Наведено методику оцінки гідравлічного стану складного газопроводу (що складається з кількох послідовно з'єднаних дільниць, змонтованих із труб різного внутрішнього діаметра), згідно якої визначено коефіцієнт гідравлічної ефективності газопроводу Юліївського нафтогазоконденсатного родовища - "ТЕЦ-5". На підставі отриманого результату його гідравлічний стан визначено задовільним.

Наведено результати уточнення фактичного та моделювання прогнозного режимів роботи газотранспортної системи з урахуванням результатів оперативної діагностики основного обладнання. Описано функціональні можливості та структуру програмно-інформаційного комплексу "Каскад".

Исследовано изменение механических свойств металла трубопроводов нефтегазодобывающего оборудования после длительной эксплуатации. Установлены существенные изменения механических характеристик во внутреннем поверхностном слое металла глубиной до 2 мм. Введен коэффициент деградации металла в зависимости от толщины стенки трубы. Показано, что деформирование при действии нагрузок стимулирует водородом инициируемое растрескивание. Скорость коррозии в нижней части трубопровода в 5,5 раза выше, чем в верхней. Показана целесообразность его ингибиторной защиты.

Проаналізовано об'ємний напружений стан корпуса пневмогідрокомпенсатора бурового насоса за випробувального тиску із використанням методу тетраедричних кінцевих елементів. Визначено еквівалентні напруження в корпусі і розподіл коефіцієнта запасу міцності по тілу корпуса. Виявлено характеристики міцності в зонах глухих отворів під шпильки кріплення.

Проанализирована зависимость объема запасных частей от количества стендов для ремонта ГПА, находящихся в ремонтной мастерской. Выведены формулы для вычисления вероятности занятости и безаварийности работы стендов, а также существования очереди на ожидание ремонта. Сделан вывод, что повышение надежности ГПА можно достичь путем учета затрат запчастей и их оптимизации.

Наведено результати статистичних досліджень зупинки очисних пристроїв в газопроводі.

  Скачати повний текст

Встановлено і теоретично обгрунтовано доцільність використання безконтактних електромагніто-акустичних перетворювачів з метою підвищення вірогідності акустичного контролю трубних виробів. На підставі теоретичних та експериментальних досліджень визначено необхідність використання складномодульованих сигналів для покращання чутливості електронно-акустичного тракту акустичного дефектоскопа. Запропоновано процедуру параметричної ідентифікації дефектів. Розроблено та апробовано конструкції нових зносостійких електромагніто-акустичних перетворювачів.

З використанням розробленого технічного забезпечення записано пульсації течії відпрацьованих газів газомоторокомпресорів (ВГ ГМК) та двоцилідрового дизельного двигуна з оцінкою похибок вимірювань, визначено та класифіковано основні характеристики зазначених пульсацій. Одержано експериментальні апроксимаційні залежності амплітуд пульсацій тиску та температури ВГ дизеля від частоти обертання колінчастого вала та режиму навантаженості двигуна, які дозволили кількісно оцінити вплив амплітуди та частоти пульсацій тиску і температури течії ВГ на інтенсивність тепловіддачі. Експериментально доведено та кількісно оцінено інтенсифікацію тепловіддачі від пульсуючої течії ВГ до циліндричної металевої поверхні залежно від амплітуди та частоти пульсацій тиску та температури течії, одержано критеріальне рівняння для визначення середнього коефіцієнта тепловіддачі, що відкриває нові шляхи підвищення ефективності використання теплоти ВГ ГМК. Визначено константи критеріального рівняння тепловіддачі течії ВГ на базі принципу Лежандра за умов проведення експерименту з одночасною зміною всіх впливових чинників.

