Виготовлено експериментальний стенд для дослідження теплових процесів у регенераторі регенеративного пальника з насипною кульковою насадкою. Проведено досліди з визначення температури насадки і потоків теплоносіїв уздовж усього шару насадки. Зіставлено експериментальні дані з розрахунками, отриманими за допомогою математичної моделі.

Запропоновано алгоритми точного поділу витрат палива між видами енергетичної продукції когенераційної газотурбінної установки (КГТУ) простого циклу та роздільного розрахунку питомих показників з виробництва електричної енергії та теплоти. Виконано оцінку похибки визначення показників економічності КГТУ іншими відомими методами. Подано результати кількісних оцінок показників теплової економічності КГТУ у разі прямого використання теплоти вихлопних газів як технологічного теплоносія та під час генерації гарячої води і пари за допомогою котла-утилізатора.

Представлена алгоритмическая схема определения технико-экономической эффективности АСУ ТП энергоблоком и приведены результаты ее использования для АСУ ТП некоторых энергоблоков ТЭС и АЭС.

Изложены принципы энергозбережения, направленные, главным образом, на снижение затрат энергии на собственные нужды электростанцимй, т. е. на выявление и реализацию внутренних резервов энергозбережения и энергогенерирующих предприятий. Рассмотрены методы оптимизации конструктивных и режимных характеристик гидравлических и аэродинамических сетей ТЭС и АЭС, алгоритмы выбора оптимальной частоты вращения нагнетателей. Описаны методы оптимизации конструкций и режимов работы элементов низкопотенциального комплекса, в частности - конденсаторов паровых турбин, обеспечивающие уменьшение непроизводительных потерь энергии. Приведены методы и алгоритмы оптимального управления технологическими процессами ТЭС и АЭС, обеспечивающие достижение оптимальных (по критериям технико-экономической эффективности) режимов работы энергоблоков.

Внимание уделено решению проблемы выявления резервов энергосберегающего управления технологическими процессами на действующих тепловых и атомных электрических станциях (ТЭС и АЭС), что представляет большой интерес в разрезе существующих проблем энерго- и ресурсозбережения. Рассмотрены вопросы модернизации существующих методов управления энергетическими объектами (паровая турбина, низкопотенциальный комплекс, насосы, энергоблок в целом) и определение путей повышения энергетической эффективности работы оборудования. Одно из основных направлений в этом плане - оптимизация конструкций и режимов работы элементов низкопотенциального комплекса ТЭС и АЭС. Показано, что эффективность работы низкопотенциального комплекса непосредственным образом влияет на экономичность, надежность, долговечность и экологичность энергоблоков. Внимание уделено повышению технико-экономической эффективности теплоэнергетических установок ТЭС и АЭС путем оптимизации конструктивных и режимных характеристик элементов низкопотенциального комплекса паротурбинных установок и нагнетателей.

Індекс рубрикатора НБУВ: З37-022 + И159

Рубрики:

Теплові електричні станції

Ремонт, відновлення , реконструкція гірничих виробок

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняння впровадження в теплову енергетику України перспективних проектів реконструкції та нового будівництва вугільних енергоблоків ТЕС за різними технологіями, що забезпечують досягнення сучасних норм викидів основних забруднювачів атмосферного повітря від потужних спалювальних установок згідно з вимогами Директиви Європейського парламенту та Ради 2001/80/ЄС. Показано, що нове будівництво вугільних енергоблоків за технологією спалювання у циркулюючому киплячому шарі на надкритичний тиск (НКТ) є рівноекономічним з проведенням реконструкції існуючих енергоблоків НКТ з встановленням найбільш ефективного обладнання сіркоочищення і азотоочищення. Однак за умов ринкової конкуренції забезпечення інвестиційної привабливості проектів будівництва нових енергоблоків і впровадження природоохоронних технологій високої ефективності на ТЕС потребує кратного збільшення податку на викиди основних забруднювачів від рівнів, встановлених згідно з Податковим кодексом України. При цьому середній рівень ринкової ціни реалізації електричної енергії від ТЕС зросте на 32 - 42 %.