Запропоновано формалізацію методів розрахунку й оптимізації багатокомпонентних сировинних сумішей силікатної технології, що дозволяє компонувати сировинні суміші з необмеженим числом компонентів, використовувати будь-які комбінації вимог щодо складу сировинної суміші і одержаного продукту, з врахуванням довільної кількості долучень і присадок. Описано структуру інформаційного забезпечення й алгоритм розрахунку й оптимізації багатокомпонентних сировинних сумішей.

Установлены особенности влияния химического и гранулометрического состава и формы зерен кварцевых песков Новоселовского и Староверовского месторождений Харьковской области на качество листового флоат-стекла, производимого на ПАО "Лисичанский стеклозавод "Пролетарий". Для оценки оптических искажений и наличия дефектов в готовом стекле использована электронная система дефектоскопии ISRA Vision. Показана возможность эффективного использования указанных песков при условии определенного их сочетания и содержания основной фракции 0,16 - 0,4 мм не менее 89 %.

Исследованы фазовые превращения при обжиге каолинов Мурзинского карьера в температурном интервале 600 - 900 градусов по Цельсию. Установлено, что степень активности полученного метакаолина связана со степенью структурного совершенства исходного каолинита. Показано, что для получения высокоактивного метакаолина по отношению к строительным и огнеупорным бетонам необходимы каолины, содержащие каолинит с низкой степенью упорядоченности, и обжиг при 600 - 700 градусов по Цельсию.

Проаналізовано основні методи утилізації відходів нафтовидобутку, які застосовуються в світовій практиці на даний момент. Розглянуто деякі технології переробки нафтових шламів з одержанням вторинного продукту. Описано їх основні переваги та недоліки, пов'язані з особливостями технологічного процесу і методу, на якому він базується. Оцінено можливість одержання інертного грунту, будівельних матеріалів, керамзиту та інших матеріалів з використанням бурових шламів. Визначено комплексну роздільну технологію переробки відходів буріння як найбільш ефективна і перспективна. Наведено основні її переваги, пов'язані з повною утилізацією всіх складових нафтових шламів, а також проблеми впровадження даної технології.

Рассмотрены экологические проблемы накопления промышленных отходов. Охарактеризованы уровни оценки таких отходов. Определена ресурсная ценность доменных шлаков как техногенного сырья. Приведены экспериментальные исследования сорбционных и гидравлических свойств промышленных отходов. Уделено внимание эколого-химическое обоснование использования доменных шлаков в производстве портландцемента и шлакопортландцемента. Проанализирована ресурсная ценность отвальных доменных шлаков для производства шлакощелочных вяжущих.

Разработан новый способ получения композиционного материала на основе низкосортных глин и доломита. Выявлено, что глино-доломитовые композиционные материалы после обжига набирают достаточную прочность за счет образования силикатов, алюмосиликатов и алюминатов кальция и магния, которые при последующем их твердении в водных условиях проявляют вяжущие свойства, гидратируются с образованием гидратных соединений, приводящих к значительному повышению прочности композиции.

Изучены закономерности распределения естественных радионуклидов в отвальных доменных шлаках, используемых в качестве сырья в производстве строительных материалов. Установлено, что наиболее вероятным механизмом накопления радионуклидов является гетеровалентное изоморфное замещение, наблюдавшееся в структурах минералов исследованных сырьевых материалов, находящихся в кристаллическом и аморфном состояниях.

Наведено огляд зарубіжних і вітчизняних публікацій щодо використання у виробництві силікатних матеріалів (СМ) техногенної сировини (ТС), яка утворюється при видобуванні та обробці кам'яних порід. Показано, що утилізація крупнотоннажних промислових відходів гірничовидобувного та гірничозбагачувального промислових комплексів є перспективною для вирішення екологічних проблем і розширення сировинної бази силікатних виробництв. Збільшення ступеню споживання ТС сприятиме комплексному застосуванню мінеральної сировини, а також забезпечить зменшення об'ємів їх накопичення та покращання екологічної обстановки. Огляд літератури показав очевидний потенціал відходів як альтернативної сировини для часткової або повної заміни традиційних сировинних матеріалів у різних силікатних виробництвах. На прикладі виробництв штучного каменю, кам'яного литва, цементу, бетону, керамічної цегли та плитки розглянуто технології СМ і виробів, де утилізація відходів є технологічно обгрунтованою та економічно доцільною. Показано, що мінеральна ТС (відходи видобування, механічної обробки та збагачення гірничих порід) знаходить використання як заповнювач бетонів і наповнювач композиційних в'яжучих матеріалів, зокрема штучного каменю, як спіснюючий і флюсуючий компонент керамічних мас і навіть як основна сировина у виробництві кам'яного литва. На конкретних прикладах розглянуто як грунтовне та розумне використання відходів гірських порід у виробництві СМ і виробів здатне покращити їх властивості. Сформульовано вимоги та визначено критерії застосовності відходів каменевидобування та каменеобробки у виробництві СМ, використання яких надасть можливість зменшити небезпеки та ризики, пов'язані з можливою присутністю у відходах технологічно шкідливих і потенційно небезпечних речовин. Знання особливостей використання відходів видобування та переробки тих чи інших гірських порід надасть можливість оптимізувати технологічні процеси в разі заміни природної сировини ТМ. Надання науково-технічної інформації про переваги використання відходів у виробництві керамічних, склокристалічних, в'яжучих і композиційних матеріалів сприятиме розвитку ресурсоощадних екологічно чистих технологій, раціональному природокористуванню з боку промислових підприємств і підвищенню їх відповідальності перед суспільством і природою.