Розроблено новий, перспективний напрямок в галузі лінгвістичного забезпечення інформаційних систем, а саме - моделей, засобів і технологій природномовного індексування інформаційних систем на базі української мови. Реалізація зазначеного підходу, що грунтується на розробленій в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України морфологічній моделі української мови, дозволяє створювати природномовні інтерфейси до інформаційних систем, значно збільшує можливості пошукового апарату та підвищує ефективність їх використання.

Надано відомості про сайти, які працюють на основі Joomla!. Описано процеси установки, управління вмістом, структуризації вмісту за допомогою категорій, налаштування CMS, управління розширеннями, а також шаблони, навігацію, модулі, плагіни. Надано відомості про роботу з шаблонами.

Описано алгоритми невід'ємної факторизації розріджених матриць і тензорів, популярну технологію в штучному інтелекті взагалі, та в комп'ютерній лінгвістиці зокрема. Наведено існуючі підходи до факторизації матриць і тензорів. Запропоновано використання латентного розподілу Діріхле для приведення матриць та тензорів до блочно-діагональної форми для паралелізації та пришвидшення невід'ємної факторизації лінгвістичних матриць та тензорів надвеликої розмірності. Використання пам'яті та мережевих операцій було проаналізовано та оптимізовано.

Розглянуто проблему побудови природномовного інтерфейсу для отримання інформації з графових баз даних. Основна увага приділяється методам перетворення фраз природною мовою у формальні запити на мовах запитів SPARQL та CYPHER. Мета роботи - створення методу семантичного аналізу типу вхідних природномовних фраз та виділення з них значущих сутностей для ініціалізації змінних шаблону запиту, побудова гнучких шаблонів запитів для відповідних семантичних типів фраз, розробка програмної реалізації запропонованого способу. Розроблено метод, що базується на дереві прийняття рішень, для визначення семантичного типу фрази користувача і отримання з неї набору понять, для підстановки їх у певні місця найбільш підходящого шаблону формального запиту. Пропонована методика вирішує завдання визначення типу фрази (що безпосередньо пов'язано з критерієм вибору шаблону формального запиту) і отримання значущих понять, для ініціалізації змінних обраного шаблону. Розглянуто тільки питальні й наказові фрази користувача, тобто ті, які в явному вигляді пропонують системі дати відповідь. Передбачається, що розглянута діалогова або довідкова система використовує графову онтологічну базу даних, що безпосередньо впливає на формальні шаблони запитів - результуючі запити використовують SPARQL або Cypher. Приклади семантичного аналізу, розглянуті в цій роботі, відносяться переважно до мов флективного типу, а саме, української та російської, але основні принципи можуть бути придатними і для більшості інших мов. Розроблений метод перетворення фрази на природній мови у формальний запит на SPARQL або CYPHER було програмно реалізовано для української та норвезької мов із використанням вузьких предметних онтологій та протестовано на відповідність формальним критеріям ефективності. Висновки: запропонований метод дозволяє діалоговій системі швидко та з мінімальною кількістю кроків вибрати найбільш підходящий шаблон запиту та витягти інформативні сутності із вхідної природномовної фрази, враховуючи величезну варіативність фраз у флективних мовах. Проведені експерименти показали високу точність та надійність побудованої системи та її потенціал для практичного використання та подальшого розвитку.