Рассмотрены основные этапы разработки проекта интегрированной системы автоматизированного проектирования (ИСАПР) и системы информационного обеспечения ее функционирования. Изложены теоретические основы методологии проектирования сложных технических объектов. Представлены структурная и объектно-ориентированная методологии разработки программного обеспечения, а также методология проектирования баз данных для ИСАПР. Раскрыто функциональное назначение программного комплекса для проектирования изделий машиностроения. Разработаны методики объектно-ориентированного анализа и проектирования модулей ИСАПР в контексте унифицированного процесса (UP).

Індекс рубрикатора НБУВ: З973-018.111 я73

Рубрики:

Комп'ютери та програмування

Шифр НБУВ: ВА870324 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено завдання розроблення методу для автоматичної генерації програмного коду ORM-моделей (Object-Relational Mapping). Здійснено аналіз можливих способів та загальної структури презентації схеми даних в текстовому форматі. Сформовано схему даних бази даних конфігураційної інформації, необхідної для генерації коду. Подано етапи здійснення генерації програмного коду для ORM-моделей. Результати проектування ORM-моделей можуть використовуватися розробниками програмного забезпечення під час реалізації рівня даних інформаційних систем, що дасть змогу зекономити час, що витрачається на створення віртуальної бази даних, а також уникнути потенційних помилок у коді.

В процесі розробки програмного забезпечення (ПЗ) вибір методології його розроблення є одним з важливих етапів, який суттєво впливає на успіх/провал проекту. Вибір оптимальної методології розробки залежить від багатьох факторів та є трудомісткою і нетривіальною задачею. Мета роботи - потреба у розробленні ефективного та гнучкого програмного засобу для підбору оптимальної методології розроблення ПЗ, який би автоматизував даний процес, а також враховував ключові характеристики проєкту. Представлено алгоритм підбору методології розроблення ПЗ з використанням методів багатокритеріального аналізу та експертних оцінок, який передбачає збір оцінок експертів та реалізує процес підбору методології за допомогою методів AHP, TOPSIS та Weighted Sum. З використанням вищезазначеного алгоритму було розроблено програмну систему для підбору оптимальної методології розроблення ПЗ в залежності від характеристик проєкту, де враховано ваги критеріїв, надані експертами, а також застосовано метод AHP для визначення користувацьких пріоритетів критеріїв порівняння методологій. Для обчислення оцінок вибору методологій було обрано метод зваженої суми та TOPSIS. Програмний засіб передбачає виведення корисних деталей про результати підбору, а саме експертну оцінку заданих значень параметрів відносно всіх методологій, та може бути використаний для підвищення ефективності процесу розроблення ПЗ в частині автоматизації надання рекомендацій керівникам ІТ-проектів. Висновки: розроблено алгоритм для вибору методології розроблення ПЗ, який, на відміну від існуючих, передбачає збір оцінок експертів, враховуючи при цьому значення критеріїв, заданих користувачем самостійно, і реалізує процес підбору методологій використовуючи методи багатокритеріального аналізу AHP, TOPSIS та Weighted Sum. З використанням вищеописаного алгоритму було розроблено програмну систему для підбору оптимальної методології розроблення ПЗ в залежності від характеристик проєкту, де враховано ваги критеріїв, надані експертами, а також застосовано метод AHP для визначення користувацьких пріоритетів критеріїв порівняння методологій. Для обчислення оцінок вибору методологій було обрано метод зваженої суми та TOPSIS. Програмний засіб передбачає виведення корисних деталей про результати підбору, а саме експертну оцінку заданих значень параметрів відносно всіх методологій.

