Розглянуто застосування принципу локальної паралельності до обробки нечіткої інформації. Наведено алгоритм теоретико-множинних та алгебричних операцій над нечіткими множинами у неоднорідному регістровому відображенні.

Проаналізовано стан і перспективи розвитку розподілених мікропроцесорних систем (РМС) як програмно-технічних комплексів, на базі яких створюються комп'ютерно-інтегровані системи керування технологічними процесами, комплексами і виробництвом. Розглянуто основні підходи й тенденції розвитку за умов створення РМС. Проаналізовано основні напрямки розвитку й галузі застосування основних керуючих засобів автоматизації, що використовуються під час створення РМС: розподілені системи керування й системи, побудовані на базі програмованих логічних контролерів або сумісних промислових контролерів, що одержали назву РС based control.

Приведены общие сведения об устройствах промышленной автоматизации. Освещены способы формализации и представления алгоритмов программного управления. Изложена общая характеристика современных устройств программного управления промышленным оборудованием. Предложено описание элементной базы современных программируемых управляющих устройств.

Розглянуто питання підключення пристроїв зв'язку з об'єктом до інтерфейсів персональних комп'ютерів під час проектування ієрархічних систем. Висвітлено роботу з мікросхемами у вигляді принципів підключення до шин і програмування з заданням різних режимів. Наведено приклади використання розглянутих режимів і засобів у реальних схемах різного призначення. Описано принципи роботи з контролером переривань і контролерами прямого доступу до пам'яті, які використовуються для забезпечення відповідних режимів обміну даними.

З використанням однокристальної мікроЕОМ (ОМЕОМ) типу МК51 наведено рекомендації для проектування мікропроцесорних систем автоматики та керування. Розглянуто архітектуру ОМЕОМ, особливості використання її послідовного та паралельного портів введення - виведення, таймерів-лічильників зовнішніх подій, системи переривань. Наведено основні відомості про засоби адресації та систему команд. На базі даної ОМЕОМ розглянуто особливості програмування мікропроцесорних систем.

С использованием однокристальной микроЭВМ (ОМЭВМ) типа МК1 приведены рекомендации для проектирования микропроцессорных систем автооматики и управления. Рассмотрены архитектура ОМЭВМ, особенности использования ее последовательного и параллельного портов ввода-вывода, таймеров-счетчиков внешних событий, системы прерываний. Приведены основные сведения о средствах адресации и системах команд. На базе данной ОМЭВМ рассмотрены особенности программирования микропроцессорных систем.

Розглянуто необхідність і можливість використання кеш-пам'яті в пристроях керування з метою збільшення швидкодії. Наведено формули для числової оцінки ефективності використання кеш-пам'яті. Запропоновано структуру композиційного мікропрограмного пристрою керування з кеш-пам'яттю прямого відображення.

На підставі проведених теоретичних та експериментальних досліджень запропоновано нові формальні методи синтезу композиційних мікропрограмних пристроїв керування. Відзначено, що оптимізація апаратурних витрат у схемі формування адреси може бути отримана у разі подання адреси мікрокоманди у вигляді конкатенації коду операторного лінійного ланцюга та її компоненти. Висвітлено методи синтезу композиційних мікропрограмних пристроїв керування з традиційними й елементарними операторними лінійними ланцюгами. Оптимізації апаратури досягнуто за рахунок використання псевдоеквівалентних станів автомата Мура, що здійснює адресацію мікрокоманд. Отримано аналітичні оцінки складності апаратурних витрат як функції від параметрів елементного базису та інтерпретованої граф-схеми алгоритму. Розширено клас синтезованих мікропрограмних пристроїв керування. Визначено область ефективного використання запропонованих структур композиційних мікропрограмних пристроїв керування.

