Розглянуто деякі питання теорії даних. Визначено конкретний тип даних. З'ясовано, що тип даних - математична структура за Бурбакі й структура даних. Запропоновано їх нову філософію. Введено абстрактні структури для даних (абстрактні структури пам'яті та власне абстрактні структури для даних) і абстрактні структури (від) даних (типи даних і структури даних). Розглянуто процеси виникнення пoродження структур даних. Наведено класифікацію 28 власне абстрактних структур для даних на базі первинного відношення, що визначає структуру в інформаційній множині або (якщо не існує таке відношення) через повторне відношення лінійного порядку, породжену відображенням інформаційної множини в абстрактну пам'ять. Обговорено співвідношення власне абстрактних структур для даних з абстрактними типами даних і класами об'єктів в об'єктно-орієнтованому підході.

Розглянуто моделі та структури даних, що застосовуються для створення систем баз даних різноманітного призначення. Подано стислий огляд ієрархічної та мережної моделей даних. Проаналізовано способи організації даних на внутрішньому рівні подання. Особливу увагу приділено проблемам застосування прикладних реляційних моделей даних.

Розглянуто питання логічної та фізичної організації абстрактних типів даних, розробки алгоритму пошуку та сортування даних.

Рассмотрены вопросы логической и физической организации абстрактных типов данных, разработки алгоритма поиска и сортировки данных.

Рассмотрены вопросы теории структур данных, способов их обработки и примеры использования. Проанализированы особенности построения и обработки динамических структур данных с помощью нетипизированных указателей, а также поддержки динамических структур данных в не- и типизированных файлах. Освещены процедуры вывода и инициализации содержимого файла со списком, корректировки заголовка списка элементов, освобождения записи удаляемого элемента списка, а также замены элемента в отсортированном списке.

Изложены основные вопросы теории динамических структур данных (ДСД) , а также способов обработки списков, стеков, очередей, деревьев, таблиц. Рассмотрены особенности построения и обработки ДСД с помощью нетипизированных указателей, а также использования процедурного типа данных. Охарактеризованы однонаправленные списки на базе динамических массивов и массивов указателей. Рассмотрены операции с мультисписками сетевого и иерархического типов, а также примитивные операции со стеком и очередями. Приведен алгоритм поиска в лабиринте.

Розкрито суть основних понять і термінів у галузі подання й обробки даних з урахуванням державних стандартів України: ДСТУ 2505-94 "Системи оброблення інформації. Організація даних. Терміни та визначення", ДСТУ 2874-94 "Системи оброблення інформації. Основні поняття. Терміни та визначення", ДСТУ 2940-94 "Керування процесами оброблення даних. Терміни та визначення", ДСТУ 3043-95 "Телеобробка даних і комп'ютерні мережі".

Раскрыта сущность основных понятий и терминов в области представления и обработки данных с учетом государственных стандартов Украины: ГСТУ 2505-94 "Системы обработки информации. Организация данных. Термины и определения", ГСТУ 2874-94 "Системы обработки информации. Основные понятия. Термины и определения", ГСТУ 2940-94 "Управление процессами обработки данных. Термины и определения", ГСТУ 3043-95 "Телеобработка данных и компьютерные сети".

Висвітлено методи ведення повнотекстових і документних баз у корпоративних інформаційних системах (КІС) з розвиненими підсистемами автоматизації діловодства й електронного документообігу, що вимагають підвищення рівня безпеки й організації інформаційного пошуку в локальних фондах документів. Розглянуто потенційний вплив чинних законів України про електронний документообіг і електронний цифровий підпис на впровадження новітніх інформаційних технологій у КІС і на підвищення виконавської дисципліни сучасних підприємств, корпорацій, фірм.

Освещены методы ведения полнотекстовых и документных баз в корпоративных информационных системах (КИС) с развитыми подсистемами автоматизации деловодства и электронного документооборота, требующими повышения уровня безопасности и организации информационного поиска в локальных фондах документов. Рассмотрено потенциальное влияние действующих законов Украины об электронном документообороте и электронной цифровой подписи на внедрение новейших информационных технологий в КИС и на повышение исполнительской дисциплины современных предприятий, корпораций, фирм.

Розглянуто основи теорії алгоритмів - науки, що вивчає загальні властивості та закономірності алгоритмів, а також різноманітні формальні моделі їх уявлення. Описано типи та методи розробки алгоритмів, основні алгоритми сортування та пошуку, генетичні алгоритми. Увагу приділено основам роботи нейромереж і математичним моделям представлення знань. Наведено інформацію про факторіали, числа Фібоначчі, бінарний пошук, модель Хопфілда, основні поняття логіки предикатів.

Рассмотрены основы теории алгоритмов - науки, изучающей общие свойства и закономерности алгоритмов, а также разнообразные формальные модели их представления. Описаны типы и методы разработки алгоритмов, основные алгоритмы сортировки и поиска, генетические алгоритмы. Уделено внимание основам работы нейросетей и математическим моделям представления знаний. Приведена информация о факториалах, числах Фибоначчи, бинарном поиске, модели Хопфилда, основных понятиях логики предикатов.

