Індекс рубрикатора НБУВ: З970.33 я2 + Ш143.21-434:З97 + Ш141.14-434:З97

Рубрики:

Комп'ютерні телекомунікації

Англійська мова

Українська мова

Шифр НБУВ: Онищенко О. С. ВА1569 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено нові технологічні підходи до створення систем моніторингу просторових даних. Описано специфічні інформаційні рішення (компонентний підхід, стратегії "клієнт-сервер", побудова шару метаданих).

Обговорено можливості існуючих підходів до математичного моделювання та оптимізації телекомунікаційних мереж.

Дисертація присвячена рішенню проблем керування процесами збору і обробки даних у глобальних спостережних системах (ГСС), розширенню області застосування ГСС і розвитку сегментів користувачів супутникового зв'язку. Отримані і досліджені концептуальні рішення ГСС, здатних замінити суднові вимірювальні пункти для оцінювання траєкторних параметрів і локалізації аерокосмічних об'єктів. Розроблена і створена система керування експериментальними дослідженнями морських течій. Побудована розподілена система керування контролем стану і урахуванням аварійних радіобуїв, встановлених на суднах України. Упровадження цих систем дозволило істотно збільшити швидкість і якість обробки даних, автоматизувати процеси вторинної обробки, упорядкувати зберігання результатів і значно підвищити ефективність використання суднових аварійних засобів.

Розроблено та виготовлено 8-канальну 12-розрядну систему реєстрації аналогового сигналу для роботи з послідовним портом персонального комп'ютера RS-232. Система базується на мікросхемі аналого-цифрового перетворювача, до складу якого входять мультиплексор, пристрій вибірки/зберігання та джерело опорної напруги. Наведено принципову схему системи та її базові характеристики.

Рассмотрены потенциальные нарушения безопасности информации и принципы защиты, которыми нужно руководствоваться при проектировании механизмов защиты, в нескольких взаимосвязанных областях - криптографии, защите объектов, средствах коммуникаций. Приведены методы и механизмы защиты, различные криптоалгоритмы. Описаны возможные воздействия нарушителя на систему, обсужден ряд возможных контрмер против этих воздействий. Подробно освещены теоретические основы и практические методы аутентификации, применяемые в современных вычислительных системах и сетях. Приведено описание принципов и механизмов контроля доступа, в частности, различных реализаций матриц доступа. Изложены механизмы защиты, поддерживающие функции обеспечения целостности данных и управления доступом в сетях, а также определения подлинности объекта сети. Описаны различные модели паролей, используемых для вхождения в вычислительную систему или выполнения пакетного задания. Модели паролей представлены в виде алгоритмов формализованной последовательности некоторых шагов.

Описаны этапы и направления развития телекоммуникационных сетей, их архитектура, а также процедуры взаимодействия уровней иерархии (канального, сетевого и транспортного). Представлены материалы по построению сети абонентского доступа и по реализации информационной безопасности.

Розглянуто демонстраційний приклад політики безпеки інформації в системах керування телекомунікаційними мережами (СУТ). Висвітлено питання реалізації політики безпеки об'єктів СУТ.

Висвітлено систему підготовки кадрів для ЦПІ. Розглянуто перспективи використання сучасних систем відеоконференцзв'язку, що працюють по цифрових каналах ISDN (каналах з гарантованою смугою пропускання, тобто гарантованою якістю передачі звуку та відеозображення) під час проведення тренінгів, конференцій, робочих семінарів. Наведено приклад використання новітніх систем зв'язку для проведення дискусії на теми, актуальні для ЦПІ.

