Мета статі - практичне визначення можливостей для моделювання статичних і динамічних аварійних режимів роботи для дільничної підземної підстанції, що функціонує на залізорудній шахті. Запропонована та обгрунтована модель двох обмоткового трансформатора в середовищі Matlab Simulink R2020b. Комп'ютерне моделювання за допомогою програмного засобу Matlab Simulink R2020b дозволяє використати більші можливості для розрахунку системи електропостачання дільничної підземної підстанції, та удосконалить існуючу модель електропостачання дільничної підземної підстанції у статичних та динамічних режимах її функціонування.

Книга присвячена етапам становлення і формування творчого колективу кафедри підземної розробки родовищ корисних копалин КНУ-КТУ-КГРІ на історичному тлі розвитку гірничовидобувного комплексу Криворізького залізорудного басейну.Сьогодні кафедра підземної розробки корисних копалин (ПРРКК) є гармонійним колективом гірників-інтелектуалів, здатним формувати нові покоління гірничих інженерів і генерувати технології, що враховують зміни гірничо- технологічних умов видобутку твердих корисних копалин. Етапи становлення кафедри, формування її творчого надбання і науково-педагогічного клективу зі своєрідною методикою викладання були доволі непростими і цікавими. Інтегрована в загальний процес розвитку гірництва у Криворізькому басейні тривалістю майже півтора сторіччя, кафедра відображала і, ми впевнені, буде відображати його риси і характерні особливості. Через обмеженість обсягу, відведеного для викладення матеріалу, автори просять вибачення за, можливо, неповне висвітлення особистого внеску співробітників КНУ-КТУ-КГРІ, які в даний час працюють на інших кафедрах, а також тих, чиї життєві шляхи на початку трудової діяльності були пов’язані з нашою кафедрою. Автори також висловлюють подяку всім керівникам структурних підрозділів та співробітникам КНУ за активну та дієву допомогу в написанні книги. Ця книга присвячується мужнім і сильним людям, професія яких - «гірничий інженер».

Встановлено закономірності зміни показників вилучення руди від інтенсивності випуску, межі міцності руди на одновісне стискання, висоти шару обваленої руди та кількості випускних виробок, їх діаметру й відстані між ними за допомогою чисельного та фізичного моделювання. Обґрунтовано раціональні параметри конструктивних елементів технологічної схеми випуску та доставки руди. Розроблено лінійно-почерговий режим випуску та комбінований скреперно-самохідний спосіб доставки. Розроблені технологічні рішення покладено в основу конструювання варіантів систем розробки підповерхового обвалення, які забезпечать зниження рівня втрат і збіднення руди у процесі підземної розробки багатих залізних руд у складних геомеханічних умовах значних глибин.

Розглянуто питання підвищення енергоефективності електромеханічних комплексів вентиляторів головного провітрювання шахт шляхом розробки та запровадження у практику їх функціонування ефективних методів плавного пуску приводних синхронних двигунів із роботою останніх в енергоорієнтованих межах пускових характеристик. Уперше оптимізовано й адресно формалізовано складові теорії синтезу електромеханічних систем з обґрунтуванням і пропозицією для практичної реалізації підходу до вибору варіантів підвищення енергоефективності функціонування електроприводів вентиляторів головного провітрювання шахт. Розроблено метод, що передбачає використання в обмотках кола статора синхронного двигуна IGB транзисторного багаторівневого перетворювача частоти для енергоефективного частотного пуску з функціонуванням на проміжних пускових позиціях, що дозволяє мінімізувати похідні негативні фактори впливу перехідних пускових струмів в обмотках статора двигуна, а також нормалізувати роботу електропривода вентилятора головного провітрювання при глибоких просадках напруги живлення високовольтної мережі. Досліджено електромеханічні процеси та запропоновано метод роздільного регулювання величини і частоти вихідної напруги багаторівневого перетворювача частоти при квазічастотному пуску синхронного електропривода, що обмежує до допустимих значень пускові струми. Доопрацьовано відомий метод формування оптимальної кривої напруги статора синхронного двигуна в новому форматі, що забезпечує підвищення електроенергетичних показників електропривода як електромеханічного комплексу в цілому.

