Розглянуто режими роботи поверхневих конденсаційних теплоутилізаторів газоспоживаючих котлів. Представлено результати розрахункових досліджень основних характеристик пучків оребрених труб в умовах теплообміну при конденсації водяної пари, що міститься в продуктах згоряння котлів. Наведено рекомендації щодо вибору раціональних характеристик оребрених труб.

Розглянуто особливості застосування методу рекуперації енергії "відпрацьованих" електронів для підвищення технічного ККД генератора дифракційного випромінювання (ГДВ). Проведено траєкторний аналіз руху електронного потоку в ГДВ з одноступеневим колектором-рекуператором і визначено гранично допустиме зниження потенціалу колектора, що не порушує стабільність роботи ГДВ. В експериментальному макеті ГДВ з одноступеневим колектором-рекуператором для рівня вихідної потужності P = 100 Вт одержано підвищення загального ККД з 11,5 до 25 %.

Проаналізовано схеми, конструктивні та технологічні рішення сучасних рекуператорів для мікротурбін, а також теплогідравлічні характеристики перспективних теплообмінних каналів та основні шляхи зниження питомої поверхні та об'єму.

Індекс рубрикатора НБУВ: З391.9-51

Рубрики:

Промислове використання вторинних енергетичних ресурсів

Шифр НБУВ: Ж14162 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Численно смоделирован разогрев футерованной камеры регенеративными горелками. Совместно решены задачи турбулентного движения газа, лучисто-конвективного теплообмена и нестационарной теплопроводности кладки камеры. Рассмотрены варианты расположения горелок в нижней части камеры и на боковых стенах. Показано преимущество нижнего расположения регенеративных горелок.

Представлены результаты экспериментального исследования теплообмена и сопротивления в плоских каналах с продолговатыми углублениями и выступами. Проанализированы теплогидравлические характеристики каналов, оценена возможность их использования при создании теплообменников-рекуператоров для микротурбинных установок.

Разработана и испытана модель рекуператора спирального типа для микротурбинной установки, основанного на использовании теплообменных поверхностей с лунками и диагональными ребрами. Результаты испытаний показали, что данная конструкция выдерживает перепад давлений между соседними каналами в 4,5 атм. Эффективность теплообмена при одинаковом расходе теплоносителей равна 80 %, а относительные суммарные потери давления не превышают 10 %.

Огрунтовано доцільність застосування взаємодії плоских горизонтальних неізотермічних потоків для запобігання проривам зовнішнього повітря в опалювальні приміщення цехів. Розроблено спосіб створення повітряно-теплової завіси шляхом перекриття вертикального щілинного повітрярозподільного отвору насадки за перемежованим порядком. Проведено теоретичні й експериментальні дослідження розробленого способу. Одержано залежності впливу конструктивних і технологічних параметрів на сумарне поле швидкостей і поле надлишкових температур, утворених внаслідок злиття повітряних струменів до єдиного потоку. Наведено методику розрахунку та рекомендації щодо її застосування. Розроблений засіб теплолокалізації випробувано за виробничих умов та впроваджено на підприємствах Одещини КП "Іллічівськтеплоенерго" та на НП "Диком Юг", за цього економія теплової енергії становила 20 %, окупність заходів складала 1,5 раза.

Досліджено питання підвищення ефективності утилізації теплоти з метою створення нових енергоефективних і екологічно безпечних тепломеханічних схем утилізації теплоти та знешкодження шкідливих викидів під час мокрого гасіння коксу. Розроблено нові тепломеханічні схеми, методику й алгоритм визначення параметрів систем утилізації теплоти та знешкодження шкідливих викидів за зазначених умов. Створено математичну модель і проведено експериментальні дослідження тепломасообміну у характеристичному елементі контактного апарата, виконаного на базі форсункової камери. Одержано експериментальні залежності, необхідні для визначення параметрів тепломасообміну в раніше невивченому діапазоні режимів роботи характеристичного елемента форсункової камери з заданою тепловою ефективністю. Розроблено практичні рекомендації щодо проектування теплоутилізаційних установок.

Рассмотрены особенности использования суперконденсаторов в динамических режимах, выполнена аналитическая оценка их характеристик на основе математической модели. Произведена оценка влияния различных факторов на энергоэффективность этих конденсаторов, сформулированы критерии выбора параметров для проведения дальнейших исследований.

Розглянуто особливості використання суперконденсаторів у динамічних режимах, проведено аналітичнє оцінювання їх характеристик на основі математичної моделі. Оцінено вплив різноманітних факторів на енергоефективніть цих конденсаторів, сформульовано критерії вибору цих параметрів для проведення подальших досліджень.

The paper considers features of ultracapacitors use in dynamic modes and the analytical evaluation of their performance based on mathematical models were made. Also the evaluation of the effect made by their parameters on total energy efficiency has been produced. As result the criteria for selecting these parameters for further research in the synthesis of an efficient energystore recuperative power stage was formulated.

