На прикладі золотошлакових відходів Зміївської, Углегірської, Трипільської та Ново-Миронівської ГРЕС, що працюють на кам'яновугільному паливі Західного Донбасу, вивчено можливість магнітного збагачення і запропоновано гідрометалургічні підходи до переробки цієї сировини за допомогою соляної кислоти. Запропоновано схему розділення суміші сполук кольорових металів, отриманих під час розчинення кам'яновугільної золи в соляній кислоті.

Розглянуто екстракційні методи вилучення сполук кольорових та рідкісних металів із карбонатних, сірковмісних і галогенідних розчинів. Розроблено нові вибіркові системи для розподілу та концентрування сполук металів. Запропоновано нові методики визначення золота, срібла, рідкісноземельних елементів, вісмуту, цинку, важких металів у водах тощо.

Ключ. слова: перхлоратный раствор, оксиды металлов, выделение металлов
Індекс рубрикатора НБУВ: К325 + К335

Рубрики:

Металургія хрому

Гідрометалургія кольорових металів

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: степень извлечения металлов, сульфиды металлов
Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.63 + К335.31

Рубрики:

Електроосадження металів. Електрокристалізація металів

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: медно-кобальтовая руда, выщелачивание, сульфатсодержащие отходы
Індекс рубрикатора НБУВ: И242 + К335.3

Рубрики:

Хімічні способи

Вилуговування у кольоровій металургії

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено кінетику процесу електроосадження та електроекстракції іонів металів у разі використання біполярного електрода, на якому швидкість масопереносу значно вища завдяки істотному внеску міграційної складової. Отримано результати, за якими градієнт потенціалу біполярного електрода перевищує монополярний. Максимальні величини граничних струмів досягаються на біполярному електроді, що рухається. Швидкість процесу в даному випадку зростає у 3 - 4 рази для міді та цинку у порівнянні з умовами монополярного електрода. Розподіл потенціалу на біполярному електроді більш рівномірний. Поєднання рівномірності розподілу потенціалу з високими граничними струмами та отримання компактних металічних осадків - характерні ознаки дослідженого методу.

Представлены результаты исследования цианирования упорного рудного концентрата в присутствии окислительных компонентов, растворов обработанных контактной неравновесной низкотемпературной плазмой. Установлено, что использование активированных растворов при выщелачивании рудных концентратов способствует интенсификации процесса и повышению степени извлечения благородных металлов в сравнении с применением кислорода воздуха и растворов синтетического пероксида водорода.

Установлена высокая окислительная активность аборигенной микробиоты, которая доминирует в золошлаковых отходах сжигания углей и представлена мезофильными, умеренно термофильными и термофильными ацидофильными железо-, сероокисляющими бактериями. Изучено влияние компонентного и концентрационного состава выщелачивающих растворов на эффективность извлечения сообществом ацидофильных хемолитотрофных бактерий германия, циркония, никеля, марганца и цинка из золы. Выявлена зависимость извлечения микроколичеств германия, циркония и сопутствующих макрокомпонентов исследуемого сырья от минерального состава выщелачивающих растворов (на основе рецептур питательных сред 9К, Летена, для железоокисляющих бактерий) и источников энергии (тиосульфат, тиомочевина, железо(II)). Установлено, что в первую очередь в раствор извлекаются германий, никель и цирконий. Определены наиболее эффективные сочетания "минеральный состав + источник энергии", при которых достигается степень извлечения металлов из золы углей (%): Ge - 85,0; Ni - 75,0; Zr - 45,9.

Наведено результати створення безвідходної технології перероблення полімінеральних калійних руд методом сульфатного вилуговування. Висвітлено роль метода фізико-хімічного аналізу як теоретичної основи сольових виробництв та значення діаграми п'ятикомпонентної "морської" системи Na{\up\fs9 +}, К{\up\fs9 +}, Mg{\up\fs9 2+} // SO{\dn\fs9 4}{\up\fs9 2-}, Cl{\up\fs9 -}, Н{\dn\fs9 2}O для вироблення раціональних технічних рішень організації виробничого циклу. З врахуванням особливостей побудови діаграми проаналізовано традиційну технологію, яка заснована на вилуговуванні руди насиченими розчинами натрію хлориду, і заходи ведення процесів рудопідготовки. Зазначено недостатню ефективність існуючої технології хлоридного вилуговування та неминучість утворення в ній багатотоннажних галіто-лангбейнітових відвалів. Проаналізовано метод сульфатного вилуговування, який відноситься до методів "повного" розчинення і дозволяє використовувати всі компоненти руди для одержання товарних продуктів. Вивчено механізм і кінетику вилуговування руди та окремих мінералів насиченими розчинами натрію сульфату. Надано результати технологічного дослідження процесу в періодичному і безперервному режимах. Розроблено новий варіант вилуговування руди оборотними розчинами на основі шеніту. Зазначено, що порівняно з першим варіантом він не вимагає для пуску виробничого процесу привізної сировини - натрію сульфату. За експериментальними даними на сольовій, водній і натрієвій проекціях системи Na{\up\fs9 +}, К{\up\fs9 +}, Mg{\up\fs9 2+} // SO{\dn\fs9 4}{\up\fs9 2-}, Cl{\up\fs9 -}, Н{\dn\fs9 2}O побудовано діаграму процесу в стаціонарному режимі. Надано принципову, операторну і апаратурно-технологічну схеми головного реакторного процесу перероблення полімінеральної руди методом сульфатного вилуговування. Зазначено, що хлоридно-сульфатний розсіл, що утворюється в ньому направляють на одержання харчової та технічної кухонної солі, калійних добрив і магнію хлориду випарюванням, охолодженням та кристалізацією, з максимальним використанням обладнання калійного виробництва. Побічний продукт - відвальний кек, що містить глинисту фракцію і важкорозчинні калійно-магнієві мінерали - переробляють в гранульовані безхлоридні калійні добрива пролонгованої дії з мікроелементами. Зазначено, що цей метод придатний для утилізації багатотоннажних відходів, які вже нагромадилися. Впровадження його сприятиме покращанню техніко-економічних показників виробництва та вирішенню екологічних проблем галургійного перероблення полімінеральної руди.

