В горизонтальном положении тела, по сравнению с вертикальным, у молодых здоровых лиц при I (особо благоприятном) типе погоды общее кровенаполнение лёгких повышается более интенсивно в отличие от неблагоприятного III типа. При этом пропорционально увеличивается венозный отток. Наблюдается умеренное компенсаторное повышение сопротивления легочных сосудов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*732.1 + Е70*733.2 + Р11(4УКР)028.6

Рубрики:

Біологія людини

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Построена упрощенная модель носовой полости с учетом наличия в ней воздухоносных пазух. Определены основные параметры и характеристики аэродинамического потока при его распространении в носовой полости. Рассмотрена задача о влиянии гайморовой полости на аэродинамику носовой полости в нормальном режиме, когда полость сообщается с носовым ходом посредством соустья, и патологическом режиме, когда полость закупорена и отсечена от носового хода. На основании теоремы Гаусса и уравнения непрерывности показано, что воздухоносная полость является слабовентилируемой зоной. Вентилируемая часть воздухоносной полости составляет лишь 5 % общего ее объема, а остальная часть является зоной застоя. При нормальном функционировании органов носовой полости в ней преобладает турбулентный режим воздушного потока, а при блокировании носовых полостей вследствие патологии - ламинарный. Особенностью турбулентности потока является гидродинамическое перемешивание движущейся среды, что обеспечивает более интенсивный по сравнению с ламинарным течением перенос импульса, тепла и массы. Показано, что в турбулентном режиме, доминирующем в области локализации носовых раковин, изменение температуры вдоль оси носовой полости составляет величину около 2 к/м.

Експериментально та теоретично досліджено акустичні властивості респіраторного тракту людини. Розроблено ряд сучасних методів електронної багатоканальної реєстрації та комп'ютерної обробки сигналів, характерних для коливань поверхні тіла людини. Проведено аналіз респіраторного тракту як аеродинамічного й акустичного каналів. Досліджено вплив фізичних та фізіологічних особливостей верхніх дихальних шляхів на характеристики шумів дихання.Показано, що завдяки великій швидкості потоку повітря в голосовій щілині виникає його турбулізація і, як наслідок, ефективне шумоутворення. На підставі аналізу спектрально-часових характеристик шумів дихання в нормі та патології проведено об'єктивізацію аускультативних ознак (вербальних моделей). Виконано і досліджено зміни основних і додаткових типів дихання, акустичних характеристик респіраторного тракту хворих в процесі їх одужання.

Комплексно досліджено гістотопографію, кількість, будову та функціональні особливості лімфоїдних утворень різних відділів гортані в онтогенезі. Встановлено відмінності у морфологічній організації та клітинному складі лімфоїдних структур різних відділів гортані. Наведено комплексну морфофункціональну характеристику дифузно розташованих елементів місцевої імунної системи гортані у віковому аспекті та встановлено їх морфогенетичну роль у пре- та постнатальному формуванні епітеліальних і лімфоїдних структур гортані. Показано взаємозв'язок між кількістю, локалізацією лімфоцитів і рівнем біосинтетичних і формотвірних процесів у структурах гортані людини у пренатальному періоді онтогенезу. Встановлено закономірності динаміки лектин-позитивних лімфоцитів у гортані людини в онтогенезі. Виявлено етапи становлення структурно-функціональної основи імунної реактивності гортані щурів у ранньому постнатальному періоді онтогенезу. Встановлено закономірності змін в її формуванні у разі впливу антигеном у внутрішньоутробному періоді. Описано структури гортані, які мають рецептори до лектинів арахісу, сої та бобчука. З'ясовано закономірності динаміки їх кількісних змін. Виявлено вплив антигенного введення на формування структур гортані у ранньому постнатальному періоді онтогенезу.

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальні питання математичного моделювання функціональних систем саморегуляції системи дихання за умов напруженого м'язового навантаження й у складній ситуаційній обстановці. Досліджено чутливість математичної моделі системи дихання до зміни фізіологічних параметрів. Розроблено та обгрунтовано математичні моделі саморегуляції системи дихання, що базуються на різноманітних критеріях оптимальності. Здійснено числовий аналіз моделей керування газообміном за критерієм оптимальності, заснованим на принципі гомеостазу напруження кисню в артеріальній крові, а також за критерієм компромісного вирішення конфліктних ситуацій. Аналіз обчислювальних експериментів дозволив зробити висновки про вплив систем зовнішнього дихання та кровообігу на формування рівнів керівних впливів, а також про роль гіпоксичного та гіперкапнічного стимулів регуляції у випадку впливу на організм збурень внутрішнього та зовнішнього середовищ.

Виконана і обгрунтована нова практично спрощена математична модель, на базі якої створено імітаційну модель з дослідження функціонування системи дихання в організмі людини, а саме процесів газообміну в організмі на тривалих інтервалах часу за умов гіпоксії. Зроблено якісний аналіз результатів експериментів, проведених на імітаційній моделі.

