Досліджено фізико-хімічні закономірності термічної деструкції епоксидних полімерів, одержаних катіонною полімеризацією. Термоокиснювальна деструкція протікає як дифузійно-контрольоване вільно-радикальне автоокиснення з виродженим розгалуженням ланцюгів. Водночас при температурах 390 - 420 К йде каталітичний розпад полімерів, який пов'язаний з наявністю в системі залишкового каталізатора полімеризації - трифториду бора. Показано, що ацетилацетонати металів є ефективними інгібіторами термічної стадії деструкції. Просторово-утруднені феноли, сполуки металів та їх суміші багаторазово (в 130 разів) збільшують стійкість полімерів до окиснення, дозволяють водночас гальмувати низькотемпературну стадію термічної деструкції і отримувати термостабільні епоксидні полімери оптичного призначення.

Вивчено кінетику низькотемпературного формування напіввзаємопроникних полімерних сіток (напів-ВПС) на основі епоксидіанової, епоксикремнієвої та епоксирезорцинової смол з олігоефіракрилатами - триетиленглікольдиметакрилатом і діетиленглікольфталатдиметакрилатом в залежності від складу вихідних композицій, температури та ініціюючих систем. Проведено співставлення параметрів просторової структури - густини зшивки та ступеня поперечного зшивання напів-ВПС з їх фізико-механічними характеристиками та встановлено оптимальні умови одержання удароміцних матеріалів.

Вивчено отвердіння епоксидної смоли за присутності дисперсних алюмофосфатів. Показано, що останні є не тільки активними антипіренними наповнювачами, але й покращують фізико-механічні властивості отверділих епоксидних смол.

З використанням методів широко- і малокутового розсіювання рентгенівських променів, а також диференціальної сканувальної калориметрії досліджено структурну організацію полімерів, одержаних у результаті фотоініційованої полімеризації системи епоксідіанова смола ЕД-20 - монометакриловий ефір етиленгліколю. Показано, що досліджувані полімери в області середніх співвідношень їх епоксидної та ефірної складових є блоккополімерами з протіканням у них процесу мікрофазового поділу. Інтенсивність даного процесу зменшується в міру значного перевищення кількості однієї зі складових у полімерах.

Для створення ангідридних композицій на основі епоксидної смоли ЕД-20 запропоновано каталізатори процесу затверднення на основі комплексів амінів з трифторидом бору. Використання цих комплексів дозволяє широко варіювати час та температуру затверднення композицій.

Вивчено взаємодію кислих фосфатів алюмінію (АФ) з епоксидними смолами. Показано, що вмістом АФ можна регулювати швидкість взаємодії, ступінь перетворення епоксидних груп, адгезійні та фізико-механічні властивості епоксиалюмофосфатних композицій.

Вивчено мiцніснi характеристики полiмерних матерiалiв на основi модифiкованих епоксидних смол та спiвполiмерiв олiгоефірних смол залежно вiд їх складу та засобiв ствердіння. Установлено ефект пiдвищення мiцнісних характеристик у діапазонi концентрацiй компонентiв, який вiдповiдає найбiльшому вмiсту взаємопроникних полiмерних сiток у композитах. Показано сiмбатну залежнiсть мiцностi одержаних матерiалiв вiд концентрацiї вузлiв хiмiчних зшивок макромолекул.

Изучены прочностные характеристики полимерных материалов на основе модифицированных эпоксидных смол и сополимеров олигоэфирных смол в зависимости от их состава и способа отверждения. Установлен эффект экстремального повышения прочностных характеристикв диапазоне концентраций компонентов, соответствующих наибольшему содержанию взаимопроникающих полимерных сеток в композите. Показана симбатная зависимость прочности полученных материалов от концентрации узлов химических сшивок макромолекул.

The strength properties of the polymer materials based on the modified epoxy resins and olygoester resins copolymers have been studied as a function of the olygomer compositions and the methods of hardening. The effect of extreme increase of strength characteristics within the narrow range of component concentration corresponding to the greatest concentration of the mutually penetrating polymer lattices in the composite has been determined.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.131.1

Рубрики:

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: Ж29143 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В результаті взаємодії епоксидної смоли ЕД-20 з кислим фосфатом алюмінію (АФ) одержано органоалюмофосфатні композиції, які можуть утримувати значну кількість вільної та зв'язаної води. Показано, що вмістом АФ можна впливати на структуру полімерної композиції, її термічні властивості та здатність додаткового вологопоглинання за атмосферних умов і підвищеної вологості.

