Розглянуто алгоритми власних обробників переривань і процедур, які можна використати для створення віртуальних складових інтелектуальних засобів вимірювання, побудованих на базі персонального комп'ютера.

Розглянуто фундаментальні концепції та принципи побудови операційних систем (ОС), визначено їх складові: виконавчу систему, підсистему управління процесами та потоками, пам'яттю. Охарактеризовано функції Win32 API, за допомогою яких реалізуються різноманітні операції з об'єктами режиму ядра ОС. Наведено класифікацію методів розподілу пам'яті, описано системи пакетної обробки та розподілення часу. Викладено засоби міжпроцесного обміну даними.

Рассмотрены фундаментальные концепции и принципы построения операционных систем (ОС), определены их составляющие: исполнительная система, подсистема управления процессами и потоками, памятью. Охарактеризованы функции Win32 API, с помощью которых реализуются разнообразные операции с объектами режима ядра ОС. Приведена классификация методов распределения памяти, описаны системы пакетной обработки и распределения времени. Изложены средства межпроцессного обмена данных.

Індекс рубрикатора НБУВ: З973-018.13 я73 + З973-018.2 Асемблер я73

Рубрики:

Комп'ютери та програмування

Шифр НБУВ: ВА697255 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання розробки програм, які складають основу систем програмування. Проаналізовано особливості використання формальних мов і граматик для опису мов програмування та побудови компіляторів. Висвітлено методи побудови висхідних та низхідних синтаксичних аналізаторів, структуру PE-формату виконуваних файлів.

Рассмотрены вопросы разработки программ, составляющих основу систем программирования. Проанализированы особенности использования формальных языков и грамматик для описания языков программирования и построения компиляторов. Освещены методы построения исходящих и нисходящих синтаксических анализаторов, структура PE-формата исполняемых файлов.

Розкрито сутність поняття формальної мови, розглянуто способи її визначення (форму Бекуса - Наура, синтаксичні діаграми, граматики Хомського, розпізнавачі, скінченні та математичні автомати, регулярні множини та вирази). Описано регулярні операції над формальними мовами. Запропоновано методи перетворення моделей представлення регулярних мов. Описано автоматні мови, наведено алгоритми перетворення недетермінованого скінченного автомата в детермінований скінченний автомат, вилучення недосяжних станів скінченного автомата, мінімізації детермінованого скінченного автомата методом побудови класів еквівалентності та за допомогою таблиці нееквівалентних станів. Наведено алгоритми перетворення регулярних виразів, праволінійних граматик і скінченних автоматів.

Раскрыта сущность понятия формального языка, рассмотрены способы его определения (форму Бекуса - Нуара, синтаксические диаграммы, грамматики Хомского, распознаватели, конечные и математические автоматы, регулярные множества и выражения). Описаны регулярные операции над формальными языками. Приведены методы преобразования моделей представления регулярных языков. Описаны автоматные языки, даны алгоритмы преобразования недетерминированного конечного автомата в детерминированный конечный автомат, исключения недостижимых состояний конечного автомата, минимизации детерминированного конечного автомата методом построения классов эквивалентности и с помощью таблицы неэквивалентных состояний. Разработаны алгоритмы преобразования регулярных выражений, праволинейных грамматик и конечных автоматов.

Встановлено призначення, принцип дії та можливості використання різних типів мовних процесорів, наведено їх загальну характеристику. Описано принципи побудови копіляторів, розглянуто фази компіляції: лексичний, синтаксичний, семантичний аналіз, генерації й оптимізації коду. Описано будову та особливості функціонування лексичного та синтаксичного аналізаторів, які використовуються для розпізнавання типових лексем мов програмування й обчислення математичних формул. Розглянуто процес створення інтерпретатора мови програмування SPL.