На відміну від закордонних університетів, в Україні протягом багатьох років склалася й існує практика формулювання мети дослідження, застосовуючи поняття об'єкта і предмета дослідження. І це, як показав час, важливий етап роботи, від виконання якого залежить результативність дослідження. Загальне й тотальне проникнення програмного забезпечення в життя з одного боку, а з іншого - поява, спеціалізацій інженерії програмного забезпечення значно ускладняють умови виконання цього етапу магістерського дисертаційного дослідження. Крім цього, в інженерії програмного забезпечення застосовуються наукові методи досліджень, які бажано мати на увазі і використовувати для виконання магістерського дисертаційного дослідження. Тому актуальними є питання щодо формулювання об'єкта і предмета досліджень та застосування доказових методів їх виконання. Мета статті - надання рекомендації на основі фундаментальних положень інженерії програмного забезпечення щодо формулювання об'єкта і предмета магістерської дисертації зі спеціалізації в контексті інженерії програмного забезпечення. А також, вказати на застосування в магістерської дисертації наукових методів доказових досліджень і звернути увагу на оформлення результатів. Досягнення мети статті розглянуто в контексті причин і умов, які історично склалися в навчанні і відповідних проблем, які виникли в навчальних планах, виборі тем і змісті досліджень магістерських дисертацій. Одна з причин, яка має об'єктивний характер, виникає в контексті сполучення домену інженерії програмного забезпечення з прикладними доменами, яке є основою відповідної спеціалізації. Стаття розрахована на магістрів зі спеціалізацій інженерії програмного забезпечення та їх наукових керівників.

Проведено системний огляд математичних моделей формування та функціонування команд розробників програмних систем з використанням хмарної технології, що відображають загальну методологію побудови та вивчення прикладних математичних моделей динамічного функціонування фірм - розробників програмних систем, а також можуть бути ефективно використані при вирішенні задач широкого класу управління соціально-економічними системами. Ґрунтуючись на системному аналізі у досліджені групової динаміки для формування команд з використанням визначених особистісних профілів членів розробників програмних систем проведено логіко-функціональний аналіз адаптивних моделей тестування знань претендентів у команди розробників програмних систем. Запропоновано математичні методи планування й опрацювання результатів адаптивного тестування набутих компетенцій, із можливістю статистичного опрацювання даних.

Описано основні характеристики моделі програмної системи (ПС), до яких належать працездатність та передбачуваність функціонування. Проаналізовано інструментальні засоби, що використовуються для моделювання ПС. Побудова моделей та аналіз динамічних властивостей ПС основано на виборі інтерпретацій та модифікацій мереж Петрі (Petri Nets (PN)). Вони дозволяють дотримуватись структурної подібності у модельованій системі, а також мають однозначний математичний опис. Аналіз властивостей PN дає змогу виявляти явні та приховані помилки у функціонуванні PN-моделі ПС, що не завжди можливо при застосуванні імітаційного моделювання. До таких властивостей належать живість, обмеженість, досяжність (покриваємість), збережуваність, безконфліктність, керованість. Виявляти дотримання цих характеристик дозволяють T- та P-інваріанти, а також характеристики матриці інцидентності моделі. Проведено матричний опис PN-моделі за допомогою основного рівняння мережі Петрі, визначення інваріантів та їх аналіз для виявлення динамічних властивостей моделі. Сформульовано правило відсутності прихованих тупиків та нескінченних циклів у PN-моделі. Проілюстровано визначення прихованих помилок на прикладі робочої, але не повністю керованої PN-моделі. Описано виявлення прихованих помилок - тупика та нескінченного циклу. Запропоновано варіант усунення тупика та перевірено його відповідність динамічним властивостям моделі.

Проведено дослідження способів планування запуску різних програм на персональному комп'ютері. Розглянуто основні проблеми з роботою великих команд серед IT-спеціалістів, і загальні складності при відкладеному запуску необхідних програм. Здійснено аналіз, який доводить, що сьогодні все більше IT-компаній переходять на віддалений режим роботи, а це супроводжує ненормований графік і роботу команди розробників у різних часових поясах, тому розробка та супровід програмного забезпечення для планування програмних завдань є доцільними та актуальними. Приділено увагу факторам, що виникають на більш загальному рівні у світі та всередині самих IT-компаній. Мета роботи - висвітлення основних аспектів проведеного дослідження та етапів створення спеціального програмного рішення, яке забезпечує розв'язок задачі узгодженої роботи колективу розробників програм. Зокрема, надає можливість задавати перелік програм для запуску, обирати власні умови запуску програм, відображати стан завдань у реальному часі. Крім того, виконувати паралельний запуск програм в окремих часових лініях і зберігати повний звіт про виконані завдання.

Для розроблення сучасного програмного забезпечення використовуються гнучкі методології. Проаналізовано гнучкі методології проєктів розробки програмного забезпечення. Найпоширенішою є методологія SCRUM. Розглянуто проблеми розподілу робіт між виконавцями проєкту розробки програмного забезпечення за методологією SCRUM. Розроблено нечітку модель вибору SCRUM-майстра для управління проєктом розробки програмного забезпечення. Наведено приклад розподілу робіт між виконавцями із застосуванням теорії нечітких множин. Розрахунки виконувались у Microsoft Excel. Подальші дослідження будуть спрямовані на практичну реалізацію моделі у вигляді програмно-методичного комплексу.

