Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Л523-31

Рубрики:

Коксохімічне виробництво. Коксування вугілля

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено взаимодействие углей различных бассейнов, а также влияние смесей на качество кокса и работу доменных печей.

  Скачати повний текст

Розроблено комплексний модифікований метод прикоксовування та метод лазерної деструкції органічної маси вугілля та вугільної шихти, які дозволяють експресно визначати марку вугілля та технологічні властивості вугілля та вугільних шихт - спікливість і термостійкість. Запропоновано нові параметри для попередньої експресної оцінки марочної належності вугілля за даними методами. Установлено закономірності зміни показників термодеструкції залежно від різних технологічних факторів. Наведено результати поглибленого вивчення полішарового зв'язаного залишку (прикоксу) термодеструкції вугілля. Визначено інтервали зміни кваліфікаційних параметрів даної термодеструкції різних марок і технологічних груп, а також установлено, що за енергетичного впливу характер зміни цих показників не змінюється. Зазначено, що показники комплексного методу прикоксовування можуть бути використані на окремих коксохімічних підприємствах під час вхідного контролю для оперативного попереднього визначення технологічних властивостей вугілля, вугільних концентратів і шихт, а метод лазерної деструкції органічної маси вугілля - в дослідницьких цілях.

Получены и проанализированы показатели прочности антрацита, добытого на ряде шахт Украины, на сбрасывание. Найдена взаимосвязь показателя горячей прочности угля и его прочности на сбрасывание.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л523-31

Рубрики:

Коксохімічне виробництво. Коксування вугілля

Шифр НБУВ: РА405688 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сформульовано й обгрунтовано проблему збереження коксівних властивостей вугілля під час його дальнього гідравлічного транспортування. Показано перспективність застосування з цією метою процесу масляної агломерації вугілля. Розроблено технологічні схеми та режимні параметри переробки вугілля на головному та приймальному терміналі дальнього гідравлічного транспорту. Запропонована технологія надає змогу зберігати коксівні властивості вугілля на трасі 500 км його гідравлічного транспортування, суттєво покращити показники зневоднення вугільної гідросуміші, зменшити втрати тонкого вугілля у разі зневоднення.

Проведено дослідно-промислове коксування нетрадиційних вугільних шихт із максимальним вмістом слабкоспікливих компонентів і спікливого донецького вугілля відновленого типу. Показано, що вугільні суміші, що містять до 50 % слабкоспікливого вугілля марки "Г" і до 70 % сірчистого вугілля марки "Ж", надає можливість одержати кокси, які за показниками якості задовольняють вимогам до металургійного коксу для внутрішнього ринку та для коксу спецпризначення. Домішка кам'яновугільного пеку в запропоновані вугільні суміші надає можливість поліпшити характеристики міцності коксу.

Викладено результати теоретичних і експериментальних досліджень з одержання низькореакційного високоміцного металургійного коксу за умов міжбасейнової сировинної бази коксування коксохімічних підприємств ТОВ "МЕТИНВЕСТ ХОЛДИНГ". Наведено вимоги щодо якості доменного коксу відповідно до ТУУ 19.1-00190443-065: 2012 "Кокс доменный ООО "МЕТИНВЕСТ ХОЛДИНГ". Опытная партия". Наведено результати порівняльних досліджень українського та американського рівнометаморфізованого вугілля, на підставі яких виявлено їх відмінності у структурі, будові та технологічних властивостях. Встановлено, що органічна маса американського вугілля на всіх стадіях метаморфізму у інтервалі змін показника відбиття вітриніту від 0,7 до 1,8 % містить більшу кількість вуглецю і має більшу величину показника, який характеризує ненасиченість воднем структури органічної маси, у порівнянні з рівнометаморфізованим українським вугіллям. Науково обгрунтовано, що американське вугілля з показником відбиття вітриніту до 1 % щодо відновленості відноситься до типу "в", а рівнометаморфізоване українське - до типу "а". За підвищення ступеня метаморфізму (Ro > 1 %) американське вугілля відноситься до маловідновленого (тип "а"), а аналогічне за ступенем метаморфізму українське - до відновленого (тип "в"). Розроблено склад міжбасейнових шихт, які включають українське, російське та американське вугілля, а також технологічні умови їх підготовки та коксування, що дозволяє одержувати низькореакційний кокс покращеної якості.