Установлены область применения, принцип действия и возможности использования различных типов языковых процессоров, дана их общая характеристика. Описаны принципы построения компиляторов, рассмотрены фазы компиляции: лексический, синтаксический, семантический анализ, генерация и оптимизация кода. Описаны строение и особенности функционирования лексического и синтаксического анализаторов, используемых для распознавания типичных лексем языков программирования и исчисления математических формул. Рассмотрен процесс создания интерпретатора языка программирования SPL.

Висвітлено питання розробки програм із використанням інтерфейсу прикладного програмування операційних систем Microsoft Windows. Розкрито головні концепції та поняття, які характеризують ключові компоненти даної системи, зокрема, процес, поток, віртуальна пам'ять, інтерфейс прикладного програмування, реєстр. Розглянуто архітектуру операційної системи (ОС), описано головні компоненти ОС: підсистеми оточення, виконавчу підсистему, ядро, рівень підтримки обладнання, основні системні процеси та принципи керування пам'яттю. Подано детальний опис структури процесу, послідовності його створення та принципів функціонування. Охарактеризовано принципи виконання коду у потоках, виконано огляд системних методів планування потоків. Зауважено, що процес, потік та їх ресурси є першими системними об'єктами, з якими стикається програма під час роботи. Розглянуто також засоби синхронізації виконання потоків: критичні секції, м'ютекси, семафори, події. Описано роботу з потоками за допомогою класу TThread. Акцентовано на структурі типової прикладної програми Windows із графічним інтерфейсом користувача. Показано принципи роботи прикладної програми з пам'яттю, висвітлено методи взаємодії між процесами. Значну увагу приділено призначенню, структурі та роботі з системним реєстром, реалізації операцій вводу-виводу та системним засобам для захисту програмних об'єктів.

Висвітлено базові поняття та надано визначення, пов'язані з одним із основних механізмів визначення мов - граматиками, математичним формалізмом для теоретичного вивчення в певному аспекті "внутрішньої будови" рекурсивних множин деяких спеціальних класів, наведено найпоширенішу класифікацію граматик (за Хомським). Викладено математичні моделі завдання формальних мов, методи та алгоритми теорії формальних граматик і абстрактних автоматів. Особливу увагу приділено контекстно-вільним граматикам і, зокрема, їх важливому підкласу - праволінійним граматикам. Граматики цих класів широко використовуються під час трансляції мов програмування. Зазначено, що практичні застосування теорії граматик, насамперед, пов'язані з лінгвістикою, для якої формальні граматики - це зручна метамова.

Висвітлено основи програмування на асемблері з використанням базової системи команд і використання сучасних технологій обробки даних, таких, як ММХ, SSE, SSE2, SSE3, SSE4. Розкрито питання віконного програмування й організації керування апаратними пристроями. Теоретичний матеріал подано з великою кількістю прикладів програмного кода - від самих стислих програм до програм середньої складності, виконаних у макроасемблері masm32. Зазначено, що програми з використанням команд SSE2 - SSE4 виконані в пакеті Visual Studio 2008. Всі програми протестовано за допомогою налагоджувача OllyDbg.

Освещены основы программирования на ассемблере с использованием базовой системы команд и использования современных технологий обработки данных, таких, как ММХ, SSE, Sse2, Sse3, Sse4. Раскрыт вопрос оконного программирования и организации управления аппаратными устройствами. Теоретический материал подкреплен большим количеством примеров программного кода - от самых коротких программ к программам средней сложности, выполненным в макроассемблере masm32. Отмечено, что программы с использованием команд Sse2 - Sse4 выполнены в пакете Visual Studio 2008. Все программы протестированы с помощью наладочного Ollydbg.