Розглянуто метод безударного переключення регуляторів з перемінною структурою, які можна застосовувати в комп'ютерних системах керування. Метод використовує ітераційні процедури та грунтується на поняттях алгоструктур, їх взаємодії в межах побудованої моделі. Робота призначена для наукових, інженерно-технічних співробітників, які займаються проектуванням сучасних комп'ютерних систем керування.

Вперше розроблено структурні та функціональні схеми композиційних мікропрограмних пристроїв керування з кеш-пам'яттю мікрокоманд, що володіють більш високою швидкодією у порівнянні з раніше відомими. Запропоновано аналітичні методи визначення точного показника імовірності кеш-влучень за граф-схемою алгоритму для композиційних мікропрограмних пристроїв керування з кеш-пам'яттю з прямим відображенням і цілком асоціативного типу. Одержано аналітичні залежності ефективності використання кеш-пам'яті у композиційних мікропрограмних пристроях керування від характеристик граф-схеми алгоритму керування, типу кеш-пам'яті та елементного базису.

Розроблено алгоритм функціонування цифрових фільтрів симетричних складових координат режиму на базі динамічного перетворення Фур'є для мікропроцесорних пристроїв релейного захисту й автоматики.

Описано загальні принципи побудови і програмування мікропроцесорних контролерів. Висвітлено функціональні можливості, технічну структуру, технологічні мови програмування промислових контролерів.

Описаны общие принципы построения и программирования микропроцессорных контролеров. Освещены функциональные возможности, техническая структура, технологические языки программирования промышленных контролеров.

Наведено результати розробки мікропроцесорної системи керування приводами повноповоротної антени, яка використовувалася в модернізації установки "Шилка". Систему керування розроблено на базі цифрового сигнального процесора ADSP-2189 фірми Analog Devices і програмованої логіки EP1K30-ACEX фірми Altera. Описано алгоритм керування, особливості взаємодії цифрової й аналогової підсистем привода антени, а також заходи щодо забезпечення високої надійності та перешкодозахищеності каналів керування.

Запропоновано метод оптимізації апаратурних витрат у схемі композиційного мікропрограмного пристрою керування. Метод базується на розбитті множини елементарних операторних лінійних ланцюгів на класи псевдоеквівалентних операторних лінійних ланцюгів. Наведено метод синтезу та приклад його застосування.

Наведено загальні відомості про мікропроцесорні системи, основні ознаки класифікації мікроконтролерів. Основну увагу приділено розгляду лінії восьмирозрядних універсальних мікроконтролерів фірми Intel 8051(31) (вітчизняний аналог - серія 1816), 80C51(31) (вітчизняний аналог - серія 1830). Охарактеризовано структуру мікроконтролерів 8051, призначення та функціонування основних вузлів, базову систему команд і приклади програмування, а також особливості функціонування системи переривань і матриці програмованих лічильників.

Приведены общие сведения о микропроцессорных системах, основные признаки классификации микроконтроллеров. Основное внимание уделено рассмотрению линии 8-разрядных универсальных микроконтроллеров фирмы Intel 8051(31) (отечественный аналог - серия 1816), 80C51(31) (отечественный аналог - серия 1830). Охарактеризованы структура микроконтроллеров 8051, назначение и функционирование основных узлов, базовая система команд и примеры программирования, а также особенности функционирования системы прерываний и матрицы программированных счетчиков.

Рассмотрены принципы построения, а также особенности архитектур однокристальных микропроцессоров и контроллеров. Проанализированы системы счисления, применяемые в микрокомпьютерной технике, вопросы устройства интерфейсов параллельного и последовательного ввода-вывода, структуры и принципов функционирования устройств сопряжения аналоговых и цифровых сигналов. Уделено внимание правилам составления простейших программ на языке Ассемблер для микропроцессоров КР580ВМ80 (и К1821ВМ85) и однокристальных микро-ЭВМ серии К1816, даны рекомендации по выбору машинных команд. Приведены примеры использования микрокомпьютерных устройств в информационных технологиях (сотовая связь, Internet, медицинская диагностика), "интеллектуальных" измерительных приборах, вычислительных сетях.