Реалізація різних варіантів використання може виконуватись різними командами розробників у різний час. Це призводить до створення погано структурованого коду. Проблема ускладнюється при розробці середніх та великих проектів у стислий термін. Мета роботи - оскільки успадкування є одним із ефективних способів структурування та покращення якості коду, метою дослідження є визначення можливих зв'язків успадкування для різноманітних моделей класів. Метод. Запропоновано виділення з множини класів, що представляють модель класів на певному етапі проектування, підмножин, для яких можливий загальний батьківський клас (в окремому випадку абстрактний клас). Для вирішення завдання сформульовано ознаки спільності класів. Удосконалено математичну модель концептуального класу за рахунок включення інформації про обов'язки класу, його методи та атрибути. Встановлено зв'язок кожного класу з сценаріями, для яких він використовується. Запропоновано систему типів даних для елементів моделі класу. Розширено опис сигнатур методів класів. Розроблено метод реструктуризації моделі класів, що передбачає 3 етапи. У першому визначаються коефіцієнти близькості класів. На другому створюються підмножини можливих дочірніх класів. На третьому виконується автоматизоване перетворення структури класів з урахуванням виявлених відносин спадкування. Результати. Розроблено програмний продукт для проведення експериментів щодо виявлення можливих відносин успадкування залежно від кількості класів та ступеня їхньої подібності. Результати проведених випробувань показали ефективність ухвалених рішень. Висновок: метод використовує алгоритм формування підмножин класів, які можуть мати одного предка та алгоритм автоматичного створення та перетворення класів для побудови дворівневої ієрархії класів. Результати дослідження реалізовані у програмному продукті. Експеримент показав триразове скорочення помилок при виявленні наслідування та багаторазове скорочення часу порівняно з існуючою технологією.

Актуальність проблеми оцінювання тривалості розробки програмного забезпечення (ПЗ) на Java для персональних комп'ютерів (ПК) обумовлена наступним чинниками: по-перше, невдале оцінювання тривалості часто є основною причиною невдалої реалізації програмних проектів; по-друге, Java є популярною мовою; і, по-третє, ПК є широко поширеним багатоцільовим комп'ютером. Об'єкт дослідження - процес оцінювання тривалості розробки ПЗ на Java для ПК. Предмет дослідження - моделі нелінійної регресії для оцінювання тривалості розробки ПЗ на Java для ПК. Мета роботи - побудова нелінійних регресійних моделей для оцінювання тривалості розробки ПЗ в Java для ПК на основі нормалізуючого перетворення у вигляді десяткового логарифму та видалення викидів у даних для підвищення достовірності оцінювання порівняно з моделлю ISBSG. для платформи ПК. За допомогою відповідних методів на основі нормалізуючих перетворень для негаусових даних побудовано моделі, довірчі інтервали та інтервали прогнозування нелінійних регресій для оцінки тривалості розробки ПЗ на Java для ПК. Методи побудови моделей, довірчих інтервалів та інтервалів прогнозування нелінійних регресій базуються на нормалізуючих перетвореннях. Також ми застосовуємо видалення викидів для побудови моделей. Загалом, вищезазначене призводить до зменшення середньої величини відносної похибки, ширини довірчих інтервалів та інтервалів прогнозування порівняно з нелінійними моделями, побудованими без застосування видалення викидів у процесі побудови моделей. Проведено порівняння побудованої на основі десяткового логарифму моделі з моделями нелінійної регресії на основі перетворень Джонсона (для сімейства SB) та Бокса-Кокса як одновимірних, так і двовимірних. Висновки: модель нелінійної регресії для оцінювання тривалості розробки ПЗ на Java для ПК побудована на основі перетворення десяткового логарифма. Ця модель, порівняно з іншими моделями нелінійної регресії, має менші значення ширини довірчих інтервалів та інтервалів прогнозування для трудовитрат, які перевищують 900 людино-годин. Перспективи подальших досліджень можуть передбачати застосування двовимірних нормалізуючих перетворень і наборів даних для побудови нелінійних регресійних моделей для оцінювання тривалості розробки ПЗ іншими мовами для ПК та інших платформ, наприклад, мейнфреймів.