Досліджено варіабельність серцевого ритму (ВСР) випробовуваних із різним типом вегетативної регуляції під впливом керованого дихання (КД) з індивідуально підібраною частотою. Встановлено, що КД, частота якого відповідає частоті максимального піку потужності в низькочастотному діапазоні спектру серцевого ритму, є потужним засобом керування серцевим ритмом і функціональним станом кардіореспіраторної системи випробовуваних із різним типом вегетативної регуляції, про що свідчить оптимізація показників ВСР, збільшення толерантності серцево-судинної системи до субмаксимального фізичного навантаження та збільшення синхронізації серцевого та дихального ритмів.

Проанализированы аэродинамические процессы, происходящие в носовой полости и определяющие основную дыхательную функцию верхних дыхательных путей. Установлено наличие разности фаз между периодически изменяющимся внешним давлением и скоростью воздуха внутри моделируемого носового хода. Определена связь между диссипацией энергии воздушного потока и частотой дыхания в зависимости от координат. Показано, что при малой частоте дыхания область максимальной диссипации мощности дыхания находится на оси носового хода, а с повышением частоты смещается в пристеночную область.

Досліджено стан розвитку і функційні можливості деяких показників дихальної системи студентів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*733.23

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На группе волонтеров методом фотоплетизмографии исследован уровень кровотока в акральных сосудах кисти в условиях глубокого вдоха и последующей задержки дыхания на 15 с. Установлено, что изменения дыхательного цикла сопровождались значительным снижением кровотока (до 52 %). В начальной фазе снижения кровотока было отмечено уменьшение амплитуды и частоты пульсовых колебаний. Фаза восстановления уровня кровотока наступала до окончания задержки дыхания и характеризовалась увеличением амплитуды и частоты пульса. После выдоха уровень кровотока возростал, ритм сердечных сокращений снижался. В условиях искусственного осуществления вдоха под положительним давлением воздуха (10 см водн. ст.) в верхних дыхательных путях и задержки дыхания снижение уровня кровотока было незначительным, амплитуда пульсовых колебаний увеличивалась, ритм снижался. После выдоха уровень кровотока не увеличивался. Сделан вывод, что снижение уровня кровотока в акральних сосудах после глубокого вдоха и задержки дыхания обусловлено депонирующей емкостью легких.

Разработано устройство "Электронный нос" на основании селективных амперометрических газовых сенсоров. Произведены измерения состава вдыхаемого и выдыхаемого человеком воздуха с целью решения задачи экспресс-диагностики. Оценена чувствительность серийных селективных сенсоров для использования в системе "Электронный нос". Рассмотрены возможности средств LabVIEW для создания виртуального устройства "Электронный нос".

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*733.221 + Р252.72

Рубрики:

Біологія людини

Порушення функцій дихальної системи

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано геометричні, фізичні та хвильові параметри бронхіального дерева та його елементів. Показано, що в діапазоні частот до 1000 Гц усі геометричні параметри повітроносних шляхів (за винятком довжини трахеї) суттєво менші за довжину звукових хвиль, які розповсюджуються в бронхіальному дереві. Встановлено, що стрибок перерізу в місці розгалуження повітроносних шляхів може значно впливати на розповсюдження звуку в бронхіальному дереві, а злами повітроносних шляхів практично не впливають на цей процес. Сформульовано акустичні та математичні моделі повітроносних шляхів (з урахуванням пружності їх стінок) та ділянок розгалуження між ними. Розв'язано відповідні граничні задачі для рівняння Гельмгольца, за даними яких розроблено алгоритм загального розв'язання задачі про розповсюдження звуку в бронхіальному дереві.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*693.215 + Е70*733.225в605

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж16099 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основе использования теории изгибных колебаний круговых стержней разработана расчетная схема для количественной оценки вынужденных колебаний трахеального и бронхиального хрящей при воздействии на них радиальной нагрузки. Установлено, что вынужденные колебания хрящей имеют сложный характер, обусловленный, главным образом, тремя первыми модами. Полученные результаты позволяют утверждать, что при возникновении звука внутри трахеи и бронхов их стенки будут совершать не пульсирующие (как предполагалось ранее), а достаточно сложные колебания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*733.25 в732

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж16099 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На базе ранее разработанных физической и математической моделей проведен численный анализ акустических свойств грудной клетки человека в норме. При этом в общих чертах учитывалась топография различных биотканей в поперечном сечении грудной клетки, а сами ткани представлялись как акустические среды с диссипацией. Показано, что эффективность трахеи как источника звука в грудной клетке весьма мала. Амплитуда колебательной скорости на поверхности трахеи обратно пропорциональна частоте. Установлено, что звукопрозрачность легких быстро снижается с ростом частоты, в то время как звукопрозрачность межлегочных зон практически не изменяется во всем диапазоне от 100 до 1500 Гц. При этом примерно до 360 Гц звукопрозрачность легких выше звукопрозрачности межлегочных зон, а на более высоких частотах - ниже. Обнаружено, что резкое снижение звукопрозрачности легких с ростом частоты обусловлено низкой скоростью распространения звука в паренхиме. Вследствие этого при повышении частоты характерный волновой размер легкого становится много больше единицы и роль акустического затухания в нем существенно возрастает. На частоте около 70 Гц обнаружен резонанс между легкими, выступающими в роли эквивалентной упругости, а также реберно-мышечным и жировым слоями, выступающими в роли эквивалентной массы. Отмечено, что звукопрозрачность легких в области резонанса резко возрастает.