В работе приведены математические модели колебаний зубчатых передач привода углеобогатительного оборудования, учитывающие приоритет и комплексное влияние погрешностей их изготовления и монтажа, а также математические модели колебаний массивных интерционных грохотов для классификации угля. Математические модели положены в основу проектирования автоматизированной системы технического диагностирования и оптимального управления качеством монтажа привода оборудования и оптимального проектирования систем виброизоляции грохотов.

Рассмотрены динамические схемы вибрационных грохотов, позволяющие генерировать неоднородные, пространственные колебания рабочего органа. Изложены методы расчета их кинематических параметров в холостом ходу с учетом технологической нагрузки. Освещены особенности определения траекторного поля вибромашины с неоднородными, пространственными колебаниями рабочего органа. Приведена методика прочностного расчета основных элементов данных вибромашин. Предложены конструктивные схемы грохотов с неоднородными, пространственными колебаниями рабочего органа для сортировки и фракционирования минерального сырья.

Изложены результаты экспериментальных исследований и элементы теории формализации основных зависимостей технологических показателей валковых классификаторов вибрационного типа от режимных, конструктивных параметров и свойств перерабатываемой горной массы. Впервые представлены расчетные зависимости, учитывающие динамику элементов кинематической схемы машины, возможности установления ее рациональных и оптимальных параметров при проектировании и адаптации к условиям эксплуатации.

Выполнен анализ работы грохотов для подготовки шихты к доменной плавке. Представлены результаты экспериментальных и лабораторных промышленных исследований грохотов, работающих в условиях комбината "Криворожсталь" при калибровке металлургической шихты. Предложены комплексные кинематические параметры, позволяющие оптимизировать процесс грохочения при подготовке металлургической шихты к доменной плавке.

Выполнен анализ объемов использования вибрационной техники в процессах переработки минерального сырья. Предложен энергетически-силовой критерий эффективности вибрационных технологий и вибропривод с независимым регулированием реализуемых динамических параметров. Представлены варианты использования предложенного привода в технологиях переработки минерального сырья. Показано, что за счет оптимизации параметров динамического нагружения возможно существенное снижение энергоемкости и повышение эффективности широкого класса технологических процессов.

Проведен анализ работы грохотов для подготовки шихты к доменной плавке. Даны результаты экспериментальных и лабораторных промышленных исследований грохотов, работающих в условиях комбината "Криворожсталь" при подготовке металлургической шихты. Предложены комплексные кинематические параметры, позволяющие оптимизировать процесс грохочения при подготовке металлургической шихты к доменной плавке.

Приведены исследования и рассмотрена конструктивная схема грохота, позволяющего снизить забиваемость просеивающей поверхности и увеличить эффективность грохочения при фракционировании твердого топлива при подготовке аглошихты перед спеканием.

Рассмотрено использование методики оптимального проектирования плосконапряженных перфорированных пластин, эксплуатируемых в условиях высокой температуры и агрессивной среды, что способствует появлению коррозии и поврежденности металла применительно к проектированию несущих элементов конструкций грохотов.

Приведены результаты промышленных исследований грохота, у которого реализована возможность получения однородных, неоднородных и пространственных колебаний рабочего органа при подготовке аглошихты к спеканию.

Рассмотрены новые конструкции грохотов для разделения скального абразивного материала на классы крупности, эффективность грохочения которых достигается за счет создания сложных пространственных колебаний рабочего органа и совершенствования форм просеивающих поверхностей.

Рассмотрена перспективная конструкция просеивающей поверхности шихтовых вибрационных грохотов, обладающая повышенной относительной подвижностью формирующих ее составных упругих элементов, что позволит при ее внедрении в производство повысить эффективность процесса фракционирования влажного и липкого металлургического минерального сырья.

На підставі аналітичного огляду обгрунтовано перспективність одержання просторових коливань робочого органу живильника-грохота від двох віброзбуджувачів, збудливі сили яких мають напрямки під різними кутами до просіваючої поверхні. Проведено теоретичні й експериментальні дослідження нової динамічної схеми живильника-грохота. Одержано залежності швидкості поздовжнього та поперечного переміщення матеріалу по робочій поверхні грохота від кутів впливу збудливих сил віброзбуджувачів, встановлено роль різниці цих кутів і розміщення віброзбуджувачів на грохоті у підвищенні ефективності та продуктивності грохочення. Обгрунтовано нову форму просіваючої поверхні з криволінійним профілем колосників, які сприяють посиленню ефективності грохочення матеріалу та надійності сита. Розроблено та впроваджено інженерну методику розрахунку та вибору динамічних параметрів вібраційного живильника-грохота, який виконує просторові коливання. Запропоновано методи визначення та розрахунку параметрів нових форм просіваючих поверхонь вібраційних грохотів.

Встановлено аналітичні залежності для визначення еквівалентної товщини пластини як динамічної моделі еластичної поверхні (ЕП) вібраційного грохоту. На основі використання комплексної теорії внутрішнього опору матеріалу встановлено амплітудно-частотні характеристики пластини. Запропоновано введення у розрахункові вирази фізичних характеристик еластичного матеріалу, визначених експериментальним шляхом. Встановлено аналітичні залежності амплітудно-частотної характеристики (АЧХ) ЕП від амплітуди збурювальної сили, зусилля попереднього натягу, умов закріплення країв та конструктивних параметрів сита.

