Встановлено механізм термічного розкладу перхлорату амонію та механізм його взаємодії з перфторполіетерами та наночастинками модифікованого та немодифікованого пірогенного діоксиду кремнію методами термографічного, термогравіметричного аналізів та ІЧ-спектроскопії. Показано, що наявність наночастинок аеросилів з високою питомою поверхнею і гідрофобними властивостями сприяють збільшенню робочої температури окисника перхлорату амонію та запобігають процесу вибуху під час його технологічної переробки. Встановлено, що навантажувальна здатність перфторполіетерних рідин є набагато вищою від різних синтетичних і мінеральних олив за випробуваннями на чотирикульовій машині тертя (ЧКМТ). Загальна оцінка відносних антифрикційних властивостей на ЧКМТ, перфторполіетерів з основними представниками різних класів нафтенових, мінеральних і синтетичних олив показують їх високу ефективність за умов граничного тертя. Вперше розроблено та обгрунтовано доречність використання за даних умов нові пластичні композиції на основі перфторполіетерів сумісні с твердим перхлоратом амонію, які на поверхні сталі утворюють тонкі плівки, де в якості загущувачів використані тверді дрібнодисперсні пігменти класу металокомплексів.

Вперше систематизовано нанодисперсний комплексний надлужний алкілсаліцилат калію, дисперсні частинки якого об'єднуються в надміцелярні утворення - елементи структурного каркасу тиксотропної системи - мастила. Досліджено внутрішню будову міцел комплексного надлужного алкілсаліцилату кальцію, встановлено, що дисперсна фаза тиксотропної системи формується завдяки кальцитній поліморфній модифікації карбонатних ядер. Доведено, що метаборат кальцію, у разі проникнення в міцелярні ядра частково дестабілізує їх, покращує екстплуатаційні характеристики комплексного надлужного алкілсаліцилатного мастила, а 12-гідроксистеарат кальцію, входячи в адсорбційну оболонку, підвищує стійкість надлужних міцел і покращує стабільність колоїдної системи.

Зазначено, що нафтові оливи є основою для виробництва окремої групи мастильних рідин, які використовуються для змащування прес-форм під час виготовлення скловиробів. Встановлено, що залишкова базова олива, яка виробляється на ПАТ "Укртатнафта", має найкращі змащувальні властивості, а також проявляє найвищу термостійкість, у порівнянні з товарними оливами МС-20 та І-40. Тому її рекомендовано використовувати у процесах виробництва мастильних рідин для змащування склоформ.

Представлены результаты исследований теплофизических характеристик, термомеханических и механических свойств эпоксидно-полисилоксанового нанокомпозита с разным содержанием модифицирующих добавок в присутствии высокодисперсных антифрикционных наполнителей. Показано, что совместное влияние модификатора (полисилоксановых частиц) и наполнителя (графита) на формирование структуры композита в процессе отверждения приводит к существенному улучшению его физико-механических свойств. Определен оптимальный состав композита для применения в качестве антифрикционной твердой смазки для холодного пластического деформирования титановых сплавов.

Мета роботи - всебічний аналіз процесів, що відбуваються в змащувальних шарах поверхонь тертя трибосистеми "контактний провід - контактна вставка струмоприймача" (КПКВС) та виявлення особливостей, характерних для систем цього класу. Для вивчення фізико-технологічних аспектів роботи змащувальних шарів у трибосистемі "контактний провід - контактна вставка струмоприймача" як основна методологія застосовується системний аналіз. Теорія електрофрикційної взаємодії зараз перебуває на такому етапі, який характеризується великою кількістю нагромаджених емпіричних даних, гіпотез і моделей, котрі не можуть адекватно представити явища в ковзному сильнострумовому електричному контакті. Ковзний електричний контакт трибосистеми "контактний провід - контактна вставка струмоприймача" під час експлуатації піддається впливу багатьох факторів, одним із яких є процеси в змащувальних шарах пари тертя. Розуміння особливостей процесів, що перебігають у змащувальних шарах, та їх впливу на роботу ковзного сильнострумового електричного контакту може стати запорукою забезпечення суттєвого підвищення працездатності таких систем і, як наслідок, суттєво підвищити надійність і безпеку роботи електрорухомого складу. Запропоновано розглядати процеси електрофрикційної взаємодії електричних контактів з позиції синергетики, застосовуючи теорію фракталів якості базову для кількісного опису структур, що самоорганізуються. Урахування емпіричного досвіду експлуатації трибосистеми "контактний провід - контактна вставка струмоприймача" у поєднанні з теоретичними знаннями надає змогу запропонувати 3 можливих напрямки розв'язання трибологічних проблем у сильнострумових ковзних електричних контактах. А саме: зміну геометрії контакту й топографії поверхонь, наприклад, використання регулярного макрорельєфу поверхонь контакту; розробку електропровідних композитів, для яких характерне самозмащування, наприклад, використання композиційних матеріалів, що містять тверді електропровідні мастила; розробку ефективних мастил для електричних сильнострумових ковзних контактів, що може потребувати деякого ускладнення конструкції вузла.

Індекс рубрикатора НБУВ: К413.3 + Л543.68

Рубрики:

Теорія змащування машин і механізмів

Консистентні мастила спеціального призначення

Шифр НБУВ: Ж69121 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л543.68 + О52-082-39

Рубрики:

Консистентні мастила спеціального призначення

Шифр НБУВ: Ж100325 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У забезпеченні безвідмовної та тривалої роботи засобів механізованого видобування нафти важливу роль відіграє питання стану мастильних матеріалів, зокрема олив. Умови роботи штангових свердловинних насосних установок (ШСНУ) мають свої особливості - обладнання експлуатується щоденно і цілодобово, а для його роботи характерні перепади температур, вологості, значні і нерівномірні навантаження, вібрації, високі контактні тиски тощо. В процесі експлуатації в редукторах ШСНУ неминуче відбувається поступове накопичення води в різних формах: розчиненої, у вигляді емульсії або у вільному стані. Присутність води є, безсумнівно руйнівною: вона інтенсифікує процес старіння мастильних матеріалів та прискорює зношування деталей в трибоспряженнях. На основі наукових праць проаналізовано механізми, закономірності та наслідки шкідливого впливу обводнення мастильних олив з врахуванням специфіки виробничих умов експлуатації нафтопромислового обладнання. Окремо розглянуто та проаналізовано закономірності змін стану властивостей олив залежно від форми присутності водиу мастильному середовищі: вільної, емульсованої чи розчиненої. Досліджено та проаналізовано шляхи та механізми обводнення, які умовно поділено на три групи: поглинання атмосферної вологи компонентами оливи, конденсація атмосферної вологи на внутрішніх поверхнях редуктора і дзеркалі мастильної ванни та безпосереднє потрапляння води в редуктор внаслідок технічних недосконалостей та дефектів обладнання. Увагу приділено закономірностям конденсування атмосферної вологи як основного шляху обводнення та чинникам, що впливають на інтенсивність цього процесу у виробничих умовах експлуатації редукторів ШСНУ. Сформульовано основні напрямки боротьби із обводненням як конструкторсько-технічного, так і організаційного характеру.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л543.68

Рубрики:

Консистентні мастила спеціального призначення

Шифр НБУВ: Ж100357 Пошук видання у каталогах НБУВ