Предложен метод синтеза композиционного микропрограммного устройства управления, позволяющий сократить число функций автомата адресации микрокоманд, которые зависят от логических условий и внутренних переменных автомата, для дальнейшей реализации на FPGA микросхеме. Метод основан на использовании старших разрядов адреса выхода ОЛЦ для перехода между различными ОЛЦ. Применение данного метода обеспечивает уменьшение числа LUT-элементов в FPGA микросхеме.

Розглянуто три варіанти реалізації мікропрограмних автоматів. Проведено порівняльний аналіз синтезу блока керування. Аналіз показав, що синтез R-автомата, який використовує одиничний позиційний код, має спрощену процедуру з можливістю збільшення розрядності пам'яті.

Запропоновано математичні моделі блоків мікроелектронного фазі-контролера з широтно-імпульсними інформаційними сигналами. Наведено структурну схему фазі-контролера, що має два входи та дев'ять правил роботи. Описано функціонування запропонованого контролера.

Викладено загальні відомості про однокристальні мікро-ЕОМ сімейства МК51. Наведено структурну схему МК51, описано режими їх роботи, систему команд, адресний простір пам'яті та способи адресації операндів. Показано можливості застосування однокристальних мікро-ЕОМ у цифрових системах автоматичного керування. Охарактеризовано засоби апаратної підтримки функціонування мікро-ЕОМ та розробки програмного забезпечення, розроблено методику їх оптимального вибору. Висвітлено питання проектування цифрових систем на етапах розробки прикладного програмного забезпечення. Описано універсальний навчально-налагоджувальний стенд "EV8031", розроблено завдання для лабораторного практикуму для вироблення навичок практичного програмування мовами Ci та Ассемблер і налагодження мікропроцесорних схем автоматизації на основі стенду та персонального комп'ютера.

Изложены общие сведения об однокристальных микро-ЭОМ семейства МК51. Приведена структурная схема МК51, описаны режимы их работы, система команд, адресное пространство памяти и способы адресации операндов. Показаны возможности применения однокристальных микро-ЭОМ в цифровых системах автоматического управления. Охарактеризованы средства аппаратной поддержки функционирования микро-ЭОМ и разработки программного обеспечения, разработана методика их оптимального выбора. Освещены вопросы проектирования цифровых систем на этапах разработки прикладного программного обеспечения. Описан универсальный учебно-наладочный стенд "EV8031", разработаны задания к лабораторному практикуму для формирования навыков практического программирования на языках Ci и Ассемблер и наладки микропроцессорных схем автоматизации на основе стенда и персонального компьютера.

Викладено питання, що стосуються архітектури та використання найбільш поширених і визнаних у світі сучасних універсальних мікропроцесорів (МП), сигнальних МП і контролерів. Розглянуто МП першого покоління фірми Intel і мікроконтролери MCS-51, аналогами яких є вітчизняні МП типу КР580ВМ80, КМ1821ВМ85, КР1810ВМ86/88 і мікроконтролер К1816ВЕ51. Наведено схемні вирішення основних вузлів мікропроцесорних пристроїв (МПП), висвітлено основні питання узгодження зовнішніх цифрових пристроїв з системною шиною МПП.

Изложены вопросы об архитектуре и применении наиболее распространенных и признанных в мире современных универсальных микропроцессоров (МП), сигнальных МП и контроллеров. Рассмотрены МП первого поколения фирмы Intel и микроконтроллеры MCS-51, аналогами которых являются отечественные МП типа КР580ВМ80, КМ1821ВМ85, КР1810ВМ86/88 и микроконтроллер К1816ВЕ51. Приведены схемы решения основных узлов микропроцессорных приборов (МПП), освещены основные вопросы о согласовании внешних цифровых приборов с системной шиной МПП.