Вивчено закономірності, наявні у внутрішньокорозійних процесах у трубопроводах системи збору та транспортування продукції свердловин газоконденсатних родовищ, їх впливу на механічні характеристики матеріалу труб, утворення корозійних свищів і формування ареалів забруднення грунтів. Для підвищення гідравлічної ефективності газоконденсатопроводів і зменшення шкідливого впливу системи на довкілля запропоновано періодично здійснювати витиснення рідкої фази з трубопроводів кульовими роздільниками. Проведено серії експериментальних досліджень впливу швидкості руху кульових роздільників різної маси та діаметра на ефективність витиснення рідкої фази з трубопроводів. Установлено, що за цього узагальнювальним критерієм процесу запропоновано вважати критерій Фруда для руху рідини у щілині між стінками трубопроводу та кульовим роздільником. Досліджено характер пульсаційних процесів у трубопроводі за умов руху даного роздільника та газорідинної суміші. Установлено, що величина підвищення тиску у пульсаційному процесі не становить загрози експлуатації трубопровода. Проведено промисловий експеримент на трубопроводах системи збору та транспортування продукції свердловин промислу Хрестищенського газокондесаторного родовища та установлено задовільні збіги теоретичних і фактичних параметрів. Впровадження періодичного витиснення рідкої фази з промислових трубопроводів дозволили підвищити гідравлічну ефективність до 89 % та скоротити обсяг витоків продукції свердловини та формування ареалів забруднень.

Запропоновано методику визначення за допомогою геодезичних методів місць встановлення пристроїв для відведення рідини з порожнини діючого газопроводу.

Розглянуто можливість застосування рекурсивних процедур типу Калмана - Б'юсі для оцінювання виміряних технологічних параметрів, що описують випадкові процеси. Одержані в цьому разі оцінки рекомендовано використовувати безпосередньо для задач керування режимом роботи систем промислових газопроводів.

Розглянуто актуальні питання дослідження режимів роботи шлейфів свердловин родовищ, що знаходяться на завершальній стадії розробки. Наведено основні фактори, які впливають на збільшення величини втрат тиску під час транспортування газу від гирла свердловини до пункту передачі газу. На підставі оцінювання стану внутрішньої порожнини шлейфів свердловин висвітлено теоретичні основи розробки способів їх очистки.

Рассмотрена механотронная система (МС) для управления трубопроводной арматурой (ТА) шахтного назначения. Исходя из эксплуатационных требований к ТА и особенностей режимов ее работы, проанализированы возможности применения различных электрических машин и полупроводниковых преобразователей в МС. Приведена функциональная схема МС. Показаны особенности управления МС с микропроцессорным управлением. Работа выполнена по государственному контракту N 13.G36.31.0010 от 22.10.2010 г.

Важливим аспектом підвищення ефективності нафтогазовидобувного комплексу є продовження стабільної роботи обводнених газових і газоконденсатних свердловин. Це досягається забезпеченням якомога менших перепадів тиску по трасі газопроводу: чи це газопровід, яким рухається газ від промислу до споживачів, чи газопровід (шлейф), яким рухається газ до УКПГ. Проведено огляд і аналіз робіт, що стосуються питань попередження і ліквідації рідинних скупчень у газопроводах. На базі експериментальних досліджень визначено вплив на роботу газопроводу рідинних скупчень під час руху чистого газу його пониженою ділянкою. Визначено швидкості газового потоку, необхідні для повного винесення рідини з пониженої ділянки трубопроводу. Проведено експериментальні дослідження щодо вибору оптимального режиму руху газорідинної суміші в рельєфному трубопроводі, виходячи з умов забезпечення мінімальних втрат тиску та мінімальної питомої енерговитратності.

