Обгрунтовано можливість керування точністю контурного фрезерування на верстатах з ЧПУ шляхом компенсації пружних деформацій на базі корекції взаємного розташування різального інструменту й оброблюваної заготовки. Розроблено спосіб моделювання жорсткості елементів технологічної системи металорізального верстата. Запропоновано новий підхід щодо проектування технологічних процесів контурного фрезерування на верстатах з ЧПУ з введенням до керувальної програми корекції пружних переміщень технологічної системи з застосуванням еталонної моделі. Наведено рекомендації щодо використання методики керування процесом різання, обгрунтовано етапи розробки постпроцесора системи автоматизованого проектування для фрезерно-свердлильно-розточувальної групи верстатів. Здійснено практичне впровадження розробленої методики підвищення точності контурного фрезерування шляхом компенсації пружних переміщень верстата та інструменту на ЗАТ НКМЗ, очікуваний економічний ефект її використання складає понад 115 тис. грн.

Розроблено принципи побудови комплексної системи позиціювання з метою підвищення точності та продуктивності виготовлення деталей приладів. Проаналізовано теоретичні передумови та визначено можливості одержання високої точності та продуктивності механічної обробки за умов існуючого парку устаткування на приладобудівних підприємствах України. Уперше для фрезерних верстатів з числовим програмним керуванням (ЧПК) розроблено нову систему адаптивного контролю позиціювання, спрямовану на підвищення точності виготовлення деталей приладів. Для запропонованого та дослідженого методу торкання розроблено математичну модель і алгоритми керування всією системою верстата, що дозволяє складати конкретні програми керування для будь-якого фрезерного верстата з ЧПК.

Отмечено, что при создании технологических систем с числовым программным управлением (ЧПУ) для высокоскоростного фрезерования необходимо обеспечить высокую точность траекторных перемещений рабочих органов станка. Применение для этих целей систем ЧПУ на базе персонального компьютера требует проведения исследований влияния погрешности длительности цикла управления и отдельных его этапов на точность управления движением. Для рассмотренной схемы программной организации цикла экспериментально показано, что погрешность длительности цикла обусловлена процессами, происходящими в операционной системе, и проявляется в виде случайных и систематических погрешностей. Предложены соотношения для оценки влияния погрешности длительности цикла по событию измерения положения и выдачи управляющего воздействия приводу подач. Проведенные исследования подтверждают качественное совпадение характера изменения расчетных и экспериментальных погрешностей. Показано, что для систем с технологическими подачами свыше 2000 мм/мин в ошибке управления преобладает влияние погрешности цикла по событию измерения положения.

Запропоновано спосіб підвищення вібростійкості технологічної системи за рахунок модуляції швидкості головного руху верстата введенням додаткового керувального модуля. Запропонований спосіб є універсальним і може бути реалізований на верстатах з різними системами ЧПК.