Індекс рубрикатора НБУВ: И332.301

Рубрики:

Підземна розробка залізних руд

Шифр НБУВ: Ж72501 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета статті - визначення найбільш енергоємних складових виробничого потенціалу підземних підпри ємств залізорудної галузі Криворізького регіону. Дослідження взаємодії та проведення порівняльного аналізу виділених складових елементів. Для дослідження поставленого завдання застосована методологія системного підходу та методи системного аналізу задля виділення енергоємних елементів складної виробничої системи. Проведено порівняльний аналіз на засадах методології багатофакторного регресійного аналізу. Виділено найбільш енергоємні складові на підземних підприємствах залізорудної промисловості, відповідно до концептуальних положень щодо управлінських процесів споживання електроенергії на підприємствах залізорудної промисловості. Доведено, що такими енергоємними елементами для залізорудних підприємств Кривбасу є скіпові підйомні установки, дробильно-сортувальна фабрика, водовідливні установки, вентиляційні установки. Показана взаємодія виділених системних елементів виробничої системи залізорудного підприємства. Побудовані регресійні моделі дозволили більш детально дослідити енергоємні складові щодо залізорудних підприємств. Проведений порівняльний аналіз дозволив окреслити проблемні питання щодо практичного застосування результатів моделювання для ш. "Гвардійська". З'ясовано, що специфічні технологічні процеси, які відбуваються на ш. "Гвардійська" потребують перевірки складових факторів впливу. Загалом, для підземних підприємств Кривбасу характерним є негативний вплив на загальне споживання електричної енергії факторів, які характеризують роботу складової дробильно-сортувальної фабрики. На основі аналізу отриманих моделей формуються відповідні управлінські рішення щодо видобутку залізорудної сировини на підприємствах Кривбасу. Отримані відповідні кількісні показники факторів впливу на енергоємність складових виробничої системи залізорудних підприємств Кривбасу. Визначені негативний та позитивний вплив на загальне споживання електроенергії складових виробничої системи, а саме: скіпові підйомні установки, дробильно-сортувальна фабрика, водовідливні установки, вентиляційні установки. Для всіх підприємств, що аналізувались, характерним є негативний вплив на загальне споживання електроенергії складової, яка визначає дробильно-сортувальну фабрику. Вважається доцільним збільшити обсяг інформаційного простору задля більш ретельного опису та визначення характеристик енергоємних складових, що впливають на видобуток залізорудної сировини на підприємствах Кривбасу.

Метою виконаних досліджень є підвищення показників вилучення рудної маси при розробці багатих залізних руд за рахунок зміни форми очисної камери та обгрунтування її стійких параметрів в умовах прояву гірського тиску. Впровадження на комбінатах ресурсозберігаючих технологій на окремих технологічних процесах дозволяє підвищити вміст заліза в видобутій рудній масі на 0,5 - 1,5 % без збільшення собівартості видобутку. Підвищити вміст заліза в видобутій рудній масі можливо за рахунок застосування очисних камер зі збільшеним об'ємом. Існуючі методики, що застосовуються на шахтах для визначення конструктивних елементів системи розробки грунтуються на розрахункових еквівалентних прольотах оголення очисних камер прямокутної або шатрової форм. Також вони не враховують гірський тиск, який діє в межах виймального блоку та зміну напружень в залежності від геометричних параметрів покладу. Вперше за допомогою програмного комплексу ANSYS встановлено, що при формуванні компенсаційної камери квазіпараболічної форми дозволяє суттєво зменшити концентрацію напружень навколо очисного блоку. Так, формування очисної камери квазіпараболічної форми дозволяє знизити вертикальні напруження у порівнянні з горизонтальними, при цьому без зростання горизонтального тиску. При відпрацюванні виймального блоку запропоновано очисну камеру формувати квазіпараболічної форми з геометричними параметрами, які безпосередньо залежать від параметрів покладу, глибини розробки та напряму дії головних напружень. Встановлені залежності величини напружень від глибини розробки та фізичних властивостей порід та довжини за простяганням рудного покладу. Так в залежності від дії влибини розробки та довжини за простяганням гірський тиск на очисну камеру квазіпараболічної форми зменшується при нерівномірному навантаженні. Формування очисної камери квазіпараболічної форми дозволить збільшити об'єм чистої руди, що вилучається з блоку в 1,2 - 1,5 рази.

