Розроблено методологічні засади та принципи створення сучасної системи технічного регулювання (СТР) та її структурних складових, запропоновано поетапне реформування існуючої централізованої СТР у напівінтегровану. Побудовано багатофакторні моделі (БМ) структурних складових СТР - системи стандартизації, метрології, ринкового нагляду й оцінки ризику продукції. Розроблено формалізовану модель оцінювання результативності СТР, одержано відповідну формулу результативності, розроблено модель кількісного оцінювання діючих систем управління та введено коефіцієнт їх досконалості. Обгрунтовано вплив рівня гармонізації національних стандартів на зростання ВВП з використанням комп'ютерного моделювання на основі дворівневої БМ. Визначено закономірності особливостей, на підставі яких побудовано БМ подолання технічних бар'єрів на шляху просування вітчизняної продукції на світові ринки. Доведено необхідність укладання угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції між Україною та ЄС.

Розглянуто особливості адміністративно-правового регулювання й адміністративної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації. Охарактеризовано адміністративно-процесуальний статус органів (посадових осіб), що уповноважені розглядати адміністративні правопорушення в даній галузі. Розкрито сутність таких понять, як нормативний документ, регіональна стандартизація, інтелектуальна продукція, засіб вимірювання, калібрувальна лабораторія, метрологічна експертиза документації. Висвітлено співвідношення адміністративної відповідальності з іншими видами юридичної відповідальності у сфері стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації.

Запропоновано теоретичні засади побудови структурних складових системи технічного регулювання із урахуванням кращого світового досвіду. Побудовано моделі національної системи стандартизації, метрологічної системи та системи ринкового нагляду. Запропоновано найкращі альтернативи побудови структурних складових системи технічного регулювання.

Показано значення створення центрів метрології, стандартизації і сертифікації в Україні з початку ХХ ст. до сьогодення. Здійснено аналіз літературних джерел і документальних матеріалів, що підтверджують вагомість центрів для підтримки стандартів продукції і одержання високої її якості, а також формування законодавчої бази в цій галузі. Висвітлено період від зародження центрів метрології, стандартизації і сертифікації до їх становлення і розвитку.

Досліджено формування системи національної метрологічної служби України. Підкреслено роль відомого вченого Д. І. Менделєєва в становленні наукових досліджень у галузі метрології в Україні і розгортанні мережі повірочних палаток. Розглянуто організаційні заходи, що сприяли створенню першого метрологічного закладу країни - Національного наукового центру "Інститут метрології" (ННЦ "Інститут метрології"). Особливу увагу приділено формуванню унікальної бази первинних еталонів, участі науковців інституту в міжнародних проектах. Висвітлено особливості розвитку Українського центру стандартизації і метрології, м. Київ, що є основним центром із сертифікації продукції та впровадження систем якості. На основі аналізу законодавчих документів, архівних матеріалів розглянуто організацію та подальшу наукову діяльність Державного підприємства "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних та управляючих систем" (ДП НДІ "Система"), м. Львів; Державного підприємства "Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології і сертифікації" (ДП "Дніпростандартметрология"), м. Дніпропетровськ та Державного підприємства "Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації", м. Одеса.