Розглянуто режими роботи поверхневих конденсаційних теплоутилізаторів газоспоживаючих котлів. Представлено результати розрахункових досліджень основних характеристик пучків оребрених труб в умовах теплообміну при конденсації водяної пари, що міститься в продуктах згоряння котлів. Наведено рекомендації щодо вибору раціональних характеристик оребрених труб.

Проаналізовано сучасний стан утворення та використання вторинних енергетичних ресурсів (ВЕР), надано оцінку ефективності та рівнів можливої економії палива за рахунок їх утилізації. Рекомендовано шляхи підвищення рівня використання ВЕР в промисловості України на перспективу до 2015 року.

На основе математического моделирования регенеративной камерной печи проведены исследования влияния длины факела, доли топлива, сжигаемого в рабочем пространстве печи вне регенеративной горелки и времени реверса печных газов на равномерность нагрева крупнотоннажной садки по длине рабочего пространства печи. Сделаны выводы о влиянии условий сжигания топлива на стандартность нагрева садки и предложены оптимальные параметры, обеспечивающие высокое качество и скорость нагрева садки.

Розглянуто основні аспекти тепловологісної обробки газів у газовому тракті газоспоживаючої котельної установки з теплоутилізатором і визначено умови, за яких забезпечується відсутність конденсатоутворення в її димарі. Одержано формули для визначення результуючої зміни температури і вологовмісту газів у разі підмішування до них одночасно кількох газоподібних теплоносіїв.

Здійснено комплексні дослідження та визначено основні закономірності процесів тепломасообміну в пучках поперечно-оребрених труб у разі охолодження димових газів котельних агрегатів нижчого за температуру їх точки роси. За результатами проведених досліджень обгрунтовано відповідні рішення, що стали основою методики теплового розрахунку конвективних поверхонь нагрівання за глибокого охолодження димових газів та ефективних систем теплоутилізації у газоспоживних котельнях. Розроблено типоряд теплоутилізаційного обладнання для котлів потужністю від 0,25 до 3,15 МВт. Проведено дослідження ефективності розробленого устаткування за стендових та експлуатаційних умов. Створено теплоутилізатори, які підвищують коефіцієнт використання палива в котлах на 3 - 8 % у разі їх застосування у системах опалення та на 5 - 12 % у разі використання для потреб гарячого водопостачання.

Досліджено питання удосконалення роботи системи регенерації скловарних печей з метою підвищення ефективності використання палива. Наведено методику розрахунку коефіцієнтів теплообміну в насадці регенераторів з урахуванням особливостей їх роботи. З використанням удосконаленої математичної моделі створено обчислювальний програмний комплекс і досліджено теплові режими регенераторів, установлено вплив зміни комплексу режимних параметрів на ефективність роботи системи регенерації. Проведено діагностику теплових режимів, визначено вплив параметричних характеристик системи на роботу скловарної печі та величину економії палива. Розроблено рекомендації щодо підвищення ефективності роботи системи.

Проаналізовано методи локалізації теплових факелів від джерел різної потужності. Запропоновано спосіб локалізації теплового факела від джерел малої потужності зовнішнім закрученим потоком. Одержано експериментальну залежність, необхідну для локалізації витрат газу.

Проаналізовано роботу градирень з розпилювальними форсунками. Показано, що недотримання певних вимог до конструктивного оформлення процесу охолодження води у форсункових градирнях, змонтованих шляхом модернізації зрошувальних градирень, суттєво обмежує їх охолоджувальні можливості. Наведені результати натурних та обчислювальних експериментів показують можливість забезпечення необхідної якості роботи водообігового циклу з використанням форсункової градирні зі значною економією електроенергії.

Проаналізовано рівняння, одержані різними авторами для розрахунку економії палива від нагрівання повітря відхідними продуктами згоряння промислових печей. Запропоновано ввести до традиційного рівняння експериментально одержаний коефіцієнт, який враховує вплив конструктивних і режимних особливостей методичних і камерних нагрівальних печей на економію палива від рекуперації теплоти відхідних продуктів згоряння.

Проведено порівняльний аналіз ефективності утилізації вторинних енергоресурсів компресорних станцій магістральних газопроводів у двоконтурних парогазових установках з використанням у вторинному контурі водяної пари та н-пентану. Визначено область ефективного використання органічних теплоносіїв з низькими температурами кипіння та теплотою випаровування.

Розглянуто особливості застосування методу рекуперації енергії "відпрацьованих" електронів для підвищення технічного ККД генератора дифракційного випромінювання (ГДВ). Проведено траєкторний аналіз руху електронного потоку в ГДВ з одноступеневим колектором-рекуператором і визначено гранично допустиме зниження потенціалу колектора, що не порушує стабільність роботи ГДВ. В експериментальному макеті ГДВ з одноступеневим колектором-рекуператором для рівня вихідної потужності P = 100 Вт одержано підвищення загального ККД з 11,5 до 25 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: З391.9-51

Рубрики:

Промислове використання вторинних енергетичних ресурсів

Шифр НБУВ: Ж14162 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано схеми, конструктивні та технологічні рішення сучасних рекуператорів для мікротурбін, а також теплогідравлічні характеристики перспективних теплообмінних каналів та основні шляхи зниження питомої поверхні та об'єму.

Наведено дані щодо реконструкції котла КУ-60-У, проведеної з максимальним використанням існуючих елементів. У результаті реконструкції морально і фізично застарілий котел (1964 р. випуску) замінено на практично новий з покращеними технічними параметрами. Проведена реконструкція може бути моделлю для реконструкції аналогічних зношених котлів, так як використання існуючих елементів дозволяє значно скоротити витрати на виробництво.

Разработаны двухступенчатые конденсаторные контуры с неполным фазовым переходом в первой ступени и промежуточной сепарацией фаз, обеспечивающие повышение теплового коэффициента теплоиспользующих эжекторных холодильных машин примерно на 20 %.

Проведено аналіз виходу та використання теплових і горючих вторинних енергоресурсів на підприємствах енергоємних галузей та запропоновано шлях залучення їх до систем теплопостачання житлово-комунального сектору промислових вузлів.

Представлены результаты экспериментального исследования теплообмена и сопротивления в плоских каналах с продолговатыми углублениями и выступами. Проанализированы теплогидравлические характеристики каналов, оценена возможность их использования при создании теплообменников-рекуператоров для микротурбинных установок.

Одержано математичну модель, що дозволяє розраховувати кратність розбавлення повітрям відпрацьованих димових газів від спалення природного газу з метою одержання газоповітряної суміші з заданою температурою. На базі моделі у вигляді системи рівнянь одержано нелінійну регресійну модель, яку можна використовувати для комп'ютерного керування змішуванням. Побудовано номограму, що дозволяє швидко оцінити необхідну кратність розбавлення.

Численно смоделирован разогрев футерованной камеры регенеративными горелками. Совместно решены задачи турбулентного движения газа, лучисто-конвективного теплообмена и нестационарной теплопроводности кладки камеры. Рассмотрены варианты расположения горелок в нижней части камеры и на боковых стенах. Показано преимущество нижнего расположения регенеративных горелок.

Разработана и испытана модель рекуператора спирального типа для микротурбинной установки, основанного на использовании теплообменных поверхностей с лунками и диагональными ребрами. Результаты испытаний показали, что данная конструкция выдерживает перепад давлений между соседними каналами в 4,5 атм. Эффективность теплообмена при одинаковом расходе теплоносителей равна 80 %, а относительные суммарные потери давления не превышают 10 %.