Мета роботи - аналіз досліджень ефективності випуску руди, як основного процесу підземних гірничих робіт при системах розробки підповерхового обвалення руди й вміщувальних порід, які забезпечують покращання параметрів випуску руди. Використано такі методи: детальний аналіз та дослідження вітчизняного досвіду випуску обваленої руди з панелей та блоків, що актуальний на теперішній час; аналітичні дослідження процесу випуску руди по всій площині блоку при горизонтальному контакті між рудою й налягаючими породами й відсутності сильного гірського тиску на підготовчі виробки; експериментальні дослідження випуску руди в лабораторних умовах на моделях максимально приближених до реальних умов; програмні методи для оброблення результатів експериментів. В процесі аналізу випуску руди по всій площині панелі або блоку припущено, що випуск обваленої руди із блоку або панелі викликає перерозподіл тиску в зоні очисних робіт. Встановлено закономірності зміни тиску обвалених порід на днищі блоку при розробці потужних крутоспадних покладів великого простягання. Наведено певні співвідношення між вихідними параметрами, за якими можна регулювати величину тиску обвалених порід у широких межах. Обгрунтовано залежність змінення абсолютної величини тиску зі збільшенням розміру блоку за простяганням (вхрест простягання). Запропоновано ефективний спосіб і порядок підготовки, розташування й перетин виробок. Для практичного застосування на шахтах рекомендовано застосовувати безціликовий спосіб підготовки блоків. Запропоновано оптимальні параметри блоку при системі підповерхового обвалення руди та вміщувальних порід. На підставі виконаних лабораторних досліджень випуску руди в окремому блоці, розташованому довгою стороною вхрест простягання покладу, величина й характер розподілу тиску обвалених порід на днищі в основному залежить від розмірів блоку за простяганням. Зі збільшенням розміру блоку за простяганням зростає не тільки абсолютна величина тиску, але й нерівномірність його розподілу. Приведено напрям подальших досліджень та основні пункти його змісту.

Показано актуальність автоматизованого управління енергетичними потоками за умов підземного видобутку залізної руди. Визначено вектор стану об'єкта, основні інформаційні параметри, керуючий вплив та обурення. Розроблено алгоритми автоматизованого управління з використанням декількох стратегій і каналів управління. Запропоновано принципи реалізації зазначених алгоритмів на основі використання нечіткої логіки (Fuzzy Logic). Здійснено моделювання роботи нечітких контролерів у середовищі програмного пакету MatLab. Доведено працездатність алгоритмів функціонування нечітких регуляторів в умовах одноканального і багатоканального управління.

Відпрацьовування покладів багатих залізних руд в умовах вторинного обводнення родовищ є специфічною задачею, оскільки існує дуже багато факторів, які впливають на показники вилучення корисної копалини в даних умовах. Одна з основних проблем відпрацювання таких покладів - вода. Створюючи небезпеку ведення праці і зменшуючи несучу здатність порід, вода запобігає своїми проявами при підземній розробці родовищ корисних копалин, повному відпрацюванню блоків (панелей). Незважаючи на велику кількість вже вирішених питань в цій області є багато нюансів, особливо для Криворізького залізорудного басейну. Мета статті - огляд й аналіз вже використаних рішень щодо боротьби з водопритоком на підземних виробництвах, при будівництві тунелів та спец. споруд. Засоби, які використовувались у світі, і технології на ряду з досвідом дають результати, які необхідно використовувати задля того, щоб впровадити подібні технології у майбутньому, не лише в Криворізькому залізорудному басейні, але й на інших підприємства України з видобутку корисних копалин підземним способом. Аналіз науково-дослідної та методичної літератури, яка була присвячена вирішенню питання обводнення шахт у різних регіонах світу, огляд отриманих результатів та висновків. Удосконалено спосіб підготовки блоків до виймання в умовах вторинного обводнення родовища за рахунок використання додаткових дренажних свердловин, захисного перекриття та виробок для водовідведення і вентиляції. Запропоновано на основі результатів впровадити технологію попереднього захисту очисних блоків (панелей) від вторинного обводнення, з використанням технології "граунтінгу", або штучного зміцнення масиву, методом задування попередньо пробурених свердловин задля повертання води у необхідному для нас напряму. Розроблено варіант підготовки панелі, який теоретично дозволяє попередньо захистити виймальну одиницю від потрапляння в очисний простір води.

