This paper reports a study into the effect of mineral fillers such as ground granulated blast furnace slag, microsilica, and nano dispersed alumina on the structure formation and water resistance of gypsum. The theoretical models of gypsum stone structure with mineral fillers have been built and described, taking into consideration the sign of the surface charge of gypsum crystals and filler particles. In accordance with the developed models, the fillers enable the formation of a dense structure of gypsum stone as a compositional material with a large number of electro-heterogeneous contacts. With this structure, the gypsum dihydrate crystals are maximally protected from contact with water and dissolution. The electron microscopic study of the gypsum stone with mineral fillers has been carried out, which has confirmed that the rational ratio of gypsum to slag ensures the densest structure of the stone. The dependences of the strength of gypsum stone in the dry and water-saturated condition and a water resistance factor (softening) on the content of slag, micro- and nano dispersed filler, a water-hardened ratio, have been experimentally established. The introduction of a rational amount of microfiller with a negative surface charge (microsilica) has increased the water resistance ratio by 0,2 - 0,4 amounting to a value of 1. The introduction of a rational amount of micro-filler with a positive surface charge (nano dispersed alumina) has improved the water resistance ratio by 0,8 amounting to a value of 0,9. The established mechanism that forms the gypsum stone structure with fillers would make it possible to develop the compositions for a mineral binder based on gypsum, which could be used under wet operational conditions.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л452.2-106

Рубрики:

Будівельний гіпс

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено нормальну густоту та терміни тужавіння безклінкерного композиційного гіпсовапняного в'яжучого за різних водотвердих відношень. Досліджено фізико-механічні та експлуатаційні показники каменю. Визначено зміну відносного розширення каменю в часі. Встановлено, що в системі гіпс - негашене вапно - метакаолін найбільшою міцністю та водостійкістю характеризується камінь, до складу в'яжучого якого входить будівельний гіпс марки Г-5. Методом ДТА досліджено фізико-хімічні процеси під час нагрівання каменю, який тверднув у повітряно-сухих умовах протягом 1 року. Методом РФА встановлено фазовий склад продуктів гідратації.

Розглянуто галузі застосування відпрацьованих відходів травильних відділень виробництва метизів. Запропоновано використовувати шлами травильних відділень для одержання в'яжучих будівельних матеріалів. Надано результати виробничих випробувань.

Наведено результати дослідження нових напрямків розвитку та можливості використання сухих будівельних сумішей на основі фосфогіпсу Роздільського ГХП "Сірка".

Досліджено перспективність використання відпрацьованих природних сорбентів для виробництва гіпсового в'яжучого, їх вплив на реологічні та фізико-механічні властивості.

Рассмотрены возможности использования фосфогипса - одного из наиболее крупнотоннажных отходов предприятия ОАО "Ровноазот". Изучены основные физико-химические свойства фосфогипса, предложены новые эффективные технологии его утилизации. Приведены технико-экономические показатели организации производства гипсового вяжущего ГВФ-4 и на его основе - сухих строительных смесей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л452.207.5

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К342.409.4 + Л452.2-37

Рубрики:

Будівельний гіпс

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены результаты сравнительных экспериментальных исследований влияния различных радиационно-защитных (РЗ) наполнителей композиционных материалов на основе фосфогипсового вяжущего на их РЗ свойства. Установлены закономерности влияния параметров рентгенозащитных конструкций на уровень радиационной защиты персонала с учетом свойств композиционных материалов на основе фосфогипса и обоснованы на этом основании параметры и эффективность применения таких конструкций.

  Скачати повний текст

Описаны предварительные эксперименты, способы автоматизированного и ручного управления установкой для обжига фосфогипса в восходящем потоке теплоносителя.

Рассмотрены различные варианты технологических схем сжигания твердого топлива в циклонной печи для производства мелкодисперсной извести: схема с прямой подачей пылевидного топлива в декарбонизатор; схема с форкамерным сжиганием топлива в слоевой топке; схема с форкамерным сжиганием топлива в камерной топке. Качественный анализ предложенных схем позволил определить преимущества и недостатки каждой из них. Для первой схемы характерны значительные потери с химическим и механическим недожогами и, как следствие, низкое качество получаемой извести. Принимая во внимание недостатки форкамерного сжигания топлива в слоевой топке, в качестве основного варианта выбрана схема оркамерного сжигания твердого топлива в камерной топке циклонного типа с жидким шлакоудалением.

Производственным предприятием "Кальцит" разработан и введен в эксплуатацию известково-обжиговый комплекс с печью кипящего слоя в ОАО "Таганрогский металлургический завод", эффективно перерабатывающий на известь известняк класса 3-12 или 3-20 (накоплены в отвалах сотни миллионов тонн). При этом известь качественно превосходит все промышленно вырабатываемые ее виды, производство экологической опасности не представляет.

Наведено вплив активаторів на процеси гідратації ангідритового в'яжучого з фосфогіпсу та його фізико-механічні характеристики.

Запропоновано використання природних цеолітів як модифікаторів гіпсового в'яжучого. Показано позитивний вплив домішок, що досліджено, на міцність і водостійкість будівельного гіпсу. Визначено кількість і вид цеолітів, у разі введення яких досягаються найкращі результати.

Исследовано влияние модифицирующей добавки на кинетику дегидратации фосфогипса. Установлено, что дегидратация гипсовых материалов проходит по механизму сплошной локализации в объеме кристалла. Модифицирование фосфогипса приводит к существенному уменьшению энергии активации процесса дегидратации.

Рассмотрена проблема накопления крупнотоннажных отходов химической промышленности и пути их утилизации. Предложена перспективная эколого-экономически целесообразная технология утилизации фосфогипса - отхода предприятий по производству минеральных удобрений, которая поможет решить проблему накопления отходов в окружающей среде и получить товарную продукцию для стройиндустрии.

Розроблено теоретичні засади модифікування низьковипалених і композиційних багатофазних гіпсових в'яжучих з фосфогіпсу поліфункціональними додатками гіперпластифікувальної дії на основі полікарбоксилатів, що забезпечують суттєву водоредукцію системи та підвищують міцність гіпсового каменю. Розвинуто наукові засади процесів регулювання габітусу кристалів двоводного гіпсу за рахунок явища адсорбційного модифікування поверхнево-активними речовинами на основі полікарбоксилатів, що дозволяє здійснювати спрямований синтез міцності гіпсового каменю. Удосконалено механізм активації високовипалених гіпсових в'яжучих електролітами на основі натрію тіосульфату та роданіду. Розроблено принципи композиційної побудови багатофазних гіпсових в'яжучих і область їх оптимальних складів, що забезпечують регульовані терміни тужавіння та підвищену марочну міцність.

Досліджено вплив температури на кількість вільного вапна під час випалу фосфогіпсу. Наведено фізико-механічні властивості ангідритового в'яжучого різного фазового складу.