Викладено основи теоретичної біології, принципи функціонування генетичного апарату еукариотів та механізму мислення. Розглянуто механізм формування структури організму, наведено уявлення про гетерохвильову оптику, згідно із законами якої оболонка клітинного ядра, використовуючи електрострикцію, перетворює енергію хвиль хімічних реакцій протоплазми на акустичні хвилі, які вибірково розпушують хроматин. На підставі цього пояснено багато фактів біології, наприклад, трисомії, канцерогенез, гетерозіс, феномен ірідодіагностики, запропоновано метод регенерації втрачених кінцівок у ссавців тощо. Розширено гіпотезу про голографічну природу мислення. Наведено уявлення про інформаційні масиви (образи), що модулюють фронт відокремленої хвилі щільності імпульсації ансамблю нейронів, про існування в мозку людини більш, ніж ста нейрокореляторів, які визначають кореляцію між інформаційними масивами за допомогою перетворень Фур'є в ядрах мозку.

У людей в возрасте от 21 до 74 лет изучали возрастную динамику функции внимания и ее связь с функциональной подвижностью нервных процессов. Установлено, что этот период онтогенеза характеризовался постепенным и неравномерным снижением исследуемой функции. Выявлено, что средние показатели свойств внимания и особенности ее возрастной динамики у людей зрелого и пожилого возраста находятся в зависимости от индивидуально-типологических свойств нервной системы. У людей с высокими значениями функциональной подвижности нервных процессов (ФПНП) во всех возрастных группах отмечался высокий уровень развития функции внимания, а также более медленное изменение и задержка начала инволюции этой психической функции. Лица, обладающие низкими значениями ФПНП, характеризовались более ранним началом и интенсивным снижением функций внимания.

У 80 здорових осіб вивчено зміни частотного спектра та відносних спектральних коефіцієнтів електроенцефалограми (ЕЕГ) для послідовних смуг частотних діапазонів шириною 1 Гц з одночасною латералізованою стимуляцією зон сітківок очей, котрі є рецепторними полями правої та лівої півкуль головного мозку, світлом різного кольору. Виявлено неоднакову вираженість реакцій правої та лівої гемісфер головного мозку на таку стимуляцію та одержано їх просторові характеристики. Зміни величини більшості відповідних спектральних коефіцієнтів у півкулях мали подібну спрямованість і вираженість, що свідчить про переважно комплементарний характер інтергемісферної взаємодії. Реципрокні зміни величин відповідних спектральних коефіцієнтів у півкулях реєструвалися значно рідше. Констатовано схожість змін ЕЕГ для червоно-зелених стимуляцій різної полярності, що може свідчити про демпферний вплив правої півкулі на ліву.

У 75 досліджуваних дорослих обох статей у точках С3 та С4 відводили пов'язані з подіями ЕЕГ-потенціали (ППП) в експериментальній ситуації з внутрішнім відліком заданих часових інтервалів, котрі обмежувалися випробуваним за допомогою натискань на кнопку. Експериментальна парадигма забезпечувала значний рівень невизначеності та вимагала підтримування високого рівня уваги. Точного значення обраного експериментатором часового інтервалу випробуваний заздалегідь не знав (повідомлялися лише його межі - 17 - 23 с). Інформацію про збіг або розбіжність відрахованого й заданого експериментатором значень часового інтервалу випробуваний отримував через візуальні сигнали зворотного зв'язку, що надходили через 2 с після закінчення відліку; у випадку збігу він мав зробити третє (стверджувальне) натискання на кнопку. Натисканням на кнопку передував потенціал готовності (ПГ); перед сигналом зворотного зв'язку розвивалась умовна негативна хвиля (УНХ), а після цього сигналу - потенціал Р300. Виявлено значущі позитивні кореляції між амплітудами ПГ та УНХ правої півкулі головного мозку й негативні - між ПГ і Р300 обох півкуль. Загалом для вказаних ППП була характерна висока індивідуальна варіабельність, яка в низці аспектів виявляла зв'язок з особистісними особливостями випробуваних, встановленими за даними психологічного тестування із застосуванням відповідних опитувань. Так, зокрема, за використаних експериментальних умов було показано негативні кореляції між амплітудою ПГ і показниками психотизму, амплітудою УНХ та емоційною стійкістю, а також екстравертивністю, амплітудою Р300 та домінантністю. Позитивні зв'язки виявлялися

