Досліджено питомі сили тертя у магнітно-абразивному інструменті залежно від технологічних параметрів процесу магнітно-абразивної обробки за умов великих магнітних щілин. Показано, що магнітно-абразивний інструмент має характеристики рідини і його можна розглядати як в'язко-пластичне середовище. Визначено характер зміни в'язкості інструмента залежно від швидкості обробки, межі ламінарного та турбулентного руху частинок магнітного абразиву, числа Рейнольдса. Запропоновано модельне уявлення магнітно-абразивного інструмента, який формується у великих магнітних щілинах у вигляді комплексів конусо- і веретеноподібних макроформувань.

Розглянуто питання підвищення ефективності процесів шліфування інструментальних матеріалів, що містять у структурі карбіди металів IVb - Vb підгруп, за рахунок зміни характеристик контактних поверхонь круга й оброблюваного виробу шляхом керування характером контактних процесів у зоні обробки, а також за умов формування електродних плівок, формозміни поверхонь, зміни фазового складу поверхневого шару. Наукову основу рішень склали вперше встановлені уявлення про: процес обробки, в основу якого покладено концепцію спрямованого і регульованого використання сукупності механічних, фізичних та хімічних впливів, хвильову формозміну різальної поверхні круга та механізм зняття даних у процесі шліфування, концепцію пріоритетності катодних процесів у зниженні енергоємності обробки. Розроблено нові шліфувальні круги, склади технологічних рідин та процеси ефективного шліфування інструментальних матеріалів.

Вирішено актуальну задачу підвищення ефективності алмазного шліфування важкооброблюваних вандаієвих сталей з електроерозійними керуючими діями на робочу поверхню круга (РПК) за допомогою пошуку оптимальних режимів обробки. Створено математичну модель шліфування за пружною схемою. Описано еволюцію підсистеми різання під час обробки. Розроблено розрахунково-експериментальну методику пошуку оптимальних умов функціонування системи шліфування за критерієм мінімальної питомої собівартості обробки, для реалізації якої експериментально досліджено ряд показників шліфування за пружною схемою з електроерозійними керуючими діями на РПК. Запропоновано моделі алмазного зерна, які використовуються в аналітичних залежностях математичної моделі процесу шліфування. Визначено оптимальні режими шліфування та керуючих дій на РПК під час обробки за пружною схемою ванадієвих сталей. Експериментально підтверджено оптимальність режимів шліфування, знайдених за запропонованою методикою.

Розроблено математичну модель процесу різання під час шліфування з урахуванням закономірностей стружкоутворення, зносу зерен та тертя і на її основі виявлено та обгрунтовано умови істотного підвищення продуктивності, а також зниження енергоємності обробки. Запропоновано наукову методику розрахунку та прогнозування оптимальних умов високопродуктивного алмазно-іскрового шліфування. Розглянуто принципи розрахунку основних фізичних параметрів шліфування. Проведено експериментальні дослідження алмазно-іскрового шліфування твердих сплавів із збільшеними глибинами шліфування у ході перевірки теоретичних результатів, а також виявлено особливості та потенційні можливості процесу. Розроблено та впроваджено високопродуктивні технології алмазно-іскрового шліфування виробів із твердих сплавів і технологічних умов внаслідок створення спеціального шліфувального обладнання.

Приведены результаты исследований температуры нагрева образующихся стружек при шлифовании алмазными кругами на металлических связках за счет введения в зону резания дополнительной электрической энергии в форме электрических разрядов и обоснованы технологические возможности глубинного алмазного электроэрозионного шлифования деталей с износостойкими покрытиями металлургического назначения. Теоретически обоснованы условия эффективного осуществления высокопроизводительного шлифования, определена оптимальная мощность источника технологического тока, реализующего процесс высокопроизводительного глубинного алмазного электроэрозионного шлифования.