Представлено відомості з усіх етапів процесу розробки програмного забезпечення (ПЗ), при цьому визначальну увагу приділено практичним рекомендаціям по організації процесу, базуючись на взаємодії інженера програмної складової та замовника (розробника технічної складової і ПТК). Наведено рекомендації та правила щодо безпосереднього процесу розробки ПЗ з огляду на підвищення саме якості програмної складової, а також підтримки найбільшої зручності у його використанні. Розглянуто фундамент програмної інженерії як самостійного напряму інженерної діяльності. Проаналізовано фактори, які обумовили кризу в галузі розробки ПЗ у третій чверті минулого століття. У хронологічному порядку наведено процес становлення програмної інженерії для кращого усвідомлення даного напряму інженерної діяльності. Наголошено на необхідності дотримання етичних норм і правил інженерів-програмістів. Розкрито поняття життєвого циклу ПЗ, здійснено порівняльний аналіз життєвого циклу технічних об'єктів і ПЗ. Представлено основні моделі життєвого циклу ПЗ, наведено практичні рекомендації по їх використанню в різних умовах. Розглянуто центральні процеси та процедури безпосередньої розробки ПЗ. Проаналізовано категорії надійності ПЗ, а також їх відмінність від категорії технічних об'єктів енергетики. Прокоментовано фактори, що мають вплив на показники надійності, та способи зменшення їх впливу. Представлено моделі, що найбільш широко застосовуються, на підставі яких виконується розрахунок надійності ПЗ. Наведено числові приклади опису моделей надійності ПЗ. Виконано роз'яснення ролі процесу аналізу та тестування ПЗ для досягнення потрібного рівня надійності. Представлено принципи управління програмним проєктом, а також процесами, необхідними для досягнення належного рівня якості кінцевого результату. Розглянуто актуальні принципи формування колективу інженерів виконавців програмного проєкту та необхідні моделі керування даним колективом. Для керівника програмного проєкту представлено вимоги щодо знань і необхідних навичок. Детально розглянуто актуальну методологію "менеджмент якості" забезпечення якості виробів і процесів, що розробляються. Наведено інструменти і методи та їх основні відомості, пов'язані з реалізацією менеджменту якості. В додатках розглянуто представлені у міжнародних стандартах відомості щодо процесів розробки ПЗ, для прикладу представлено розрахунок надійності ПЗ.

Вивчено процеси розробки програмного забезпечення (ПЗ) із використанням патернів проектування. Мета роботи - підвищення якості проектів розробки сучасного ПЗ за рахунок використання досвіду та знань, щодо побудови підсистем ПЗ, які орієнтовані на інфраструктуру та роботу з зовнішнім клієнтом. Завдання: огляд методології, парадигм програмування та можливості їх застосування на етапах проектування та кодування життєвого циклу розробки ПЗ; розробка концепції застосування патернів проектування при проектуванні ПЗ як знань, що доступні для повторного використання. Запропоновано підхід до практичної реалізації патернів проектування до проєктів node.js. Використовуваними моделями є модель шаблону проектування Composite, модель шаблону проектування Chain of responsibility. Використовуваними методологіями є об'єктно-орієнтоване програмування, як найпоширеніша парадигма програмування сьогодення; уніфікована мова моделювання UML для відображення структури шаблонів проектування. Розглянуто сучасні методології та парадигми проектування; сформовано класифікацію у вигляді деревоподібної структури за поділом на декларативні та імперативні підвиди; зроблено висновок, що у межах дослідження буде використовуватися об'єктно-орієнтована методологія, як найпоширеніша парадигма проектування. Розглянуто приклад побудови інформаційної системи проєкту node.js. Проаналізовано основні помилки, що виникають при розробці та написанні коду роботи з зовнішнім клієнтом. Розглянуто елементи проєкту node.js і концепцію структуризації їх взаємозв'язку з існуючими шаблонами проектування. Розглянуто приклад практичної реалізації проєкту node.js і його зв'язок із шаблонами проектування Composite, та Chain of responsibility. Надано структури цих шаблонів.