між амплітудою УНХ і фактором autia (за опитуванням РЕН Айзенка та 16 PF Кеттела). Зроблено припущення про те, що зв'язки між рисами особистості та параметрами ППП базуються на природжених конституціональних особливостях нервової системи та нейрохімічних і структурних змінах мозку, зумовлених впливом прижиттєвого досвіду.

Рассмотрены теоретическая зависимость связи ощущений и раздражений, согласующаяся с известными опытными данными, связь между постоянной времени процесса переработки информации, памятью человека и альфа-ритмами мозга. Показана перспективность математического описания различных процессов в памяти человека как процессов переработки ею информации.

Аналізуються стани активації головного мозку, нейрофізіологічні кореляти й біохімічні компоненти ФС (функціонального стану) мозку. Вивчаються фактори, що впливають на функціональні стани людини, індивідуальні властивості нервової системи та індивідуально-типологічні особливості ФС у процесі діяльності людини. Розкриваються механізми оцінки функціональних та робочих станів людини і управління ними, а також методи оцінювання фізіологічних станів людини та корекції функціональних робочих станів.

Проведено исследование ряда параметров ЭЭГ, а также личностных особенностей (определяемых с использованием вопросника MMPI) у 60 пациентов с болезнью Паркинсона (БП) в возрасте 44 - 73 лет, разделенных по степени выраженности клинических нарушений на группы 1 и 2, с начальной и умеренной степенью выраженности заболевания. У больных группы 2, по сравнению с группой 1, наблюдались более высокие мощности ритмов в тета- и альфа-диапазонах, а также более высокие показатели по шкалам 2 (депрессии, D), 8 (индивидуалистичности, Sc) и 0 (интроверсии-экстраверсии, Si). Обнаружены достаточно отчетливые корреляционные связи между параметрами ЭЭГ и показателями структуры личности. Показана положительная корреляционная связь между относительной мощностью тета2-ритма и значениями ряда шкал MMPI: 1 (сверхконтроля, Hs), 2 (депрессии, D), 4 (импульсивности, Pd), 7 (тревожности, Pt), 8 (индивидуалистичности, Sc) и 0 (инраверсии-экстраверсии, Si). Выявлена отрицательная корреляционная связь между частотой альфа-ритма и показателями шкал сверхконтроля и тревожности. Корреляционные связи между различными параметрами ЭЭГ и показателями по шкалам MMPI зависели от степени выраженности заболевания. Полученные данные позволили предположить известную степень общности нейрофизиологических механизмов, определяющих изменения интегральной электрической активности головного мозга и формирование индивидуально-психологических особенностей при БП.

Висвітлені проблеми конституціонально-біологічних, соціально-економічних та психологічних аспектів формування психічного здоров'я жіночого населення. Досліджено функціональний стан вегетативної нервової системи, фізіологічна діяльність організму, психологічні особливості та спосіб життя у жінок з домінуючою лівою півкулею, гармонійною взаємодією та домінуючою правою півкулею головного мозку. Показано, що кожний тип міжпівкульової організації мозку має свій фізіологічний та соціально-психологічний статус. На цій основі розроблені індивідуальні прогностичні моделі розвитку невротичних розладів у жінок та запропоновані організаційні, теоретичні та практичні медико-соціальні підходи захисту психічного здоров'я населення.

Рассмотрены существующие представления о понятиях "память", "информация", "мышление", а также новые данные об энерго волновой сущности памяти и мышления. Описана структура воды и проведен энерго мониторинг ее памяти. Использована энерго волновая сущность памяти и мышления для интенсификации учебного процесса и рациональной деятельности.