Проаналізовано методологію індуктивного виводу структур систем залежностей та каузальних моделей із статистичних даних. У класі ймовірнісних моделей на основі ациклічних орієнтованих графів виділено каузальні, суб- прото- та псевдокаузальні види моделей. Модель (або її фрагмент) належать до одного з цих видів відповідно до того, наскільки надійно ідентифікована сукупність та орієнтація ребер моделі, а також наскільки незаперечним є свідоцтво спрямованого впливу між змінними. Висвітлено проблеми та пастки методів відтворення структур моделей. Зокрема, описано модель гумка-перевертень, що страждає на синдром ідемпотентних залежностей, і в якій лінки не мають постійного місця. Наведено визначення каузального впливу та запропоновано версію свідоцтва на користь каузальної інтерпретації відповідного лінку моделі.

Розроблено метод "Генеалогія" для відтворення структур ймовірнісних моделей залежностей у класі монопотокових орієнтованих графів, у яких кожен цикл має два або більше колайдерів. Метод "Генеалогія" грунтується на апараті генотипів змінних та ідентифікує структуру моделей з використанням тестів незалежності лише нульового та першого порядків, що розв'язує проблему роздроблення виборки даних, підвищує надійність ідентифікації структури та зменшує кількість необхідних тестів умовної незалежності.

Предложены различные подходы к нахождению глобальных экстремумов критериев качества для ряда задач классификационного анализа данных. Это позволяет улучшить качество получаемых классификаций, повысить устойчивость решений от небольших изменений данных, и, кроме того, исчезает проблема выбора наилучшей классификаций из множества локальных экстремумов функционалов.

Розглянуто конкретну модель побудови рівня бази даних для відкритих інформаційних систем з архітектурою трьох рівнів. Запропоновано об'єктну модель побудови для складних архітектурних рішень.

Розглянуто розробку алгоритму системи раціонального розміщення зображень у пам'яті ЕОМ. Як спосіб організації зображень запропоновано представлення "простору зображень" у системі керування базами даних. Це дозволить поліпшити технічну реалізацію системи розміщення зображень, що використовує правила людини-оператора. Для формалізованих правил розроблено структуру алгоритму системи розміщення.

Розглянуто організацію пам'яті інтелектуальних систем у вигляді зростаючих пірамідальних мереж (ЗПМ), яка дозволяє формування поняття, ієрархічне впорядкування, класифікацію інформації, що вводиться. Наведено алгоритм побудови ЗПМ під час вводу ознакових описів об'єктів за частинами, а також результати застосування ЗПМ для аналізу даних у хімії та матеріалознавстві.

Рассмотрен способ синтеза объектного кода, оптимизированного с учетом особенностей аппаратуры. Предложена структура данных, описывающая основные характеристики целевых ЭВМ в виде нормализованных проекций-отношений для последующего использования при синтезе кодов программ. Для обеспечения целостности, компактности и непротиворечивости данных предложено использование реляционных структур данных для описания этих отношений. Структурирование данных с использованием нормализованных отношений позволяет добиться синтеза оптимального объектного кода в соответствии с выбранным критерием оптимизации. Некоторое усложнение компиляторов за счет использования предложенного метода позволяет получить объектный код, в максимальной степени учитывающий особенности аппаратуры.

Висвітлено притаманні складним ієрархічним представленням проблеми збереження інформації про структуру даних, що кодуються, та способи їх подолання шляхом "зв'язування" підструктур. Розглянуто тип розподілених представлень, в якому інформація кодується багатовимірними бінарними векторами з малим числом одиниць. Наведено вимоги до процедури зв'язування та реалізація для таких представлень.

Запропоновано для підвищення релевантності пошуку інформації використовувати знання предметної області пошуку, надані як онтології в інтероперабельній формі, яка є придатною для автоматизованого обробляння (приміром, інформаційно-пошуковими агентами). Розроблено алгоритм автоматизованого доповнення онтологій новими термінами шляхом індуктивного узагальнення властивостей, обраних користувачем повнотекстових документів.

Запропоновано використання онтологічних знань для пошуку спеціалістів, здатних виконати експертизу певної задачі у нових предметних областях. Організаційні онтології є джерелом структурованих знань про спеціалізацію організації та її співробітників. На їх базі збудовано тезауруси співробітників, що об'єктивно відображають область компетенції цих спеціалістів. За описом експертної задачі формується її тезаурус. Порівняння тезаурусів співробітників з тезаурусом дозволяє визначити початкову множину тих співробітників, які найбільш ефективно можуть здійснити таку експертизу.

Рассмотрены вопросы поэтапного проектирования данных. Исследованы операции работы со структурированными данными (СД). Предложена методика оценки (МО) времени выполнения для операций языков программирования и машинных команд, а также МО операций доступа к позиции и к элементам СД. Данные методики учитывают конвейеризацию команд и кэширование данных. Все методики являются статистическими и учитывают особенности конфигурации ПЭВМ. Проведение исследований операций на основе предложенных методик позволят более обоснованно подходить к проектированию данных в условиях повышенных требований к временной эффективности программ.

Рассмотрена задача распознавания объектов, образующих массив взаимосвязанных данных, который представлен как двухкомпонентное марковское случайное поле со скрытой компонентой классов объектов и наблюдаемой компонентой признаков. Эффективная процедура распознавания основана на древовидной аппроксимации графа смежности элементов массива.