Розглянуто одне з перспективних направлень зберігаючих технологій у гірничовидобувній промисловості - утворення техногенних родовищ з визначеними параметрами на основі розробленого критерію оптимальності селективного розміщення гірничих порід у техногенних родовищах. Досліджено способи складання гірничих порід з урахуванням сучасних технічних, економічних та екологічних вимог. Даються рекомендації з оподаткування сформованих техногенних родовищ, а також їх економічної оцінки як нематеріальних активів.

Определена архитектура подсистем управления маневром карьерного автосамосвала, которая должна обеспечить маневрирование в местах разгрузки. Рассмотрен процесс управления автоматическим маневрированием, произведена предварительная разработка алгоритмов управления маневром и интерполяции траектории. Закон изменения угла поворота рулевого колеса выведен с использованием идеализированной кинематической схемы автомобиля, без учета эластичности колес и рулевого управления. Определен интервал времени через который необходимо совершать коррекцию траектории.

Проаналізовано умови, схеми та засоби транспортування гірничої маси, матеріалів, обладнання і людей під час проведення виробок з кутом нахилу +-6 °. Досліджено динаміку перехідних процесів у канатній надгрунтовій дорозі (ДКН) на розробленій математичній моделі, яка враховує змінний профіль шляху та стисливість робочої рідини в гідросистемі та модель руйнування каната від утомленості. Експериментально за шахтних умов визначено кінематичні та силові параметри ДКН і перевірено адекватність зазначеної моделі. Розроблено програму розрахунку параметрів ДКН з урахуванням технологічних вимог. Досліджено контактну взаємодію каната з підтримуючими роликами та шківами ДКН, розроблено рекомендації підвищення їх довговічності. Запропоновано циклічну технологію проведення виробок з використанням ДКН, розроблено технологічні схеми і технічні рішення по вдосконаленню конструкції вузлів ДКН.

Розглянуто обгрунтування рішення вибору типу джерела живлення системи електропостачання рудникових безконтактних електровозів. У аналізі використано стани холостого ходу і короткого замикання, а також отримано вирази складових балансу потужності для вузла "тягова мережа - енергоприймач електровоза". Показано переваги живлення системи електропостачання від джерела струму.

Обоснована целесообразность перехода флюсовых и нерудных карьеров по добыче различных полезных ископаемых (известняки, доломиты, графит, кварциты, песчаники, мигматиты, граниты и др.) на технологию поэтапной отработки крутыми выемочными слоями с внутренним отвалообразованием вскрышных пород. Определены условия, в которых будут обеспечиваться с наибольшей эффективностью выемка, перемещение и отвалообразование вскрыши в выработанном пространстве карьеров, отличающихся пространственными размерами, производственной мощностью и видом полезного ископаемого. Предложены критерии для оценки выбора горно-транспортных технологических схем производства вскрышно-транспортно-отвальных работ. Результаты исследований рекомендовано использовать на горнодобывающих предприятиях флюсовой и нерудной подотраслей промышленности.

Знайдено конструктивне вирішення проблеми енергозберігаючих внутрішньокар'єрних та поверхневих перевантажувальних пунктів щодо використання автомобільно-конвеєрного транспорту з метою перевезення корисних копалин із кар'єрів до дробильно-збагачувальної фабрики та дробильно-сортувального заводу. Розглянуто їх типи для підприємств різної виробничої потужності.

Рассмотрены теория и методы оптимизации импульсных систем управления рудничными электровозами. Приведены критерии оптимизации в соответствии со степенью их жесткости. Описаны математический аппарат, подход и построение математических моделей оптимизации. Исследованы свойства моделей как функций изменения структуры системы. Изложены разработки импульсных систем защиты человека от поражения электрическим током в рудничных контактных сетях. Проанализированы особенности их создания и эксплуатации, а также методы оценки мешающего воздействия импульсных систем управления и защиты на каналы высокочастотной связи. Приведены особенности реализации полученных математических моделей на ЭВМ. Предложены вычислительные алгоритмы и программы.

На прикладі терикоників вугільних шахт показано, як під впливом гірничовидобувної промисловості відбувається зміна природних ландшафтів Донбасу. Відмічено, що значна частина природних кальцієвих ландшафтів регіону перетворилась на сірчанокислі. Наведено хімічний склад відвальної породи терикоників, її токсичність, радіоактивність. Покращання гірничопромислових ландшафтів можливо завдяки лісовій рекультивації земель.

Встановлено стійкі параметри прибортових відвалів на нерудних кар'єрах для глинистих розкривних порід. Запропоновано захід щодо підтримання стійкості відвалів у разі насичення їх масиву водою.

Представлены результаты исследований по установлению влияния горно-геологических условий разработки месторождений на направление развития и режим горных работ в карьере. Рассмотрена взаимосвязь режима горных работ и параметров автомобильно-конвейерного транспорта. Произведена экономическая оценка вариантов размещения перегрузочных пунктов в карьере и приведен пример реализации в условиях карьера N1 ЦГОКа.

Проаналізовано режими споживання реактивної потужності гірничими машинами й особливості роботи кар'єрних електричних мереж. Запропоновано метод розрахунку потужності батарей конденсаторів для індивідуальної компенсації та обгрунтовано її використання на гірничих машинах, що дозволяє підвищити ефективність роботи кар'єрних електричних мереж.

