Рассмотрены новые подходы к раскрытию механизмов старения, определены причинно-следственные связи данного явления. Приведена эколого-генетическая теория омоложения человека, определены генетические и эпигенетические факторы замедления старения и продления жизни. Выявлены эффекты хронической электростимуляции латеральной гипоталамической области у старых крыс. Показано влияние нового препарата из пантов оленей на репродуктивную способность крыс при нормальном и ускоренном старении, а также морфина на продолжительность жизни. Раскрыта роль пирацетама в оптимизации окислительно-антиоксидантного баланса в головном мозге при гипоксии. Рассмотрены возрастные особенности показателей липидного обмена при раке молочной железы.

Наведено результати дослідження відносин між регуляцією дихальної функції в разі ізокапнічної зростаючої гіпоксії та інтенсивністю вільнорадикальних процесів у групах здорових молодих і людей похилого віку. Показано, що старіння супроводжується деяким зменшенням реакції системи дихання на гіпоксію без істотної зміни показників вентиляції спокою. У людей похилого віку у порівнянні з молодими випробуваними знижується активність каталази крові за відсутності вірогідних відмінностей в активності супероксиддисмутази та виявляється тенденція до підвищення вмісту продуктів пероксидного окиснення в крові. Обговорено можливі механізми, що опосередковують вікові перебудови системи регуляції дихання. Як первинні зміни розглянуто зрушення в системі про/антиоксидантного балансу та посилення процесів пероксидації на тлі зниження активності каталази; це призводить до модифікації чутливості хеморецепторів, котрі реагують на зниження напруги кисню в крові.

В продольном исследовании оценен биологический и кардиопульмональный возраст у 125-ти практически здоровых лиц в возрасте 20 - 79-ти лет. Установлено, что в обследуемой популяции статус практического здоровья идентифицируется лишь до 50-ти лет; в дальнейшем происходит своеобразное "растворение" его в популяции. Значения биологического возраста практически здоровых мужчин повышаются в более ранние сроки, чем женщин, вследствие изменений следующих компонентов формулы его определения: ухудшения упруго-вязких свойств аорты, стато-координаторной функции и снижения аккомодации хрусталика.

На основании анализа тематики докладов и заседаний рабочих групп в рамках 18 Конгресса Международной ассоциации геронтологов выделены и рассмотрены основные приоритеты современного развития геронтологии в мире. Проведен качественный и количественный (наукометрический) анализ структуры программы конгресса по основным проблемам старения - социальной геронтологии и герогигиене, клинической геронтологии и гериатрии, биологии старения, а также анализ материалов заседания экспертной рабочей группы. Показано, что наиболее интенсивно в современной геронтологии разрабатывается социальная проблематика. Выявлены региональные особенности приоритетов социально-геронтологических исследований и реализации социальной политики в отношении пожилых на разных континентах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*334.6

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*334.6

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Определен комплекс факторов, обусловливающих ускорение процесса старения. Для дискриминантного анализа использованы факторы, которые отражены в медицинской документации. У 45 пациенток, отобранных из общей группы, проведена оценка морфологических, иммуногистохимических особенностей мягких тканей лица и шеи. У всех пациенток тщательно проанализированы данные анамнеза в целях выявления выделенных 20 признаков (факторов) преждевременного старения. Результаты анализа свидетельствуют, что на основании выделенных факторов можно с высокой точностью выделить группу таких факторов, при которых могут быть выявлены или не выявлены маркеры ранних возрастных изменений.

Предположено, что микроорганизмы являются непосредственными индукторами процесса старения, которое, в свою очередь, возникает как естественный способ избавления организма от паразитов. Вероятными кандидатами на роль индукторов процесса старения могут быть микроорганизмы, имеющие определенные характеристики.

Проанализированы ценностные ориентиры социально-демографической группы пожилых людей: семья, материальное благополучие, общение с людьми, независимость в жизни. Обсуждены возможности реализации этих приоритетов в современных условиях. В качестве одного из путей решения данных вопросов рассматривается продолжение профессиональной деятельности после достижения пенсионного возраста.