Вирішено актуальну наукову задачу важливого практичного значення щодо зниження енергозатрат і покращення якості підготовки вугільної шихти для коксування на основі залежностей, що встановлюють зв'язок між конструктивними, режимними, технологічними параметрами системи "грохот - дробарка". В результаті проведення теоретичних досліджень одержано аналітичні вирази енергозатрат на дроблення з урахуванням гранулометричного складу перероблюваного матеріалу й опору пилоповітряного середовища, що дозволяє спрогнозувати к.к.д. і оптимізувати роботу молоткової дробарки, а також одержано аналітичну залежність, яка пов'язує споживану потужність її приводу з ефективністю відсіву готового класу вугільної шихти перед дробленням, що дозволяє вибрати раціональні конструктивні та технологічні параметри системи "грохот - дробарка" за умов дробильно-сортувальних ділянок. Для визначення ефективності відсіву готового класу 0 - 3 мм з вугільної шихти перед дробленням розроблено математичну модель процесу грохочення на крутонахиленій вібруючій просіваючій поверхні. Проведені експериментальні та промислові дослідження дозволили виконати порівняльне оцінювання одержаних результатів з результатами теоретичних досліджень і на їх основі вибрати раціональні технічні характеристики системи "грохот - дробарка", розробити та впровадити у виробництво крутонахилений вібраційний грохот для відсіву готового класу 0 - 3 мм перед дробленням. Крім цього, в результаті досліджень одержана номограма, що зв'язує вплив вмісту "збідненого" класу на показники якості коксу через щільність вугільної шихти, яка показує, що за зміни вмісту класу 0 - 0,5 мм з 53,3 % (без відсіву) до 37,4 % (з відсівом), міцність коксу збільшилася за дробимістю на 1,1 %, а за стиранням - на 0,8 %. Показано, що економічний ефект від зниження енергозатрат молоткової дробарки на 37 % в результаті впровадження крутонахиленого вібраційного грохоту, який відсіває готовий клас 0 - 3 мм з вугільної шихти перед дробленням для умов ВПЦ КХВ ПАТ "АМКР", склав 200 000 грн на рік.

На основі розширення наукових уявлень щодо процесів окиснення коксівного вугілля різного ступеня метаморфізму та вивчення його властивостей при зберіганні, підготовці та коксуванні за лабораторних, дослідно-промислових і промислових умов, розроблено рекомендації щодо його раціонального використання під час виробництва доменного коксу. Удосконалено методику визначення окиснення вугілля згідно ІГС-УХІН і розроблено на її основі ДСТУ "Вугілля кам'яне. Метод визначення окиснення і ступеня окиснення", а також стандартний зразок з фіксованою температурою займання. Досліджено особливості процесів окиснення коксівного вугілля різного ступеню метаморфізму за лабораторних, дослідно-промислових і промислових умов. Визначено кінетичні параметри процесу окиснення, а також зміни пластично-в'язких властивостей, коксівності та температури вугілля в штабелі; вплив окиснення вугілля на його насипну густину та показники збагачення методом флотації. Розроблено науково-обгрунтовані рекомендації щодо використання окисненого вугілля для виробництва доменного коксу стосовно оцінювання ступеня його окиснення, зберігання, підготовки до коксування.