Установлено закономірності, які пояснюють і описують вплив на кінетику вібраційного грохочення сегрегації, просівання, вібротранспортування, форми частинок і отворів сита, а також змінної у результаті просівання висоти шару. Для врахування ймовірнісного характеру переміщення частинок під дією вібрації математичний опис процесу грохочення виконано за допомогою марковського неоднорідного ланцюга. За цього елементами стохастичної матриці є ймовірності переходів частинок за висотою шару, а також імовірності просівання, забивання та самоочищення сита. Структура матриці змінюється за зміни висоти шару. Показник степеня, до якого підноситься матриця, залежить від режиму вібротранспортування. На базі цього підхіду описано кінетику грохочення з урахуванням закономірностей сегрегації, просівання, вібротранспортування, форми частинок і отвору, зміни висоти шару. Розроблено та впроваджено до практики наукових досліджень і проектно-конструкторських робіт комплекс методик з розрахунку параметрів процесу вібраційного грохочення.

Розроблено та створено важконавантажені вібраційні машини з неоднорідними коливаннями робочого органа для сортування металургійної шихти з метою забезпечення високих показників ефективності грохочення перед спіканням і плавкою. За результатами проведеного аналізу встановлено, що для сортування металургійної шихти використовуються грохоти з однорідними коливаннями робочого органу, які не забезпечують необхідну ефективність грохочення. Показано, що інтенсифікація процесу грохочення може відбуватися шляхом створення нових вібраційних машин з неоднорідними коливаннями робочого органа. На основні виконаного аналізу робіт стосовно розробки вібраційних грохотів у межах дослідженої проблеми сформульовано задачі, розв'язання яких дозволило створити високоефективні, високопродуктивні машини для сортування металургійної шихти. Розроблено математичні моделі, які описують кінематику руху точок робочого органа вібромашини з неоднорідними, неоднорідно-часовими (режим "биття") коливаннями з урахуванням впливу технологічного навантаження. Установлено вплив співвідношення кутових швидкостей валів віброзбуджувачів на період "биття". Визначено форми коливань робочого органа. Розроблено номограму, яка дозволяє вибрати раціональну частоту "биття" грохота для самоочищення сіючої поверхні. З використанням математичних моделей розроблено методики розрахунку кінематичних параметрів, розрахунку на міцність основних елементів короба вібромашин у разі генерації неоднорідних коливань робочого органа. Одержано аналітичні залежності, які відображають зв'язок класу розсіву з розміром щілини сита, швидкості

Проанализирован рабочий процесс и математическая модель тяжелого вибрационного грохота с гидроприводом для транспортировки и классификации разнообразных сыпучих горных материалов.

Выполнен анализ обезвоживания горной массы на вибрационных грохотах. Описана конструкция экспериментальной модели виброгрохота и методики проведения экспериментов. Исследована зависимость процесса прохождения жидкости через ячейки сита от частоты и амплитуды вибрационного воздействия на различных просеивающих поверхностях. Выполнено сравнение различных просеивающих поверхностей по разности остатков воды.

Індекс рубрикатора НБУВ: И411.3-51

Рубрики:

Грохочення корисних копалин

Шифр НБУВ: Ж16377 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена актуальная научная прикладная задача, суть которой состоит в разработке универсального численного метода определения собственных частот колебаний стержневых элементов рабочих органов колосниковых грохотов. Предложенный метод позволит в дальнейшем подбирать частоты вынужденных колебаний вибрирующих устройств в грохотах.

Мета роботи - розробляння технології очищення бурових розчинів на вібраційному полічастотному грохоті. Методи досліджень - механіка рідких і сипких середовищ, експериментальні дослідження з очищення бурового розчину від породних часток на грохоті МВГ, оцінка результатів з використанням методів математичної статистики. Продуктивність і ефективність відокремлення породних часток з бурового розчину на грохотах МВГ значно вища, ніж на віброситах Brandt, що надає змогу підвищити припустиму по операції очищення швидкість буріння свердловин, а, отже, і техніко-економічні показники буріння; ступінь і ефективність видалення твердої фази - глини, піску й інших вибурених порід з бурового розчину на МВГ1.0 вище, ніж при гравітаційному відокремленні в піско- і муловідділювачах; втрати бурового розчину у разі відокремлення часток породи на грохотах МВГ значно нижчі, ніж при їхньому відокремленні на віброситах Brandt та гравітаційному відокремленні в гідроциклонах піско- і муловідокремлювачах. Результати досліджень з очищення бурового розчину від вибуреної породи на грохоті МВГ1.0 засвідчили, що на вібраційних полічастотних грохотах може успішно здійснюватися очищення бурового розчину за крупністю поділу 25 мкм, при цьому відбуватиметься вилучення з операцій в існуючих схемах низькоефективне доочищення розчину на піско- і муловідокремлювачах. За результатами випробовувань можна рекомендувати застосування вібраційних полічастотних грохотів МВГ у процесі очищення бурових розчинів замість існуючих технологій.