Ключ. слова: Н-рефлекс, постактивационная депрессия, длительное торможение, пресинаптическое торможение
Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.52*012

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.541.4 + З818.4

Рубрики:

Біологія людини

Нейробіоніка

Шифр НБУВ: Ж15477 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены вопросы функциональной асимметрии мозга. В контексте нескольких дисциплин (нейропсихологии, нейролингвистики, лингвистической гендерологии) рассмотрены половые различия в характере функциональной асимметрии мозга и влияние последних на речевые способности человека, в частности, с учетом гендерного параметра. Предложена классификация афазий по А.Р.Лурии, описаны классические дисфункций, связанные с повреждением мозга.

Подведены итоги систематического изучения функций мозга человека при различных видах психофизиологической активности. Показана системная природа процессов мозговой деятельности с помощью методов определения корреляций между психофизиологическими свойствами личности и нейродинамикой в реакциях электроэнцефалограммы (ЭЭГ), машинного на ЭВМ и визуального анализа динамики ритмов ЭЭГ при вербальном восприятии эмотивной информации и биоэлектрических реакций мозга при субъективной оценки заданного интервала времени. В хронических опытах на кошках использованы методы регистрации и автоматической обработки импульсной активности нейронов с медиаторной дофаминергической принадлежностью в структурах среднего мозга и коры при формировании и реализации условного пищедобывательного двигательного рефлекса при действии переменного магнитного поля крайненизкочастотного диапазона в условиях свободного поведения животных. Рассмотрена классификация типов ЭЭГ и оценено их функциональное значение в связи с характером выполняемых программ деятельности. Описан ряд сложных современных методов анализа ЭЭГ и обобщены литературные сведения по изученным вопросам.

Рассмотрено общее строение и функции нервной системы, раскрыта сущность рефлекса, приведена схема рефлекторной дуги. Раскрыто значение центральной нервной системы, показана ее координирующая роль и пластичность, проанализирован процесс торможения, описано строение головного мозга. Установлены функции спинного мозга, определены свойства нервных центров. Исследована эволюция вегетативной нервной системы, показаны морфологические, функциональные и фармакологические отличия между ее симпатической и парасимпатической частями. Охарактеризована периферическая нервная система, рассмотрено строение шейного, плечевого, поясничного, крестцового и копчикового сплетений. Приведены сведения о физиологии высшей нервной деятельности, определены функции второй сигнальной системы и анализаторного аппарата.

Наведено результати експериментів щодо виявлення рівня функціональної асиметрії (ФА), її ролі в оцінці стану здоров'я та впливі на адаптаційні можливості людини. Визначено кореляції між індивідуальними особливостями ФА, психофізіологічними та вегетативними показниками у стані спокою та в процесі дозованого фізичного навантаження.

Приведены результаты экспериментов по выявлению уровня функциональной асимметрии (ФА), ее роли в оценке здоровья и влияния на адаптационные возможности человека. Определены корреляции между индивидуальными особенностями ФА, психофизиологическими и вегетативными показателями в состоянии покоя и при дозированной физической нагрузке.

Приведены систематизированные данные по истории движения в защиту леворуких детей от переучивания в мире и в Украине. Описаны последствия насильственного переучивания и особенности психолого-педагогического, психиатрического и суицидального сопровождения воспитания леворуких детей и подростков.

Досліджено особливості психофізіологічної організації у студентів різних спеціальностей: фізіко-механічного (27 чоловіків та 35 жінок) та природничого (32 чоловіків та 30 жінок) факультетів. Вивчено показники сприйняття, уваги, пам'яті та мислення, розумову працездатність. За результатами досліджень встановлено, що формування психофізіологічної організації системи переробки інформації у студентів вищих навчальних закладів різних спеціальностей відбувається гетерохронно, залежно від спрямованості спеціальної підготовки. Виявлено, що системотвірними факторами до формування психофізіологічної організації системи переробки інформації у студентів фізико-механічного факультету є функції сприйняття простору, уваги і операційного мислення, а у студентів природничого факультету - функція уваги.

