Досліджено залежність інтенсивності зношування пари ароматичний поліамід - сталь від вмісту компонентів мастильної композиції на основі хімічно-модифікованої ріпакової оливи.

Изложены результаты исследования влияния карбонофторидных присадок на смазочное действие авиационных масел ВНИИНП-50-1-4у, ИПМ-10; МС-8п, индустриальных масел И-20А, ИГП-18 и автомобильного масла М-10Г2К при нестационарных режимах трения. Определены области наиболее эффективного использования КФ-присадок.

Розглянуто проблеми розширення діапазону нормального зношування та мінімуму тертя в трібосистемах ковзання транспортно-технологічних і енергетичних машин (ТТЕМ) за граничного мащення шляхом покращання мастильної здатності рідкокристалічних присадок до олив забезпеченням фазового стану таких присадок в розчині оливи на рівні, що відповідає їх максимальній поверхневій активності. Розроблено теоретичні основи процесів агрегації молекул поверхнево-активних речовин у неполярних розчинах, а також процесу фізичної адсорбції рідкокристалічних агрегатів присадки на металевих поверхнях. Удосконалено теорію молекулярної складової граничного тертя, в якій одержано залежності для визначення товщини рідкокристалічної граничної плівки, її несучої здатності, сили когезії та тертя в шарах такої плівки. Удосконалено математичну модель для визначення загальної сили тертя інтенсивності зношування пар тертя ковзання за пружного контакту. Результати теоретичних досліджень підтверджено експериментальними дослідженнями товщини та несучої здатності граничної плівки, випробуваннями рідкокристалічних присадок на машинах тертя, а також стендовими й експлуатаційними випробуваннями різних за призначенням ТТЕМ. Доведено, що рідкокристалічні речовини можуть використовуватись як протизношувальні й антифрикційні присадки, що сприяє суттєвому зменшенню сил тертя й інтенсивності зношування рухомих з'єднань деталей машин.

Використовуючи силановий сполучний агент КН-570 як модифікатор поверхні, наночастинки молібдену з різними розмірами частинок одержували за допомогою механічного методу кульового подрібнення. Молекулярні наночастинки молібдену з різними розмірами частинок додавали у базове масло 900SN для одержання експериментальних мастил. Дисперсія наночастинок молібдену в мастилі вивчалася шляхом вимірювання поглинання олії, а трибологичні властивості наночастинок молібдену як добавки до мастил вивчалися за допомогою зворотно-поступального фрикційного тестера. Результати показали, що наночастинки молібдену мають хорошу дисперсію у мастилі завдяки стеричному ефекту поверхнево-модифікованих наночастинок. Наночастки з меншим розміром виявляють кращу дисперсію. Спостережено чудову змащувальну дію наночастинок молібдену у мастилі, оскільки вони заповнюють деякі мікрошарикі на зношеної поверхні. Чим менше розмір часток, тим краще відновлюючий ефект для зношеної поверхні. Коли розмір часток наночастинок молібдену становить близько 40 нм, вони добре диспергують у мастилі, і масло набуває хороші антифрикційні та протизносні властивості.