Експериментально підтверджено, що частка теплоти, яка може бути повернена в технологічний цикл, за температури відпрацьованого повітря 70-95 °С становить 15 - 40 % залежно від параметрів атмосферного повітря. Розроблено методику для практичних розрахунків під час проектування технологічних ліній розпилювального сушіння з утилізаторами теплоти. Встановлено, що в теплообмінниках із змієвиковою термосифонною трубою за рахунок масо- та теплопереносу між сусідніми трубками, відбувається вирівнювання температурних полів повітряного потоку, що нагрівається по поперечному перетину. На базі проведених експериментальних та аналітичних досліджень запропоновано й обгрунтовано оригінальні технічні рішення щодо конструювання теплообмінних апаратів типу газ-газ, що забезпечує ефективну утилізацію теплоти від низькопотенційних джерел. Одержано експериментальне підтвердження принципової можливості забезпечення ефективної та сталої роботи теплообмінних апаратів типу газ-газ за використання змієвикових термосифонів для утилізації теплоти відхідних газів і теплоносія відпрацьованого в сушильному процесі.

Рассмотрена схема теплообмена сквозь стенку рекуператора. На основании математического моделирования тепловых процессов в щелевом рекуператоре (ЩР), развязана стационарная задача теплообмена. Приведены результаты числового моделирования, которые позволяют определить температуру стенки ЩР.

Наведено результати комп'ютерного моделювання термоелектричних генераторів, що використовують відходи тепла двигунів внутрішнього згоряння. Розглянуто секційні схеми генераторів, за яких досягається максимальний коефіцієнт корисної дії для випадків реальних температурних залежностей найбільш доцільних термоелектричних матеріалів. Розглянуто модель, оптимізовану з мінімальною вартістю. Наведено результати експериментальних досліджень генератора, у якому використано теплові відходи від когенераційної установки тепла й електрики з дизельним двигуном. Результати випробувань підтверджують комп'ютерне моделювання. Розглянуто перспективи застосування таких рекуператорів тепла в стаціонарно працюючих установках.

С помощью математической модели изучена тепловая работа цилиндрического регенератора с радиальным движением продуктов сгорания топлива и нагреваемого воздуха. С целью улучшения характеристик теплообменника рассмотрена замена шариковой насадки на комбинированную насадку, состоящую из сотовых керамических блоков и шариковой засыпки. Исследовано влияние высоты насадки, диаметра шариков, толщины теплоаккумулирующего слоя, а также доли сотовой насадки в этом слое на коэффициент регенерации теплоты. Показано влияние отдельных параметров насадки на потери давления теплоносителей.

Розглянуто вплив зовнішніх збурень контура теплопостачання когенераційної енергетичної установки (КЕУ): температури газів на вході котла-утилізатора, температури зворотної води системи опалення і температури водопровідної води на вході у підігрівач гарячого водопостачання. Представлено результати моделювання динамічних характеристик контура теплопостачання КЕУ за вказаних збурень.

Проведена оценка уровня использования отходов теплоэнергетики, определены перспективные направления утилизации золошлаковых отходов, рассмотрены существующие технологии использования твёрдых отходов тепловых электрических станций.

Індекс рубрикатора НБУВ: З391.9-51-02

Рубрики:

Промислове використання вторинних енергетичних ресурсів

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо реконструкції котла КУ-60-У, проведеної з максимальним використанням існуючих елементів. У результаті реконструкції морально і фізично застарілий котел (1964 р. випуску) замінено на практично новий з покращеними технічними параметрами. Проведена реконструкція може бути моделлю для реконструкції аналогічних зношених котлів, так як використання існуючих елементів дозволяє значно скоротити витрати на виробництво.

Для устранения влияния неконтролируемых утечек воздуха в керамических рекуператорах на качество сжигания топлива усовершенствована автоматизированная система управления тепловым режимом нагревательного колодца с горелкой в центре пода. В отличие от систем, в которых необходимое содержание кислорода в дымовых газах поддерживается путем изменения расхода топлива с помощью дополнительного клапана на газопроводе, разработанная система не требует конструктивных изменений в газоподводящем тракте колодца. В разработанной системе качество сжигания топлива обеспечивается: в первом периоде нагрева - системой автоматической стабилизации процентного содержания кислорода в отходящих дымовых газах путем воздействия на расход газа - при максимальной подаче воздуха; во втором периоде - системой соотношения газ - воздух с коррекцией по содержанию кислорода в отходящих дымовых газах.

Рассмотрены некоторые аспекты технологии импактных струй. Показана актуальность научной задачи по исследованию и оптимизации процессов, протекающих в струйной вставке рекуператора. Описана модель структуры потока импактной струи. Рассмотрен процесс натекания импактной струи на поверхность теплообмена. Приведена классификация импактных струй. Установлены основные параметры, влияющие на эффективность работы активной струйной насадки рекуператора. Определены оптимальные диапазоны для значений этих параметров.