Досліджено питання самозапалення породних відвалів і творення техногенних мінералів. Встановлено, що внаслідок горіння териконів утворюються різні техногенні мінерали: сірка, нашатир, масканьїт, пікерингіт, алуноген тощо. Вперше в Донбасі виявлено мінерали тамаругіт і літовіцит. За допомогою сучасних методів аналізу (рентгеноструктурного, скануючого електронного мікрозондування) визначено склад та типоморфні особливості новоутворених мінералів, парогенетичні асоціації, особливості розповсюдження, умови творіння. Доведено, що мінерали утворюються в результаті псевдофумарольної діяльності, гіпергенної зміни порід, у разі термального метаморфізму, за різних температур та значень pH. Їх склад залежить від складу вихідних газів та хімічного складу порід териконів. Комплекси мінеральних видів залежать від термального стану відвалів та можуть змінюватись з часом. Визначено мінеральні та хімічні особливості порід териконів, характер їх змін у процесі горіння. Побудовано модель техногенного мінералоутворення, що розглядається як функція різних параметрів і факторів. Оцінено ступінь впливу процесів горіння териконів і техногенного мінералоутворення на довкілля.

Наведено закономірності та способи керування натягом стрічки, приводом конвеєра і живлювачами, за допомогою яких отримано мінімізацію енергетичних і матеріальних затрат. Зроблено оцінку у відносних одиницях впливу конструктивних показників різноманітних конвеєрів на енергетичні характеристики під час сталих і перехідних процесів. Запропоновано оптимальний спосіб керування з урахуванням реалізації S-подібної характеристики моменту приводу для забезпечення ощадного режиму роботи за наявності люфтів у трансмісії. Розроблено алгоритм і систему керування, що реалізують принципи керування з мінімальними затратами на основі використання інтегрального критерію якості конвеєра. Наведено результати аналізу промислових випробувань на конвеєрних установках різноманітного типу.

Розглянуто варіанти виконання вузла індуктивної передачі електроенергії в системі електропостачання безконтактних електровозів на базі параметричного аналізу енергетичних показників.

В начальный период внутреннего одноярусного отвалообразования в глубоком карьере на предельном контуре борта возникают дополнительные нагрузки от массы вскрышных пород в области призмы активного давления. Опыт одноярусного внутреннего отвалообразования в глубоких карьерах Кривбасса показал, что на ширину призмы возможного обрушения разгрузочных площадок оказывают влияние прочность мелкофракционной и кусковатой вскрыши, а также профиль борта глубокого ка- рьера на верхних скальных горизонтах. Одной из задач обеспечения устойчивости отвала и безопасности ведения горных работ в процессе отвалообразования в затопленном карьере является получение информации о подвигании фронта относительно контуров борта карьера, скоростях оседания свежеотсыпанной заходки, степени устойчивости отвала.

Охарактеризовано техногенні мінерали, що утворюються в нинішній час на териконах Донбасу - нашатир, масканьїт, алуноген, мелантерит, пікерингіт, гексагідрит, гіпс, халькантит, ангідрит, чермігіт, K-, Na-галуни, галотрихіт, тамаругіт тощо. Вивчення мінералів здійснювалось за допомогою сучасних засобів рентгеноструктурного аналізу і скануючого електронного мікрозондування. Більшість з цих мінералів детально досліджено вперше. Описано типоморфні особливості минералів, їх парагенетичні асоціації, умови їх утворення. Встановлено, що такі мінерали як сірка, нашатир, масканьїт, реальгар формуються за умов сублімації газоподібних продуктів вуглевидобутку; а пікерінгіт, алуноген, галотрихіт та інші - внаслідок зміни породи під впливом сірчаної кислоти, що утворюється у разі окиснювання піріту.

Обоснована возможность использования акустической эмиссии для оценки состояния дискретных сред, приведены данные о разработанной аппаратуре контроля состояния дискретных сред и определена область ее применения.

Розроблено нову систему якісного регулювання паливної суміші у газодизельних двигунах ЯМЗ-240 М2 потужністю 360 к. с. із всережимним регулятором швидкості обертання вала. Розроблено паливну систему газодизеля. Описано переобладнання на газодизельний процес автомобіля БелАЗ-75405 вантажністю 30 т і результати його дорожніх випробувань під навантаженням. Проаналізовано техніко-економічні та екологічні аспекти застосування газодизелів у гірничовидобувній промисловості України.

Проаналізовано результати вимірювань параметрів пожежної небезпеки матеріалу шахтних конвеєрних стрічок закордонного та вітчизняного виробництва, одержаних Державним випробувальним Центром "Шахтна пожежобезпека" НДІ гірничорятувальної справи НВО "Респіратор". Наведені дані щодо середніх величин параметрів пожежонебезпеки та результати досліджень методом термогравіметричного і диференціально-термічного аналізу для різних за групою горючості матеріалів можна використати як орієнтаційні під час розробки вітчизняних конвеєрних стрічок. Окремо зазначено про деякі відмінні властивості матеріалу конвеєрних стрічок із полівінілхлоридною основою.

Приведены данные о накопленных в ряде горнодобывающих регионов Украины объемах подземных пустот, оползневых явлениях бортов глубоких карьеров и отвалов, заполнении шламохранилищ и состоянии их дамб. Установлено, что в настоящее время сложились предпосылки к возникновению техногенных катастроф. Сформулирована концепция комплексного подхода к снижению техногенной опасности и утилизации отходов добычи и обогащения руд. Подземные пустоты и отработанные части карьеров предложено закладывать смесями шламов обогащения и скальных вскрышных пород. Предотвращение оползней бортов карьеров возможно за счет перемещения от них участков складирования пород вскрыши в зоны обрушения подземных горных работ. Определены прочностные характеристики закладочных материалов из шламов обогащения и скальных вскрышных пород.