Досліджена ефективність роботи парогазової установки (ПГУ) на базі теплофікаційної турбіни потужністю 4 МВт. Визначені оптимальні схеми компоновки ПГУ і показники їх роботи.

Розглянуто схеми роздільного і спільного виробництва електроенергії на базі котелень, паротурбінних і парогазових технологій і зроблено порівняння їх ефективності. Показана можливість застосування парогазових технологій замість паротурбінних на теплових електростанціях.

Розроблено принципи проведення маловитратної модернізації енергогенерувального обладнання електростанцій Харківщини. Запропоновано методику проведення маловитратної модернізації, яка базується на використанні ряду заходів щодо зміни елементів проточної частини, спроектованих з урахуванням новітніх наукових і конструкторських досягнень. Наведено нові підходи до модернізації пристроїв, що виловлюють вологу в циліндрах низького тиску, виконаних з застосуванням жолобчастих поверхонь на периферійних обводах вологопарових східців і використанням у системах внутрішньоканальної сепарації сепараційно-випарного вилучення вологи. Досліджено явище формування окружної нерівномірності тиску в міжсхідчастому зазорі під впливом камер відбору. Запропоновано методику визначення граничних умов теплообміну на поверхнях камер відбору. Розглянуто проблему захисту від корозії теплових мереж і котлів з поперечними зв'язками з метою продовження термінів їх експлуатації.

Рассмотрены вычислительные аспекты решения задач рассеяния электромагнитных волн цилиндрическим включением в плоскослоистой среде. Основой решения задачи служит модифицированный метод нулевого поля. Эффективность такого подхода во многом определяется качеством вычислительных процедур. В этом контексте исследовано влияние масштаба и неравномерности сетки, покрывающей поперечное сечение объекта, при вычислении матричных элементов. Результаты проведенных вычислительных экспериментов подтверждают существенную роль выбора параметров сетки на точность получаемого решения.

На підставі числових розрахунків парогазової установки (ПГУ) показано, що для низькоекономічних (25 - 30 %) газотурбінної установки (ГТУ)-приводів, які експлуатуються на компресорних станціях магістральних газопроводів, доцільно будувати енергетичні паротурбінні надбудови, в яких параметри свіжої пари становлять більш високе значення для парової турбіни очікуваної потужності, що забезпечуватимуть ці параметри за рахунок додаткового спалювання палива в одному котлі-утилізаторі, куди скидаються вихлопні гази від усіх працюючих ГТУ-приводів. Як наслідок, збільшуються ккд ПГУ та потужність парової турбіни, а витрата додаткового палива становитиме 12 - 25 % від витрати палива в камерах згоряння ГТУ. Наведено межі параметрів ГТУ: ккд і температура вихлопних газів, для яких додаткове спалювання палива в ПГУ підвищує її економічність та потужність.

Обгрунтовано доцільність додаткового вводу нових потужностей для комбінованого вироблення електричної та теплової енергії в певних містах і населених пунктах Республіки Молдова шляхом спорудження сучасних парогазових установок. Це дозволить підвищити ефективність використання імпортованого природного газу орієнтовно на 20 %, а також забезпечити необхідний баланс електричної потужності та зменшення втрат у мережах. Наведено результати розрахунків для 40 міст і населених пунктів, здійснено вибір потужності ПГУ загальною електричною потужністю - 1 140 МВт і тепловою - 860 Гкал/год.

Наведено результати експериментів і повний матеріальний та тепловий баланс процесів газифікації за умов високотемпературного потоку для пилоподібного кам'яного вугілля й антрациту. Встановлено залежності ступеня конверсії вуглецю та нижчої теплоти згоряння газоподібних продуктів від коефіцієнта витрати газифікуючого агента та температури процесу. Обгрунтовано, що характер конверсії вуглецю пилоподібного вугілля у високотемпературному потоці визначається здебільшого особливостями високошвидкісного піролізу.

Проаналізовано стан розвитку технології внутрішньоциклової газифікації вугілля для парогазових установок на твердому паливі. Описано результати експериментів з повітряної газифікації кам'яного вугілля України в циркулюючому киплячому шарі. Визначено вплив зольності вугілля, зольності киплячого шару та навантаження перетину реактора на основні технологічні характеристики. Показано, що збільшення теплоти згоряння синтез-газу та хімічного ККД процесу за високого ступеня конверсії вуглецю може бути досягнуте за рахунок організації допалювання вуглецю донної золи в передтопках фонтануючого шару, встановлених на виході з установки.

Представлены результаты расчетно-исследовательской работы по созданию тепловой схемы парового блока электростанции ПГУ-20, в которой реализуется бинарный парогазотурбинный цикл с высокой долей газотурбинной мощности. В основу проектирования и выбора оборудования блока положен метод энергетической оптимизации рабочих параметров с учетом максимального использования комплектующих изделий производства ОАО "СМНПО им. М. В. Фрунзе". Разработана тепловая схема парового блока электростанции ПГУ-20, проведено проектирование утилизационного парогенератора, исследованы возможности использования радиально-осевых и центростремительных паровых турбин.

