Розглянуто основні питання формування системи координатно-часового забезпечення в Україні. Запропоновано як еталонне джерело сигналу використання рубідієвого стандарту частоти. Наведено результати його досліджень з системою GPS.

Проанализированы методические подходы к определению метрологических характеристик эталона единиц максимальных значений напряженностей импульсных электрического и магнитного полей. Предложены направления совершенствования научной и нормативной базы для проведения метрологической аттестации эталона.

Рассмотрены алгоритмы обработки данных сличений, рекомендованные в Рекомендации КООМЕТ R/GM/14:2006. В настоящее время Рекомендации проходят апробацию в рамках ТК1.1 КООМЕТ "Общие вопросы измерений", одной из задач которого является научно-методическое руководство при обработке данных сличений эталонов Национальных метрологических институтов КООМЕТ.

Висвітлено математичні моделі для врахування найбільш суттєвих (науково-технічних, економічних, організаційних) чинників під час розв'язання задач оцінки економічної доцільності створення державних первинних еталонів, побудови державних повірочних схем, планування виконання завдань державних програм щодо розвитку еталонної бази. Розроблено методологію аналізу впливу інфляції у ході планування робіт зі створення державних первинних еталонів, методологію оцінки результатів метрологічної діяльності наукових центрів Держспоживстандарту України, методологію оцінки ефективності використання державних еталонів. Зазначено, що з урахуванням інфляційних чинників змінюється оптимальний порядок виконання завдань державних програм зі створення та розвитку еталонної бази, а неврахування інфляції завищує оцінку терміну окупності витрат на створення державного первинного еталона.

Досліджено проблему створення державного первинного еталона одиниці об'ємної активності радону-222 з метою забезпечення єдності та вірогідності вимірювань радону-222 в Україні, а також створення еталона-переносника одиниці об'ємної активності радону-222. Теоретично досліджено електростатичні поля всередині імпульсної іонізаційної камери радону-монітора AlphaGUARD та синтезовано конструкції та характеристики камери еталона-переносника на підставі аналізу структури потенціалів камери радону-монітора. Зазначено, що актуальність створення еталона зумовлена необхідністю метрологічного забезпечення засобів вимірювання радону-222 в Україні та зниження дозового навантаження від іонізуючих випромінювань на населення України. Розвинуто теорію та практику використання імпульсних іонізаційних камер для вимірювання радону-222 та радону-220 (торона), об'ємні активності якого регламентовані Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Завдяки проведеному дослідженню розроблено метрологічне забезпечення вимірювання об'ємної активності радону-222 в Україні. Вірогідність одержаних результатів підтверджено міжнародними звіреннями державного первинного еталона одиниці об'ємної активності радону-222 типу ДЕТУ 12-01-97 з національними еталонами одиниці об'ємної активності радону-222, створеними у Німеччині, Росії, Білорусі та Латвії.

Висвітлено питання розробки методів для підвищення точності визначення метрологічних характеристик стандартних зразків (СЗ) під час атестації. Запропоновано новий метод оцінювання розширеної невизначеності на базі нормалізуючого перетворення Джонсона. Зазначено, що підвищення точності досягається точним оцінюванням квантилів закону розподілу атестованої характеристики для рівнів значимості, що відповідають заданій довірчій імовірності. Розроблено метод підвищення точності оцінювання складових невизначеності від неоднорідності та нестабільності СЗ, який базується на визначенні статистичних оцінок потужності статистичних критеріїв, що використовуються для оцінювання таких складових. Запропоновані методи реалізовано у вигляді розробленої системи статистичної обробки даних вимірювального експерименту, що дозволяє автоматизувати етапи атестації СЗ у вимірювальних і випробувальних лабораторіях.

Наведено вимірювальні рівняння для трьох державних еталонів для випадків відтворення, зберігання та передачі одиниць вимірювань.

Запропоновано метод підвищення точності оцінювання розширеної невизначеності сертифікованих значень характеристик як однієї з основних метрологічних характеристик стандартних зразків. Метод грунтується на перетворенні Джонсона закону розподілу розширеної невизначеності. Досліджено точність оцінювання квантилів розширеної невизначеності для складових, оцінених як за типом А, так і за типом В, під час визначення параметрів кривої Джонсона за допомогою методу моментів. Показано можливість застосування запропонованого методу для підвищення точності розрахунку розширеної невизначеності.

Описан разработанный новый метод калибровки эталонов толщины покрытия. Метод заключается в осязании верхней поверхности эталона и, по результатам осязания, в расчете уравнения предсказываемого профиля поверхности основания, покрытой покрытием, по двум уравнениям профиля поверхности основания, полученным на основе результатов осязания непокрытой поверхности основания. Толщина покрытия определяется как расстояние между профилем верхней поверхности покрытия и предсказываемым профилем основания, покрытого покрытием.

Розглянуто задачу оцінювання невизначеності приписаних значень фізичних величин національних еталонів. Для підвищення точності другої фази оцінювання(обчислення) цієї задачі запропоновано застосовувати оригінальний адаптивний метод Монте-Карло, що показав високу ефективність для оцінювання невизначеності результатів вимірювань. Ефективність методу доведена на прикладі оцінювання невизначеності приписаного значення національного еталона електролітичної провідності рідини.