Визначено поняття моделі загроз. Наведено перелік актуальних рекомендацій стосовно безпеки при розробці та адмініструванні веб-систем. Сформовано перелік загроз щодо кібербезпеки із визначенням наслідків їх реалізації на основі рекомендацій та досвіду авторитетних організацій світу та України. Описано процес формування моделі загроз щодо кібербезпеки веб-систем. Визначено поняття ризику, індексу ризику та стану ризику для безпеки веб-систем. Визначено основні принципи управління ризиками в проектах розробки програмного забезпечення. Наведено актуальні рекомендації щодо забезпечення безпеки процесу розробки веб-систем та додатків. Визначено перелік актуальних типів загроз та наслідки їх реалізації. Для кожного типу загроз визначено фазу життєвого циклу розробки проекту, під час якої необхідний контроль загрози.

Досліджено методи формування команди проекту залежно від масштабів проекту. Розглянуто практичне застосування методу генерації текстур об’єктів в розрізі задачі тривимірної реконструкції. Охарактеризовано архітектурне рішення для забезпечення аналізу і моделювання сигналів від епідермічних сенсорів. Розглянуто основи побудови архітектури інтерфейсу користувача в програмному забезпеченні технології доповненої реальності. Висвітлено метод та засіб побудови веб-сервісу на основі Serverless обчислень. Проаналізовано методи та програмні засоби побудови нелінійних поліноміальних регресій з використанням нормованих ортогональних поліномів форсайта. Розроблено архітектури системи комп'ютерного зору постійного навчання зі змінюваною кількістю розпізнаваних класів. Досліджено використання кросплатформного підходу в розробці інтелектуальної аналітичної системи.

Подано стислі теоретичні відомості за основними темами дисципліни: становлення і кризи інженерії програмного забезпечення (ІПЗ), еталонна модель ІПЗ, означення і декомпозиція життєвого циклу ПЗ згідно зі стандартами, аналіз та визначення вимог до ПЗ, проєктування й реалізація ПЗ, тестування ПЗ, експлуатація і супровід ПЗ, інтерфейс користувача ПЗ, базові та змішані моделі життєвого циклу ПЗ, промислові методології ІПЗ, елементи UML, діаграма прецедентів, діаграма класів.

Окреслено проблему відсутності верифікації отриманих студентами під час навчання теоретичних основ у реальних умовах, зокрема, проблему практичної реалізації командних проектів у сфері розробки програмного забезпечення та управління проектами у закладах освіти, хоча в сучасних ІТ-компаніях така практика береться за основу роботи. Проаналізовано популярні програмні продукти, що використовуються сьогодні для автоматизованого планування та контролю командної роботи підприємствами, це Basecamp, Jira, Asana, Trello. Зазначено, що основною задачею для освітніх закладів є відтворення умов роботи команди на підприємствах та занурення студентів у максимально доступний для сприйняття процес програмного створення командного проекту з метою своєчасної розробки якісного програмного продукту. З цією метою для реалізації навчального командного проекту обрано методологію Microsoft Solution Framework. Мета роботи - формалізація процесу планування та реалізації спринту у вигляді алгоритму дій, що повинні здійснюватися та програмно фіксуватися у створеному навчальному командному проекті. Узагальнено схему взаємодії робочих елементів Scrum-команди у програмному середовищі Visual Studio. Уніфіковано алгоритм роботи членів командного проекту для реалізації всіх можливостей, запропонованих Microsoft на основі роботи Team Foundation Server. Описано алгоритм етапу реалізації спринту згідно із гнучкою методологією Scrum. Він містить детальний опис робіт, що виконуються на кожному спринті, тобто етапі роботи команди, і передбачає безпосереднє виконання задач кожним членом команди. Для висвітлення результатів роботи проводять щоденні Daily Meeting, у кінці виконання спринту отримується інкремент програмного продукту.

