Викладено основи теоретичної біології, принципи функціонування генетичного апарату еукариотів та механізму мислення. Розглянуто механізм формування структури організму, наведено уявлення про гетерохвильову оптику, згідно із законами якої оболонка клітинного ядра, використовуючи електрострикцію, перетворює енергію хвиль хімічних реакцій протоплазми на акустичні хвилі, які вибірково розпушують хроматин. На підставі цього пояснено багато фактів біології, наприклад, трисомії, канцерогенез, гетерозіс, феномен ірідодіагностики, запропоновано метод регенерації втрачених кінцівок у ссавців тощо. Розширено гіпотезу про голографічну природу мислення. Наведено уявлення про інформаційні масиви (образи), що модулюють фронт відокремленої хвилі щільності імпульсації ансамблю нейронів, про існування в мозку людини більш, ніж ста нейрокореляторів, які визначають кореляцію між інформаційними масивами за допомогою перетворень Фур'є в ядрах мозку.

Аналізуються стани активації головного мозку, нейрофізіологічні кореляти й біохімічні компоненти ФС (функціонального стану) мозку. Вивчаються фактори, що впливають на функціональні стани людини, індивідуальні властивості нервової системи та індивідуально-типологічні особливості ФС у процесі діяльності людини. Розкриваються механізми оцінки функціональних та робочих станів людини і управління ними, а також методи оцінювання фізіологічних станів людини та корекції функціональних робочих станів.

Рассмотрены теоретическая зависимость связи ощущений и раздражений, согласующаяся с известными опытными данными, связь между постоянной времени процесса переработки информации, памятью человека и альфа-ритмами мозга. Показана перспективность математического описания различных процессов в памяти человека как процессов переработки ею информации.

Встановлено, що властивості основних нервових процесів (функціональна рухливість і сила), сенсомоторні та психічні функції стабілізуються на максимальному рівні у віковій групі 21 - 25 років, після чого спостерігається їх поступове зниження - сповільнене у першому зрілому та більш інтенсивне у другому зрілому, а також похилому віці. Визначено динаміку зв'язків властивостей нервових процесів із сенсомоторними та психічними функціями. З'ясовано, що деякі показники сенсомоторних реакцій різного ступеня складності, параметри пам'яті та уваги досліджуваного вікового періоду мають мінливі зв'язки з властивостями основних нервових процесів. Вперше досліджено вікову динаміку психофізіологічних функцій у людей віком 21 - 74 років з різним рівнем розвитку властивостей основних нервових процесів. Доведено, що у обстежуваних із різним рівнем розвитку властивостей функціональної рухливості та сили нервових процесів, характер та спрямованість онтогенетичних змін психофізіологічних функцій однакові, але враженість їх різна. Особи з високим рівнем властивостей основних нервових процесів характеризувались достовірно вищими показниками пам'яті, уваги, сенсомоторної реактивності, меншими змінами та більш пізнім початком їх зниження, ніж люди з низьким рівнем розвитку типологічних властивостей вищої нервової діяльності.

У 75 досліджуваних дорослих обох статей у точках С3 та С4 відводили пов'язані з подіями ЕЕГ-потенціали (ППП) в експериментальній ситуації з внутрішнім відліком заданих часових інтервалів, котрі обмежувалися випробуваним за допомогою натискань на кнопку. Експериментальна парадигма забезпечувала значний рівень невизначеності та вимагала підтримування високого рівня уваги. Точного значення обраного експериментатором часового інтервалу випробуваний заздалегідь не знав (повідомлялися лише його межі - 17 - 23 с). Інформацію про збіг або розбіжність відрахованого й заданого експериментатором значень часового інтервалу випробуваний отримував через візуальні сигнали зворотного зв'язку, що надходили через 2 с після закінчення відліку; у випадку збігу він мав зробити третє (стверджувальне) натискання на кнопку. Натисканням на кнопку передував потенціал готовності (ПГ); перед сигналом зворотного зв'язку розвивалась умовна негативна хвиля (УНХ), а після цього сигналу - потенціал Р300. Виявлено значущі позитивні кореляції між амплітудами ПГ та УНХ правої півкулі головного мозку й негативні - між ПГ і Р300 обох півкуль. Загалом для вказаних ППП була характерна висока індивідуальна варіабельність, яка в низці аспектів виявляла зв'язок з особистісними особливостями випробуваних, встановленими за даними психологічного тестування із застосуванням відповідних опитувань. Так, зокрема, за використаних експериментальних умов було показано негативні кореляції між амплітудою ПГ і показниками психотизму, амплітудою УНХ та емоційною стійкістю, а також екстравертивністю, амплітудою Р300 та домінантністю. Позитивні зв'язки виявлялися

між амплітудою УНХ і фактором autia (за опитуванням РЕН Айзенка та 16 PF Кеттела). Зроблено припущення про те, що зв'язки між рисами особистості та параметрами ППП базуються на природжених конституціональних особливостях нервової системи та нейрохімічних і структурних змінах мозку, зумовлених впливом прижиттєвого досвіду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.541.4 + З818.4

