Исследовано влияние технологии предварительной очистки различными методами алмазных порошков АСМ размером от 5/3 до 20/14 на процесс спекания мелкозернистых алмазно-твердосплавных пластин (АТПМ). Испытания АТПМ показали, что предварительная очистка порошка алмаза приводит к увеличению выхода годных пластин. Лучшую шероховатость и износостойкость обеспечивают пластины, полученные из порошков алмаза после очистки тлеющим разрядом с приложением электромагнитного поля. Произведен выбор оптимальной зернистости исходных порошков алмаза.

Проведено порівняльні дослідження властивостей інструментів, одержаних електророзрядним спіканням і гарячим пресуванням, котрі довели, що залежність ріжучої і шліфуючої здатностей алмазного інструменту від часу експлуатації має періодичний характер з періодом 30 - 40 хв для шліфуючих елементів і 100 - 120 хв для ріжучих пластин. Причому інструменту, виготовленому електророзрядним спіканням, властиве стійке зростання ріжучої і шліфуючої здатностей в екстремальних точках. Запропоновано експериментальний критерій, який характеризує режим роботи інструменту, показник заточування. Для всіх типів досліджених інструментів спостерігається перевага в експлуатаційних властивостях інструменту, виготовленого електророзрядним спіканням.

Рассмотрены актуальные вопросы теории и практики получения монокристаллических, дисперсных, керамических и композиционных сверхтвердых материалов (СТМ) в широком диапазоне температур и давлений. Проанализированы достижения и пути развития научных основ создания новейших технологий обработки металлов и неметаллов инструментом из СТМ, методов и технологий применения СТМ в базовых отраслях промышленности. Приведены результаты практического применения и освещены перспективы развития работ в области создания эффективных твердых сплавов, буровых, камне- и металлообрабатывающих инструментов, оптимизации условий их применения.

Показано можливість нанесення на поверхню твердих сплавів карбідних, боридних, інтерметалідних покриттів, до складу яких входять титан, ванадій, хром та бор. Установлено залежність фазового складу, структури, мікротвердості, межі міцності у разі поперечного згину, коефіцієнта варіації межі міцності, зносостійкості багатогранних твердосплавних пластин (БТП) від умов насичення та складу вихідного сплаву. Доведено, що стійкість БТП з захисними покриттями є вищою в процесі різання сталей 20, У8Ф, ШХ15, 40Х в 1,2 - 12,7 рази у порівнянні з вихідними. Максимальну стійкість мають тверді сплави з покриттями на основі карбідів титану та титанонікелевих інтерметалідів.

Показана возможность нанесения на поверхность твердых сплавов карбидных, боридных, интерметаллидных покрытий, в состав которых входят титан, ванадий, хром и бор. Установлена зависимость фазового состава, структуры, микротвердости, предела прочности при поперечном изгибе, коэффициента вариации границы прочности, износостойкости многогранных твердосплавных пластин (МТП) от условий насыщения и содержания исходного сплава. Показано, что стойкость МТП с защитными покрытиями выше при резании сталей 20, У8А, ШХ15, 20Х в 1,2 - 12,7 раз в сравнении с исходными. Определено, что максимальную стойкость имеют твердые сплавы с покрытиями на основе карбидов титана и титано-никелевых интерметаллидов.

Приведен ретроспективный анализ развития исследований синтеза алмаза и кубического нитрида бора. Рассмотрены новые перспективные подходы к получению сверхтвердых материалов, созданию и применению инструментов на их основе. Приведены результаты исследования в области микрорезания керамики. Проанализированы особенности износа твердосплавных фрез при зубофрезеровании наплавленных колес, а также конструкций, технологии изготовления и эксплуатации инструмента, оснащенного синтетическими сверхтвердыми материалами в условиях АО "АВТОВАЗа".

Определены геометрические параметры алмазных буровых коронок в процессе термоциклического разрушения горных пород. Приведены результаты экспериментального исследования кавитационного диспергатора. Проанализированы процессы истирания и разрушения керна в условиях вращательного бурения скважин. Изучены влияние примесей ультрадисперсного алмаза на кинетику окисления, обработки высоким давлением без нагрева на структурное состояние порошковых частиц алмаза, газофазной обработки на устойчивость наноалмаза в воздухе. Освещены механические свойства поликристаллических алмазов "Карбонадо", а также свойства порошков детонационных алмазов, синтезированных из графитов. Рассмотрены вопросы компьютерного моделирования распределения температурных и концентрационных полей в процессе выращивания монокристаллов алмаза. Определено взаимодействие нитевидных кристаллов карбида кремния с растворами фтористоводородной и азотной кислот. Описаны новые эффективные и экологически чистые способы переработки цветных металлов и твердых сплавов, новая технология регенерации отходов твердых сплавов.