Запропоновано метод оцінювання рівня захищеності комп'ютерних систем від несанкціонованого доступу. Проаналізовано відомі методи та засоби навігації автономних мобільних платформ на базі алгоритмічних підходів. Досліджено питання продуктивності запропонованих виробниками складових персональних комп'ютерів. Увагу приділено адаптації ігрового програмного забезпечення (ПЗ) для моделювання поведінкових алгоритмів мобільних платформ. Обгрунтовано ефективність застосування статичного аналізу для оцінювання безпеки ПЗ. Розглянуто завдання кластеризації текстових файлів, яке вирішується модифікованим методом кластеризації Concept Indexing, що використовує рекурсивну бісекцію. Наведено результати моделювання процесу розпізнавання мовних команд імпульсною нейронною мережею. Проаналізовано причини та наслідки катастроф та інцидентів, пов'язаних з помилками та збоями ПЗ на різних етапах життєвого циклу як результатів прояву рівня його якості. Розроблено ПЗ для аналізу фінансового стану підприємства з використанням апарату нечіткої логіки. Сформовано структуру експертної системи формування характеристик проекту ПЗ для вибору метрик якості. Проведено порівняльний аналіз застосування аналогових і нечітких багатопараметричних регуляторів для керування роботою газоперекачувального агрегату. Запропоновано варіант вдосконалення пошукових засобів за рахунок використання колекцій .NET Framework, що забезпечує прийнятні значення продуктивності здійснення пошуку у веб-орієнтованих системах у реальному часі, новий спосіб проактивного антивірусного діагностування web-сторінок на наявність нового шкідливого ПЗ.

Наведено моделювання приховування елементів файлової системи для операційних систем типу Linux. Запропоновано методи виявлення поліморфного коду на основі багатопрохідного емулятора процесора. Розглянуто об'єкт системи електротехнічних розрахунків для електроприладів. Наведено синтез інтелектуальних комп'ютерних систем управління неперервними технологічними процесами. Висвітлено особливості процесу класифікації в оптоелектронному класифікаторі. Проведено дослідження алгоритму негативного відбору для ідентифікації шкідливого програмного забезпечення. Розглянуто кластерний аналіз як засіб ідентифікації шкідливого програмного забезпечення. Наведено концептуальну модель оцінювання методів розпізнавання образів системи керування автономного мобільного робота. Проведено аналіз сучасних технологій проектування програмного забезпечення.

Розглянуто питання системного програмування, трансферу інформаційних технологій, розроблення й оцінювання якості системного програмного забезпечення. Охарактеризовано методи та засоби штучного інтелекту. Запропоновано метод виявлення та класифікації шкідливого програмного забезпечення на основі використання алгоритму клонального відбору. Розроблено структуру системи автоматичного фотометричного збору показників лічильників. Подано інформацію про ефективний алгоритм множення точки еліптичної кривої над основним полем Галуа з використанням системи числення з подвійною основою. Розглянуто стандарти в галузі електронної освіти. Показано можливості застосування функціонального підходу до розробки моделі системного електронного навчання.

Досліджено використання мови асемблеру для прискорення роботи портів вводу платформи Arduino. Розглянуто data mining як метод інтелектуального аналізу даних. Охарактеризовано методи оптимізації пороцесу міграції даних в системах з хмарнинними обчисленнями. Приділено увагу створенню системи віддаленого управління смартфоном. Проаналізовано розпізнювання образів за допомогою каскадів Хаара. Здіснено моделювання вихідних параметрів чавуну щляхом підбору оптимального засобу модифікування за умов реального виробництва.

PВисвітлено актуальні питання системного програмування, зокрема, розробки компонентних систем і систем штучного інтелекту, методи і алгоритми розподілу задач за рівнями реалізації й обчислювальними ресурсами. Розкрито проблеми підвищення ефективності обміну інформацією і захисту даних в обчислювальних системах. Показано можливості використання сканера відбитків пальців в сучасних смартфонах, керування системами за допомогою голосових команд, використання комп'ютерного зору в робототехніці. Розкрито специфіку асинхронного програмування під час роботи з базами даних. Увагу приділено програмній реалізації серверної частини модуля моніторингу даних веб-сторінок, мультиплатформній системі моніторингу віддалених об'єктів, розпізнаванню образів за допомогою каскадів Хаара. Розглянуто протоколи взаємодії вузлів в програмно-комутованих мережах.