Проаналізовано стан та особливості розвитку систем технічного діагностування телекомунікаційних каналів (СТД-ТК) надлишкових інформаційних систем (НІС). Запропоновано показники ефективності (ПЕ) НІС для різних ієрархічних рівнів моделі транспортної мережі. Розроблено основні розрахункові співвідношення з метою визначення базових показників ефективності НІС для канального, мережного та транспортного рівнів на базі виміру показників за помилками і відмовами фізичного рівня телекомунікаційних каналів (ТК). Обробка діагностичної інформації та вироблення керувальних впливів здійснюється на прикладному рівні СТДТК. Визначено критерій і розрахункові співвідношення для оптимізації алгоритмів діагностування ТК НІС. Розроблено граф-модель інформаційної взаємодії в СТДТК за умов проведення діагностування ТК. На підставі результатів вивчення діагностичної інформації, що циркулює в НІС, впроваджено поняття діагностичного стробу, визначено показники діагностичної щільності та надмірності НІС, варіювання величин яких покладено до основи побудови алгоритмів оптимізації технологічних процедур діагностування ТК НІС. Проведено експериментальні дослідження щодо визначення точності й ефективності розроблених схем, процедур та алгоритмів. Експериментально одержано та досліджено оптимальні параметри діагностичних стробів для різних умов експлуатації НІС. Наведено практичні рекомендації для побудови оптимальних алгоритмів діагностування ТК НІС та інженерні методики розрахунку оптимальних параметрів діагностичних стробів за заданим значенням ПЕ НІС.

Досліджено методи синтезу та аналізу структури цифрових телекомунікаційних систем, розширено галузі застосування та підвищення їх ефективності, а також розроблено автоматизований програмний комплекс проектування цифрових телекомунікаційних систем, що дозволяє розв'язати задачі синтезу їх оптимальної структури. Зазначено, що дані методи синтезу є модифікованими та адаптованими до нових задач методиками, що увійшли до складу інструментальних засобів створеного програмного комплексу. Запропоновано застосування методів імітаційного моделювання як засобів аналізу та іспиту прийнятих проектних рішень. Наведено архітектуру програмної імітаційної моделі та проведено порівняння результатів, одержаних з її допомогою, з результатами одержаними іншими методами, у разі збігу яких робиться висновок про їх вірогідність. Здійснено аналіз ефективності даних методів і надано практичні рекомендації щодо їх застосування.

Досліджено архітектуру інтелектуальної мережі (ІМ), розроблено методики розрахунку основних параметрів мережі, взаємозв'язок між ними та векторним синтезом мережі. Апробовано методику розрахунку середньої затримки одержання послуги абонентом в ІМ, що дозволяє знайти залежність даної затримки від різноманітних параметрів, які визначають характеристику та структуру мережі. На підставі розрахунку отримано залежності затримки одержання інформації від параметрів: інтенсивності надходження вимог, продуктивності вузла комутації, кількості транзитних комутаційних вузлів, методу обслуговування та вартості обладнання. Наведено методику визначення мінімальної пропускної спроможності, що дозволяє за відомих максимально допустимих затримок передачі інформації визначити мінімально допустимі (необхідні) пропускні спроможності гілок, що дозволить отримати мінімум вартості за заданих умов та обмежень. Розроблено програмне забезпечення для одержання пропускних спроможностей гілок структурної схеми мережі залежно від інтенсивності надходження потреб на послуги й інтенсивності обслуговування. Проведено синтез ІМ на підставі мінімаксного методу. Описано зовнішні параметри ІМ: пропускну спроможність гілок структурної схеми, затримку одержання інформації, вартість та достовірність. Дані параметри є показниками, які визначають якість ІМ. Значну увагу приділено порівняльному аналізу існуючих методів об'єднання суперечливих критеріїв, досліджено їх переваги та недоліки. Запропоновано методику об'єднання суперечливих критеріїв.

Обгрунтовано теоретичні основи компактного представлення зображень на основі узагальненого усунення надмірності різної фізичної природи (версифікаційної надмірності). Висвітлено теорію статистичної оцінки версифікаційної надмірності зображень, яка дозволяє одержати кількісну оцінку ступеня надмірності, що скорочується. На підставі теорії версифікаційної надмірності створено методи стиску зображень без втрати і з контрольованою втратою якості. У цьому випадку стиск зображень досягається за рахунок послідовного усунення структурної, статистичної, комбінаційної і психовізуальної надмірності. Запропоновано метод версифікаційного відновлення зображень, що забезпечує достовірне відновлення зображень. Розроблено швидкі алгоритми кодування та декодування кодів за числом серій.

