На прикладі порошків технічного нітриду алюмінію, ниткоподібних кристалів і наночастинок AlN доведено вплив дисперсності, а також морфології частинок на ступінь розчинення AlN у фізіологічному розчині, сироватці крові, шлунковому соці та відповідних контрольних середовищах з такими ж значеннями рН. Обговорено механізм взаємодії порошків AlN з біохімічними середовищами та особливості їх токсичної дії.

Наведено результати розрахунків і експериментальних досліджень процесу ущільнювання титанових порошків під тиском. Запропоновано об'єктивний критерій для оцінки оптимальності вихідних і граничних умов проведення процесу, мінімізація якого, за незмінною якістю готової продукції, визначає можливу межу зниження витрат енергії.

За допомогою методу відновної екстракції вивчено умови визначення масової частки кисню в порошках різноманітних важкотопких фосфідів та фосфорвмісних сплавів з урахуванням їх класифікації. Найменшу здатність до сублімації фосфору в умовах аналізу мають тільки фосфіди другої класифікаційної групи та фосфід міді з обмеженим вмістом кисню. Застосування металевих плавнів, зокрема нікелю, призводить до задовільного зниження субліматів. Вірність отриманих результатів перевірено за допомогою методів додатків та варіації наважок. Наведено метрологічні характеристики результатів вимірювання масової частки кисню в матеріалах, що вивчені. Похибки виміряних величин відповідають вимогам сучасних стандартів для металічних порошків.

Запропоновано просту, але геометрично достатньо строгу модель структури для оцінки провідності високопористих проникних коміркових матеріалів. Модель базується на елементарних комірках, що мають вигляд напівправильних багатогранників (зрізаних октаедрів, ребра яких утворені містками). Методика враховує підвищення провідності матеріалів внаслідок збільшення перерізу містків при їх перетині. Розрахункові та експериментальні дані добре узгоджуються.

З використанням теорії перколяції розраховано питому електропровідність біпористих проникних порошкових матеріалів, отриманих за допомогою пороутворювальної домішки з різним співвідношенням розмірів частинок пороутворювача та металічної фази. На прикладі зразків із порошку нікелю показано непогане узгодження результатів розрахунку та експерименту.

Розглянуто декілька напрямків підвищення вибухобезпеки алюмінієвих порошків шляхом їх знепилювання різними методами: вилученням із полідисперсного порошку фракцій менше 100 та 50 мкм; мікрокапсулюванням або гранулюванням високодисперсних порошків у разі введення до їх складу в'яжучих компонентів у вигляді летких органічних сполук; попереднім таблетуванням або брикетуванням вихідного порошку безпосередньо на заводі-виробнику (в окремих випадках споживачу можуть постачатися пресовані або спечені напівфабрикати); введенням у порошок інертних до алюмінію органічних рідин або водних розчинів інгібіторів, що виключають запилювання порошків та легко випаровуються під час подальшої обробки без суттєвої зміни хімічного складу порошку.

Досліджено структуру та механічні властивості литих і порошкових матеріалів системи Ti - Al - Si. Доведено, що евтектичні склади в цій системі мають вищі міцнісні властивості у порівнянні з відомими жароміцними сплавами титану.

Розглянуто методи обчислення фракційної розмірності та їх застосування для оцінювання зернистості металоструктур.

Досліджено змінювання електроопору волокнових і порошкових пресовок з міді при їх нагріванні від кімнатної температури до температури спікання. Показано, що різні режими вакуумної температурної обробки зразків не впливають на температурну залежність їх електроопору. Для модельного волокнового тіла запропоновано аналітичну залежність між електропровідністю і відносним розміром міжчастинкових контактів, яка для реальних матеріалів із волокон добре корелює з даними, отриманими виходячи з міцності при розтягуванні.

Вивчено вплив домішок порошкоподібного нікелю (10 - 33 %) у процесі виготовлення подвійного карбіду титану та хрому методом самопоширюючого високотемпературного синтезу, а також плакування нікелем (26 %) готового порошку карбіду на кінетику окислення композиційного матеріалу. Вплив кількості нікелю та розміру частинок порошку на його окалиностійкість за різних температур неоднозначний. Слід наголосити, що плакування нікелем порошку подвійного карбіду підвищує його стійкість до окислення за всіх температур в інтервалі 600 - 1000 °С, за винятком 700 °С. Оцінено ступінь окислення карбідної частини та нікелю. Визначено енергію активації на початковій стадії та стадії, що підпорядковується параболічному закону.

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1-1

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1-144

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1-14

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1-14

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1-14

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К235.160 + К390.1-1

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено процеси структуроутворення порошкових полікомпонентних магнітом'яких сталей. Запропоновано модель гомогенізації системи Fe - Si - 0,06 % B у широкому інтервалі варіювання вмісту кремнію. Визначено оптимальні технологічні режими. Найбільшу магнітну індукцію має сплав з 1 % Si, а найвищу магнітну проникність - сплав з 6,5 % Si (обидва спечені при 1300 °С впродовж 6 год).

Вивчено механізм і кінетику окиснення високодисперсного заліза та сполук на його основі з благородними та платиновими металами, одержаних термохімічним способом в інтервалі температур 20 - 400 °С. Встановлено, що порошки не змінюють свого хімічного складу та магнітних характеристик до температури 110 °С завдяки тому, що поверхня частинок захищена оксидами та карбідом заліза. Це дозволило використати порошки для створення матеріалів медичного призначення, які проходять стерилізацію за вказаною температурою.

Приведены классификация свойств пористых тел, а также модельно-аналитическое описание и экспериментальные методы их определения. Рассмотрен комплекс свойств материалов из порошков и волокон меди, никеля, железа, титана, алюминия, тугоплавких металлов (вольфрама, хрома, молибдена, ниобия, тантала), а также сплавов и композиций на их основе в связи с температурными и силовыми режимами изготовления и дополнительной обработки. С использованием технологических методов показаны возможности эффективного управления свойствами материалов, полученных из дисперсных металлов.

Досліджено можливості прогнозування розміру частин металевих порошків, одержаних з використанням методу розпорошення розплавів водою. Проведено моделювання процесу деформації та багатостадійного подрібнення крапель, що визначає розмір утворених частин, за двома механізмами (з урахуванням критерію Вебера) для алюмінієвих сплавів і міді. Показано, що теоретичні результати достатньо добре корелюють з експериментальними в широкому інтервалі температур і тиску розпорошення.

Исследованы возможности прогнозирования размера частиц металлических порошков, полученных с использованием метода распыления расплавов водой. Выполнено моделирование процесса деформации и многостадийного дробления капель, определяющего размер образующихся частиц, по двум механизмам (с учетом критерия Вебера) для алюминиевых сплавов и меди. Показано, что теоретические результаты достаточно хорошо коррелируют с экспериментальными в широком интервале температур и давлений распыления.

Work is devoted to research of opportunities of forecasting of the metal powders particles size, which are produced using water atomization. Modelling of deformation process and the multiphasic drops crushing determining the size of formed particles, on two mechanisms (in view of Weber criterion) for aluminium alloys and cuprum is executed. It is shown, that theoretical results well enough correlate with experimental in a wide interval of atomization temperatures and pressure.