Методом конечных элементов выполнены расчеты по оценке напряженно-деформированного состояния в пластинах жаропрочного металлокомпозита с хромоникелевой матрицей, линейно армированной вольфраморениевыми волокнами, при различных схемах защемления и углах армирования образцов.

Оксидные волокна нового типа обещают определенные надежды в качестве армирующего средства для получения волокнистых композитов. Волокна имеют композитную структуру и могут быть получены из расплава с использованием относительно простой технологической схемы. Прочность при комнатной температуре таких волокон определена путем нагружения композитных образцов с металлической матрицей и единичным волокном. Далее используется сравнение кривых деформирования этих образцов и кривых деформирования матрицы. Показано, что прочность волокна на длинах, типичных для композитов с металлической матрицей, составляет примерно 1 000 МПа.

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.911

Рубрики:

Металокерамічні волокнисті матеріали

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.911

Рубрики:

Металокерамічні волокнисті матеріали

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Створено ефективну технологію, яка забезпечує обробкою тиском одержання мідних виробів з відходів провідників струму з властивостями, які відповідають властивостям міді, одержаної деформуванням литих заготовок. Досліджено технологічні властивості волокнової шихти, одержаної з відходів провідників струму. Показано, що шихту можна обробляти тиском. Вивчено операцію пресування волокнової шихти, механізми деформування волокон, структуру та властивості пресовок. Досліджено вплив параметрів гарячого штампування на структуру та властивості мідних прутків. Показано, що таке штампування забезпечує високу щільність матеріалу, але не забезпечує одержання необхідних механічних властивостей. Досліджено вплив параметрів гарячого прямого видавлювання на фізико-механічні характеристики мідних прутків. Виконано відбір оптимальної форми вихідної пресовки, яка забезпечує одержання прутків без утяжин. Проведено комп'ютерне моделювання з використанням методу скінченних елементів, що дозволило проаналізувати напружено-деформований стан і розподіл щільності та температури за умов прямого видавлювання мідних прутків. Показано, що високу щільність матеріалу одержано за рахунок високого гідростатичного тиску. Проаналізовано ресурс пластичності одержаного матеріалу і сили видавлювання. Розроблено технологію та оснащення для виготовлення мідних прутків і трубок для потреб електротехнічної промисловості. Використано мідну трубку, одержану з відходів провідників струму, для одержання заготовок під механічну обробку наконечників для зварювання у середовищі вуглекислого газу.

Изложены основы технологии гидропрессования для получения волокнистых композиционных материалов из волокон сплава ниобий - титан в медной матрице. Освещены физико-механические свойства композитов, закономерности упрочнения и эволюция структуры при больших пластических деформациях. Внимание уделено влиянию размерного фактора на упрочнение и межкомпонентное диффузионное взаимодействие в нанокомпозитах. Приведены методические рекомендации по реализации технологического процесса и применению оборудования для изготовления многоволокнистых проводов.

Індекс рубрикатора НБУВ: В378 + К391.911-18

Рубрики:

Фізика металів та металічних сплавів (металофізика)

Металокерамічні волокнисті матеріали

Шифр НБУВ: Ж14388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.911

Рубрики:

Металокерамічні волокнисті матеріали

Шифр НБУВ: Ж29126/маш. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена взаимосвязь эффективных упругих свойств с размерами контактных площадок элементарной ячейки материала, полученной при моделировании изостатического и одноосного прессования пучка однонаправленных гексагонально упакованных волокон, деформируемых пластически. Для диапазона значений (0,907 - 1) относительной плотности показано, что величины эффективных модулей Юнга и коэффициентов Пуассона хорошо коррелируют с отношением суммарной проекции контактных площадок к соответствующему размеру ячейки. Для поровых каналов с сечением, близким к трехлучевой гипоциклоиде c неравными длинами лучей, анизотропия упругих характеристик в плоскости, перпендикулярной оси волокон, обусловлена различием размеров проекций сечения.

Приведены общие сведени о меди, ее атомная структура и физико-механические свойства, характеристика марок технической меди. Рассмотрены методы получения медных материалов. Показано, что медные отходы могут быть исходным материалом для изделий порошковой металлургии. Приведены данные по исследованию и расчету операций прессования волокон, полученных из медных отходов, нагрева и горячей штамповки или горячего прямого выдавливания. Рассмотрены схемы получения прессовок, приведены схемы оснастки, физико-механические свойства полученного медного материала.

Досліджено процес одержання загартуванням із розплаву в вакуумі та властивості волокон сплаву Cu - 12 % Al - 3,5 % Mn з ефектом пам'яті форми. Середній ефективний діаметр волокон складає 113 мкм. За допомогою методу вимірювання електроопору визначено температури мартенситних перетворень. У результаті високошвидкісної кристалізації досягнуто значне подрібнення зерна - від 0,75 мм у вихідному сплаві до 40 мкм у волокні.