Обговорено наукові, практичні та методичні питання системного програмування: розробки компонентних систем, систем штучного інтелекту, методи та алгоритми розподілу задач за рівнями реалізації та обчислювальними ресурсами, підвищення ефективності обміну інформацією та захисту даних в обчислювальних системах.

Проведены анализ и исследования моделей и методов разработки системного программного обеспечения компьютерных систем критического применения. Представлены факторы, влияющие на это процесс. Определены требования к качеству разработки системного программного обеспечения в целом и указано на приоритетность показателей безопасности программного обеспечения. Проведен анализ и сравнительное исследование основных подходов математического моделирования процесса разработки системного программного обеспечения. Определены приоритетные направления дальнейшего исследования.

Запропоновано методику оцінки вразливості системного програмного забезпечення. Теоретична частина методики базується на методі динаміки середніх. Відмінною особливістю розробленої методики є врахування можливості масштабування процесу розробки програмного забезпечення шляхом впровадження фахівців з безпеки (PersonNon, SecDev) без суттєвої зміни ефективності розробки. На прикладі стратегії, прийнятої при імітаційному моделюванні, проведено дослідження і доведено доцільність використання додаткових фахівців з безпеки.

Інформація про власне місце розташування завжди необхідне для діяльності, пов'язаної з переміщенням вантажів, подорожами, військовими діями тощо. Задача побудови маршруту між двома точками не є новою, але досі актуальна. Знаходження власного положення потребує вирішення деяких проблем та розробки певного програмного забезпечення. Незважаючи на велику кількість розроблених алгоритмів та написаного програмного забезпечення, питання написання власних програм є актуальним, оскільки розробка нових чи реалізація існуючих алгоритмів є доволі важкою та кропіткою працею. Запропоновано метод знаходження власного місцеположення за допомогою Google Maps API, а також прокладання маршруту через дві точки. Метод використання технології API є сучасним та широко використовуваним, оскільки надає можливість застосовувати у власних розробках вже реалізовані алгоритми. Наведено теоретичний матеріал про геолокацію та навігацію в цілому, а також про технологію використання API. Описано процес розробки програмного забезпечення для знаходження маршруту на мові програмування Java для Android додатку, а також процес відправлення запитів й отримання відповідей з допомогою API. Розроблене програмне забезпечення надає можливість побачити власне місцеположення та прокладати маршрут між власним положенням та будь-якою іншою точкою, яку користувач вказує на карті. Показано приклади роботи програми, що забезпечують візуалізацію результату запропонованого методу.

Розглянуто наукові, практичні та методичні питання системного програмування: розробку компонентних систем, систем штучного інтелекту, методи й алгоритми розподілу задач за рівнями реалізації та обчислювальними ресурсами, підвищення ефективності обміну інформацією та захисту даних в обчислювальних системах. Висвітлено підходи до оцінки функціональної безпеки бездротових сенсорних мереж. Охарактеризовано систему маякової навігації для інвалідів зору. Подано інформацію про вільну систему керування реляційними базами, логіко-лінгвістичну модель автоматичної корекції контрасту зображення в системах комп'ютерного зору, мобільний додаток для контролю робочого часу. Увагу приділено вдосконаленню стеганографічних методів прихованої передачі даних.

Висвітлено сучасні можливості реалізації багатоплатформного програмного забезпечення на основі алгоритмічної мови Java та мовою C++ в середовищі Qt. Зауважено, що крос-платформне програмне забезпечення значно розширює можливості користувачів, даючи їм змогу працювати з новітніми програмними продуктами на своїх персональних комп'ютерах незалежно від специфіки встановленої операційної системи та використовуваної онлайн-платформи.