Розглянуто уточнену модель парогенератора теплової електростанції для розрахунків тривалих перехідних процесів в енергосистемах. В уточненій моделі парогенератора запропоновано використати різноманітні значення постійної часу для процесів підвищення та зниження тиску, а для процесу зниження тиску враховувати, крім основної повільної складової, також швидкозмінну складову, що відбиває динаміку тракту від парогенератора до турбіни.

Проаналізовано можливості створення великих газифікаційних комплексів для підвищення ефективності використання вугілля. На базі здійсненого аналізу рекомендовано створення таких систем як джерел енергоресурсів для роботи сучасних парогазових електростанцій різного типу, в т.ч. ТЕЦ для забезпечення комунальних потреб у тепловій енергії.

Предложено критериальное уравнение для определения коэффициента эффективности тепломассообмена при конденсации пара из парогазовой смеси в контактном конденсаторе теплоутилизационного контура парогазовых установок. Определена граница эффективного использования конденсатора.

Розглянуто проблему спільної роботи паро- та газотурбінної енергетичних установок великої потужності. Запропоновано використовувати для роботи газотурбінної частини робоче тіло, нагріте до потрібної температури у додатковій топці газами спалювання низькосортного твердого палива.

Визначено залежності між основними показниками роботи комбінованих газопарових установок. Наведено результати кількісних оцінок теплової ефективності газопарових ТЕЦ.

В связи с необходимостью выбора и промышленного освоения новых для энергетики России и Украины эффективных угольных технологий необходим объективный анализ накопленного мирового опыта. На основе исследования известного массива данных по новому альтернативному направлению парогазовой угольной энергетики предложены классификация и типизация технологических схем угольных парогазовых установок, сравнительных расчетов их эффективности, оценки состояния и перспективы их развития.

На базі математичного моделювання, із використанням технології Mathcad Calculation Server наведено приклади дослідження деяких циклів ПГУ. Показано, що загалом, крім існуючих способів (підвищення температури газу на вході у газову турбіну, оптимізація параметрів пари на вході у парову турбіну, використання багатоконтурних котлів-утилізаторів, тощо) ускладнення циклу ПГУ, а саме проміжний стиск з охолодженням циклового повітря у ГТУ та проміжний підвід теплоти до робочого тіла у ГТУ, дозволяє підвищити електричний ккд ПГУ. Також показано, що існують оптимальні значення параметрів ускладнення циклу ПГУ (степінь проміжного стиску повітря та степінь проміжного розширення газу у ГТУ), за яких ккд ПГУ досягає максимуму.

Виконано узагальнення літературної інформації щодо доцільної структури теплових схем ТЕС і встановлено шляхи їх оптимізації за умов зміни цін на різні види палива. Вперше запропоновано характерні коефіцієнти та критерії, які дозволяють оцінити основні параметри й обрати оптимальну структуру схем енергоустановок ТЕС за умов двох, різних за температурним рівнем, джерел підведення та відведення теплоти.

Індекс рубрикатора НБУВ: З374 + У9(4УКР)306.0-554 + Л10-42

Рубрики:

Електричні станції з комбінованими теплосиловими установками

Економіка окремих країн і частин світу

Хімічна технологія в цілому. Хімічні виробництва в цілому

Шифр НБУВ: Ж22833 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены перспективы использования биотоплива в энергоустановках как одно их приоритетных направлений развития энергетики Украины и мировой энергетики. Намечены пути повышения экономической эффективности работы систем генерации энергии на альтернативном топливе для повышения энергетической стабильности стран, улучшения состояния окружающей среды и сохранению запасов традиционных энергоресурсов. Представлена методика определения экономической эффективности использования парогазовых энергоустановок путем сопоставления срока их окупаемости при изменении электрической мощности и вида используемого топлива. Выполнен анализ экономической целесообразности использования парогазовых энергоустановок на биотопливе и представлено технико-экономическое обоснование использования биогазовых электростанций, обеспечивающих теплоснабжение, горячее водоснабжение и производство экологически чистых удобрений. Приведено обоснование перспектив использования парогазовых установок на биотопливе и намечены пути уменьшения срока их окупаемости на принципах энергосберегающих технологий.

Приведены данные предэскизных проектов перспективных энергетических парогазовых установок (ПГУ) на основе газотурбинных установок (ГТУ) большой мощности, в том числе ГТД-110, выполненных по бинарной схеме и по схемам газотурбинных надстроек. Разработаны технические предложения для тепловых и механических схем мощных энергетических ГТУ и ПГУ на их основе с кпд 62 - 63 %.