Рубрики:

Біологія людини

Нейробіоніка

Шифр НБУВ: Ж15477 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены существующие представления о понятиях "память", "информация", "мышление", а также новые данные об энерго волновой сущности памяти и мышления. Описана структура воды и проведен энерго мониторинг ее памяти. Использована энерго волновая сущность памяти и мышления для интенсификации учебного процесса и рациональной деятельности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.541.4 + Р124.412 + Ю935.128

Рубрики:

Біологія людини

Медичний професійний відбір

Довготривала та короткотривала пам'ять

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У лиц однородного контингента (курсанты военно-морского и военно-летного училищ) изучен максимальный темп движений (по теппинг-тесту) в зависимости от свойств основных нервных процессов. Показано отсутствие связей между показателями исследуемых переменных рядов, как и отсутствие достоверности различий средних значений максимального темпа у групп испытуемых с различной силой (работоспособностью головного мозга) и функциональной подвижностью нервных процессов. Это является доказательством того, что показатель мышечной выносливости не может быть использован в качестве индикатора свойств основных нервных процессов. Вероятнее всего максимальный темп движений, диагностируемый данной методикой, характеризует физическую выносливость (утомление), а не те процессы, которые протекают в высших отделах центральной нервной системы и связаны с восприятием, анализом, переработкой информации, принятием решения и выдачи команды на эффектор, что, в свою очередь, зависит от взаимоотношений процессов возбуждения и торможения. Последние, как известно, обуславливают индивидуально-типологические особенности высшей нервной деятельности.

Розроблено психо-сомато-вісцеральну типологію людини. Розглянуто доцільність використання інтегральних показників (ІП) для аналізу великої кількості параметрів організму. Визначено три ІП, що характеризують різні системи організму - серцево-судинну, соматичну та нервову. На підставі інтегральних показників за допомогою методу кластерного аналізу виділено три типологічні групи (кластери) обстежених та надано характеристику особам кожної з них. Уперше встановлено потрійні кореляційні зв'язки одночасно між показниками вказаних систем. З урахуванням неоднорідності вибірки за статевим фактором і наявності статевих відмінностей індивідів за рядом досліджуваних показників, типологічні групи виділено окремо у чоловіків і жінок. За допомогою тривимірної графіки визначено ступінь однорідності різних типологічних груп. У кожному кластері виявлено найбільш інформативні та методично доступні показники, за якими можна швидко виділити типологічні групи людей.

Ключ. слова: электроэнцефалограмма, субъективное время, воспроизведение временных интервалов
Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.541 + Е70*739.177.52*715.3в73

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрено общее строение и функции нервной системы, раскрыта сущность рефлекса, приведена схема рефлекторной дуги. Раскрыто значение центральной нервной системы, показана ее координирующая роль и пластичность, проанализирован процесс торможения, описано строение головного мозга. Установлены функции спинного мозга, определены свойства нервных центров. Исследована эволюция вегетативной нервной системы, показаны морфологические, функциональные и фармакологические отличия между ее симпатической и парасимпатической частями. Охарактеризована периферическая нервная система, рассмотрено строение шейного, плечевого, поясничного, крестцового и копчикового сплетений. Приведены сведения о физиологии высшей нервной деятельности, определены функции второй сигнальной системы и анализаторного аппарата.

Досліджено психофізіологічні функції людей зрілого віку та вивчено зв'язки індивідуально-типологічних властивостей ВНД з сенсомоторними, психічними, вегетативними функціями та рисами особистості. За результатами дослідження встановлено, що психофізіологічні функції людей зрілого віку характеризуються закономірностями: досягнення максимального розвитку та стабілізація на високому рівні, нерівномірний та гетерогенний характер їх формування, високий ступінь залежності прояву сенсомоторних, психічних, вегетативних функцій, психологічної структури особистості від індивідуально-типологічних властивостей ВНД. Виявлено, що на етапі онтогенезу в осіб віком 18 - 27 років функціональна рухливість та сила нервових процесів, різні за складністю зорово-моторні реакції, властивості пам'яті та уваги досягають свого найвищого розвитку у людей віком 18 - 23 роки та мало змінюються до 25-ти років, а згодом мають поступове їх зниження. Установлено залежність між параметрами властивостей основних нервових процесів і складних сенсомоторних реакцій, обсягом короткочасної пам'яті та уваги, факторами психологічної структури особистості, а також характером реакцій серцево-судинної системи та її вегетативної регуляції під час вираженого нервово-емоційного напруження на екзамені. Виявлено, що особи з високими градаціями індивідуально-типологічних властивостей ВНД характеризуються більш короткими латентними періодами сенсомоторних реакцій, більшим об'ємом короткочасної пам'яті, уваги, вищими показниками моральної нормативності, стійкості до стресу та нижчими параметрами тривожності, нижчим рівнем функціонування серцево-судинної системи, а також меншою