Розроблено методику знімання лінійних об'єктів, що заснована на оптимізації процесу через врахування взаємного розташування сканера й об'єктів зйомки. Зменшено, за умов використання розробленої методики, похибки визначення місцеположення контрольних точок при скануванні лінійного об'єкту в зонах впливу підземних гірничих робіт. Виконано дослідження впливу кута нахилу, кольору та типу поверхні, що впливають на точність вимірювання наземного лазерного сканера (далі – НЛС). Також здійснено вивчення впливу просторової роздільної здатності НЛС і куту нахилу лазерного проміня НЛС на точність і якість одержуваних результатів. Запропоновано методику визначення помилки візування лазерного променю для подальшого калібрування НЛС. Встановлено оптимальні відстані сканування для подальшого аналізу просторового положення лінійних об'єктів. Знайдено залежності, які впливають на щільність сканування та величини похибок. Встановлено залежність впливу висоти сканера та відстані на щільність кутового кроку сканування, температури прогріву на точність, зміни лінійного кроку сканування і відстані - на щільність, залежність кількості точок від відстані. Розраховано стандартні відхилення отриманих результатів.

Відпрацювання покладів природно багатих залізних руд в умовах високого гірського тиску на глибоких горизонтах є однією з основних проблем теперішнього часу та близького майбутнього. Втрати руди пов'язані з формуванням еліпсоїди випуску, яка в свою чергу намагається отримати форму циліндру, тим самим до воронки випуску руди які знаходяться на лежачому боці не стягуються. Тим самим при недостатніх кутах втрати можуть сягати майже половини всього запасу. Мета роботи - аналіз існуючих технологій, дослідження та розробка ефективної технології випуску відбитої рудної маси з лежачого боку, в якій за умов слабо-похилих кутів втрати будуть мінімальними. Методи дослідження. Питання випуску досліджувалося на лабораторних моделях було проведено ряд дослідів з урахуванням масштабу на еквівалентних матеріалах. Проведено техніко-економічний аналіз випуску відбитої рудної маси, розглянуті фактори, які безпосередньо впливають на ефективність очисних робіт в трикутнику лежачого боку. Наукова новизна. Проведеними лабораторними дослідженнями була встановлена залежність, що при веденні очисних робіт під перекриттям непорушеного рудного масиву випуск пошаровим похилим потоком не формує еліпсоїди випуску. Практична значимість. В проведеній роботі пропонується створення технології підготовки блоку для формування відбійки та випуску корисної копалини пошаровим похилим потоком, який в свою чергу дасть максимальне вилучення корисної копалини без втрат в трикутнику лежачого боку. Результати. На лабораторній моделі проведено і порівняно ряд дослідів для визначення залежності кількості втрат руди залежно від кута падіння рудного покладу, та запропоновано нову технологію відпрацювання рудних покладів з просуванням очисного вибою з лежачого боку на висячий, в якій кут залягання майже не має впливу на якість вилучення.