Приведены результаты исследований по изучению текстуры, структуры, минерального составов отходов сжигания топлив двух видов жидкого (Киевская ТЭЦ) и твердого (Зеленодольская ГРЭС). Проведены эксперименты по механическому разделению в центробежном, магнитном и электрическом полях, отработаны методы гидрометаллургического извлечения ванадия и алюминия из ванадий и алюмоосодержащих продуктов механического обогащения. В условиях Украины в отвалах теплоэлектростанций накопились миллиарды тонн золошлаковых отходов, которые содержат ряд ценных компонентов. Кроме того, отвалы ежегодно пополняются золошлаком свежего поступления в количестве 10 млн. т. Привлечение к переработке отходов теплоэлектростанций с получением редких металлов дает возможность уменьшить закупку дорогого сырья по импорту; утилизировать отходы с получением ценных металлов и улучшить экологическую обстановку в Украине. Топливные шлаки и золы получаются из минеральных веществ, остающихся при сжигании каменного и бурого угля, торфа, прочих сланцев и жидкого топлива в топках электростанций, В их составе выделяется три группы веществ: кристаллическое, стекловидное, органическое. Приведены результаты исследований по изучению текстуры, структуры, минерального составов отходов сжигания топлив двух видов жидкого (Киевская ТЭЦ) и твердого (Зеленодольская ГРЭС). Проведены эксперименты по механическому разделению в центробежном, магнитном и электрическом полях, отработаны методы гидрометаллургического извлечения ванадия и алюминия из ванадий и алюмоосодержащих продуктов механического обогащения. При вовлечении в обогащение золошлаков предполагается комплексная технология с получением ванадия и алюминия. Концентрация элементов, полученных механическими методами обогащения соответствует условиям на сырье, направляемое на гидрометаллургический передел и составляет по Al2O3 - 19 %, по V2O5 - 0,36 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: К335

Рубрики:

Гідрометалургія кольорових металів

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализирована и обобщена информация о применении биотехнологических методов для переработки минерального и техногенного сырья. Приведен обзор основных групп микроорганизмов, входящих в состав микробиоценозов различных экологических ниш и отходов. Показана лидирующая роль ацидофильных хемолитотрофных бактерий в окислении природного сульфидного сырья. Рассмотрены основные механизмы бактериального выщелачивания металлов и влияние различных факторов на эффективность окисления сульфидов металлов. Дана характеристика основным методам бактериального выщелачивания - чановому, подземному и кучному; рассмотрены их преимущества и недостатки. Приведены примеры промышленного использования биовыщелачивания для получения меди, никеля, золота, урана. Отмечено практическое отсутствие применения методов бактериального выщелачивания для переработки техногенного сырья, в частности, отходов угольной промышленности и энергетики для извлечения ценных металлов - германия, галлия и др.

Індекс рубрикатора НБУВ: К335.3

Рубрики:

Вилуговування у кольоровій металургії

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше описано накопичення важких металів (ВМ) у потоках осади міських стічних вод (ОМСВ) для найбільш поширеного типу великомасштабних станцій очищення міських стічних вод з використанням активного мулу (АМ). Вплив віку АМ на накопичення металів в ОМСВ пояснено на основі рециркуляції АМ із використанням формули для суми нескінченної геометричної прогресії. Показано, що збільшення віку АМ призводить до зростання у ньому концентрацій ВМ. Обгрунтовано сталість високих концентрацій ВМ у твердій фазі ОМСВ, а отже неможливість одержати екологічно чисті осади під час інтенсивного очищення міських стічних вод. Вперше однозначно встановлено механізм хіміко-біологічного вилуговування ВМ з ОМСВ під дією нативних осадам залізоокиснювальних бактерій за введення солей Fе(ІІ). Вперше запропоновано використати рециркуляцію рідкої фази ОМСВ після вилуговування ВМ для накопичення металів у рідкій фазі осадів за збереження високої ефективності процесу хіміко-біологічного вилуговування металів. За аналогією з процесами очищення стічних вод активним мулом, рециркуляція рідкої фази надає ефект накопичення металів у рідкій фазі осадів.