Розглядається проблема автоматизації створення комп'ютерних діалогових середовищ. Введено поняття діалогової алгебри та розглянуто деякі її властивості. Результати щодо цієї алгебри покладено в основу розробки інструментального засобу Fancy for Windows. Цей засіб дає змогу в значній мірі автоматизувати створення програм зі складною взаємодією з користувачем.

Наведено методи квазірегулярного і рекурсивного проектування електронних компіляторів із використанням алгоритмічних алгебр. Теоретичною основою квазірегулярного проектування є модифікована алгебра регулярних подій та модифіковані системи алгоритмічних алгебр. Рекурсивне проектування електронних компіляторів забезпечено рекурсивною системою інтерпретованих алгоритмічних алгебр.

Викладено методику розробки компіляторів для мов програмування. Розглянуто загальні питання (основні відомості про процес компіляції, формальні граматики і мови), алгоритми лексичного, семантичного аналізів і генерацію коду.

Висвітлено питання інтелектуалізації компіляції програм для мікропроцесорів з довгим командним словом. Розглянуто експертну систему оригінального векторизуючого компілятора. Наведено приклади інтелектуальних настроювань компілятора та можливостей інтелектуалізованого генератора коду. Розглянуто подальші перспективи розвитку програмної системи.

Проаналізовано проблеми реалізації трансляторів декількох споріднених мов у межах єдиної програмної системи. Запропоновано шляхи вирішення проблеми ефективної побудови трансляторів споріднених мов та організацію синтаксичного аналізу текстів довільної мови з визначеної множини споріднених мов за допомогою єдиної узагальненої граматики та виведень, які продукують алгоритми, що моделюють детерміновані ліві чи праві аналізатори. Розглянуто переваги подібної організації лінгвістичного забезпечення споріднених мов.

Рассмотрены принципы трансляции программ для многопроцессорных систем со структурно-процедурной организацией вычислений. Особое внимание уделено первому этапу трансляции - разрезке графа макрооперации на подграфы для его реализации в структуре вычислительного блока многопроцессорной системы. Описан алгоритм данного процеса, который позволяет за минимальное число проходов разделить информационный граф на подграфы по критериям ограничения числа входных, информационных ,и выходных вершин.

Описано підхід до дослідження й аналізу інструментальних засобів MetaCASE з використанням їх типової архітектури та методоорієнтованої класифікації. Наведено результати, що визначають перспективи розробки та розвитку таких інструментів.

Розроблено оптимізуючий перенацілюваний компілятор для мікропроцесорів цифрової обробки сигналів та мікропроцесорів з довгим командним словом. Особливу увагу приділено покращанню існуючих методик генерації коду та інтелектуалізації процесу компіляції за допомогою інтеграції у компілятор знань про парадигму оптимізації та генерації коду для цільової процесорної архітектури. Досліджено формалізації подання програми у вигляді ієрархічної графової моделі, оптимізуючих графових продукцій, а також формалізацію мікропроцесорної архітектури. Запропоновано методики формалізації знань про процес компіляції у вигляді продукційної експертної системи, які допомагають інтелектуалізувати процес компіляції. Висвітлено покращані методи генерації коду за рахунок введення специфічних для процесорів цифрової обробки оптимізацій та метод розподілу реєстрів для процесорів з великим реєстровим файлом за допомогою сканування вперед графа потоку даних, а також методику автоматичного розміщення змінних по просторах пам'яті гарвардської архітектури мікропроцесора до визначених користувачем прикладних задач. Описано прототип компілятора - перенацілюваний оптимізуючий компілятор для процесорів з нерегулярним довгим командним словом та процесорів цифрової обробки сигналів.

Розглянуто повторне використання атрибутних граматик з метою генерації компіляторів (мовних процесорів) для формальних мов, насамперед, спеціальних. Повторне використання атрибутних граматик грунтується на поняттях абстрактного синтаксису та глобальних атрибутів (віддаленого доступу до атрибутів). Подано стислі описи двох генераторів компіляторів, які забезпечують повторне використання фрагментів специфікацій атрибутних граматик.

Рассмотрены задачи диагностики в системах построения компиляторов (СПК), которые включают в себя диагностику грамматик при настройке системы на заданный синтаксис входного языка, синтаксиса при анализе исходного текста, а также семантики при генерации команд выходной программы. Показаны особенности задач диагностики синтаксиса и семантики применительно к СПК табличного типа, когда используется универсальный синтаксический анализатор со смешанной стратегией анализа, и команды выходной программы генерируются непосредственно по дереву разбора. Предложены методы решения задач диагностики в СПК, их программная реализация.

Рассмотрена проблема автоматизации проектирования программ распределенного моделирования. Описаны языки для сосредоточенного и распределенного вариантов имитационного моделирования систем с дискретными событиями. Определены требования к языку нераспределенного моделирования для перехода к распределенному варианту. Обсужден способ автоматического построения распределенной программы моделирования.

