроизводства основных видов рыб. Описана динамика структур ихтиофауны, популяций промышленных видов рыб. Представлены сравнительные характеристики биологических показателей ляща и плотвы как индикаторов сукцессии водохранилища.

  Скачати повний текст

Досліджено дію іонів марганцю, цинку, міді та свинцю на обмін амінокислот і синтез білків в організмі коропа. Установлено зміни вмісту вільних амінокислот (гліцину, лейцину та аланіну) у м'язах і печінці коропа за дії підвищених концентрацій вказаних металів. Розглянуто участь цих амінокислот у біосинтезі білків у м'язах і печінці коропа в нормі та у разі інтоксикації важкими металами. Запропоновано спосіб оцінки рівня метаболічної активності амінокислот у тканинах риб за дії важких металів на підставі встановлення частки участі окремої амінокислоти в біосинтезі білків. Розкрито роль білків сироватки крові у разі адаптації до дії підвищених концентрацій іонів важких металів. Запропоновано використання наявності змін білкових фракцій сироватки крові та інтегральних показників динаміки сумарного вмісту та фракційного складу білків сироватки крові для оцінки токсиконебезпечності важких металів водного середовища.

Досліджено особливості нагромадження та розподілу важких металів в організмі молоді коропа та білого товстолобика, які вирощувалися у ставах з різними джерелами живлення (рр. Дніпро, Самара та Оріль). Вивчено розподіл металів у біотичних і абіотичних компонентах водних екосистем. Установлено, що антропогенне навантаження важкими металами на молодь риб, яка вирощувалась у Петриківських ставах, було найменшим, акумуляція металів у водних екосистемах складала 4,6 кг/га, у Самарських ставах цей показник дорівнював 14,4 кг/га, а Таромських - 27,6 кг/га. Виявлено особливості нагромадження важких металів рибами залежно від фізико-хімічного складу води ставів. У Самарських ставах найбільший відсоток серед забруднювачів складали нікель і залізо, у Таромських - свинець і нікель. Установлено, що в організмі коропа більш інтенсивно нагромаджується мідь, свинець і нікель, ніж у білого товстолобика. Найбільш якісну рибну продукцію одержано у Петриківських ставах. Рекомендовано заходи щодо зниження антропогенного навантаження - важких металів на Таромські та Самарські стави.

За результатами багаторічних досліджень одержано дані щодо біолого-екологічного стану популяцій сріблястого карася та краснопірки. Визначено особливості їх розповсюдження за акваторією Каховського водосховища. З'ясовано, що кормова база водойми не є лімітуючим фактором для існування досліджених видів у даному водосховищі. Встановлено, що здатність їх популяцій до відтворення є досить високою, умови для існування охарактеризовано як добрі. З урахуванням особливостей промислу, аматорського рибальства та незаконного вилучення розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності використання сріблястого карася та краснопірки Каховського водосховища. Запропоновано метод врахування впливу аматорів, браконьєрів та порушень звітності для визначення обсягів дозволеного промислового вилучення.