Розглянуто питання синтезу та застосування пероксидних олігомерів (смол), одержаних за реакцією хімічної модифікації епоксидних смол гідропероксидами та теломеризацією діепоксидних сполук з гліколями, аніліном або двохатомними фенолами з використанням як модифікатора гідропероксидів або функціональних пероксидів. Описано механізми реакцій хімічної модифікації епоксидних смол гідропероксидами в присутності гідроксиду калію, етерату трифтористого бору та четвертинних амонієвих солей.

Рассмотрены вопросы синтеза и применения пероксидных олигомеров (смол), полученных при реакции химической модификации эпоксидных смол гидропероксидами и теломеризацией диэпоксидных соединений с гликолями, анилином или двухатомными фенолами с использованием в качестве модификатора гидропероксидов или функциональных пероксидов. Описаны механизмы реакций химической модификации эпоксидных смол гидропероксидами в присутствии гидроксида калия, этерата трифтористого бора и четвертинных амониевых солей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.131.1 + Г722.13-27

Рубрики:

Епоксидні смоли

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: РА330469 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The modification of ED-20 epoxy resin by tert-butyl hydroperoxide has been studied in the presence of 18-Crown-6. Kinetic regularities of this reaction are established. The possibility to use the modified resin as a cross-linking agent for the epoxy-oligoesteric composition containing ED-20 industrial resin and TGM-3 oligoesteracrylate is shown.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.131.1

Рубрики:

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Як отверджувачі епоксидних смол синтезовано олігоаміди та аміноімідазоліни на базі олеїнової кислоти та аліфатичних поліетиленполіамінів. Вивчено фізико-хімічні властивості отверджувачів і фізико-механічні властивості полімерних матеріалів на базі епоксидної діанової смоли ЕД-20.

Наведено результати залежності від складу та температури теплової та електричної провідності серії двокомпонентних взаємопроникних епоксидних полімерних сіток (ВПЕПС). Показано, що параметри теплової та електричної провідності ВПЕПС закономірно залежать від складу композиції.

За допомогою методу інфрачервоної спектроскопії вивчено структуру полімерів, що одержані у процесі твердіння епоксидного зв'язуючого ЕДТ-10П в термокамерній печі з конвективним нагрівом та під впливом електромагнітного поля надвисокої частоти. Показано, що твердіння під впливом електромагнітного поля надвисокої частоти призводить до суттєвої інтенсифікації процесу й одержання більш високозшитого композита з підвищеними механічними властивостями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.13-27 + Л713.131.1

Рубрики:

Епоксидні смоли

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: РА339414 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено структурування композицій на основі промислової епоксидної смоли ЕД-20, нафтополімерної смоли з епоксидними групами та низькомолекулярного каучуку Krasol-LB за присутності гідропероксиду ізопропілбензолу та поліетиленполіаміну. Встановлено вплив співвідношення компонентів суміші, температури та тривалості структурування на вміст гель-фракції та твердості плівок. Визначено фізико-механічні та хімічні характеристики епоксиполімерних композицій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.13-27 + Л713.131.1

Рубрики:

Епоксидні смоли

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методом фотоініційованої полімеризації синтезовано одночасні взаємопроникні полімерні сітки (ВПС) на основі аліциклічної двофункціональної епоксидної смоли й олігокарбонметакрилату, які полімеризуються за катіонним і радикальним механізмами відповідно. За даними динамічного механічного термічного аналізу та рентгеноструктурних досліджень проведено якісний та кількісний аналіз мікрофазової структури ВПС і досліджено вплив складу фотоініціювальної системи на їх в'язкопружні властивості та фазову структуру. Встановлено, що, попри оптичну прозорість одержаних ВПС, вони є фазоворозділеними системами. Показано, що склад фотоініціювальної системи слабо впливає на в'язкопружні властивості та мікрофазову структуру епокси-акрилатних ВПС.