Розглянуто прості методи і засоби контролю помилок та реконфігурації спеціалізованих обчислювачів аналого-цифрових пристроїв (АЦП), що функціонують у системі залишкових класів. Використано принцип функціонального об'єднання засобів контролю та вихідних перетворювачів інформації АЦП.

Представлено аналіз інформаційних засад та принципів побудови структур і елементів аналого-цифрових інтерфейсів ЕОМ, які виконують функції узгодження аналогової та цифрової форм інформації. Розглянуто теорію інформації та дискретизації сигналів, проблеми кодування в інформаційних каналах, аналого-цифрові перетворювачі.

Представлен анализ информационных основ и принципов построения структур и элементов аналого-цифровых интерфейсов ЭВМ, выполняющих функции согласования аналоговой и цифровой форм информации. Рассмотрены теория информации и дискретизации сигналов, проблемы кодирования в информационных каналах, аналого-цифровые преобразователи.

Розглянуто структуру гібридного обчислювального пристрою для розв'язування нелінійних нестаціонарних задач теорії поля та шляхи моделювання на ньому задач контактного теплообміну. Розв'язано нелінійну задачу теплопровідності з визначення теплового стану складеного поршня двигуна внутрішнього згоряння.

Запропоновано метод прогнозування технічного стану мікропроцесорних пристроїв (МПП) та систем на базі штучних нейронних мереж. Розроблено модель МПП та систем як об'єктів прогнозування. Визначено умови належності конкретного об'єкта прогнозування до відповідного класу.

Разработан метод численной оценки остаточных искажений корректора сигнала в модемах с КАМ модуляцией.

Рассмотрены и проанализированы условия квазиидеальности для цифрового нерекурсивного дифференцированного фильтра первого порядка общего вида. Определены требования к коэффициентам фильтра при заданных значениях допустимых погрешностей воссоздания АЧХ и ФЧХ идеального дифференциатора, а также получено выражение для предельной частоты рабочей области дифференциатора.

Рассмотрен класс гибридных систем (ГС), основанный на описании их с помощью языковых средств дискретно-непрерывных сетей. Выполнена стратификация ГС, в результате которой математическая модель представляется тремя уравнениями состояний, которые связывают топологический и абстрактно алгебраический уровни. Определена досягаемость непрерывного состояния на основе анализа дискретно-событийного состояния непрерывной части ГС. Формализуется задание досягаемости ГС.

Рассмотрено понятие гибридной системы и способы построения модифицированного сигнального графа (МСГ) как непрерывной ее части. Предложен метод определения досягаемости МСГ.

Рассмотрено динамическое перестраивание цифровых интегрирующих машин. Применение методов неавтономной арифметики обеспечивает их многовариантную реконфигурацию, создавая предпосылки для повышения надежности и живучести без введения сложной дополнительной аппаратуры.

Для комп'ютерів гібридної архітектури з багатоядерними та графічними процесорами запропоновано паралельний блочно-циклічний алгоритм двосторонніх перетворень Хаусхолдера. Наведено результати тестування та дослідження як (масштабованості, прискорення тощо) алгоритм залежно від його параметрів та параметрів матриці, що перетворюються.

Уперше одержано математичну модель статичної передатної характеристики вхідного двотактного каскаду підсилювача постійного струму, в якому по парафазних виходах застосовано керовані генератори струму, які є еквівалентами проміжних і вихідного каскадів. Це дозволяє у межах вихідного діапазону виділити й оцінити потенційні рівні статичних похибок, зокрема, похибку лінійності як у режимі малого, так і великого сигналів. Показано також, що для підвищення лінійності схеми доцільно зменшувати похибку зсуву нуля. Подальшого розвитку набули методи схемно-функціональної організації двотактних підсилювачів струму, а також блоків параметричного та компенсаційного коригування струму зсуву нуля, які на відміну від існуючих дозволяють задавати низький, середній та високий рівні вхідних опорів. Це дозволяє на системному рівні за рахунок зменшення потенціалу квазінуля мінімізувати некориговану складову похибки лінійності перетворювачів струм - напруга та напруга - напруга, а також аналого-цифрових систем, до складу яких вони входять. Подальшого розвитку набули методи підвищення точності буферних пристроїв на базі двотактних структур, які на відміну від існуючих дозволяють нейтралізувати дії ряду негативних чинників, зокрема, тих, що впливають на параметри транзисторів ядра схеми за зміни режимів роботи.

Викладено основи теорії забезпечення цінності та доступності інформаційних об'єктів у системах і мережах. Проаналізовано причини та умови спотворення інформації та її носіїв - сигналів, правила визначення параметрів систем виявлення сигналів, їх потенційну завадостійкість. Розкрито технології фізичного кодування, шляхи підвищення пропускної спроможності каналів передачі даних і методів підвищення ефективності інформаційного обміну. Описано технології кодування та забезпечення цілісності і доступності об'єктів інформаційно-телекомунікаційних мереж, основу яких складає первинне та вторинне кодування. Висвітлено загальні підходи до цифрового кодування інформаційних повідомлень, технології кодування з компресією даних. Акцентовано увагу на завадостійкості кодування як одній з основних технологій забезпечення цілісності інформаційних об'єктів.

Розглянуто гібридний алгоритм узагальненого методу спряжених градієнтів для розв'язання часткової проблеми власних значень для розріджених симетричних додатно визначених матриць. Досліджено ефективність розробленого гібридного паралельного алгоритму та надано результати апробації алгоритму на комп'ютері гібридної архітектури. Використання графічних процесорів надало змогу значно підвищити швидкодію гібридного алгоритму у порівнянні з послідовною його версією.

Розроблено та досліджено алгоритм факторизації стрічкових несиметричних матриць на гібридних комп'ютерах. Розглянуто питання програмної реалізації алгоритму на комп'ютерах з графічними процесорами.