Вивчено процеси, які формують якісні показники доменного коксу. Виявлено особливості протікання термохімічних перетворень компонентів кам'яновугільної смоли низького ступеня піролізованості й органічної маси газового вугілля у процесі коксування. Теоретично й експериментально досліджено вплив деяких технологічних параметрів на проходження легкої гідрогензації в органічній масі газового вугілля, що відображається на технологічних властивостях трамбованої шихти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л523-31

Рубрики:

Коксохімічне виробництво. Коксування вугілля

Шифр НБУВ: РА444876 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше за результатами теоретичних та експериментальних досліджень доведено можливість використання для модифікації вугільної шихти надвисокочастотного опромінення та летких продуктів кам’яновугільної смоли малометаморфізованого вугілля, що забезпечують поліпшення термопластичних властивостей вугільної шихти за рахунок часткової гідрогенізації, яку обумовлює перегрупування ароматичних з'єднань у вугільній пластичній масі. Уперше науково обґрунтовано застосування фенолів і фенольної фракції кам'яновугільної смоли для поліпшення реологічних характеристик і змочувальних властивостей вуглецевої суміші наповнювача зі зв'язуючим, які дозволяють досягти підвищеної густини та механічної міцності вуглецевого тіла коксу. Розвинено уявлення про фазові перетворення органічної маси вугілля у процесі сумісного піролізу з різними модифікаторами, які полягають у зміні термохімічних властивостей слабкоспікливого вугілля та поліпшенні його пластичних і дилатометричних характеристик. Уточнено теоретичні уявлення щодо механізму коксування модифікованої шихти. Визначено роль летких компонентів кам'яновугільної смоли малометаморфізованого вугілля в процесі асоціації надмолекулярних структур при утворенні вуглецевого тіла коксу. Хімічною стороною процесу є перерозподіл водню та надходження в органічну масу газового вугілля відносно низькомолекулярних рухливих радикалів, що змінює співвідношення ароматичних і аліфатичних вуглеводнів. Фізичним результатом взаємодії виявляються зміни граничної температури переходу газового вугілля в пластичний стан, а також теплофізичних параметрів і тривалості формування напівкоксу з вугільної органічної маси в процесі коксування.Уперше на основі отриманих характеристик термічно підготовленого в надвисокочастотному опроміненні слабкоспікливого вугілля з різним гранулометричним складом зернин і різними періодами їх обробки визначено, що надвисокочастотне опромінення найбільше впливає на термопластичні властивості вугілля з гранулометричним складом зернин 3 - 6 мм при періоді обробки 300 - 400 с за рахунок часткової гідрогенізації. Уточнено теоретичні уявлення щодо впливу надвисокочастотного опромінення на спікання та спікливу здатність малометаморфізованого вугілля. Визначено роль органічної маси вугілля в процесі термічної підготовки з використанням надвисокочастотного опромінення у фазових перетвореннях, які забезпечують поліпшення пласто- і дилатометричних властивостей метаморфізованого вугілля марки Г до властивостей середньометаморфізованого вугілля марки Ж.

Увагу приділено розширенню сировинної бази коксування за рахунок використання в шихті для коксування слабкоспікливого малометаморфізованого вугілля марки ДГ як одного з компонентів вугільної шихти, а саме добреспікливого і коксівного вугільного компонента. Проведено критичний аналіз вітчизняних і зарубіжних способів розширення сировинної бази коксування. Досліджено вугільну складову слабкоспікливого вугілля різної густини за допомогою дилатометричного і пластометричного методів, ІЧ-спектроскопії, лабораторного коксування. З'ясовано, що виділена зі слабкоспікливого вугілля фракція певної густини має необхідні властивості. Встановлено й описано характер впливу фракції слабкоспікливої домішки на якість одержаного доменного коксу. Розроблено технологічні режими отримання фракції слабкоспікливого вугілля певної густини та подальше внесення її до вугільної шихти під час виробництва коксу. Наведено рекомендації складу вугільної шихти з домішкою фракції слабкоспікливого вугілля для формування оптимальних властивостей доменного коксу, підтверджено результатами лабораторного коксування на ПрАТ "Дніпровський КХЗ". Зазначено, що розроблені технологічні режими по розділенню слабкоспікливого малометаморфізованого вугілля марки ДГ на фракції та подальше його використання можуть бути використані на вуглезбагачувальних і коксохімічних підприємствах при збагаченні вугілля та одержанні коксу із вмістом фракцій слабкоспікливого вугілля певної густини.