Представлена методика изучения особенностей переработки зрительной информации, связанных с асимметрией мозга человека при унилатеральном предъявлении вербальных зрительных стимулов группе испытуемых. Приведены пробные результаты эксперимента. Сделаны выводы о дальнейшем применении данной методики исследования проявлений межполушарной асимметрии в зависимости от условий, способных повлиять на зрительные процессы опознания (яркости стимула, длительности предъявления, наличия и цвета маркировки).

Запропоновано експериментально-теоретичний метод визначення положення центра мас і моментів інерції тіла людини щодо трьох анатомічних осей за допомогою спеціального стенда, що представляє жорсткий тетраедр.

Предложен экспериментально-теоретический метод определения положения центра масс и моментов инерции тела человека относительно трех анатомических осей при помощи специального стенда, представляющего жесткий тетраэдр.

In the article the experimentally - idealized method of determination of position of a center of mass and moments of inertia of a body of the person concerning three anatomical axes is offered through a special bench presenting a rigid tetrahedron.

Розглянуто психофізіологічні механізми зорової інформації для аналізу рухової діяльності людини. Доведено, що дані функції лімітують рухову діяльність.

Описаны психофизиологические механизмы зрительной информации, используемые для анализа двигательной деятельности человека. Показано, что указанные функции лимитируют двигательную деятельность.

In the article there shown psychophysyologic mechanisms of visual information for analysing of motor activity of a man. It is shown that offered functions limitate motor activity.

Розглянуто психоакустичні методи та камертональні дослідження слуху людини. Проаналізовано методи аудіометрії (тональної порогової та надпорогової, мовної, високочастотної, комп'ютерної), а також об'єктивні методи (акустичної імпедансометрії, отоакустичної емісії, безумовно-рефлекторної аудіометрії). Висвітлено методи та структури побудови аудіометрів та акустичних вушних імпедансметрів. Обговорено проблеми метрологічного забезпечення засобів вимірювальної техніки для дослідження слуху.

Рассмотрены психоакустические методы и камертональное исследование слуха человека. Проанализированы методы аудиометрии (тональной пороговой и сверхпороговой, высокочастотной, компьютерной), а также объективные методы (акустической импедансометрии, отоакустической эмиссии, безусловно-рефлекторной аудиометрии). Освещены методы и структуры построения аудиометров и акустических ушных импедансметров. Оговорены проблемы метрологического обеспечения средств измерительной техники для исследования слуха.

Рассмотрена теория цветового зрения человека, а также общая теория компараторной идентификации линейных систем. Описаны условия, которые должна удовлетворять физическая система, допускающая идентификацию в виде линейной модели. На основании компараторного метода приведен метод экспериментального определения числовых значений параметров линейной модели. Рассмотрены особенности интегрального представления семейства предикатов, а также математическое описание физических стимулов, вызывающих ощущение цвета. Приведена координатная формулировка для предикатов, определенных на декартовом квадрате всего пространства, а также для случая воспроизводящего конуса.

Вивчено вплив окорухових м'язів на окове яблуко людини в первинній позиції погляду. Створено математичний апарат, який дозволяє розрахувати моменти сили, яка впливає на будь-яке місце в зоні прикріплення окорухових м'язів поверхні очних яблук. Вміщено таблицю моментів сил, які діють на око відносно трьох осей тримірної декартової системи координат для всіх окорухових м'язів (для прямих м'язів по 3 точки, для непрямих - 6).

Изучено воздействие глазодвигательных мышц на глазное яблоко человека в первичной позиции взгляда. Создан математический аппарат, дающий возможность рассчитать моменты сил, воздействующих на любую точку в зоне прикрепления глазодвигательных мышц к поверхности глазного яблока. Приведена таблица моментов сил, действующих на глаз относительно трех осей тримерной декартовой системы координат для всех глазодвигательных мышц (для прямых мышц по 3 точки, для косых - 6).

