Проанализирована законодательная база отрасли охраны труда, предложена классификация условия труда, изложен порядок проведения аттестации рабочих мест. Описаны методы анализа травматизма. Рассмотрены особенности ведомственного контроля за охраной труда на предприятиях отрасли Службы охраны труда предприятия, а также возмещения ущерба пострадавшим от несчастного случая и профзаболевания. Предложена классификация источников загрязнения атмосферного воздуха, обоснован выбор аппаратурного оформления процессов газоочистки. Определены опасные и вредные производственные факторы в литейных цехах, приведены требования к персоналу данных цехов.

Розглянуто проблеми охорони праці (ОП) в ливарному виробництві та питання захисту навколишнього середовища від шкідливих викидів ливарних цехів. Охарактеризовано законодавчу та нормативну базу в даній сфері. Увагу приділено державному нагляду та громадському контролю за ОП на підприємствах галузі, особливостям розслідування й обліку нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві, аналізу причин виробничого травматизму, ергономічній оцінці проектованого обладнання та робочого місця оператора, засобам очищення газоповітряних викидів ливарних цехів.

Рассмотрены проблемы охраны труда (ОТ) в литейном производстве и вопросы защиты окружающей среды от вредных выбросов литейных цехов. Охарактеризована законодательная и нормативная база в данной сфере. Уделено внимание государственному надзору и общественному контролю за ОТ на предприятиях отрасли, особенностям расследования и учета несчастных случаев, хронических профессиональных заболеваний и отравлений на производстве, анализу причин производственного травматизма, эргономической оценке проектируемого оборудования и рабочего места оператора, средствам очистки газовоздушных выбросов литейных цехов.

Встановлено математичні взаємозв'язки між технологічними параметрами процесу металізації та властивостями металізованих текстильних матеріалів. Визначено закономірності осадження металізованого покриття на текстильних матеріалах в процесі іонно-плазмової вакуумної металізації.

Способы дозированного высыпания сухого песка из литейных форм со скоростью ниже скорости витания его мелких частиц или со скоростью не более 2,3 м/мин опускания песка через просыпную решетку позволяют предотвратить попадание пыли в атмосферу цеха. Они улучшают условия труда в литейных цехах вакуумно-пленочной формовки и литья по газифицируемым моделям, где используют формы из сухого песка. Приведены примеры реализации способов дозированной просыпки, которые целесообразно использовать при работе с любыми материалами, образующими пыль.

Проаналізовано джерела екологічної небезпеки ливарних виробництв та перспективні шляхи мінімізації їх негативного впливу на довкілля. Запропоновано стратегію створення екологічно безпечних та економічно виправданих формувальних сумішей, здатних до регенерації; для цих сумішей встановлено оптимальний склад та раціональну технологію їх використання та регенерації. Побудовано математичну модель руху потоків пилу в пиловловлювачі з жалюзійним відокремлювачем, який обертається. Проаналізовано картини руху потоків та визначено оптимальні параметри роботи апаратів. Створено комплект високоефективного пиловловлюючого обладнання для очищення повітря від дрібнодисперсного пилу в ливарно-механічних виробництвах, запропоновано конструкції пиловловлювачів, захищених патентами України. Досліджено запропоновані пиловловлювачі на стенді, визначено раціональні параметри роботи пиловловлювачів із відокремлювачем, який обертається.

Рассмотрены мероприятия по обезвреживанию выбросов вредных веществ и утилизации отходов в цехе литья по газифицируемым моделям. Приведены варианты обеспечения процесса экологической защиты.

Дана характеристика пылегазовых выбросов в литейном производстве. Установлено, что для сталелитейного цеха № 2 ПАО "Днепропетровский стрелочный завод" интегральный показатель загрязнения атмосферы превышает нормативное значение в 17,392 раза. Оценена степень опасности такого превышения. Определены ингредиенты и источники выбросов, которые обязательно необходимо учитывать при разработке комплекса первоочередных природоохранных мероприятий.