Узагальнено оцінки довірчих інтервалів емпіричного ризику для задач класифікації та відновлення регресії в статистичній теорії навчання, коли навчальною множиною є великий набір даних, якому притаманна локальна стабільність сумісного розподілу значень невідомої функції та параметрів елементів даних.

Описано один з можливих підходів до розв'язку багатовимірних задач навчання розпізнаванню образів, який полягає у зведенні багатовимірної задачі до одновимірної.

Рассмотрен подход к анализу метрических конфигураций с использованием дополнительной характеристики данных объектов - локальной размерности. Предложен способ оптимизации исходной метрики, проанализированы полученные результаты.

Досліджено принципи побудови теорії розробки методів і засобів моделювання інтелектуальної діяльності людини-оператора як системи опрацювання зображень на базі концепції розкриття індивідуальних залежностей "вхід - стан" і "вхід - стан - вихід" шляхом розвитку її за напрямками: побудови апріорних моделей інтелектуальної діяльності, розробки способів і засобів градуювання розпізнавальної складності спеціалізованих тестових зображень, розробки методу формального визначення функціонального стану людини-оператора, створення критеріїв оцінювання індивідуальних показників оперативності та функціональної ефективності цієї людини. Розвинуто теорію шуму з об'єктами уваги на зображеннях та створення спеціалізованих тестових зображень з заданою складністю їх розпізнавання. Запропоновано означення малорозмірного зображення об'єкта та досліджено його властивості стосовно його використання у тестових зображеннях. Розроблено математичну модель тренду часового ряду значень тривалостей розпізнавання зображень наданої послідовності та спосіб об'єктивного визначення функціонального стану оператора, що дозволило визначати фази його стану та рівні працездатності, а також побудувати моделі його перебування за екстремальних ситуацій, виходу з них та накопичення втоми. Запроваджено коректний метод визначення параметрів розподілу значень часу розпізнавання зображень на підставі кумуляти, побудованої за частістю кожної варіанти вибірки, що дозволило вдосконалити та доповнити систему індивідуальних показників оперативності. Розроблено критерії оцінювання функціональної ефективності інтелектуальної діяльності,