Проведено аналіз експлуатаційних характеристик гіроскопічних приладів та виконано експертний аналіз технологічних похибок, на які можуть впливати параметри мікроклімату виробничого приміщення під час процесу їх складання. Виконано математичний аналіз експлуатаційних параметрів гіроскопічних приладів та проведено їх розподіл за ранжиром по ступеню впливу на них технологічного середовища. Запропоновано методику аналізу ризиків і критичних контрольних точок (HACCP) для визначення критичних контрольних точок технологічного процесу складання.

Запропоновано використовувати в порожнистій серцевині оптичного гіроскопу фотонно-кристалічне волокно (ФКВ) 1 550 нмλ, ∅10 мкм замість звичайних волокон. Фотонні кристали мають спеціальні властивості та можливості, які створюють величезний потенціал для додатків зондування. Запропоновані рішення нададуть можливість усунути багато проблем, що існують у звичайному волоконно-оптичному гіроскопі, і одержати більш точні результати за тих же умов у разі використання ФВК.

Досліджено ефективність різних видів намотки волокна котушки волоконнооптичного гіроскопа (ВОГ) за зменшення впливу ефекту Шупе за умов зміни температури. Мета роботи - оцінка ефективності видів намотки волокна котушки ВОГ за умов зміни температури. На підставі аналізу існуючих видів намотки та формул розрахунку невзаємного зміщення фази розроблено методику оцінки впливу температурних градієнтів на котушки з різними видами намотки. Методику оцінки застосовано до 9 різних видів намотки. Одержано залежності зсуву нуля від часу для 9 видів намотки при дії осьового, радіального градієнтів температури та їх комбінації. Загалом оптимальним є використання квадрупольних намоток; для датчиків низької точності можна рекомендувати центровану однополюсну намотку за умови забезпечення хорошої тепло- та віброізоляції котушки. Застосування прокладки (або безкаркасної котушки) виправдане при використанні простої намотки (наприклад, прилади для короткоживучих об'єктів, для автопромисловості тощо) або для високоточних приладів.

Проанализированы технические характеристики датчиков угловых перемещений, выпускаемых ведущими приборостроительными компаниями. Рассмотрены особенности установки датчиков угловых перемещений в конструкции гироскопических вертикалей. Показано, что серийно выпускаемые датчики плохо вписываются в эти конструкции. Рассмотрена возможность использования в гироскопических системах лазерных измерителей угловых перемещений, которые не имеют механического контакта с измерительной осью гировертикали, что позволит улучшить метрологические характеристики таких устройств.