Рассмотрены концепция интеллектуального интерфейса, принципы его разработки и использования для исследования и решения задач анализа прочности конструкций на MIMD-компьютере, в том числе: различие между традиционной технологией исследования и решения научно-технических задач и технологией использования интеллектуального интерфейса; требования к нему; схема функционирования, основные компоненты и возможности; реализация его на MIMD-компьютере.

Розглянуто один з методів "малої інтелектуалізації" інтерфейсу користувача - ідентифікація повного слова за його частиною та надання підказки користувачу (чи автоматичне відновлення). Побудовано та досліджено модель підказки. Одержано оцінки економії трудовитрат користувача у разі застосування методу у процесі введення даних. Досліджено вплив усікання слова, що вводиться, на результатну вірогідність даних, наведено відповідні кількісні оцінки. Відзначено, що одержані оцінки можуть виявитися корисними й в інших випадках, наприклад, для автоматичного визначення мови тексту за аналізом початкових символів слова, що вводиться.

Предложена модель интеллектуального интерфейса, предоставляющая каждому пользователю единственную конфигурацию системы и сервисов, оптимальную для него. Приведен состав модели интеллектуального интерфейса, компоненты которой представлены в виде агентов, и алгоритм работы интерфейса.

Запропоновано підхід у створенні інтелектуального інтерфейсу для інформаційних систем масового застосування, який забезпечує взаємну адаптацію як користувача до можливостей системи, так і системи до індивідуальних особливостей користувача.

Розглянуто питання розробки адаптивних інтерфейсів комп'ютеризованих систем шляхом створення інтелектуальної системи підтримки інтерфейсу, що грунтується на знаннях про процес взаємодії з користувачем. Запропоновано концепцію інтелектуальної системи підтримки адаптивного інтерфейсу (ІСПАІ), відмінною рисою якої є модель користувача (МК). Розроблено методику формалізації знань про взаємодію користувача з ЕОМ, призначену для застосування в об'єктно-орієнтованих, подійно-керованих графічних інтерфейсах. В якості теоретичної бази для створеної методики використано комбіноване модальне логічне обчислення. Побудовано формальну модель процесу взаємодії, яка не є жорстко детермінованою та дозволяє уявити невизначеності зв'язків між метою, ситуаціями та діями користувача. Розглянуто питання формування МК і планування цілеспрямованої діяльності. Вперше використано метод оцінки невизначеності дій користувача на основі математичного апарату теорії наближених множин. Запропоновано методи оцінки якості та ефективності функціонування адаптивного інтерфейсу, створеного в межах концепції ІСПАІ.

Висвітлено питання моделювання навчаючих і діагностуючих діалогових процесів та розроблено комп'ютерні діалогові системи індивідуального навчання. На підставі аналізу архітектури, дедуктивних і діалогових властивостей сучасних систем комунікації знань та когнітивної психології, а також класичних "некомп'ютерних" методів навчання запропоновано ряд формальних, структурних, програмних та інформаційних моделей навчання. Значну увагу приділено архітектурі діалогового персоналізованого тьютора, що базується на розроблених моделях.

Розроблено засоби для проектування соціальних інтелектуальних інтерфейсних засобів. Досліджено програмне забезпечення для навчання в роботі з персональним комп'ютером С-користувачів. Спроектовано ігрові сценарії для сліпих. Визначено параметри інтерфейсних засобів програм для даної категорії користувачів, різних систем формування, надано підказування та довідкову інформацію. Основну увагу приділено питанню вбудовування інтелектуальних агентів у програмний інтерфейс з метою надання попереджувального підказування користувачеві, індивідуалізації інтерфейсу шляхом автоматичного настроювання параметрів з урахуванням користувача. Описано інструмент, на базі якого будуються інтелектуальні агенти - Просторово Розріджена Пам'ять (SDM). Наведено алгоритми швидкого перенавчання SDM і відповідні його оцінки ефективності, модифікації SDM, які дозволили підвищити інтелектуальність інтерфейсів користувача. Зокрема, розроблено модифікацію для надання попереджувального підказування С-користувачеві та модифікацію для автоматизації процесу отримання результатів числового прогнозування з урахуванням подібності зразків на різних сеансах прогнозування. Досліджено програмні продукти, що реалізують указані підходи та інструменти - комплекс програмних засобів, орієнтованих на С-користувачів (ігрові програми, текстовий редактор RED1, тренажер клавіатури TRKSL, навчально-вимірювальний комплекс для оцінки параметрів взаємодії С-користувач-комп'ютер) і пакети числового прогнозування Forecasting ToolPack і PREDICTOR for Excel.

Предложены концепция, принципы и основные положения методики построения интеллектуального человеко-машинного интерфейса для знание-ориентированных систем со средствами адаптации системы к изменяемым параметрам пользователя.

Система управления в интеллектуальных интерфейсах рассматривается как управляемая динамическая система, оптимальное управление которой достигается путем минимизации времени переходного процесса. Управление в системе определяется чувствительностью функции цели по траектории анализа изображения.

Роботу присвячено принципам побудови інтелектуальних інтерфейсів, що являють собою сукупність технологій та інструментів, які надають змогу забезпечити автоматизоване керування транспортним засобом моніторингом стану водія та пасажирів, а також оптимізацію маршруту та планування подорожі. Визначено потребу у розробці інтерфейсів, які можуть обмінюватися інформацією з іншими транспортними засобами та "розумною" інфраструктурою. У роботі проведено класифікацію різних видів інтерфейсів, а також проаналізовано їх склад. Визначено структуру інтелектуального інтерфейсу, що включає: сенсори, процесор, програмне забезпечення, інтерфейс користувача, актуатори. Здійснено аналіз існуючих інтелектуальних інтерфейсів. Наведено перелік етапів створення інтелектуальних інтерфейсів. Показано, що в бідному інтелектуальні інтерфейси будуть більш персоналізованими, інтерактивними та адаптивними, а також забезпечать безпеку та зменшення відволікання водіїв.