Мета роботи - визначення стійкості міжкамерного цілика при розробці складноструктурних рудних покладів системами з відкритим очисним простором, що дозволить підвищити показники вилучення рудної маси за рахунок селективного виймання корисної копалини з виймального блоку. Методи досліджені. На практиці існує велика кількість теоретичних та лабораторних методик по визначенню конструктивних елементів системи розробки з відкритим очисним простором, які дозволяють визначити параметри ціликів та оголень для статичного об'єкту. При селективній розробці родовищ виймальний блок необхідно розглядати як динамічний об'єкт. Тому, для визначення стійкого оголення в залежності від черги відпрацювання очисної камери в межах виймального блоку необхідно визначати дію еквівалентних напружень в міжкамерному цілику за допомогою чисельних методів, або програмних комплексів створених на основі чисельного методу. Наукова новизна. Вперше за допомогою програмного комплексу ANSYS встановлено, що при формуванні цілика в виймальному блоці між очисними камерами в залежності від напрямку відпрацювання блоку в цілику еквівалентні напруження змінюються за параболічною функцією. Так, при відпрацюванні виймального блоку з лежачого до висячого боку еквівалентні напруження описуються параболічною функцією, а при веденні очисних робіт від висячого до лежачого боку - обернено-параболічною функцією. Практична значимість. Відпрацювання складноструктурних покладів Криворізького залізорудного басейну селективним способом, системами з відкритим очисним простором, дозволить вилучати камерні запаси руди без додаткового засмічення пустими породами із збереженням міжкамерного цілика представленого безрудним чи рудним включенням. Результати. Доведено, що відпрацювання виймального блоку селективним способом дозволить підвищити показники вилучення рудної маси. Відпрацювання блоку від висячого до лежачого боку зменшує концентрацію напружень в цілику з 30 - 35 МПа до 5 - 10 МПа, що сприяє підвищенню його стійкості в 1,5 - 2,0 рази. При відпрацюванні блоку від лежачого до висячого боку доцільно застосовувати підповерхово-камерну систему розробки для забезпечення стійкості цілику та очисним камерам під час вилучення руди.

Мета роботи - розробка формалізованих процедур визначення показників балансу споживання електричної енергії для підземних залізорудних підприємств. В дослідженнях, для розробки формалізованих процедур визначення показників балансу споживання електричної енергії, використовувалися статистичні методи і відповідний інструментарій, а саме: кореляційно-регресійний аналіз, факторні методи, відповідність критеріям розподілу. Наукова новизна - полягає в імплементації методів економіко-статистичного аналізу до практики формалізації показників рівня споживання електричної енергії. Запропоновані методи дозволяють сформувати систему показників щодо визначення рівнів електроспоживання залізорудними підприємствами. Визначені множині регресійні рівняння відповідають запитам добувної промисловості задля побудови ефективних систем керування. Практична значимість - отримані результати доцільно використовувати в практичній діяльності залізорудних підприємств Криворізького регіону при вирішені задач керування споживання електроенергією. Відсутність універсальності відбиває доцільність побудови регресійних моделей для кожного залізорудного підприємства. Практика дослідження множинного кореляційно-регресійного аналізу довела його дієвість. В процесі проведеного дослідження доведена доцільність проведення статистичний аналізу відповідних показників з метою оцінювання складових електробалансу з метою підвищення енергоефективності гірничорудних підприємств в рамках існуючих технологій. Встановлено перелік споживачів, котрі формують форму добових графіків електричних навантажень залізорудного підприємства - так звані стаціонарні установки, що споживають більш ніж 80 % від загального обсягу споживання електричної енергії. Застосування кореляційно-регресійного аналізу дозволило визначити суттєві впливові взаємозв'язки в електроенергетичній системі залізорудного підприємства. Запропоновано рекомендації відповідно до кожного підприємства індивідуально, щодо формування ефективних управлінських дій по електроспоживанню. Результати оцінювання впливових вагових формування електроенерговитрат на видобуток залізорудної сировини дають змогу диференціювати підходи до конструювання алгоритму керування рівнями електроспоживання, згідно техніко-технологічних умов, кожною окремо взятою копальнею. Проведений якісний та кількісний статистичний аналіз рівнів споживання електроенергії відповідає вимогам сучасних наукових досліджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: И332.301-5

Рубрики:

