Запропоновано підхід до автоматизації процесів аналізу програм, що базується на дослідженні способів установлення зв'язків між програмами та прикладною областю, для якої їх реалізовано. Побудовано модель, яка зв'язує предметні та програмні концепти, дозволяє полегшити процес розуміння програм за рахунок інтеграції формальних і неформальних методів.

Рассмотрено понятие дескриптивной среды как системы взаимодействия трех сред - дескриптологической, предметной и интеграционной. Дана экспликация понятий интеграционной среды. На этой основе строится полная система соответствующих дескриптологических операций. Рассмотрены репрезентативные примеры.

Досліджено типову структуру троянської програми, виділено та формалізовано її структурні складові, проаналізовано технології, що застосовуються при розробці троянських програм. На базі поведінкової моделі запропоновано модель процесу пошуку троянської програми в комп'ютерній системі.

Запропоновано методику реалізації інтерфейсу користувача розподілених застосувань, що враховує механізми інтернаціоналізації та національно-української локалізації на різних етапах проектування програмних систем та відповідає вимогам загальних інтерфейсів відкритих систем за Еталонною моделлю POSIX-сумісних середовищ (POSIX-OSE) для підтримки інформаційних технологій. Формалізовано вимоги до інтерфейсу користувача як стандартного ресурсу прикладної платформи. Уточнено принцип мобільності прикладної програмної системи у контексті її еволюційного розвитку. Перевірено у реалізації Web-консалтинг-вузла триланкової клієнт-серверної архітектури: запропонований принцип мобільності та розроблену методику національно-української локалізації; підсистеми еколого-економічної оцінки варіантів утилізації вугільного метану в інтелектуальній оболонці РТС-МЕТАН для проектування еколого-безпечних схем утилізації вугільного метану; програмну систему ведення повнотекстової бази для поповнення віртуальної лексичної картотеки Інституту української мови НАН України та дослідження змін сучасної лексики української мови.

На рівні синхронії проаналізовано русизми, виявлені в україномовних інтерфейсах низки програм. З'ясовано причини їх появи та надано правильні (нормативні) відповідники в українській мові. Для програмістів-перекладачів викладено рекомендації, які допоможуть уникати русизмів у процесі локалізації програм.

Изложена модель управления графическим пользовательским интерфейсом как сложным объектом. Интерфейс представлен в виде набора элементов с некоторыми свойствами расположенными в определенном порядке. Управление состоянием интерфейса предложено реализовать на основании целей пользователей с помощью функционального модуля. Реализация предложенной модели поможет создать универсальную систему адаптации пользовательского интерфейса.

Исследован процесс разработки веб-интерфейсов и программного обеспечения для людей с ограниченными зрительными возможностями. Определены причинно-следственные связи проблем при использовании интерфейсов веб-сайтов. Проведено тестирование различных устройств с разным программным обеспечением и дополнениями. Разработаны ключевые решения адаптации интерфейса дизайна и контента.

Проведено исследование технологий создания интерфейсов мобильных приложений. Представлена наиболее эффективная последовательность действий, описано актуальное программное обеспечение, а также приведены рекомендации, обеспечивающие максимально продуктивные действия при разработке дизайна мобильного приложения.