Розроблено технологічний процес утилізації вихідних сульфатвмісних хлоридмагнієвих розчинів калійних виробництв у оксид магнію моноетаноламіновим способом. Досліджено кінетичні характеристики процесу осадження гідроксиду магнію з розчинів сульфату магнію, залежності впливу технологічних параметрів процесу на ступінь перетворення іонів магнію з розчину та фільтраційні властивості одержаного магнію гідроксиду. Визначено оптимальні параметри та розроблено технологічний процес одержання високочистого оксиду магнію, а також доведено його економічну ефективність.

Зазначено, що технологічні процеси й обладнання з випалювання, які експлуатуються на даний час, не забезпечують випуск продукції необхідної якості. Доведено, що інтенсифікація процесів, а також підвищення продуктивності обладнання, якості продукції досягаються за рахунок механічної активації сировини, введення каталізаторів, гранулювання суміші та випалювання гранульованої сировини в рухомому шарі. Для реалізації процесу випалювання обгрунтовано вибрані обертові печі муфельного типу та з безпосереднім контактом теплоносія та випалюваного шару матеріалу.За результами досліджень і аналізу моделі запропоновано нові технологічні режими процесу випалювання гідрокарбонатів магнію в різному типі печей, які дозволяють виробляти активний оксид магнію відповідно до вимог і світових стандартів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г661-6 + Л288.22

Рубрики:

Суспензії

Сполуки магнію

Шифр НБУВ: Ж69802 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано внаслідок виконання комплексу експериментальних досліджень нову технологію перероблення вторинних розчинів ніколу (II) сульфату з застосуванням контактного осадження на магнієвій стружці. Розроблена технологія є простою та екологічно завершеною, дозволяє одночасно одержати три кондиційні продукти (нікелевий порошок, магнію оксид і сіль Туттона), передбачає використання стандартного обладнання, замкнених циклів технологічних розчинів (води, аміачної води та водного розчину ізопропілового спирту) та теплових потоків.

Досліджено процес промивання осаду магнію гідроксиду, одержаного як побічний продукт контактного осадження нікелю з розчинів ніколу (II) сульфату магнієм. Показано, що ефективність репульпаційного промивання осаду від амонію, магнію та ніколу (II) сульфатів у слабкій 2 %-й аміачній воді значно підвищується у порівнянні з чистою водою. Для одержання магнію оксиду, який відповідає вимогам чинних стандартів, масове співвідношення між вологим осадом і промивним розчином повинно становити 1:3, а необхідна для цього кількість стадій промивання дорівнює трьом.

Наведено результати експериментальних досліджень екстрагування магнію хлориду з твердого напівпродукту перероблення розчину Стебницького хвостосховища за допомогою 87,4 - 89,5 % водних розчинів ізопропілового спирту (ІПС) за масових співвідношень між твердою та рідкою фазами 1:2,0 - 5,0 і відгонки з одержаних розчинів ІПС. Показано, що необхідними умовами для одержання бішофіту, який повністю відповідає вимогам чинних ТУ У 24.1-33346498-004:2008, є вміст ІПС в екстрагенті 89,5 мас. % і масове співвідношення між твердою та рідкою фазами 1:3,0 - 1:3,5.

Наведено дані порівняльного аналізу хімічної чистоти цитрату магнію і його неорганічних сполук. Проведено оцінку токсичності наноцитратів і порівняння біодоступності магнію у складі наноцитратів і сульфату магнію. Показано, що за умов нормальної стехіометрії комплексів або надлишку лимонної кислоти цитрати, одержані за нанотехнологією, ідентичні до звичайних цитратів. Встановлено, що вони нетоксичні, краще засвоюються, ніж їх неорганічні аналоги, крім того, хімічно більш чисті, ніж класичні цитрати магнію. Зроблено висновок щодо перспективності та доцільності використання цитрату магнію, одержаного за нанотехнологією, для збагачення харчових продуктів магнієм з метою подолання його дефіциту.

Приведены данные сравнительного анализа химической чистоты цитрата магния и его неорганических соединений. Проведены оценка токсичности наноцитратов и сравнение биодоступности магния в составе наноцитратов и сульфата магния. Показано, что при условии нормальной стехиометрии комплексов либо избытка лимонной кислоты цитраты, полученные по нанотехнологии, идентичны обычным цитратам. Установлено, что они нетоксичны, лучше усваиваются, чем их неорганические аналоги, кроме того, химически более чистые, чем классические цитраты магния. Сделан вывод о перспективности и целесообразности использования цитрата магния, полученного по нанотехнологии, для обогащения пищевых продуктов магнием с целью преодоления его дефицита.

Magnesium oxide (MgO) nanoparticles have been widely used in a variety of applications because of their good surface reactivity. Magnesium oxide from bittern has a larger surface area compared to magnesium oxide from calcined magnesite and magnesium ions precipitation from bittern using sodium hydroxide has higher purity than using calcium hydroxide or ammonium hydroxide. In this research, sodium hydroxide was added to a bittern solution obtaining magnesium hydroxide precipitate, followed by the calcination process to produce magnesium oxide. Nano magnesium oxide was synthesized by the ultrasonic destruction process using ethanol and 2-propanol as media. In this study, sonication time and particle concentration effect on the ultrasonic destruction process were investigated. During the process, the sonication time was varied between 8, 16, 32, 64, and 128 minutes while the magnesium oxide concentration was varied between 1 %, 2 %, and 3 %. Increasing sonication time and particle concentration will decrease the particle size. The previous study shows that particles with very small sizes tend to have an agglomeration effect. The aim of this work is to optimize nano magnesium oxide production from bittern. Surfactant addition was also studied to prevent agglomeration between particles. Four types of surfactant namely anionic (sodium lauryl sulfate), cationic (cetyl tri-methyl-ammonium bromide), amphoteric (fatty acid amido alkyl betaine), and non-ionic (nonylphenol 10 ethoxylated) with a concentration of 1 % and a volume of 0,125 ml were added during the second ultrasonic destruction process. All types of surfactants have a positive effect to prevent agglomeration during the ultrasonic destruction process, with the amphoteric surfactant having the highest performance.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л288.22

Рубрики:

Сполуки магнію

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