Підземна розробка залізних руд

Шифр НБУВ: Ж60802 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одним із напрямків подальшого розвитку вітчизняного підземного залізорудного гірничодобувного виробництва є автоматизація управління виробничим процесом на шахтах (АСУВП). Впровадження АСУВП стикається із серйозною проблемою, яка полягає у відсутності методичного, програмного, організаційного і технічного забезпечення розробки повнофункціональних таких систем. З метою розробки теоретичних основ створення повнофункціональних таких систем авторами були виконані дослідження проблематики і складностей їх розробки і впровадження та висвітлення вузлових аспектів їх структури і функціонування. Для досягнення поставленої мети застосованого методи пошуку, огляду і аналітичної ї обробки бібліографічної інформації, методи мозкового штурму, методи сітьового моделювання, методи структурного аналізу. Новими науковими результатами виконаних досліджень і розробок авторів є визначення і розкриття суті проблем і складностей, які виникають в процесі розробки і впровадження АСУВП підземних залізо-рудних гірничодобувних підприємствах; розробка структури управління цим процесом згідно до принципів Демінга-Шухарта управління системами, що розвиваються; розробка моделі виробничого процесу на залізорудних шахтах і моделі структури системи управління цим процесом з визначенням інформаційних і управлінських зв'язків. Практична значимість - розробки, виконані авторами мають значення для практики розробки методичної бази, математичних методів, програмного забезпечення та створення технічної бази АСУВП на вітчизняних підземних залізорудних гірничодобувних підприємствах. Результати роботи мають значення для правильного організації управління всіма процесами, які виконуються на підземному залізорудному підприємстві. До основних з цих процесів відносяться: розкриття рудних покладіів, технологічні процеси очисного виймання руди, управління геомеханіченим станом гірничого масиву, транспорт видобутої руди, підйом руди на поверхню, переробка руди у товарний продукт. Особливо важливим фактором є забезпечення безпеки здійснення виробничих процесів, які виконуються у підземних умовах. Це у першу чергу відноситься до безпеки гемеханічиних умов, які формуються як природними факторами, так і факторами, які залежать від методів виконання технологічних процесів. Результати - розроблені основи створення повнофункціональних АСУВП для залізорудних шахтах.

Наведено результати досліджень у напрямі оцінки режимів і рівнів споживання електричної енергії гірничорудними підприємствами з підземними способами видобутку залізорудної сировини. Проаналізовано складові впливу ряду технологічних чинників на процес електроспоживання досліджуваних видів підприємств. Запропоновано методологію визначення вартісно-цільових підходів щодо формування ефективного електроенергетичного комплексу з метою якісного інформаційно-аналітичного забезпечення управління електроенергетичним забезпеченням, що дає змогу оцінити стан і напрямок ефективного розвитку гірничорудних підприємств окремо, і взагалі стан всієї гірничовидобувної галузі та галузей - споживачів залізорудної продукції. Запропоновано модель моніторингу електроспоживання задля вдосконалення системи управління електрозабезпеченням підприємства. Основу моделі складає змістовна інтерпретація співвідношень темпів росту показників електроспоживання, що певною мірою відповідають визначеним критеріям успішності. Імплементацією запропонованих методів і моделей у практику роботи підземних залізорудних підприємств доведено їх практичну дієвість. Представлені авторські методики оцінювання ефективності комплексу електропостачання - електроспоживання підземних залізорудних підприємств дозволяють визначити подальші напрями розвитку цього процесу.

Стратегически важной проблемой для отечественных железорудных предприятий является сдерживание роста себестоимости выпускаемой продукции - фактора, определяющего конкурентоспособность отечественной железной руды на мировом рынке сырья. В комплексе общей себестоимости добываемого железорудного сырья весомая роль внутришахтного электровозного транспорта транспортной артерии доставки руды. Поэтому необходимо переоснащение внутришахтного электровозного транспорта, особенно переход на эксплуатацию новых видов электровозов с современными высокоэффективными типами систем управления движением электровозосоставов. При исследовании динамических процессов использовались методы кусочно-линейной аппроксимации, 2-й закон Ньютона, элементы теории автоматического управления электроприводами, операторно-рекуррентный метод анализа и синтеза электрических цепей, элементы теории электрических машин, методы математического моделирования. В настоящее время во всем комплексе электровозной откатки железорудных шахт самыми несовершенными и сдерживающими развитие всего комплекса внутришахтного электровозного транспорта являются именно системы прямого управления тяговыми комплексами электровозов - тяговыми электроприводами. При этом важно понимать, что система тягового электропривода электровоза - база строения АСУ внутришахтного электровозного транспорта. Автоматизация внутришахтного электровозного транспорта предполагает создание эффективной структуры тягового электропривода, на базе которой должна строиться система управления работой всего тягового комплекса электровоза, как в ручном, так и автоматическом режимах. В этом плане важным моментом является пробная оптимизация переходных процессов в тяговом электроприводе. Приведены результаты исследований динамических процессов в асинхронном тяговом электроприводе и практические решения по созданию системы автоматического управления электромеханическим комплексом двоосного шахтного контактно-аккумуляторного электровоза при погрузочно-разгрузочных операциях технологического цикла транспортирования полезных ископаемых в условиях железорудных шахт.