Отмечено, что в последние годы предложен ряд новых гипотез старения, постулирующих важность условий раннего онтогенеза в формировании потенциала здоровья и долгожительства. Обычно предполагается, что в основе подобных долговременных эффектов лежат те же механизмы, которые определяют "клеточную память", а именно, процессы на эпигенетическом уровне. Получено много доказательств, что эпигенетические модификации (изменения экспрессии генов, не сопровождающиеся изменениями структуры ДНК), индуцированные влиянием факторов среды, могут определять многие аспекты старения, а также этиологию и патогенез возрастных заболеваний. При определенных условиях возможны и позитивные эффекты (эпигенетическая адаптация). Изменения экспрессии генов обнаружены при всех продлевающих жизнь "гормезисных" воздействиях: облучении, тепловом и холодовом шоках, калорийном ограничении рациона и гипергравитации, а также при влиянии геропротекторов (например, антиоксидантов). Вероятно, продлевающие жизнь эффекты могут быть скорее следствием неспецифического (гормезисного), чем специфического (геропротекторного) влияния этих факторов, и индукция транскрипционных изменений - общим механизмом всех этих воздействий. Если это так, направленные вмешательства в эпигенетические процессы (например, при помощи пре- и постнатальных умеренных стрессов) можно использовать для модуляции процессов старения и продления здоровой жизни.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*334.4 + Е70*334.6

Рубрики:

Загальна зоологія

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*334.6 + Е60*73*334.6

Рубрики:

Біологія людини

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*73*334.6 + Е70*334.6 + Р259

Рубрики:

Біологія людини

Вікова патологія

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*334.6 + Е70*73*334.6

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*334.6 + Е70*73*334.6 + Р259.2

Рубрики:

Біологія людини

Геріатрія

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*334.6 + Е70*73*334.6

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р259 + Е70*334.6

Рубрики:

Вікова патологія

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему нейрофізіологічного забезпечення вищих коркових функцій у стані фізіологічного психічного старіння та у випадках хвороби Альцгеймера. Обгрунтовано концепцію розвитку патологічного психічного старіння, розроблено критерії ранньої діагностики та прогнозування хвороби Альцгеймера на підставі виявлення механізмів розвитку когнітивних порушень, зумовлених хворобою, а не фізіологічним психічним старінням (за допомогою методів викликаних потенціалів мозку та електроенцефалографічного картування). Наведено патогенетичне обгрунтування змін в діяльності центральної нервової системи, обумовлених порушеннями в інших (імунній, генетичній та антиоксидантно-оксидантній) системах організму, у випадках хвороби Альцгеймера.

Досліджено кількісні та якісні характеристики старіння за чотирма напрямками - популяційним, клінічним, професійним і прогностичним. Установлено, що у формуванні тривалості життя популяцій важливу роль відіграють темпи старіння. Показано, що між темпами старіння та хронічною патологією немає рівнозначного взаємозв'язку. З'ясовано, що механізми старіння та розвитку певної форми хронічної патології можуть збігатися за своєю суттю та відрізнятися, прискорюючи або не впливаючи на темпи старіння організму. Доведено, що довготривалі спостереження (на підставі визначення біологічного віку) за робітниками різних професій за різних умов виробництва є інформативні щодо прогнозування динаміки стану їх здоров'я. Установлено, що прискорення темпів старіння за умов впливу іонізуючого випромінення відбувається за більш раннього розвитку хронічної патології (особливо для осіб більш молодшого віку). На підставі ретроспективного аналізу біологічного та кардіопульмонального віку показано, що ці показники можуть розглядатися як певні предикатори більш ранньої смерті.

Охарактеризована антиоксидантная система организма при естественном и замедленном старении. Проанализировано действие различных по степени ограничения калорийности диет и полного голодания на прооксидантно-антиоксидантный баланс в тканях и выживаемость животных. Приведены химические методики исследования роли антиоксидантной системы организма в механизмах природного и замедленного старения. Изучено влияние микробиологического каротина и препаратов на его основе на организм. Уделено внимание альтернативным источникам пищевых добавок, в частности, пищевым лекарственным растениям, продуктам моря и продуктам биотехнического синтеза, в которых содержание нутриентов и необходимых компонентов значительно выше, чем в пищевых продуктах.