Індекс рубрикатора НБУВ: К222.234.366.6

Рубрики:

Швидкорізальна сталь

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.234.366.604.3

Рубрики:

Структурні та фазові перетворення у швидкорізальній сталі

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджувались міцність та пластичність порошкової швидкоріжучої сталі 10Р6М5-МП, отриманої методом екструзії з мікрокристалічного порошку. Було проведено механічні випробування на згин в інтервалі температур 20 - 675 °С, а також на розтяг та стиск при температурі 600 °С. З метою порівняння ті самі дослідження було проведено для стандартної литої швидкоріжучої сталі Р6М5. Дослідження механічних властивостей супроводжувалось вивченням будови поверхонь руйнування за допомогою растрового електронного мікроскопа та рентгеноструктурним дослідженням фазового складу. Встановлено, що порошкова швидкоріжуча сталь має більш високу міцність міжфазних меж карбід - матриця.

Приведены результаты исследования физико-механических свойств, микроструктуры, химического и фазового составов быстрорежущей стали Р6М5, полученной путем электронно-лучевого переплава (ЭЛП) промышленных отходов. Отмечено уменьшение химической неоднородности, высокая дисперсность и равномерность распределения карбидной фазы в полученных слитках ЭЛП. Стойкость инструмента, изготовленного из исследуемой стали, в 1,1 - 1,4 раза превышает стойкость инструмента из быстрорежущей стали (поковок) традиционной плавки.

Досліджено вплив деформування гідроекструзією, поверхневої плазмової обробки та різних видів термічної обробки на структуру і властивості деяких швидкорізальних сталей. Встановлено, що гідроекструзія є ефективним засобом підвищення властивостей порошкових швидкорізальних сталей. Плазмове поверхневе зміцнення може стати додатковим способом покращання експлуатаційних властивостей інструмента.

За допомогою методів високотемпературного диференціального термічного аналізу, растрової електронної мікроскопії та рентгенофазового аналізу вивчено особливості формування структури та фазових перетворень у швидкорізальній сталі Р6М5, виплавленій з промислових відходів з використанням методу електронно-променевого переплаву з проміжною ємністю.

Досліджено особливості структуроутворення у разі спікання швидкорізальної сталі з використанням активатора, що містить бор. Показано, що наявність активуючої домішки, її склад і вміст у шихті обумовлюють особливості структуроутворення в порівнянні зі спіканням без застосування активатора. У температурному інтервалі твердофазного спікання вміст активатора в шихті та співвідношення його компонентів незначно впливає на середній розмір карбідної складової; за умов підвищення температури та збільшення вмісту бору спікання супроводжується деяким збільшенням розміру аустенітного зерна, значною різнозернистістю карбідної складової. Відзначено істотну залежність структурних параметрів матеріалу від фракційного складу шихти.

Досліджено структуру та властивості нової швидкорізальної сталі Р2АМ5Ф2НЮ, виготовленої методом струменевого формування. Високий рівень механічних і експлуатаційних властивостей дозволяє рекомендувати її як ефективний замінник дорогих високолегованих сталей для штампового та різального інструменту.

Досліджено вплив дисперсності та форми частинок вихідного й деформованого у валках газорозпиленого порошку швидкоріжучої сталі марки Р6М5Ф3 на відносну насипну щільність і міцність пресовок. Дисперсність та форму частинок вивчено за допомогою спеціалізованого матеріалознавчого комплексу аналізу зображень SIAMS. Зміна факторів форми частинок обробленого порошку призводить до зменшення відносної насипної щільності та росту міцності пресовок.

Досліджено вплив основних технологічних параметрів спікання та наступної деформації спечених заготовок на структуру та ступінь окиснення сталі після гарячого штампування. Показано високу ефективність спікання із використанням активуючої домішки (суміші порошків 30 % бору та 70 % нікелю) для захисту матеріалу від окиснення у процесі нагрівання заготовки під штампування.

Проведено порівняльний аналіз структури, фазового складу та механічних властивостей економнолегованих маловольфрамових швидкоріжучих сталей Р2АМ5 і Р2АМ5Ф3СБ, одержаних за допомогою методу струменевого формування. Модифікування ніобієм сталі Р2АМ5 призвело до підвищення її деформівності у разі гарячої пластичної деформації. У порівнянні зі сталлю Р2АМ5 сталь Р2АМ5Ф3СБ має підвищену вторинну твердість (65 - 66 HRC), а також підвищену міцність у випадку згину (до 3 800 МПа). Сталь Р2АМ5Ф3СБ можна рекомендувати для заміни сталі Р6М5 у разі різання вуглецевих і конструкційних сталей, а також титанових сплавів із міцністю до 1 000 МПа.

За допомогою методу математичного моделювання процесів теплообміну розраховано температурні поля при твердненні та форму характерних зон фазових перетворень у разі кристалізації циліндричних зливків швидкорізальної сталі електронно-променевого переплаву.

Досліджено плинність і відносну насипну щільність (ВНЩ) різних фракцій газорозпилених порошків швидкоріжучої сталі, вихідних та оброблених у валках, вивчено міцність одержаних із них формовок. Установлено, що у разі такої обробки частинки порошку переважно руйнуються, їх плинність і ВНЩ зменьшуються. Граничне значення ВНЩ оброблених порошків, у разі якого одержано досить міцні формовки за звичайних умов холодного пресування, складало приблизно 0,45. Із порошків, що мали ВНЩ нижче 0,45, сформовано пресовки з достатнім рівнем технологічності. ВНЩ, яка дорівнює 0,45, може служити технологічним критерієм придатності важкодеформівних порошків для звичайного пресування.

Ключ. слова: швидкорізальна криця, струминне формування, деформування, термообробка, структура, твердість, міцність на вигин, ударна в'язкість
Індекс рубрикатора НБУВ: К222.234.366.6

Рубрики:

Швидкорізальна сталь

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследования фазового состава поверхностного слоя быстрорежущей стали Р6М5 после термической обработки и шлифовки. Показана роль режима шлифования на количество остаточного аустенита в слое.

Предложено использовать для получения заготовок из быстрорежущей стали, полученной методами порошковой металлургии, такие перспективные технологические методы изостатической обработки давлением как гидроэкструдирование и горячее газовое экструдирование. Изучено влияние температуры и степени деформации при обработке давлением на структуру порошковой стали, а именно - на размеры зерна, размеры и форму карбидной фазы и ее распределение в объеме металла. Исследование механических свойств быстрорежущих сталей, полученных с использованием предложенных методов, показало значительное повышение механических характеристик.

Приведена математическая модель, которая позволяет оценить свойства быстрорежущей стали, в зависимости от ее структурного состояния (содержания углерода в твердом растворе, объемной доли карбидов отпуска, их среднего размера, количества остаточного аустенита). Для достижения максимальных свойств предложена лазерная термическая обработка стали.

Приведены результаты рентгенографического анализа микронных поверхностных слоев шлифованной быстрорежущей стали Р6М5. Обнаружено заметное увеличение количества остаточного аустенита в приповерхностных слоях для всех режимов шлифования.

Приведены результаты металлографического и рентгеновского исследования безвольфрамовой быстрорежущей стали РОМ2Ф3, полученной методом литейного производства и порошковой металлургии.

Приведены результаты рентгеновского фазового анализа поверхностных слоев электроискрового легирования быстрорежущей стали твердым сплавом.