Розглянуто метод опису моделювання програм за допомогою предикатів, у результаті якого створюється модель у вигляді недетермінованого скінченного автомата. Запропоновано формат опису предикатів із розділенням змістовної та умовною частин. Для опису змістовної частини предиката мають застосовуватись арифметичні оператори, дужки, стандартні функції та оператори темпоральної логіки U та N. Для логічної частини предикатів, крім логічних функцій, пропонується застосовувати також операції відношення і арифметичні оператори, дужки, стандартні функції. Формування опису кожного стану автоматної моделі програми має завершуватись розгалуженням по різних гілках моделі. Для опису моделей паралельних програм введені спеціальні стани: стан-монітор для доступу різних процесів до спільних ресурсів та стан-протокол для опису незалежних парачельних гілок. Модель створюється у процесі її опису, тому не потребує подальшої верифікації. Якщо опис моделі виконаний коректно і при цьому обраний оптимальний алгоритм майбутньої програми, то така модель повністю відповідатиме її опису. При цьому відпадає необхідність у верифікації моделі на відміну технології MODEL CHECKING, яка вимагає верифікацію. Граф отриманої моделі обробляється шляхом її послідовного обходу по всіх гілках з поверненнями у попередні стани та наступною програмною реалізацією. Послідовний обхід має виконуватись для кожної гілки моделі або до кінцевого її стану, або до стану, який вже був оброблений при обході. Обробка моделі полягає у трансляції опису моделі у внутрішнє подання для наступного перетворення у програму на цільовій процедурній мові програмування. При цьому усі дії у змістовних частинах предикатів, а також умови розгачужень у процесі трансляції перетворюються у внутрішнє подання програми. Дана технологія забезпечує пряме перетворення опису моделі програми у саму програму.

На сьогоднішній день багато українських ІТ-компаній основну увагу приділяють саме розробці програмного забезпечення, але не супроводжують його якісною технічною документацією. Обгрунтовано важливість формування документації до програмного забезпечення. Розглянуто визначення якості документації відповідно до моделей якості, які поділяються на базові та корпоративні. Визначено, що якість технічної документації до програмних систем визначається трьома аспектами: за інформаційним наповненням, представленням та поданням. Відповідно до стандарту ISO/IEC-9126, який містить чотири компоненти, розглянуто життєвий цикл документації, а також описано його характеристики і підхарактеристики, за якими можна проаналізувати й оцінити якість документації. Цей міжнародний стандарт застосовуються для програмного забезпечення, що є інформаційним продуктом. Водночас інформаційним продуктом можна вважати і документацію. Якість інформаційного продукту може бути оцінена шляхом вимірювання таких властивостей: внутрішніх, зовнішніх і якістю використання. Але варто зауважити, що не всі характеристики і підхарактеристики, що містять ці моделі якості, придатні саме до формування якісної документації. Тому для проведення аналізу вибрано такі характеристики: функціональна придатність (повнота, коректність) і якість у використанні (можливість визначення придатності інформації, упізнаваність, привабливість (враження). Наведено структури документів, поданих у стандарті ГОСТ 19.101-77, які є складовими компонентами програмної документації як виду технічної документації. Побудова якісної документації до програмного забезпечення вимагає здійснення постійного спостереження і проведення аналізу щодо її коректності та якості, а також формуванню сучасних вимог до її якості: щоб документація була зручною у використанні і максимально інформативною. Тому проблема побудови якісної технічної документації є нагальною та актуальною.

Проведено огляд літератури, опублікованої у двадцять першому столітті, із метою виявлення та аналізу поточного стану інструментів, які відслідковують взаємодію розробників з інтегрованими середовищами розробки, а також надати рекомендації для подальших досліджень на основі поточного стану. Шляхом систематичного пошуку в п'яти електронних бібліотеках проведено детальний огляд літератури щодо інструментів збору даних з інтегрованих середовищ розробки. Відібрано 55 інструментів. Аналіз отриманих інструментів показує, що використання інтегрованого середовища розробки для збору даних дозволяє краще зрозуміти дії розробників, ніж це було можливо раніше. Дані із середовищ розробки дозволяють нам аналізувати, як розробники проводять свій час, дізнатися більше про те, як вони створюють ментальні моделі, досліджують код, проводять міні експерименти, роблячи спроби й допускаючи помилки, а також з'ясувати, що може допомогти кожному підвищити продуктивність. Дослідницьке товариство продовжує розробляти інструменти для відслідкування активності розробників. Отримані дані свідчать, що в цій галузі необхідні додаткові дослідження, щоб краще зрозуміти поведінку програмістів. Вперше проведено систематизацію та аналіз інструментів відслідкування поведінки програміста в інтегрованому середовищі розробки. Отримані результати сприяють кращому розумінню поточного стану досліджень поведінки програмістів в інтегрованих середовищах розробки та можуть допомогти визначити план як відправну точку для створення нового практичного інструменту.