Запропоновано нове розв'язання задачі локалізації несправностей у середній та великій розподілених телекомунікаційних системах. Створено концепцію побудови системи моніторингу стану обладнання, що дозволяє у 3 - 5 разів скоротити витрати часу та праці на локалізацію несправностей у розподілених телекомунікаційних системах. Уперше розроблено методи й алгоритми топологічної та нейромережевої кореляції для аналізу вхідного потоку автономних повідомлень про несправності, обгрунтовано їх використання для моніторингу стану устаткування розподілених телекомунікаційних систем. Створено спеціалізовані імітаційні моделі потоку повідомлень про несправності розподілених телекомунікаційних систем і системи моніторингу стану обладнання.

Представлена система мониторинга и анализа работоспособности телекоммуникационной сети на основе мультиагентной системы. Определены классы агентов, разработан способ межагентного взаимодействия, который позволяет построить распределенную систему мониторинга с эффективным распределением вычислительной нагрузки между узлами телекоммуникационной сети.

Розглянуто питання оптимізації систем контролю цифрових телекомунікаційних мереж за надійнісними критеріями, які використовуються в якості цільових функцій. Головною особливістю таких систем є те, що вони контролюють цифрові мережі через систему спільноканальної сигналізації SS7. Побудовано моделі і одержано розрахункові формули для основних варіантів систем, що дають змогу оцінити головні надійнісні показники. Запропоновано алгоритм оптимізації систем контролю за надійнісними критеріями.

Уперше запропоновано концепцію побудови інформаційно-вимірювальних систем (ІВС) з підвищеною надійністю для контролю цифрових телекомунікаційних мереж зі спільно-канальною сигналізацією N7, що на відміну від існуючих дозволяє розраховувати та контролювати основні параметри об'єкту контролю на підставі сигнальної інформації та забезпечує незалежну від об'єкта синхронізацію роботи. Створено математичну модель та вдосконалено метод визначення часу затримки у цифрових телекомунікаційних мережах (ЦТМ), що не мають обмежень стосовно складності структури ЦТМ та кількості ланок сигналізації. Розроблено методологію проектування ІВС з підвищеною надійністю, що дозволяє комплексно оцінювати надійність систем контролю. Наведена методологія містить: узагальнену модель надійності системи контролю, яка передбачає використання всіх складових надійності та дозволяє розв'язати задачу оптимального розподілу заданих показників надійності системи між підсистемами; математичну модель надійності систем контролю за раптовими відмовами, що дає змогу одержувати точне розв'язання задачі оптимізації системи за критерієм середнього часу безвідмовної роботи; математичну модель для оцінювання метрологічної надійності та математичні моделі похибок системи, що вперше одержані з використанням теорії лінійних випадкових процесів; марківську модель надійності програмного забезпечення систем контролю, що дає змогу оцінити надійність всього програмного комплексу за результатами тестування окремих модулів.

Розглянуто моделі управління розподілом обмежених ресурсів в інформаційно-телекомунікаційній мережі. На підставі дворівневої моделі запропоновано багаторівневу модель розподілу ресурсів та спосіб переходу від багаторівневої моделі до дворівневої. Розглянуто обмеження багаторівневої моделі та запропоновано шляхи їх усунення.

Проанализированы свойства фрактального телекоммуникационного трафика. Предложена модификация протокола сети, основанная на механизме прогнозирования доступного размера полосы пропускания канала. Проведен сравнительный анализ модели предложенной модификации протокола и современных транспортных протоколов IP сетей.

Проаналізовано поведінку інформаційного потоку в телекомунікаційній мережі. Розроблено процедуру адаптації маршрутизації до динамічних змін трафіку.