Розглянуто питання побудови формальних моделей когнітивних процесів, придатних для програмування комп'ютерних симуляторів. Головною метою запропонованого підходу є застосування техніки об'єктно-орієнтованого моделювання для синтезу та опису моделей, які вивчають когнітивні психологи. Як базовий формалізм застосовано уніфіковану мову об'єктного моделювання UML. Наведено приклад побудови UML-опису просторової структури моделі сфокусованої уваги відповідно до гіпотези Бродбента.

Представлена возможность интеграции в рамках объектно-ориентированных технологий концептуального моделировани, а также автоматизации проектирования и программирования на основе логико-алгебраической формализации. Обоснована необходимость различия понятий типа и класса, а также работы с условиями принадлежности объекта типу. Показана возможность использования аппарата алгоритмических алгебр для формализации концепций объектно-ориентированных технологий. Описаны требования к логическим формализмам автоматизации программирования.

Розглянуто особливості трансляції головних класів мов. Значну увагу приділено алгоритміці, функціональному програмуванню мовою Лісп, апаратному забезпеченню функціональних програм, суперкомбінаторам, мета- і позалогічним предикатам. Репрезентовано синтаксичний аналіз для граматик, заданих визначальними реченнями.

Розглянуто математичні й алгоритмічні засади теорії трансляції. Використано властивості формальних мов, їх алгебричну структуру. Наведено обчислювальний метод для отримання синтаксичного моноїда, а також процедуру одержання всіх максимальних підгруп моноїда. Надано інформацію стосовно редуктивного опису формальних граматик. Досліджено системи рівнянь з регулярними коефіцієнтами, а також алгебричні, раціональні та контекстно-вільні степеневі ряди від некомутативних змінних. Висвітлено питання програмування автоматів з магазинною (стековою) пам'яттю. Запропоновано матеріал з питань розпізнавання ймовірнісними машинами Тьюрінга (алгоритми знаходження ліво- та правосторонніх множин для всіх змінних мови, функції передування, алгоритм трансляції речень в граматиці передування). Проаналізовано поняття рентабельності, підпрограми, реалізації та динамічної взаємодії об'єктів, мови моделювання.

Рассмотрены математические и алгоритмические основы теории трансляции. Определены свойства формальных языков, их алгебраическую структуру. Приведен расчетный метод для получения синтаксического моноида, а также процедура получения всех максимальных подгрупп моноида. Дана информация относительно редуктивного описания формальных грамматик. Исследованы системы уравнений с регулярными коэффициентами, а также алгебраические, рациональные и контекстно-свободные степенные ряды от некомутативных переменных. Разработаны вопросы программирования автоматов с магазинной (стековой) памятью. Предложен материал по вопросам распознавания вероятностными машинами Тьюринга (алгоритмы нахождения левосторонних и правосторонних множеств для всех переменных языка, функции предшествования, алгоритм трансляции предложений в грамматике предшествования). Проанализировано понятие реентабельности, подпрограммы, реализации и динамического взаимодействия объектов, языка моделирования.

Ключ. слова: compiler, Boolean equations, pointer data
Індекс рубрикатора НБУВ: З973-018.021.3

Рубрики:

Комп'ютери та програмування

Шифр НБУВ: Ж14163 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обзор посвящен одному из перспективных направлений информатики, развиваемому в рамках украинской алгебро-кибернетической школы. Это направление восходит к методу многоуровневого структурного проектирования программ, созданному в отделе автоматизации программирования Института кибернетики им. В. М. Глушкова НАН Украины.

Проаналізовано сучасні засоби автоматизації розробки лінгвістичного забезпечення. Висвітлено інструментальний аспект автоматизації. Розглянуто інструменти генерації компіляторів, розкрито їх вплив на розвиток галузі. Описано програмні системи, які застосовуються в розробці проектів лінгвістичного забезпечення для різних предметних областей, зокрема: інструментів Yacc та Lex, великих пакетів програм автоматизованої побудови компіляторів, генераторів лексичних і синтаксичних аналізаторів та інструментальних засобів різноманітної функціональності. Особливу увагу приділено способу визначення семантичних аспектів мови користувача.

Проанализированы современные средства автоматизации разработки лингвистического обеспечения. Освещен инструментальный аспект автоматизации. Рассмотрены инструменты генерации компиляторов, раскрыто их влияние на развитие отрасли. Описаны программные системы, которые применяются в разработке проектов лингвистического обеспечения для различных предметных областей, в частности: инструментов Yacc и Lex, больших пакетов программ автоматизированного построения компиляторов, генераторов лексических и синтаксических аналлизаторов и инструментальных средств различной функциональности. Особое внимание уделено способу определения семантических аспектов языка пользователя.

Запропоновано підхід до практичної автоматизації синтезу програм з готових програмних складових, що безпосередньо видобуваються з моделей предметних областей. Цей підхід грунтується на використанні немонотонних дедуктивних побудов. Розглянуто можливість організації дійових баз даних для задач побудови конкретних програм.

Рассмотрены способы формального определения семантики входных языков и проблемы диагностики семантических ошибок в системах построения компиляторов (СПК). Освещены аспекты обнаружения, локализации и нейтрализации семантических ошибок. Приведены примеры практической реализации процедур обработки семантических ошибок в СПК "CBS KPI-2001".