Исследован процесс формирования композиционного материала со слоистой ниобий-титановой матрицей, упрочненной тугоплавкими вольфрамовыми волокнами. Установлены причины разупрочнения армирующих волокон. Показано, что применение двухэтапного формирования металлокомпозита позволяет сохранить исходные механические характеристики армирующих волокон в сформированном композиционном материале.

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.911-18 + К651-1

Рубрики:

Металокерамічні волокнисті матеріали

Термічна обробка металів

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.271.51 + К391.911

Рубрики:

Термоелектричні явища

Металокерамічні волокнисті матеріали

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В интервале 300 - 1000 К исследованы температурные зависимости внутреннего трения (ВТ) в многоволокнистых композитах Cu - Fe, полученных с использованием пакетной гидроэкструзии. Установлен характер зависимости уровня ВТ и параметров пиков (рекристаллизационных, Снука, Снука - Кестера) исследуемых композитов от диаметра волокон Fe и объемного содержания Cu. Обсуждены физические механизмы релаксационных процессов, протекающих на разных масштабных (макро-, микро- и нано-) структурных уровнях.

С помощью метода ртутной порометрии установлены основные параметры структуры высокопористых материалов, изготовленных прессованием и спеканием волокон коррозионностойкой стали марки 316L (диаметр 6,5, 12 и 22 мкм) и смеси волокон диаметром 6,5 и 30 мкм (1 : 1). Определены размеры пор и гидродинамические свойства образцов высокопористых материалов, спрессованных и спеченных из волокон коррозионностойкой стали марки 1Х18Н9Т диаметром 10 мкм. Пористые материалы, полученные из тонких волокон коррозионностойких сталей, можно использовать для изготовления регенерируемых фильтров тонкой очистки агрессивных газов при повышенных температурах.

Проникність є одним з ключових властивостей для розуміння течії рідини і падіння тиску в пористих металах. За допомогою методу порошкової металургії одержано матеріал, зміцнений волокнами нержавіючої сталі нової марки 304. Порошок нержавіючої сталі і короткі волокна було по черзі укладено шарами згідно з їх масовою часткою і спечено для одержання пористого матеріалу. Досліджено вплив гранулометричного складу порошку, пористості та розміру пор на повітро- та водопроникність матеріалу. Виготовлені з матеріалу пористі прес-форми використано для експериментального пресування та пластичного видавлювання паперового картону. Одержані результати показали параболічну залежність між падінням тиску на одиницю довжини та швидкістю потоку, в якому повітря або вода проникають через порошковий матеріал. Коефіцієнт проникності зменшується із збільшенням дисперсності порошку. У порівнянні з водою, що проникає через матеріал, коефіцієнт проникності повітря є вищим, а інерційні втрати є більшими. Встановлено, що розмір пор більшою мірою впливає на проникність, ніж пористість. Досконалий зовнішній вигляд паперового картону свідчить про хорошу проникність матеріалу, одержаного за допомогою методу порошкової металургії, і показує перспективність його застосування для прес-форм.

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.911

Рубрики:

Металокерамічні волокнисті матеріали

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Разработаны промышленные технологическая линия и технология получения металлических материалов из волокон стали 316L диаметрами 12 и 30 мкм в виде листов пористостью 50 - 80 % и толщиной 0,5 - 10,5 мм. На основании модельных представлений о геометрической форме пор в структуре волокновых металлических материалов выведены три зависимости среднего размера пор этих материалов от их пористости и диаметра исходных волокон. Сравнения значений средних размеров пор, полученных экспериментально в соответствии со стандартными методами и по формулам, выведенным И. К. Валеевой, свидетельствуют о высокой достоверности результатов, устанавливаемых расчетным методом. Это дает возможность без дополнительных затрат на изготовление опытных образцов, технологических корректировок и вне зависимости от наличия аппаратуры для экспериментального определения среднего размера пор с достаточной точностью прогнозировать свойства волокновых металлических материалов.

У даному дослідженні гібридні металічні волокнисті ламінати (МВЛ) виготовляли з використанням алюмінієвих пластин якості 7075-Т6 товщиною 1 мм, односпрямованої вуглецевої волокнистої тканини та епоксидної смоли у порядку накладання 4/3. Досліджено вплив додавання 0,5 % графенових нанопластинок (ГНП) до чистої епоксидної смоли та епоксидної смоли на механічні властивості гібридних МВЛ. У результаті експериментів виявлено, що додавання 0,5 % ГНП до епоксидної смоли збільшує міцність на розрив гібридних МВЛ приблизно на 2,42 % і міцність на триточковий згин приблизно на 5 %. Після механічних випробувань досліджено мікроструктури інтерфейсу МВЛ під цифровим мікроскопом і виявлено, що додавання 0,5 % ГНП позитивно впливає на розшарування між металом та армувальним волокном у МВЛ.