Розглянуто будову та фізіологію органа слуху, висвітлено сучасні наукові уявлення про природу звуку та теорії звукосприйняття, розкрито основні питання фоніартрії й логопедії. Описано будову гортані - органа голосу та мови, визначено її функції. Проаналізовано фізіологічні основи мови й особливості її розвитку у дітей. Особливу увагу приділено розгляду патологій слуху, мови та голосу, з'ясовано причини їх виникнення та запропоновано засоби профілактики. Розглянуто німоту, функціональну заїкуватість, психогенні порушення мови, а також такі, що виникли внаслідок патологічних змін в артикуляційному апараті, наведено способи відновлення слуху та голосу у дітей.

Рассмотрены строение и физиология органа слуха, освещены современные представления о природе звука и теории звуковосприятия, раскрыты основные вопросы фониартрии и логопедии. Описано строение гортани - органа голоса и речи, определены ее функции. Проанализированы физиологические основы речи и особенности ее развития у детей. Особое внимание уделено рассмотрению патологий слуха, речи и голоса, установлены причины их возникновении и приведены методы профилактики. Рассмотрены психогенные нарушения речи, а также возникшие вследсвие патологических изменений в артикуляционном аппарате, немота, функциональное заикание, приведены способы восстановления слуха и голоса у детей.

Надано окремі показники функціонального стану зорового аналізатора у дітей 5 - 6-ти років.

Приведены отдельные показатели функционального состояния зрительного анализатора у детей 5 - 6 лет.

The article contains visual analyzer functional state separate indexes for 5-6 years children

У здорових достежених людей з реєструванням стабілограми, досліджено постуральні реакції на гальванічну стимуляцію лабіринту (струм 1 мА, бінаурально, 4 с) з відкритими та закритими очами та за умов інвертованого зорового сприйняття. Горизонтальна інверсія зорового простору досягалася за допомогою носіння окулярів з призмами Дове. У серії з 10 послідовних проб з відкритими очима спостерігалося поступове зменшення амплітуди реакції на тлі практичної відсутності змін максимальної швидкості відхилення. Постуральні відповіді у разі закритих очей були істотно більшими, ніж за відкритих, причому їх амплітуда та швидкість від проби до проби не змінювалися. За умов інверсії зорового сприйняття амплітуда постуральних відповідей та їх максимальна швидкість під час виконання проб зменшувалися. На початку серії тестувань за умов зорової інверсії відповіді на вестибулярну стимуляцію були більшими, ніж з закритими очима. У випадку повторення проб вони зменшувались і сягали тієї самої величини, що й за умов тестування, коли очі закриті були. Таким чином,результат впливу короткочасної адаптації до візуальної інверсії на систему регуляції вертикальної пози зводився до простого ігнорування інформації, що надходить через зоровий вхід. В іншому експерименті досліджено ефекти адаптації більш тривалої (тригодинної) зорової інверсії.

Фізіологічні механізми зорової стабілізації вертикальної пози людини досліджено з використанням стабілографічної методики за допомогою кількісного оцінювання відхилень проекції центра ваги в разі спокійного стояння та позних реакцій на вібраційну стимуляцію пропріоцепторів м'язів гомілок за різних умов зорового контролю. Стабільність спокійного стояння (яка оцінювалася згідно зі значенням середнього квадрату сагітального компонента стабілограми) була найбільшою, а позні реакції на вібрацію найменшими у випадку відкритих очей. За умов збереження лише центрального сектора зору (20 кут. град) й особливо в разі закритих очей і горизонтальної інверсії зорового сприйняття за допомогою призматичних окулярів зростали як спонтанні коливання стабілограми, так і амплітуда реакцій на вібраційну стимуляцію. Паралельний характер змін кількісних показників стабілограми й амплітуди позних реакцій на вібрацію вказує на те, що величина таких позних реакцій, можливо, визначається фоновою жорсткістю м'язово-скелетної системи. Щоб окремо оцінити внесок фактора жорсткості, з одного боку, і специфічних зорових впливів - з іншого, дослідження спокійного стояння та позних реакцій повторені за умов стояння з легким дотиком вказівним пальцем опори. Виявилося, що вплив умов зорового контролю на стійкість спокійного стояння в разі дотику до опори нівелювався. Величина ж позних реакцій на вібраційне подразнення, хоч і ставала меншою, як і раніше змінювалася залежно від зорових умов з тими самими закономірностями, що й у разі стояння без додаткової опори. Зроблено висновок про те, що зір виконує подвійну функцію в регуляції вертикальної поз

