Наведено опис пристрою для одержання гримучого газу та результати досліджень щодо виявлення можливостей визначення конструкторсько-технологічних параметрів пристрою. На підставі проведених досліджень розроблено спеціальну програму розрахунку енергетичного балансу пристрою на комп'ютері. За допомогою даної програми побудовано графіки впливу параметрів установки на енергетичний баланс.

Приведены обобщенные результаты исследования в водных растворах электрохимического поведения электродов, изготовленных из монокристаллов диэлектрического и полупроводникового синтетического алмазов поликристаллических алмазных пленок, пленок аморфного и гидрогенизированного аморфного углерода, а также компактов из нано- и микродисперсных алмазных порошков. Показано, что определяющую роль при использовании таких электродов играют величина и тип электропроводности алмазных материалов, качество (сплошность) пленок, их коррозионная стойкость. Результаты работы показали перспективность использования исследованных материалов в электрохимических процессах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.41 + Л352.4

Рубрики:

Промисловий електроліз води

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Приведено результати досліджень електрохімічної переробки відпрацьованих регенераційних розчинів у дво- та трикамерних електролізерах. Показано, що у разі переробки кислих розчинів у присутності іонів жорсткості вихід за струмом суттєво знижується. Найвищі виходи за струмом продуктів електролізу (кислоти та лугу) можна досягти під час застосування трикамерних електролізерів. Рекомендовано повторне використання кислих та лужних розчинів, які утворюються в процесі електролізу.

Рассмотрен процесс синтеза газообразного водорода в условиях неравновесной низкотемпературной плазмы. Получены уравнения зависимости количества пузырьков и скорости их всплытия от катодной плотности тока. Показано, что количество газовых пузырьков обратно пропорционально плотности тока, а скорость их всплытия прямо пропорциональна задаваемой токовой нагрузке.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л352-51

Рубрики:

Промисловий електроліз

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Електролізерні установки широко застосовуються у різних галузях промисловості. Вони представляють собою ємності високого тиску з камерою та розміщеними у ній електродами, які скомпоновано в пакети, а також кришку і патрубки. До їх технічних характеристик пред'являються високі вимоги, що підтверджують актуальність проблеми удосконалення методів досліджень. Для моделювання кінетики термонапруженого стану в елементах енергоустановок зі складними реологічними характеристиками матеріалу й з урахуванням його пошкоджуваності на базі методу скінченних елементів розроблено спеціальну методику та програмний комплекс, що надають змогу у тривимірній постановці розв'язувати широкий клас нелінійних нестаціонарних задач із одночасним урахуванням усіх чинних факторів. Дослідження кінетики тріщини виконано з використанням методики розрахункової оцінки живучості елементів конструкцій, яка базується на принципах механіки крихкого руйнування, при цьому зона пластичності у вершині тріщини приймається малою у порівнянні з розмірами тріщини, а кінетика тріщини визначається коефіцієнтами інтенсивності напружень у її вершинах. Методика грунтується на розрахунках кінетики тріщини до критичних розмірів, коли відбувається лавиноподібне руйнування елемента конструкції, або тріщина проростає наскрізь по товщині елемента. Кінетика напівеліптичної тріщини, яка виходить на внутрішню поверхню стінки електролізерної камери, досліджувалася під дією статичного й циклічного навантажень. Із використанням розробленої методики виконано розрахункові дослідження термонапруженого стану верхньої частини електролізерної комірки. Одержані результати показують, що циліндрична частина кришки є найбільш навантаженою. Виконано дослідження розвитку внутрішньої поверхневої напівеліптичної тріщини, яка зародилася в цій зоні. Установлено, що за малої кількості циклів за рік тріщина буде довго підростати до певної глибини, далі швидкість її росту від статичного навантаження збільшується так швидко, що ростом тріщини від циклічного навантаження можна знехтувати.