Мета роботи - прогнозування граничної швидкості руху газу, необхідної для повного винесення рідини, що скупчується в понижених ділянках рельєфного трубопроводу. Запропоновано математичну модель руху газорідинної суміші на висхідній ділянці рельєфного трубопроводу. Модель базується на системі рівнянь рівноваги сил, що діють на газову і водяну фазу, та надають змогу оцінити граничну швидкість руху газу, необхідну для повного винесення рідини із пониженої ділянки трубопроводу. Оцінку адекватності моделі проведено шляхом порівняння розрахункових значень із результатами експериментальних досліджень. Одержано рівняння для визначення граничної швидкості руху газу, необхідної для повного винесення рідини з пониженої ділянки рельєфного трубопроводу залежно від кута нахилу висхідної ділянки до горизонтальної осі. Виділено основні чинники, що впливають на величину граничної швидкості руху газу. Показано, що збільшення внутрішнього діаметра трубопроводу призводить до зростання величини граничної швидкості руху газу і, навпаки, зростання середнього тиску газу у трубопроводі призводить до її зменшення.

Разработана методика комплексного анализа состояния геологической среды и количественной оценки влияния опасных геологических процессов на функционирование трубопроводно-транспортных природно-техногенных систем (ПТС) в различных ландшафтно-климатических зонах, состоящая в создании и численном анализе научно обоснованного комплекса взаимосвязанных геологических, геолого-физических, математических и геоинформационных моделей сложных систем на основе средств механики сплошных сред, гидромеханики, гидродинамики, картографического моделирования (ГИС-анализа). Определены методические подходы формализации многофакторных воздействий геологической среды и опасных геологических процессов на функционирование транспортных ПТС. Методика предназначена для прогноза влияния опасных геологических процессов на трубопроводы и предупреждения чрезвычайных ситуаций.

Цель работы - снижение эксплуатационных затрат на функционирование дегазационной системы за счет обоснования рациональных параметров газопровода. Метод статистического анализа применен при установлении зависимости затрат на сооружение дегазационного става от его диаметра. Метод Лагранжа использован при определении оптимального диаметра трубопровода с учетом затрат на сооружение и эксплуатацию газопровода. Графоаналитический метод применялся при нахождении граничных диаметров трубопровода в процессе перехода от оптимального значения диаметра дегазационного става к рациональному. Установлена зависимость затрат на сооружение трубопровода от диаметра дегазационного става. Приведена методика определения относительного изменения суммарных затрат на сооружение трубопровода и потребляемую вакуум-насосом электроэнергию в зависимости от диаметра газопровода. Разработана математическая модель перехода от расчетных диаметров дегазационного трубопровода к стандартным значениям при разработке угольных пластов газовых шахт. Определено условие замены дегазационного става параллельным соединением трубопроводов, состоящим из нескольких ветвей. Установлена зависимость стоимости дегазационного става от его диаметра в виде показательной функции и обосновании рационального диаметра дегазационного трубопровода при разработке угольных месторождений подземным способом.

Викладено позицію автора щодо можливості визначення напружень згину в колоні насосно-компресорних труб підземних сховищ газу за результатами експериментальних досліджень їх динаміки. Інтенсивні коливання колони насосно-компресорних труб за рахунок неусталених газодинамічних процесів, що мають місце як при відборі, так і при закачуванні газу є однією з причин самовідгвинчування труб. На підставі багаторічного досвіду експлуатації ліфтових колон, теоретичних та експериментальних досліджень встановлено, що саме під час вібрацій виникають сприятливі умови для самовільного відгвинчування насосно-компресорних труб та втомного руйнування їх конструктивних елементів. Через це актуальною є проблема визначення напружень в перерізах колони насосно-компресорних труб за параметрами їх коливань. У стислій формі надано спосіб розрахунку, запропоновано основні аналітичні залежності для визначення напружень.

Наведено результати досліджень напружено-деформованого стану спеціальних ємностей, виконаних у вигляді рухомого трубопроводу, за умов зміни тиску газу та його температури в процесі заповнення суден CNG. Встановлено рівень впливу окремих складових навантаження на формування напружено-деформованого стану. За результатами досліджень напружено-деформованого стану зони з'єднання лінійних ділянок встановлено наявність циклу напружень низького рівня, зумовлених температурними процесами при заповненні рухомого трубопроводу. Визначено напрямки подальших досліджень, за основу яких взято дослідження напружено-деформованого стану елементів рухомого трубопроводу в процесі його розвантаження.