Індекс рубрикатора НБУВ: К630.099-56 + К722.536.019.92

Рубрики:

Різання металів інструментами із твердих сплавів, метало- та мінералокерамічних матеріалів

Виготовлення металорізальних інструментів з метало- і мінералокераміки

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К722.536.019.41

Рубрики:

Виготовлення металорізальних інструментів із синтетичного алмазу

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К722.536.019.9

Рубрики:

Виготовлення металорізальних інструментів з твердих сплавів, мінерало- та металокераміки

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: инструмент, упрочнение, покрытие, SiO_2, SiC
Індекс рубрикатора НБУВ: К722.536.019.910.16 + К630.099-14

Рубрики:

Різання металів інструментами із твердих сплавів, метало- та мінералокерамічних матеріалів

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено можливості використання імпульсно-періодичного лазерного випромінювання для розділення надтвердих матеріалів інструментального призначення. Експериментальні дослідження підтверджують виконані розрахунки та показують, що за допомогою лазерного випромінювання (довжина хвилі 1,06 мкм, тривалість імпульсу 130 мкс, енергія випромінювання 0,8 Дж, частота проходження імпульсів 25 - 50 Гц) можна досягти глибини розділення надтвердого матеріалу до 2,0 мм у разі ширини 200 - 300 мкм. Швидкість лазерного різання у порівняльних випробуваннях пластин у 3,5 рази вище, ніж під час використання електроіскрової технології різання. Показано, що фазове перетворення алмазу в графіт або відсутнє (гексанітом-Р), або є незначним (СКМ-Р), що не впливає на подальші технологічні операції виготовлення інструмента.

Зазначено, що магнітно-абразивна обробка зменшує шорсткість поверхні робочих елементів різальних пластин на 10 - 16 %, підвищує мікротвердість поверхні до 18 - 25 ГПа, в середньому, на глибину 250 - 550 мкм залежно від марки сплаву. Встановлено подрібнення зерен карбідних фаз на глибину до 15 мкм. Основними чинниками зміцнення поверхневого шару є подрібнення зерен карбідних фаз і наклепування усіх фаз, що входять до складу досліджуваних сплавів.

Производство от синтеза алмаза до изготовления алмазного инструмента состоит из последовательных процессов, образующих Единую систему с единой целью, оптимизацию которой обеспечено путем компромисса оптимизаций отдельных подсистем. Это подтверждено примерами процессов извлечения алмазов и изготовления порошков.

Представлены результаты исследования процессов консолидации и структурообразования при спекании под действием высоких давлений и температур алмазных нанопорошков статического синтеза, подготовленных путем десорбции газов с их поверхности и герметизации рабочего объема в условиях вакуума. Обнаружена пластическая фрагментация исходных частиц. Определены твердость и трещиностойкость полученных алмазных поликристаллов, из которых изготовлены резцы и проведено испытание их при микроточении деталей из полистирола и алюминия.

Приведены результаты экспериментальных исследований износостойкости и триботехнических свойств многослойных износостойких покрытий для режущего инструмента из быстрорежущей стали, а также изменения структурно-фазовых составляющих контактных поверхностей. Установлено, что при резании в результате самоорганизации одновременно происходят следующие явления: триборасщепление (распад) тонкого поверхностного слоя, формирование стойкого аморфноподобного защитного слоя на инструментальной поверхности.

Індекс рубрикатора НБУВ: К722.536.019.9

Рубрики:

Виготовлення металорізальних інструментів з твердих сплавів, мінерало- та металокераміки

Шифр НБУВ: Ж14257 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати числових експериментів з формування температурного поля поверхні державки твердосплавного різця для його індукційного паяння та подальшого загартування. У цьому разі використано розроблену раніше комп'ютерну модель температурного поля твердосплавного різця в процесі його індукційного паяння. Показано, що за величиною швидкості нагрівання весь інтервал часу паяння можна розбити на дві стадії: перша - швидке нагрівання - триває від початку до моменту досягнення температури магнітних перетворень, а друга - повільне нагрівання - триває решту часу паяння. На першій стадії швидкість нагрівання поверхні державки різця є більшою в 5 - 6 разів, ніж на другій. За результатами обчислень побудовано в тривимірному просторі координат час - частота - струм в індукторі поверхню параметрів, яку можна використовувати для вибору режимів індукційного паяння.

Рассмотрены пути определения геометрических параметров покрытия дискретного типа с точки зрения соблюдения адгезионной прочности композиции основа - покрытие. При расчете напряженно-деформированного состояния использован элемент твердосплавного инструмента с вакуум-плазменным покрытием в условиях контактного нагружения с учетом сил трения.

Індекс рубрикатора НБУВ: К722.536.019.16

Рубрики:

Виготовлення металорізальних інструментів із швидкорізальної сталі

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведено результати числового прогнозування можливості зміцнення робочої поверхні стальної державки твердосплавного різця в результаті загартування у водних розчинах солей і основ після індукційного паяння різця. В цьому разі використано розроблену раніше комп'ютерну модель температурного поля твердосплавного різця в процесі його індукційного паяння, охолодження на повітрі при перенесенні від індуктора в гартівне середовище та при охолодженні в гартівній суміші. Приведено прогностичні оцінки товщини загартованого приповерхневого шару та величини твердості робочої поверхні державки для різних режимів гартування.