и: він є основою для просторової системи відліку та джерелом інформації про рух власного тіла.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.222.41

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 13 здоровых испытуемых в ходе стабилографического исследования регистрировали позные реакции (боковые отклонения тела) на одностороннюю гальваническую вестибулярную стимуляцию (ГВС) прямоугольными толчками тока длительностью 4 с и интенсивностью 2, 3, 4, 5 и 6 мА. Зависимость величины реакции от силы тока в этом диапазоне для катодной ГВС была линейной. Аналогичная зависимость для анодной ГВС при малых токах была близка к линейной, но с повышением интенсивности стимула рост величины реакции замедлялся (с последующим выходом на плато). Статистически достоверное расхождение между двумя кривыми достигалось при токах ГВС 4 мА и выше. Эти различия можно объяснить исходя из современных представлений о механизме действия ГВС (повышение или понижение уровня тонической импульсации в волокнах вестибулярного нерва под влиянием поляризации). При анодной ГВС тоническая активность понижалась до тех пор, пока не прекращали генерировать импульсы все чувствительные к ГВС вестибулярные афференты. Дальнейшее повышение силы гиперполяризующего тока уже не сопровождалось уменьшением активности в вестибулярном нерве и, как следствие, ростом величины позных реакций. Предложенный подход может использоваться для количественной оценки вестибулярного тонуса у человека.

Проаналізовано гіпотезу фазової чутливості слухового рецептора. Доведено фазову чутливість рецептора до різниці фаз інформаційного сигналу та відповідного йому сигналу отоакустичної емісії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.222.1 + Е70*732

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.222.4-633 + Р120.43

Рубрики:

Біологія людини

Гігієна зору і слуху

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.222.1

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У здоровых людей зарегистрированы сагиттальная и фронтальная составляющие стабилограммы при спокойном стоянии в пяти условиях зрительного контроля: "открытые глаза", "закрытые глаза", "зрительная инверсия", "центральное зрение" и "рассеянный свет". Путем частотной фильтрации перемещений центра давления стоп (ЦДС) выделены перемещения вертикальной проекции центра тяжести (ЦТ) и разность двух указанных переменных. Поскольку разность между ЦДС и ЦТ пропорциональна горизонтальному ускорению, эта переменная характеризует изменения результирующей суставной жесткости (СЖ) (в основном в голеностопных суставах). Жесткость оценивали с применением спектрального анализа переменной ЦДС - ЦТ и последующего вычисления медианной частоты и среднеквадратичного значения (RMS) спектров. Медианные частоты спектра исследуемой переменной при разных зрительных условиях изменялись незначительно, варьируя в условиях стояния на твердой опоре в пределах 0,97 - 0,99 Гц для ЦДС - ЦТ сагиттального компонента и 0,93 - 0,97 Гц для ЦДС - ЦТ фронтального компонента стабилограммы. В условиях стояния на податливой опоре аналогичные частоты варьировали в пределах 0,79 - 0,83 и 0,74 - 0,78 Гц соответственно. В отличие от медианных частот RMS отличались большей вариабельностью в зависимости от разных зрительных условий.

Получены подтверждения того, что влияние различных зрительных условий на поддержание вертикальной позы опосредуется (во всяком случае частично) механизмами, регулирующими СЖ. Эта регуляция проявляется в основном как изменения одного параметра - амплитуды колебаний переменной ЦДС - ЦТ. Установлено также, что СЖ может модулироваться как неспецифическими зрительными влияниями (отражающими, в частности, восприятие освещения), так и специфическими зрительными влияниями, связанными с информацией о положении тела и его движениях относительно внешних объектов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.222.1

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено математичну модель формування сигналу в системі тепловізор - оператор, яка враховує сучасні досягнення в дослідженні зорового сприйняття зображення. Одержано аналітичну формулу для розрахунку мінімальної роздільної різниці температур тепловізора, яка враховує реальну модуляційну передавальну функцію ока. Одержані результати можна використовувати у процесі проектування тепловізійних систем спостереження різного призначення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.222.1

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