Мета даної роботи - дослідження особливостей роботи тягового електромеханічного комплексу контактного електровозу в умовах залізорудних шахт та виявлення факторів, які найбільш впливають на ефективність транспортування гірської породи, для конкретних умов відкочування. При проведенні розглянутого в статті дослідження було використано методи безпосереднього спостереження та вивчення режимів роботи та графіків навантаження електроприводів та загальна теорія навантажень електроприймачів із змінним графіком навантаження. Розв'язання даної задачі складає актуальність роботи. Її метою є узагальнення відомих методів розрахунків імпульсних електромеханічних систем і формулювання на цій основі уніфікованого методу з розробкою системи гальмування, що ефективно функціонує до нульової швидкості шахтного електровозу при максимальному використанні гальмівних властивостей тягового електроприводу. Одержані результати можна використовувати як розрахунково-аналітичний апарат на етапі ескізного проектування тягового електропривода при складанні методики розрахунку та розробки схемних рішень системи електричного гальмування шахтного електровозу. Вдосконалення теорії комплексного розрахунку систем з імпульсними перетворювачами та врахуванням процесів в системах регулювання й керування, а також специфіки експлуатації дозволить виконувати комплексне проектування систем імпульсного регулювання за критерієм досягнення найкращих показників роботи електровозів, тобто мінімальний шлях гальмування - максимальна зчіпна вага, для заданої технічної швидкості. Можливість виконувати перетворювачі на базі IGBT транзисторів, які можна вважати ідеальними ключовими елементами, які не мають контурів ємнісної комутації, значно полегшує розрахунки зовнішніх і регулювальних характеристик електропривода та побудову системи керування. Чергове завдання полягає в тому, щоб розробити теорію комплексного розрахунку систем з імпульсними перетворювачами, враховуючи при цьому процеси в системах регулювання й керування, а також врахувати специфічні обмеження електрорухомого складу, наприклад по зчепленню.

Мета роботи - дослідження впливу річної продуктивності шахти на схему розкриття запасів нижче глибини розробки першого ступеню розкриття при підземній розробці залізних руд Криворізького залізорудного басейну. З пониженням гірничих робіт знижується річна продуктивність видобутку корисної копалини. Для збереження річної продуктивності доцільно будівництво другого ступеню розкриття, глибина якого залежить безпосередньо від об'ємів виробництва. При визначенні доцільної схеми розкриття застосовували комплексний метод досліджень, який включав в себе: графо-аналітичний для визначення річної продуктивності шахти та промисловий. За результатами досліджень були виявлені фактори які впливають на стан копра та виявлені закономірності його погіршення стану з часом. Встановлено, що на річну продуктивність впливають не тільки гірничо-геологічні умови але й гірничо-технічні. Доведено, що річна продуктивність шахти зменшується прямопропорційно з пониженням глибини розробки. На швидкість руху скипів в стволі суттєво впливає довжина головної розкривної виробки та термін експлуатації. Зі збільшенням терміну експлуатації стволу швидкість руху скипів зменшується з 12 до 6 - 8 м/с. При проектуванні подальшої розробки схеми розкриття нижележачих горизонтів, необхідно враховувати не тільки гірничі можливості але й технічний стан ствола та копра, глибину розробки та час експлуатації головної гірничої виробки, а також стратегію гірничодобувного підприємства. Урахування вищезазначених факторів, дозволить зберігати необхідну річну продуктивність шахти при відпрацюванні залізних руд на великих глибинах. Для умов Криворізького залізорудного басейну встановлено, що при розробці запасів до глибини 1600 м доцільно застосовувати схему розкриття родовища головним вертикальним стволом. При подальшій розробці запасів родовища нижче глибини 1600 м з річною продуктивністю не більше 2,5 млн.т на рік доцільно поглиблювати головний ствол у випадку збільшення об'ємів виробництва виникає необхідність в будівництві другого ступеню розкриття.