Рассмотрены существующие виды коррозии разных металлических материалов: углеродных и нержавеющих сталей, алюминия, меди, титана и их сплавов. Приведена классификация коррозийного процесса по различным признакам (по внешнему виду, механизму и условиям протекания). Определены факторы, влияющие на возникновение и развитие коррозии. Освещены основные принципы теории пассивности. Рассмотрены современные способы защиты металлов от коррозии и методы испытания материалов на коррозионную стойкость. Приведены примеры коррозии химического и нефтехимического оборудования, предложены способы его диагностирования и защиты. Исследовано влияние разрушительных коррозийных процессов в химическом и нефтехимическом производстве на изменение экологического состояния окружающей среды.

Досліджено сталі різних класів після тривалої експлуатації в різних корозійно активних середовищах на виробництвах нафтопереробної та хімічної галузей. Встановлено механічні характеристики, які здатні адекватно відтворювати процес деградації у часі. Визначено характерні особливості структурних перетворень металу з часом залежно від хімічного складу металу. Встановлено характерні особливості змін електрохімічних характеристик деградованих сталей у порівнянні зі сталями, що не були в експлуатації. Показано, що для експлуатованих низьколегованих і вуглецевих сталей у порівнянні зі сталями, що не були в експлуатації, характерним є зміщення потенціалу корозії в бік від'ємніших значень і зростання швидкості корозії в декілька разів в основному за рахунок збільшення швидкості анодних процесів. Тривала експлуатація нержавних сталей аустенітного класу знижує швидкість їх розчинення в насипному стані в 2 - 9 разів та зміщує потенціали пітінгоутворення, репасивації в бік додатніших значень відповідно на 0,06 - 0,17 В та 0 - 0, 075 В, що пов'язано з покращенням захисних властивостей пасивувальних плівок за рахунок утворення з часом більш рівноважної структури металу й його селективного розчинення. Розроблено теоретичні засади нового електрохімічного методу визначення корозійно-механічних пошкоджень, який полягає в порівнянні за певний відрізок часу кількості генерованих електричних імпульсів циклічних навантажень та імпульсів, що свідчать про розвиток втомних тріщин в структурі металу. Запропоновано новий електрохімічний метод визначення залишкового ресурсу обладнання, що працює за механічних навантажень в середовищі електролітів.

Вивчено проблему діагностування стадій корозійно-механічного руйнування обладнання хімічних виробництв, зокрема розроблено новий електрохімічний імпульсний метод, на основі досліджень зміни електрохімічних і механічних характеристик тривало експлуатованих аустенітних нержавіючих сталей. Його розробка надала можливість діагностувати зародження та розвиток корозійно-втомних тріщин за кількісною зміною електрохімічних параметрів у часі: електродного потенціалу, амплітуди та інтенсивності електрохімічних імпульсів, а також виділити інформативні параметри даного методу для оцінювання переходу від однієї стадії руйнування до наступної. Досліджено, що для оцінювання ступеня механічної деградації сталі 12Х18Н10Т найбільш інформативними параметрами аустенітних нержавіючих сталей є характеристики ударної в'язкості та корозійної втоми. Запропоновано електрохімічний трипараметричний критерій досягнення критичної стадії корозійно-механічного руйнування аустенітних сталей 08Х18Н10Т і 12Х18Н10Т за одночасної дії корозійного середовища та циклічного навантаження. Створено вимірювальні засоби електрохімічного імпульсного методу на підставі розроблених електричних і принципових схем, в основу яких покладено розвинутий алгоритм обробки вхідного сигналу.

Наведено рекомендації з вибору металевих конструкційних матеріалів для виготовлення технологічного обладнання, будівельних та інших конструкцій з урахуванням природи та діючих факторів корозійних середовищ. Розкрито особливості конструювання зазначеного технологічного обладнання із забезпеченням необхідного захисту металу від корозії. Охарактеризовано фактори рівномірної та локальної електрохімічної корозії металів. Подано інформацію про корозійне розтріскування металів, лужну крихкість вуглецевих сталей, методи захисту від контактної корозії. Розкрито вплив пітингової корозії на цілісність конструкцій. Увагу приділено механізмам газової оксидної корозії металів, проявам хімічної й електрохімічної корозії металів у розчинах рідких неелектролітів. Розглянуто нафту як джерело утворення корозійноактивного середовища. Розкрито проблеми захисту від корозії апаратури й обладнання у виробництві сірчаної кислоти із сірководню.