Рассматриваются закономерности и факторы формообразовательных процессов, происходящих в процессе эволюции животных организмов. Излагаются особенности строения скелета подъязычного аппарата у 80 видов млекопитающих и дается причинная обусловленность этих особенностей.

Метатарзальні кістки плодів мишей, культивовані протягом 4-х днів на борту міжнародної космічної лабораторії IML-1 (STS-42), досліджено за допомогою світлової та растрової електронної мікроскопії з зондовим мікроаналізом. Кісточки, культивовані за умов мікрогравітації, не відрізнялися істотно за довжиною від наземного і польотного (1g) контролю. У метатарзальних кістках, ізольованих з плодів віку 16 діб, було виділено та виміряно три зони: епіфізарну, проліферативну і зону гіпертрофованих хондроцитів. У культурах органів, експонованих за мікрогравітації, зона гіпертрофованих хондроцитів була меншою, а ділянка епіфіза більшою, ніж у контролі. Зона проліферації була однаковою в кістках, культивованих за умов мікрогравітації та контролю. Подібна ж тенденція простежувалася з культурами, отриманими з 17-добових плодів. Метатарзальні кісточки, експоновані за умов мікрогравітації, мали значно меншу за довжиною ділянку кальцифікації діафіза у порівнянні з контрольними культурами, що розвивалися на Землі й у бортовій центрифузі. Отримані результати показують, що найбільш чутливими до дії мікрогравітації процесами в ізольованих з організму фетальних кістках, що розвиваються, є дозрівання та гіпертрофія хондроцитів, яка супроводжується кальцифікацією хрящового матриксу, але не проліферація.

Ключ. слова: індекс ефективності, екоморфа, аеронектоксерон, нектоксерон, ксеронектон, копіальний рушій
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.36*69

Рубрики:

Mammalia Ссавці. Теріологія

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше проведено комплексний порівняльний аналіз підкіркових та кіркових відділів нюхового та зорового аналізаторів у представників різних екологічних груп класу ссавців. Виявлено, якому з дистантних аналізаторів належить основна роль у життєдіяльності видів, що живуть за різних екологічних умов. На підставі порівняння макро- та мікроморфологічних показників встановлено тенденції розвитку центральних відділів дистантних аналізаторів, риси подібності та відмінності даних структур у видів різних екологічних груп класу Mammalia. Виявлено, що індекс енцефалізації досліджуваних видів залежить не лише від систематичної ієрархії виду, але й від ступеня розвитку сенсорних органів, локомоторних та трофічних спеціалізацій. Встановлено, що особливості цитоархітектоніки додаткової нюхової цибулини пов'язані з характером їжі, оскільки її організація ускладнюється у видів, які живляться тваринною їжею. На підставі досліджень будови різних ланок зорового аналізатора у ссавців, що ведуть підземний спосіб життя та зоровий аналізатор яких втрачає своє значення, встановлено редукцію у них лише периферичних відділів аналізатора, центральні відділи не мають слідів "редукції", що може свідчити про підпорядкування їх іншим функціям (наприклад, контролю добових ритмів).

Проведено комплексне дослідження розвитку вторинного кісткового піднебіння (ВКП) ссавців (в онтогенезі та філогенезі) та носової порожнини. Встановлено терміни, джерела та особливості розвитку даних структур протягом усіх стадій ембріогенезу (на прикладі кота свійського та рудої вечірниці). Розглянуто ВКП ссавців як поліфункціональну структуру, яка, крім розмежування трофічного та респіраторного шляхів, виконує також механічну та об'єднувальну фукнції (підвищує механічні властивості щелепного апарату та зберігає зв'язки між ротовою та носовою порожнинами). На підставі одержаних матеріалів доведено значну мінливість структури ВКП ссавців. Встановлено, що в будові ВКП різних представників класу Mammalia загалом беруть участь майже всі компоненти, що входять до складу вторинного кісткового піднебіння теріоморфних плазунів. Зроблено припущення, що ВКП ссавців успадковано від теріоморфних рептилій. Виявлено та описано нові варіанти в конструкції ВКП ссавців.

Дисертацію присвячено біомеханічним і біохімічним дослідженням стегневої кістки у деяких видів хижаків та впливу радіонуклідів на її структуру у білих щурів. Визначено: основними біохімічними компонентами кістки, що суттєво впливають на її біомеханічні і морфологічні характеристики, є солі Ca і P та особливо їх сумарний вміст. За умов збільшення дози надходження радіонуклідів виявлено тенденцію зміни остеогенезу та затримки росту кістки.

З'ясовано особливості морфогенезу тканинних компонентів органів універсального гемоімунопоезу з використанням комплексу морфологічних методів на різних рівнях структурної організації у взаємозв'язку зі структурою інтраорганних кровоносних судин. Доведено, що функціональна активність кісткових органів, виконуючих функцію універсального гемоімунопоезу, зумовлюється не лише генетично детермінованою трансформацією остеобластичного кісткового мозку в червоний, але й утворенням мікрооточення, що включає синусоїдні капіляри, грубоволокнисту кісткову тканину (як мінералізований компонент) та спонукаючого її утворення - хрящову.

Как в филогенезе, так и в онтогенезе прежде всего формируется внутреннее ухо как стержневое, филогенетически наиболее древнее образование периферического отдела слуховой системы. По мере развития внутреннего уха начинают формироваться другие звенья периферической слуховой системы разного эволюционного возраста, из которых филогенетически молодым является наружное ухо. В отличие от наружного и среднего уха, которые характеризуются самыми разнообразными структурными вариациями и широким спектром адаптационных преобразований, связанных с особенностями экологии вида, внутреннее ухо у представителей различных экологических групп при многообразии функций сохраняет однообразную структурную организацию. Как в кохлеарном, так и в вестибулярном анализаторах обычно варьируют топография, форма и размеры отдельных компонентов. Анатомическое формирование структур внутреннего уха в основном заканчивается в раннем предплодном периоде, в то время как клеточная дифференцировка чувствующего эпителия улитки, макул и крист у незрелорождающихся видов продолжается вплоть до ранних стадий постнатального онтогенеза. У зрелорождающихся видов (китообразные, копытные) дифференцировка структур внутреннего уха в основном завершается к моменту рождения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.36*692.123*669.43

Рубрики:

Mammalia Ссавці. Теріологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що у представників фаланго- і пальцеходячих тварин найменш насиченими екстраорганними судинними та нервовими магістралями є дорсальна та дорсо-латеральна ділянки капсули колінного суглоба. Встановлено також видові особливості гістотопографії рефлексогенних зон і рецепторних полів: у коня рецепторні поля - в медіальній та плантарній частинах, рефлексогенна зона - у плантарній; у великої рогатої худоби рецепторні поля - в медіальній та планетарній частинах; рефлексогенна зона - в медіальній; у собаки - в латеральній; у кішки рецепторні поля - в медіальній, латеральній та плантарній частинах, рефлексогенна зона - у плантарній. Одержані дані вказують на те, що пошкодження корінців і спинного мозку в ділянці 6-го поперекового сегмента є особливо небезпечними для втрати чутливості, пропріорецепції та кінестезії капсули колінного суглоба.