В исследованиях на людях изучены вызванные кондиционирующей чрезкожной стимуляцией большеберцового и общего малоберцового нервов контралатеральной конечности изменения Н-рефлекса, отводимого от камбаловидной мышцы. В обоих случаях наблюдали сходные двухфазные изменения амплитуды тестируемого H-рефлекса. После латентного периода длительностью 50 - 60 мс возникало его облегчение продолжительностью до 300 мс с максимумом при интервале около 100 мс, которое сменялось длительным торможением. Временной ход торможения при тест-интервалах, превышающих 500 мс, удовлетворительно аппроксимировался логарифмической функцией. Средняя длительность торможения, рассчитанная с использованием метода наименьших квадратов, в случаях стимуляции большеберцового и общего малоберцового нервов составляла 4,0 и 2,7 с соответственно. Фаза облегчения H-рефлекса возникала при интенсивности кондиционирующего раздражения, соответствующей значению порога возбудимости рецепторов кожи. Облегчение могло быть вызвано также электрической стимуляцией кожи в области контралатеральной подколенной ямки за пределами проекции указанных нервов. Торможение H-рефлекса возникало лишь при большей интенсивности раздражения контралатеральных нервов, которая превышала порог H-рефлекса кондиционируемой конечности и соответствовала активации низкопороговых мышечных афферентов этих нервов. Исследованное торможение H-рефлекса, видимо, является по своей природе пресинаптическим, поскольку оно не устраняется вследствие тонического возбуждения мотонейронов тестируемой мышцы, вызванного произвольным подошвенным сгибанием. Длительное

контралатеральное пресинаптическое торможение может играть существенную роль в перераспределении тонуса скелетных мышц при двигательной активности.

Исследованы индивидуально-типологические свойства (ИТС) высшей нервной деятельности (ВНД), сенсомоторные реакции у студентов с разным уровнем спортивной квалификации. Установлено, что между уровнем спортивной квалификации и свойствами основных нервных процессов существует прямая связь: высокому уровню спортивной квалификации соответствовали высокие показатели ИТС ВНД и сенсомоторной реактивности, и наоборот. Показана связь свойств основных нервных процессов с временными показателями сенсомоторных реакций разной степени сложности. Связь ИТС ВНД с характером сенсомоторного реагирования может быть важным условием в выборе индивидуальных методов и средств тренировки и в период соревнований.

Вперше проведено дослідження особливостей електрофізіологічних характеристик шкіри та індивідуальних реакцій людини на подразники різної модальності та встановлено зв'язок одержаних даних з результатами психометричних тестувань. Визначено типологічні особливості латентних періодів простої сенсомоторної реакції на візуальний подразник за умов різних режимів подачі сигналу, за розумових навантажень та підвищеного емоційного напруження. На підставі вивчення особливостей розподілу статичних електричних потенціалів у біологічно активних зонах шкіри з'ясовано значущість досліджуваних параметрів під час їх застосування для подальшої типізації. Встановлено вірогідні відмінності між асиметріями статичних електричних потенціалів шкіри та змінами латентних періодів простої сенсомоторної реакції за розумового навантаження за умов різного рівня емоційного напруження. Визначено зв'язки електрофізіологічних характеристик шкіри зі значенням сенсорних порогів різної модальності та психологічими особливостями обстежуваних. Обгрунтовано доцільність застосування нових підходів щодо типізації індивідуальних особливостей людини.

З'ясовано роль індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності (ВНД) у характері прояву психофізіологічних функцій за умов розумової діяльності, що є одним з основних питань диференціальної психофізіології. Наведено дані про зв'язок індивідуально-типологічних властивостей нервової системи учнів молодшого шкільного віку з параметрами пам'яті, уваги та серцевого ритму за умов виконання розумової роботи різної складності та навчальної діяльності. Найбільш значуші взаємозв'язки властивостей нервових процесів з психічними та вегетативними функціями виявлено за умов розумового навантаження з максимальним темпом пред'явлення подразників. Доведено, що учні з високим рівнем властивостей основних нервових процесів характеризуються достовірно вищими показниками розумової працездатності, пам'яті та уваги, більш вираженою активацією механізмів регуляції серця, ніж особи з низьким рівнем типологічних властивостей ВНД. Відзначено, що підвищення темпу та збільшення тривалості розумової роботи призводить до меншої психомоторної вегетативної реактивності, появи розугодження у механізмах регуляції серця, а також зниження залежності цих функцій від індивідуально-типологічних властивостей нервової системи. Установлено взаємозв'язок успішності навчання та психофізіологічних функцій, що доводить доцільність їх використання у системі оптимізації розумової діяльності. Наголошено на поліфункціональності, універсальності типологічних властивостей ВНД стосовно розвитку психофізіологічних функцій людини, зазначено, що вони є нейродинамічною основою інтегративної діяльності мозку за умов реалізації когнітивних, поведінкових реакцій та їх

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.54в2:Ю9 + Ю933с

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю933 + Е70*739.177.54в2:Ю9

Рубрики:

Вища нервова діяльність як фізіологічна основа психіки (Психофізіологія)

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.541.4

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