Отмечено, что в известном вторичном эталоне для поверки штриховых стеклянных мер длины используется абсолютный интерференционный метод, основанный на использовании динамических лазерных интерферометров совместно с фотоэлектрическими микроскопами. Однако, фотоэлектрический микроскоп обладает недостатками, которые приводят к возникновению погрешности при наведении на центр штриха поверяемой меры. Преодолеть подобные недостатки возможно с помощью цифровых камер, выполненных на основе ПЗС-матриц.

Зазначено, що у відомому вторинному еталоні для повірки штрихових скляних мір довжини використовується абсолютний інтерференційний метод. Він грунтується на використанні динамічних лазерних інтерферометрів спільно з фотоелектричними мікроскопами. Проте, фотоелектричний мікроскоп має недоліки, які призводять до виникнення похибки наведення на центр штриха міри, що повіряється. Подолати подібні недоліки можна за допомогою цифрових камер, виконаних на основі ПЗЗ-матриць.

The well-known secondary standard for calibration of glass line scale uses the absolute interference method, which is based on the use of dynamic laser interferometers with photoelectric microscope. However, the photoelectric microscope has some disadvantages that give results errors in the secondary standard. Overcoming these disadvantages is possible with digital CCD cameras.

Розглянуто основні проблеми методології кваліметричних вимірювань, зокрема, питання теорії міри якості продукції та теорії багатовимірного шкалювання. Запропоновано та проаналізовано методику оцінювання точності визначення рівня якості продукції з використанням віртуальної міри якості. Методика базується на оцінюванні непевності (невизначеності) одержаних результатів вимірювань рівня якості з урахуванням кореляції між одиничними показниками якості досліджуваної продукції.

Разработаны и внедрены метод Монте-Карло и универсальная прикладная программа для оценивания неопределенности измерения на эталоне единицы мощности ультразвука в водной среде.

Построена модель информационного описания технической системы как объекта оценивания. Разработана семантическая сеть описания основных свойств объекта оценивания, которая позволила структурировать исходную информацию, описать атрибуты узлов сети и виды связей. Проанализированы требования к структуре и содержанию документации, необходимой для оценивания объекта. Предложено рассчитывать коэффициенты документационной и информационной обеспеченности. Описан метод определения весовых коэффициентов элементов семантической сети для оценки важности характеристик оцениваемого объекта.

Рассмотрены основные положения по построению государственной системы обеспечения единства измерений в области координатно-временных измерений. Ее основой являются принятая международная небесная система координат ICRS (International Celestial Reference System) и международная земная система координат ITRS (International Terrestrial Reference System). Системы пространственных координат, используемых в навигационных и спутниковых технологиях, должны быть положены в основу иерархии национальных государственных эталонов, обеспечивающих единство и метрологическую прослеживаемость координатно-временных измерений.

Запропоновано принципи перебудови еталонної бази України та перспективи її розвитку з урахуванням науково-технічних та економічних чинників і відповідно до реформи Міжнародної системи одиниць SI. Для галузі електричних вимірювань обгрунтовано шляхи переходу до еталонів, які грунтуються на квантових ефектах. Розроблено принципово нову систему електричних еталонів України, метрологічні характеристики якої відповідають сучасним вимогам. У галузі температурних вимірювань проаналізовано наслідки перевизначення кельвіна. Обгрунтовано доцільність використання радіометричного методу як первинного для визначення термодинамічної температури для високих температур. У галузі вимірювання маси та пов'язаних із нею величин розглянуто альтернативні шляхи перевизначення кілограма. Сформульовано завдання адаптації системи забезпечення єдності вимірювання маси в Україні до нового визначення кілограма. В галузі просторово-часових вимірювань запропоновано шляхи удосконалення еталона одиниць часу та частоти. Розроблено методи та технічні рішення передавання просторово-часової інформації за допомогою космічних засобів (ГНСС, супутник "Либідь"), а також технології ГРІД. У галузі оптико-фізичних вимірювань розроблено принципи та створено первинний еталон одиниці світлового потоку - люмена.

Запропоновано математичну модель для оцінювання якості засобів вимірювальної техніки як добутку основних - енергетичного та інформаційного - та ряду допоміжних показників. Розглянуто методи підвищення якості засобів вимірювальної техніки з використанням кодокерованих мір.

Розглянуто перспективи використання технології "віртуальних еталонів" з метою підвищення точності вимірювань. Проаналізовано шляхи підвищення продуктивності комп'ютерного моделювання шляхом використання графічних процесорів та розподілених обчислень.

Запропоновано метод визначення оптимального плану розподілу універсальних виїзних метрологічних груп й відповідних маршрутів їх руху за критерієм мінімуму загального часу на метрологічне обслуговування за умов достатньої кількості фінансових і часових ресурсів та згідно розподілу номерів обслуги за видами вимірювань.

Проаналізовано існуючі методи прогнозування стану складних технічних систем та обгрунтовано можливості їх застосування для визначення показників ефективності програм експлуатації державних еталонів.