Исследованы особенности психофизиологической организации у студентов разных специальностей: физико-механического (27 мужчин и 35 женщин) и природоведческого (32 мужчины и 30 женщин) факультетов. Изучены показатели восприятия, внимания, памяти и мышления, умственную работоспособность. На основании результатов исследований можно заключить, что формирования психофизиологической организации системы переработки информации у студентов высших учебных заведений разных специальностей происходит гетерохронно, в зависимости от направленности специальной подготовки. Выявлено, что системообразующими факторами при формировании психофизиологической организации системы переработки информации у студентов физико-механического факультета являются функции восприятия пространства, внимание и операционное мышление, а у студентов природоведческого факультета - функция внимания.

Peculiarities of forming of psychophysiological organization in students of different specializations: physical-mechanical (25 male and 35 female) and nature (32 male and 30 female) faculties were studied. The parameters: perception, attention, memorythinking and mental capability were studied. The results are showed that the forming of psychophysiological organization of informational processing system in higher school students of different specializations is characterized by geterocronyisms with direction relation of specialty preparation. The study shows that the forming factors for psychophysiological organization of informational processing system in students of physical-mechanical faculty are perception of area, attention, operation thinking,and in students of nature faculty - attention functions.

Наведено базові теоретичні відомості з основних розділів екологічної біофізики людини, які необхідні для практичного впровадження заходів щодо оптимізації функціонального стану та рівня здоров'я людини за різноманітних умов зовнішнього середовища. Викладено психофізіологічні засади сприйняття, описано нейрофізіологічні механізми психічної діяльності людини. Висвітлено особливості формування та розпізнавання образів, психічних функцій у пацієнтів з порушеннями роботи мозку. Охарактеризовано психофізіологічні принципи навчання. Розкрито роль свідомого та несвідомого у психіці людини.

Приведены базовые теоретические сведения по основным разделам экологической биофизики человека, необходимые для практического внедрения мероприятий по оптимизации функционального состояния и уровня здоровья человека в разнообразных условиях окружающей природной среды. Изложены психофизиологические основы восприятия, описаны нейрофизиологические механизмы психической деятельности человека. Освещены особенности формирования и распознавания образов, психических функций при нарушениях работы мозга. Охарактеризованы психофизиологические принципы обучения. Раскрыта роль сознательного и бессознательного в психике человека.

Рассмотрены вопросы психофизиологии функциональных состояний человека, приведена характеристика наиболее распространенных эндогенных и экзогенных влияний на функциональное состояние организма. Освещены психофизиологические аспекты адаптаций организма. Проанализированы психофизиологические особенности состояний организма в процессе протекания и изменений биологических ритмов, а также депрессивных состояний.

Висвітлено проблеми загальної та прикладної психофізіології. Розглянуто методи психофізіологічних досліджень, зокрема, реєстрації показників електричної активності шкіри, серцево-судинної системи, реакції очей. Розкрито загальні властивості сенсорних процесів, нейрофізіологічні механізми сенсорних систем зору, слуху, шкіри, кістково-м'язового апарату, смаку, нюху. Наведено дані щодо психофізіології уваги, пам'яті, мовлення, мислення, емоцій. Висвітлено питання щодо змінених станів свідомості, значення сну, класифікації рухів, працездатності, психічного стану людини. Викладено загальні поняття про адаптацію, її види, загальні закономірності й адаптаційні можливості.

Освещены проблемы общей и прикладной психофизиологии. Рассмотрены методы психофизиологических исследований, в частности, регистрации показателей электрической активности кожи, сердечно-сосудистой системы, реакции глаз. Раскрыты общие свойства сенсорных процессов, нейрофизиологические механизмы сенсорных систем зрения, слуха, кожи, костно-мышечного аппарата, вкуса, нюха. Приведены данные о психофизиологии внимания, памяти, речи, мышления, эмоций. Освещены вопросы, касающиеся измененных состояний сознания, значения сна, классификации движений, трудоспособности, психического состояния человека. Изложены общие понятия об адаптации, ее видах, общих закономерностях и адаптационных возможностях.